Ухвала суду № 81102803, 05.04.2019, Олександрівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Жовтневий районний суд м. Запоріжжя)

05.04.2019 Провадження № 6/331/24/2019

Справа № 331/6101/18

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 року місто Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі :

головуючого судді - Антоненко М.В.,

при секретарі - Андрієнко С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя справу за поданням старшого державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу, -

В С Т А Н О В И В :

У листопаді 2018 року до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя надійшло подання старшого державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу.

В обґрунтування подання зазначено, що на виконанні в Олександрійському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження № 49197173 з виконання Наказу № 20/100/10 виданого 07.02.2011 про стягнення 203 758,01 грн.

За вказаним виконавчим документом боржником є - ОСОБА_2, дата народження 24.08.1974, РНОКПП НОМЕР_1.

Відповідно до статей 3, 4, 24, 25, 26 Закону України “Про виконавче провадження” (далі - Закон), виконавцем 04.11.2015 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження, якою боржника зобов’язано подати декларацію про доходи та майно та попереджено боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей. Копію постанови направлено сторонам виконавчого провадження.

Рішення на сьогоднішній день боржником не виконано, декларацію не надано, будь яких дій спрямованих на його виконання не здійснено, що суперечить вимогам частини п’ятої статті 19 Закону України "Про виконавче провадження".

Під час виконання рішення суду виконавцем встановлено, що згідно інформації наданої на запити майно належне боржнику на праві власності відсутнє.

Виконавцем неодноразово на адресу боржника надсилались виклики щодо явки до виконавця для надання пояснень щодо причин невиконання рішень суду, однак ОСОБА_2 на виклики не з’явився, про причин неявки не повідомив виконавця.

Державним виконавцем на адресу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя направлен подання про примусовий привід боржника через органи поліції.

Згідно рапорту встановлено, що боржник за адресою: АДРЕСА_1 не мешкає.

Вжитими виконавцем заходами встановлено, що боржнику на праві власності належить автотранспортний засіб - ГАЗ 33021 державний номер 12303НА.

01.12.2015 року державним виконавцем винесена постанова про розшук майна боржника та копія направлена до органів ДАІ для орієнтування в розшук вищезазначений транспортний засіб.

Згідно інформаційної довідки з реєстру прав власності на нерухоме майно з боржником нерухоме майно на яке можливо звернути стягнення в зареєстровано.

Згідно відповідей ДФС за боржником зареєстровані розрахункові рахунки.

Згідно матеріалів виконавчого провадження на рахунки боржника накладено арешт постановою про арешт коштів боржника від 23.07.2014р.

Згідно відповіді ПФУ у боржника відсутні доходи на які за Законом можливо звернути стягнення.

29.10.2018 державним виконавцем здійснений вихід за адресою зазначеною у виконавчому документі: АДРЕСА_1, двері квартири ніхто не відчинив майновий стан боржника перевірити не вдалось.

Враховуючи викладене, рішення до теперішнього часу не виконано, а боржник ухиляється від виконання його, не вживає заходів щодо виконання рішення за рахунок належного йому майна і доходів.

Отже, боржником рішення виконано не було, що призвело до вжиття відносно нього вищевказаних заходів примусового виконання.

На підставі вищевикладеного просить суд тимчасово обмежити у праві виїзду за кордон без вилучення паспорта громадянина України для виїзду за кордон ОСОБА_2, дата народження 24.08.1974, РНОКПП НОМЕР_1, АДРЕСА_2 до виконання зобов’язань, покладених на нього Наказом № 20/100/10 виданого 07.02.2011 про стягнення 203 758,01 грн.

У судове засідання представник ДВС не з’явився, надав суду заяву з проханням розглянути подання за його відсутності.

Суд вважає за можливим розглянути справу за відсутності заявника.

У зв'язку із неявкою в судове засідання сторін, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процес за допомогою звукозаписуючого пристрою не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що на виконанні в Олександрійському відділі державної виконавчої служби міста Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області знаходиться виконавче провадження № 49197173 з виконання Наказу № 20/100/10 виданого 07.02.2011 про стягнення з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 203 758,01 грн.

Проаналізувавши надані докази, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні подання, зважаючи на наступне.

Випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України визначено в Законі України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України".

За змістом п. 5 ч. 1 та ч. 2 ст. 6 зазначеного Закону громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон у випадку, якщо він ухиляється від виконання зобов'язань, покладених на нього судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи), - до виконання зобов'язань.

Відповідно до п. 18 ч. 3 ст. 11 Закону України "Про виконавче провадження" державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням.

Факт ухилення боржником ОСОБА_2 від виконання зобов’язання матеріалами справи не доведено, зокрема державним виконавцем не надано доказів вчинення боржником дій, що свідчать про бажання уникнути сплати суми боргу.

За таких обставин, за недоведеності факту ухилення боржника від виконання зобов’язання, подання задоволенню не підлягає, оскільки застосування заявлених обмежень може мати місце лише у виключних випадках і повинно використовуватися лише як крайній захід після реалізації усіх можливих та передбачених законом засобів примусового виконання судового рішення, оскільки стосується гарантованого ст. 33 Конституції України та ст. 313 ЦК України особистого немайнового права особи вільно залишати територію України та права на свободу пересування.

Позиція, щодо неправомірності заборони виїзду за кордон без оцінки індивідуальних обставин боржника та підставі лише факту наявності невиконаного грошового зобов’язання, викладена також у рішенні ЄСПЛ у справі Хлюстов проти Росії.

На підставі ст. 33 Конституції України, ст. 313 ЦК України, ст. 11 ЗУ Про виконавче провадження, ст. 6 ЗУ Про порядок виїзду з України і в*їзду в Україну громадян України, керуючись ст.ст. 260, 441 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні подання старшого державного виконавця Олександрівського відділу державної виконавчої служби м. Запоріжжя Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_1 про тимчасове обмеження ОСОБА_2 у праві виїзду за кордон без вилучення паспортного документу - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне оскарження.

Суддя М.В. Антоненко