Рішення № 8110575, 04.02.2010, Господарський суд Волинської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"04" лютого 2010 р. Справа № 9/194-45 за позовом Приватного підприємства “АТОН”, с.Холодна Балка Біляївського району Одеської області

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ “Луцьккондитер”, м. Луцьк

про стягнення 2061,79 грн. заборгованості

Суддя Соломка Л. І.

ПРЕДСТАВНИКИ:

Від позивача: н/з;

Від відповідача: Рудик Д. В. – представник, дов № 10 від 12.01.10р.

Права та обов’язки представнику відповідача роз’яснені відповідно до ст.22 ГПК України.

Відводу складу суду відповідно до ст.20 ГПК України не заявлено.

Оскільки відповідач не заявив клопотання про здійснення технічної фіксації судового процесу, то протокол судового засідання ведеться з дотриманням вимог ст. 81 – 1 ГПК України без забезпечення повного фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

У судовому засіданні 04.02.2010 року за згодою представника відповідача відповідно до ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

СУТЬ СПОРУ: позивач – ПП “Атон” звернувся в господарський суд з позовною заявою до відповідача ТзОВ ВКФ “Луцьккондитер” про стягнення 2061,79 грн. згідно договору-заявки №03/06/09-2 на перевезення автотранспортом від 03.06.2009 року і додаткові витрати на оплату послуг юриста та судові витрати по справі: 102,00 грн. в повернення витрат по сплаті державного мита, 118 грн. 00 коп. в повернення витрат на оплату інформаційно-технічного забезпечення судового процесу.

          Позивач у судове засіданні повноважного представника не направив. Водночас, 12.01.2010р. на адресу суду направив лист № 01/01 в якому просить розглянути справу без участі повноважного представника, оскільки на підприємстві немає особи з юридичною освітою, а також немає можливості направити іншого працівника підприємства.

          Представник відповідача у судовому засіданні основну суму заборгованості та штрафні санкції визнав повністю, проте у відзиві від 04.02.2009 року просить відмовити у задоволенні позовних вимог у частині стягнення витрат на оплату послуг юриста в розмірі 500,00 грн.

Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, господарський суд, -

в с т а н о в и в:

03 червня 2009 року між позивачем - ПП “Атон” та відповідачем - ТзОВ ВКФ “Луцьккондитер” був укладений договір-заявку на перевезення автотранспортом №03/06/09-2(далі –договір, а. с. 8).

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами, ст. 909 ЦК України).

Згідно договору позивач зобов’язався перевезти вантаж –цукор – 20т., дата подачі транспорту під завантаження 03.06.2009 року, термін доставки –04.06.2009 року, термін та умови оплати: Повна оплата проводиться в термін не більше 14 – ти днів з моменту отримання підписаного Акту про передачу вантажу Перевізником Вантажоотримувачу в повному об’ємі згідно супровідних документів..

Відповідно до ст. 174 ГК України господарські зобов’язання можуть виникати, зокрема, з договору. Між сторонами зобов’язання виникли з договору-заявки на автотранспортні перевезення №03/06/09-2 від 03.06.2009 року.

Договір підписаний сторонами, що свідчить про їх волевиявлення на укладення, предметом судового розгляду не був, в судовому порядку недійсним не визнавався. Докази дострокового припинення договору у матеріалах справи відсутні.

У відповідності до ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та закону, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.

На виконання договору позивачем здійснено перевезення вантажу, листом від 12.06.2009 року на адресу відповідача направив наступні документи: рахунок №11 від 12.06.2009 року (а.с. 10), податкову накладну №11 від 12.06.2009 року (а.с. 11), акт здачі-прийомки виконаних робіт від 12.06.2009 року (а.с. 9), що стверджується повідомленням про вручення від 15.06.2009р. (а.с. 12). Відповідач надані послуги не оплатив.

Заборгованість відповідача перед позивачем на момент звернення до суду становить 1400,00 грн., підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем, підставна і підлягає до стягнення , оскільки згідно ст. ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України зобов’язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а одностороння відмова від виконання зобов’язань не допускається. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов’язковим для виконання сторонами.

Згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нараховані позивачем 17,84 грн. 3% річних та 19,60грн. – інфляційні збитки підставні та підлягають до стягнення в силу ст. 625 ЦК України.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати, понесені на оплату послуг юриста в сумі 500,00 грн. (договір про надання юридичних послуг від 15.11.2009 року, акт прийому-передачі юридичних послуг від 01.12.2009р. видатковий касовий ордер від 09.12.2009 року на оплату юридичних послуг у сумі 425грн.), як понесені ним збитки у вигляді додаткових витрат).

Відповідач у відзиві на позов не погоджується з вимогою позивача про відшкодування додаткових витрат на оплату послуг юриста у розмірі 500,00 грн.

Відповідно до ст. 44 ГПК України судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

У п. 1 роз’яснення Вищого арбітражного суду України від 04.03.98р. № 02-5/78 "Про деякі питання практики застосування розділу VI ГПК України" зазначено, що відповідно до розділу VI Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) судовими витратами є пов'язані з розглядом справи в господарському суді витрати, які складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення експертизи (аудиту), призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, сплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. До інших витрат у розумінні статті 44 ГПК відносяться, зокрема, суми, які підлягають сплаті особам, викликаним до господарського суду для дачі пояснень з питань, що виникають під час розгляду справи (стаття 30 ГПК)

Враховуючи вищевикладене, витрати позивача не є збитками, а є судовими витратами і надавались юристом, а не адвокатом, тому господарський суд вважає за необхідне відмовити в частині позову щодо стягнення відшкодування позивачу 500,00 грн. витрат, понесених на оплату послуг юриста.

Оскільки спір до розгляду суду доведено з вини відповідача, то судові витрати по сплаті державного мита в сумі 102,00 грн. та 118,00 грн. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до ст. 49 ГПК України віднести на нього.

Господарський суд, керуючись ст. ст. 44, 49, ст. ст. 82-85 ГПК України, ст.ст. 546, 549, 909 Цивільного кодексу України, -

вирішив:

1.          Позов задоволити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю ВКФ «Луцьккондитер» (м. Луцьк, вул.. Володимирська, 57 а, п/р 26007232089001 в Волинському ГРУ «Приватбанк» м. Луцьк, код ЄДРПОУ 00382027, МФО 303440) на користь Приватного підприємства «Атон» (67600 Одеська обл., Біляївський р-н, с. Холодна Балка, вул. Сонячна, 7 , п/р №26000147176 у ВАТ «Райфайзен Банк Аваль», МФО 380805,) 1561,79 грн. в тому числі: 1400,00 грн. – основного боргу, 17,84 грн. - 3% річних, 19,60 грн. – інфляційні втрати, а також 102,00грн. в повернення витрат по сплаті державного мита та 236 грн. в повернення витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          В решті позову відмовити.

Суддя