Рішення № 8110620, 08.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2010 р. Справа № 7/29-38 за позовом Державного підприємства «Ізяславське лісове господарство», м. Ізяслав

до відповідача: Державного підприємства «Волиньвугілля», м. Нововолинськ

про стягнення 40330,98 грн.

Суддя          Шум М.С.

За участю представників сторін:

від позивача: Романюк О.В., юрисконсульт (дов. №770 від 26.08.2009р.)

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач - Державне підприємство «Ізяславське лісове господарство»просив суд стягнути з відповідача –Державного підприємства «Волиньвугілля»40330,98 грн., в т.ч. 36595,20 грн. заборгованості за поставлену продукцію на підставі договору про закупівлю №13, 1984,45 грн. пені, 1207,65 грн. збитків, завданих інфляцією та 543,68 грн. 3% річних.

Представник позивача у судовому засідання позовні вимоги підтримав з підстав викладених у позові.

Відповідач в судове засідання не з’явився, обґрунтованих пояснень по суті позовних вимог суду не подав, хоча належним чином був повідомлений про дату та час судового розгляду за його адресою, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 1322359.

Враховуючи те, що відповідач належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи, письмові докази міг відправити поштою і вправі був забезпечити явку представника на власний розсуд, поважності причин неявки не навів, господарський суд, визнав подані матеріали достатніми для розгляду спору за наявними у справі матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд, - ВСТАНОВИВ: 03 квітня 2009 року між Державним підприємством «Ізяславське лісове господарство»та Державним підприємством «Волиньвугілля»укладено договір про закупівлю №13.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

У відповідності до умов зазначеної угоди позивачем взято на себе зобов’язання передати у власність відповідача товар.

На виконання умов вказаного договору позивачем передано відповідачу товар на загальну суму 36595,20 грн.

Викладене підтверджується долученими позивачем до матеріалів справи специфікаціями-накладними, квитанціями про приймання вантажу, актом звірки взаєморозрахунків, розрахунками заборгованості та іншими документами.

Проте, відповідач взяті на себе згідно угоди №13 від 03.04.2009р. зобов’язання, зокрема, в частині проведення з позивачем повних розрахунків по оплаті вартості отриманого товару (у строки, порядку та розмірах, визначених договором) не виконав, вартість товару в повному обсязі не оплатив. У зв’язку з викладеним у відповідача виникла заборгованість, котра на момент розгляду справи у суді складає 36595,20 грн., яка відповідачем не оспорена. Доказів, які б спростовували цю заборгованість або доказів її оплати відповідач суду не подав.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України та ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та закону, інших правових актів законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Крім того, відповідачу у відповідності до п. 7.3 договору №13 від 03.04.2009р. ст.ст. 230, 231 Господарського кодексу України та ст.ст. 549, 550 Цивільного кодексу України за прострочку здійснення належних розрахунків по товару нараховано пеню, яка у відповідності до представленого господарському суду розрахунку складає 1984,45 грн.

Разом з цим, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Відповідачу відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України згідно поданих розрахунків нараховано 1207,65 грн. збитків, завданих інфляцією за період прострочки платежів та 543,68 грн. процентів річних, нарахованих за весь період прострочки платежів.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами договору купівлі-продажу, поставку відповідачу товару, отримання останнього відповідачем та не проведення при цьому всіх належних розрахунків і платежів, позовні вимоги в частині стягнення заборгованості, пені, збитків, завданих інфляцією та 3% річних підставні і підлягають до задоволення.

Оскільки спір до суду доведений з вини відповідача, витрати, що пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи господарським судом (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), які поніс позивач, підлягають відшкодуванню у відповідності із ст. 49 Господарського процесуального кодексу України за рахунок відповідача.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 144, 173,193, 230, 231 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 549, 550, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Державного підприємства «Волиньвугілля»(Волинська обл.., м.Нововолинськ, вул. Луцька, 1, код ЄДРПОУ 32365965) на користь Державного підприємства «Ізяславське лісове господарство»(Хмельницька обл.., м. Ізяслав, вул. Михельська, 32, код ЄДРПОУ 00993308) 36595,20 грн. заборгованості, 1984,45 грн. пені, 1207,65 грн. збитків, завданих інфляцією, 543,68 грн. 3% річних, всього 40330 грн. 98 коп., 403,31 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя