Рішення № 8110619, 08.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"08" лютого 2010 р. Справа № 7/120-38 за позовом обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго”, м.Миколаїв

до приватного підприємства “Енергоресурси”, м. Луцьк

про стягнення

Суддя Шум М.С.

за участю представників сторін:

від позивача: н/з

від відповідача: н/з

Суть спору: позивач – обласне комунальне підприємство “Миколаївоблтеплоенерго” звернувся до господарського суду з позовом до приватного підприємства “Енергоресурси” про спонукання виконати мирову угоду, стягнення 100000 грн. боргу, 512,72 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 15000 грн. збитків від інфляції та 3254,79 грн. 3% річних.

В судовому засіданні 21.01.2010р. представником позивача подано заяву в порядку ст. 22 ГПК України, відповідно до якої позивачем уточнено позовні вимоги та просить стягнути з відповідача 100000 грн. боргу, 512,72 грн. державного мита, 59 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, 15000 грн. збитків від інфляції та 3254,79 грн. 3% річних.

Представники сторін в судове засідання 08.02.2010р. не з’явилися.

В судовому засіданні 08.02.2010р. надані докази надіслання поштового відправлення за адресою відповідача зазначеною на фірмовому бланку ПП “Енергоресурси” (м. Луцьк, вул.. Електроапаратна,5В), проте поштове відправлення повернуто поштовим відділенням з відміткою повернення "за закінченням терміну зберігання". Крім того, відповідачу направлялось поштове відправлення за адресою (м. Луцьк, пр.. Перемоги, 1) проте поштове відправлення повернуто поштовим відділенням з відміткою повернення "за зазначеною адресою не проживає".

До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб –учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Примірник повідомлення про вручення рекомендованої кореспонденції, повернутий органами зв’язку. З урахуванням конкретних обставин даної справи є належним доказом виконання господарським судом обов’язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій, а тому, визнавши зібрані по справі матеріали достатніми для розгляду спору за наявними в справі матеріалами згідно зі ст.75 ГПК України.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

24 червня 2008 року між обласним комунальним підприємством “Миколаївоблтеплоенерго” та приватним підприємством “Енергоресурси”, у справі №7/62-38 укладено мирову угоду.

Умовами цієї мирової угоди визначено, що договір купівлі-продажу №6 від 06.07.2007р. укладений між ОКП «Миколаївобтеплоенерго» та ПП «Енергоресурси»сторони вважають розірваним, зобов'язання по якому вважають припиненими.

Сторонами за мировою угодою від 24.06.2008р. визначено, що позивач - ОКП «Миколаївобтеплоенерго»відмовляється від позивних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача 1 320, 00грн. збитків від інфляції, 575,34грн. - 3% річних та 648,52грн. штрафу.

Відповідач - ПП «Енергоресурси»зобов'язаний перерахувати суму основного боргу на розрахунковий рахунок позивача - 100 000,00грн. в термін до 01 жовтня 2008р., 50 % державного мита в сумі 512,72грн. та 50% витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 59,00грн. відповідач перераховує позивачу із сумою основного боргу.

Ухвалою господарського суду від 24.06.2008р. у справі №7/62-38 укладену між обласним комунальним підприємством “Миколаївоблтеплоенерго” та приватним підприємством «Енергоресурси» мирову угоду затверджено, а провадження у справі припинено на підставі п. 7 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

Приватне підприємство «Енергоресурси» зобов’язання, взяті на себе за мировою угодою від 24.06.2008р. не виконало, станом на 01.10.2008 р. жодних виплат боргу перед обласним комунальним підприємством “Миколаївоблтеплоенерго” не провело, що виступило підставою для звернення останнього до господарського суду з позовом про примусове стягнення заборгованості в розмірі 100571,72 грн.

Відповідно до ст. 144 Господарського кодексу України, майнові права та майнові обов’язки суб’єктів господарювання виникають з угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.

Згідно з положеннями статті 193 Господарського кодексу України, статей 526, 527, 530 Цивільного кодексу України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Боржник зобов’язаний виконати свій обов’язок, а кредитор –прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором, не випливає із суті зобов’язання. Якщо у зобов’язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов’язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

З огляду на викладене, враховуючи укладення між сторонами мирової угоди, затвердження її положень господарським судом, непроведення при цьому відповідачем (боржником за угодою) у визначені угодою строки та порядку належних розрахунків і платежів, порушення у зв’язку з цим боржником взятих на себе за мировою угодою від 24.06.2008р. зобов’язань, суд прийшов до висновку про підставність пред’явленого обласним комунальним підприємством “Миколаївоблтеплоенерго” до приватного підприємства "Енергоресурси" позову щодо стягнення простроченої суми заборгованості у розмірі 100571,72 грн.

Сума заборгованості 100571,72 грн. повністю підтверджується наявними в матеріалах справи документами, спростована чи заперечена відповідачем не була.

У відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення платежів.

Позивачем відповідно до ст. 625 ЦК України нараховано відповідачу 15000 грн. суми інфляційних (за період з жовтня 2008р. по жовтень 2009р.), а також 3254,79 грн. 3% річних за цей же період.

Розглянувши позовні вимоги щодо стягнення сум інфляційних нарахувань та трьох процентів річних суд вважає, що останні підставні, нараховані у відповідності до положень чинного законодавства і фактичних обставин справи та підлягають до задоволення у визначеному позивачем об’ємі.

Оскільки спір до суду доведено з вини відповідача, витрати, пов’язані з поданням позовної заяви до суду та розглядом справи в суді (сплата державного мита та оплата інформаційно-технічного забезпечення судового процесу), що поніс позивач, слід відшкодувати останньому у відповідності до ст. 49 ГПК України в повному об’ємі за рахунок відповідача.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України, ст.ст. 509, 526, 527, 530, 599, 625 Цивільного кодексу України, ст.ст. 44, 49, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з приватного підприємства “Енергоресурси” (м. Луцьк, вул. Електроапаратна, 5В, код ЄДРПОУ 33680780) на обласного комунального підприємства “Миколаївоблтеплоенерго” (м. Миколаїв, вул. Миколаївська, 5А, код ЄДРПОУ 31319242) 100571,72 грн. заборгованості, 15000 грн. суми інфляційних, 3254,79 грн. 3% річних, а всього 118826,51 грн., 1188,27 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат по оплаті інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

Суддя