Рішення № 8110905, 18.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" лютого 2010 р. Справа № 1/175-42 За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Алло"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр"

про стягнення 47 066 грн.

                    Суддя Гончар М.М.

          Представники сторін:

          від позивача: Бєляєва О.В., довір. від 09.02.2010 року

від відповідача: н/з

          Рішенням господарського суду Волинської області від 09.02.2009 року у справі №7/17-38 позов товариства з обмеженою відповідальністю "Алло" до товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр" про стягнення 47 066 грн. задоволено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 року рішення господарського суду Волинської області №7/17-38 від 09.02.2009 року скасовано, прийнято нове рішення, яким в позові відмовлено.

          Вищий господарський суд України постановою від 28.10.2009 року частково задоволив касаційну скаргу ТзОВ "Алло", скасувавши постанову Львівського апеляційного господарського суду від 23.06.2009 року та рішення господарського суду Волинської області від 09.02.2009 року у справі №7/17-38, а справу передав на новий розгляд до господарського суду Волинської області в іншому складі суду.

Суть спору: позивач - товариство з обмеженою відповідальністю "АЛЛО" просить суд стягнути з відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр" про 47066грн. орендної плати в зв'язку з ненаданням в оренду приміщення.          

Представник позивача в судовому засіданні подав уточнення позовних вимог відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 28.10.2009 року у справі №7/17-38 і просить стягнути з відповідача 47066 грн. як безпідставно набутих коштів.

Відповідач подав суду клопотання №87/02-10 від 18.02.2010 року, в якому просить суд відкласти розгляд справи, в зв'язку з участю представника у розгляді цивільної справи в Луцькому міськрайонному суді.

Суд розглянувши клопотання відповідача вважає, що воно до задоволення не підлягає, оскільки не обґрунтоване і не підтверджене належними доказами.

Розглянувши документи справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд,

В С Т А Н О В И В :

10 жовтня 2008 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Експоцентр", "орендодавець", та товариством з обмеженою відповідальністю "АЛЛО", "орендар" був укладений договір оренди №18.

Згідно п. 1.1. договору №18 від 10.10.2008 року орендодавець передає, а орендар отримує в тимчасове платне користування (оренду) частину нежитлового приміщення, яке знаходиться на території Торгового центру "Варшавський", на 1-му поверсі (позначено в поверховому плані за №6).

Пунктом 5.5. договору №18 від 10.10.2008 року визначено, що не пізніше трьох банківських днів, що слідують за днем підписання договору, орендар зобов’язаний перерахувати орендодавцеві суму у розмірі двомісячної основної орендної плати як забезпечення виконання орендарем його зобов’язань за цим договором, а саме є орендною платою за останні два місяці оренди об’єкта.

Позивач перерахував відповідачу орендну плату в розмірі 47066грн., що підтверджується платіжним дорученням №27425 від 07.11.2008 року.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов’язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

          Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

          Отже, з моменту укладення договору між сторонами виникли цивільно-правові відносини, які регулюються як загальними положеннями про зобов'язання так і окремими зобов’язаннями, зокрема, найм (оренда).

          За договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

          Пунктом 3.4. договору визначено, що об’єкт оренди вважається переданим в оренду з дати підписання акту приймання-передачі в оренду, який підписується сторонами в день відкриття Торгового центру "Варшавський".

Відповідно до п. 3.1. договору оренди №18 від 10.10.2008 року об’єкт оренди та майно, що орендуються, повинні бути передані орендодавцем (відповідачем) та прийняті орендарем (позивачем) за три тижні до відкриття Торгового центру для проведення опоряджувальних робіт.

Проте в порушення п. 3.1. договору оренди відповідач не повідомив позивача за три тижні про відкриття Торгового центру "Варшавський" для проведення опоряджувальних робіт, лише листом №6/2711 від 27.11.2008 року відповідач повідомив позивача про відкриття центру 13.12.2008р.

Судом встановлено, що акт приймання передачі об’єкта оренди на час відкриття Торгового центру сторонами підписаний не був.

Відповідно до ст. 766 Цивільного кодексу України якщо наймодавець не передає наймачеві майно, наймач має право за своїм вибором: 1) вимагати від наймодавця передання майна і відшкодування збитків, завданих затримкою; 2) відмовитися від договору найму і вимагати відшкодування завданих йому збитків.

Листом від 05.12.2008 року за вих. №1832 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору оренди від 10.10.2008 року у відповідності до п. 11.2. договору. Даний лист отримано відповідачем 11.12.22008р.

Заборгованість на день розгляду справи складає 47 066 грн. 60 коп., підтверджена матеріалами справи, підставна і підлягає до стягнення з відповідача відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, оскільки господарські зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається.

          Відповідно до ст. 49 ГПК України на відповідача необхідно покласти державне мито в сумі 470 грн. 66 коп. та стягнути з відповідача 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Керуючись ст. ст. 173, 193, Господарського кодексу України, ст. ст.11, 509, 762, 766 Цивільного кодексу України, статтями 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

в и р і ш и в :

          1.Позов задовольнити в сумі 47 066 грн. 60 коп.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Експоцентр", м. Луцьк, вул. Глушець,49, код ЄДРПОУ 32872112 (р/р26001572 в ВАТ "Ерстебанк", МФО 380009) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЛО", м. Дніпропетровськ, вул. Юдіна,6, код ЄДРПОУ 30012848 (р/р26006011033917 в АКИБ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) 47 066 грн. заборгованості, 470 грн. 66 коп. в повернення витрат по сплаті державного мита та 118 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

3.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.          

Суддя                                                   М.М. Гончар