Рішення № 8110769, 15.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"15" лютого 2010 р. Справа № 7/131-38 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Рембуд», м. Чернігів

до відповідача: приватного підприємства «Нововолинський новобуд», м.Нововолинськ

про стягнення 22200 грн.

Суддя Шум М. С.

Представники:

від позивача: Оксентюк А.М., представник (дов. №24.09-9 від 24.09.2009р.);

від відповідача: Книш А.М., представник (дов. №206-юр від 21.12.2009р.)

Відповідно до ст. 20 Господарського процесуального кодексу України представникам сторін роз’яснено право відводу судді. Відводу судді заявлено не було. В судовому засіданні на підставі ст. 22 ГПК України учасникам судового процесу було роз’яснено їхні права та обов’язки. Заяв та клопотань на розгляд господарського суду не поступило.

Суть спору: позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Рембуд»просить суд стягнути з відповідача - приватного підприємства «Нововолинський новобуд»22200грн. заборгованості за поставлений товар на підставі накладної №50 від 11.07.2008р.

Представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні та у відзиві позовні вимоги заперечив посилаючись не те, що між сторонами будь-які угоди на підставі усної домовленості не укладалися, оскільки відсутні належним чином оформлені первинні документи, які підтверджують факт здійснення господарської операції. В обґрунтування заперечень представник відповідача посилається на ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»та Інструкцію про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей.

Представником позивача також подано заперечення на відзив, відповідно до якого спростовуються доводи відповідача при цьому представник позивача посилається на те, що в матеріалах справи знаходиться довіреність серії ЯПЗ №220303 від 09.07.2008р. на отримання від ТОВ «Рембуд»запчастин на суму 22200грн. В довіреності зазначено період її дії, паспортні дані особи на яку видана довіреність. Довіреність підписана директором та головним бухгалтером відповідача та їх підписи завірені печаткою підприємства. Отримання товарно-матеріальних цінностей підтверджується підписом повноважної особи на накладній.

Представник відповідача заперечив доводи позивача посилаючись на те, що довіреність серії ЯПЗ №220303 від 09.07.2008р. ПП «Нововолинський новобуд»не видавалась, оскільки відсутні відмітки у журналі реєстрації довіреностей за 2007-2009рр.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив: позивач –ТОВ «Рембуд»на підставі накладної №50 від 11.08.2008р. передав відповідачу –ПП «Нововолинський новобуд»товар на загальну суму 22200 грн.

В даному випадку між сторонами у справі укладено договір купівлі-продажу шляхом підписання накладних.

Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України цивільні права і обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені актами, але за аналогією породжують цивільні права і обов’язки.

Відповідно до цього цивільні права і обов’язки виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, хоч і не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов’язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов’язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Оскільки сторони письмового договору не укладали, строку оплати не встановлювали, то відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України якщо строк виконання зобов'язання не встановлений, боржник повинен виконати обов’язок по оплаті в семиденний строк з дня пред’явлення вимоги кредитором.

12.11.2009р. позивачем надіслано відповідачу вимогу про оплату заборгованості, проте відповіді не отримано. Як встановлено в процесі розгляду справи після отримання вимоги (28.11.2009р. поштове повідомлення №1373159) будь-яких заперечень щодо неотримання товарно-матеріальних цінностей відповідачем на адресу позивача не надсилались, факт неотримання товару не оспорювався.

За отриманий товар відповідач оплати не провів, заборгованості відповідача на день розгляду справи складає 22200 грн. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Враховуючи наведене, позовна вимога про стягнення з відповідача 22200грн. заборгованості за переданий йому товар обґрунтована і підлягає до задоволення.

Посилання відповідача на той факт, що ПП «Нововолинський новобуд»довіреність серії ЯПЗ №220303 від 09.07.2008р. не видавалась та відповідний товар зазначений у довіреності на отримання товару по накладній №50 від 09.07.2008р. не отримувався до уваги судом не приймається, оскільки відповідач не вчиняв у господарських правовідносинах які склалися між сторонами у справі, ніяких дій по усуненню порушень у видачі та оформленні довіреностей для отримання товару, будь яких листів на адресу позивача щодо повідомлення про можливе використання довіреностей на отримання товару не уповноваженими особами, або визнання довіреностей недійсними, відповідачем не направляв.

Частиною.2 п. 15 Наказу Міністерства фінансів України „Про затвердження Інструкції Про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей” відповідальність за своєчасне та належне оприбуткування цінностей покладається на працівника котрому надано право підписувати довіреності, а також на осіб, котрих призначено для виписування та реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей.

Згідно з ч. 1 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Письмовою формою вважатиметься таке оформлення правочину, яке забезпечує фіксацію змісту правочину в одному документі (довіреності, заповіті, договорі, розписці про одержання грошових коштів у позику, підписаній обома сторонами, тощо) або в кількох документах (довідка-рахунок на придбання в магазині автомобіля та касовий чек про оплату його вартості), в листах, телеграмах, якими обмінялися учасники правочину.

Документ - це діловий папір, що виданий за підписом уповноваженої особи (осіб), має визначені реквізити і викладений у письмовій формі. Зазвичай документ підтверджує певний юридичний факт чи право особи.

В даному випадку сторонами здійснено обмін довіреностями на отримання товару та видатковими накладними на підставі яких відпускався товар.

Відповідно до ч.1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві.

На підставі ч. 1 ст. 334 Цивільного кодексу України право власності у набувача за договором купівлі-продажу виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

Момент передачі товару може визначатися як момент передачі коносамента або іншого товарно-розпорядчого документа на майно.

Статтями 33, 34 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає не обгрунтованими доводи відповідача, а лише свідчать про неналежне виконання службових обов’язків покладених на відповідальних працівників відповідача при здійсненні господарської діяльності яке відображає у фіксування своєчасного та належного оприбуткування цінностей відповідальними працівниками котрим надано право підписувати довіреності, а також на осіб, котрих призначено для виписування та реєстрації виданих, повернутих та використаних довіреностей.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Керуючись ст.ст.11, 334, 526, 527, 530, 532,664 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 33, 34 44, 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства «Нововолинський новобуд»(м.Нововолинськ, вул. Заводська, 1, код ЄДРПОУ 31976044) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Рембуд»(м. Чернігів, вул. Щорса,59/2, код ЄДРПОУ 31379060) 22200 грн. заборгованості, 222 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя                                                                      М. С. Шум

Дата виготовлення

повного тексту рішення

16.02.2010р.