Рішення № 81101742, 10.04.2019, Олександрівський районний суд Донецької області

Справа № 240/161/19

Провадження № 2/240/129/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10 квітня 2019 року смт. Олександрівка

Олександрівський районний суд Донецької області у складі:

головуючого судді – Шинкаренко А.І.,

за участі:

секретаря судового засідання - Камака О.О.

позивача – ОСОБА_1,

відповідача – ОСОБА_2,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Олександрівка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини,

В С Т А Н О В И В:

У березні 2019 року позивач – ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на місяць, починаючи стягнення з 01 березня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

В обгрунтування заявлених позовних вимог посилається на те, що з травня 2015 року перебуває з відповідачем у фактичних шлюбних відносинах, від яких мають малолітню доньку – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2. Донька проживає разом з нею та перебуває на її повному утриманні. Відповідач проживає окремо, та постійної матеріальної допомоги на утримання дитини не надає.

Ухвалою Олександрівського районного суду Донецької області від 20.03.2019 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи.

10.04.2019 року, до початку судового засідання, через канцелярію суду, позивач – ОСОБА_1 надала до суду заяву, про збільшення розміру аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, та просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти у розмірі 1/3 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи стягнення з дня пред'явлення позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

У судовому засіданні позивач – ОСОБА_1 підтримала первісні позовні вимоги, та просила суд стягнути з відповідача на її корить аліменти на утримання доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, у розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу) щомісяця, але не менше, ніж 50 % прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку на місяць, починаючи стягнення з 01 березня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

В обгрунтування своєї позиції по справі зазначила, що з відповідачем перебувала у фактичних шлюбних відносинах, від яких мають малолітню доньку. На теперішній час спільно не проживають. Дитина перебуває на її утриманні, яка, в силу свого віку, з кожним днем потребує більших витрат на її матеріальне забезпечення та розвиток. Відповідач не завжди дає кошти на утримання доньки, що ставить її в скрутне матеріальне становище.

Відповідач – ОСОБА_2 в судовому засіданні позовні вимоги визнав в повному обсязі, та не заперечує проти сплати аліментів на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, в розмірі 1/4 частини з усіх видів його заробітку (доходу).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет позову – ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, належним чином була повідомлена про день слухання справи за зареєстрованим місцем проживання, що підтверждується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправення, заяву про відкладення розгляду справи до суду не надала.

Заслухавши пояснення позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд приходить до наступного висновку.

Судом було встановлено, що позивач та відповідач з травня 2015 року проживали разом.

26.09.2017 року у них народилась донька – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії І-НО №745515, виданого 04.10.2017 року Олександрівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 37 (а.с. 8).

Згідно довідки Іверської сільської ради Олександрівського району Донецької області №555 від 21.02.2019 року, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, разом з дітьми: донькою – ОСОБА_5, 09.12. ІНФОРМАЦІЯ_5, сином - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_6, та донькою – ОСОБА_4, 26.09. ІНФОРМАЦІЯ_7 ( а.с. 9).

Відповідно до довідки № 01/05-129 від 26.02.2019 року, ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Олександрівської РДА, та отримує, щомісячно, такі види допомоги: при народженні однієї дитини, на двох дітей, як одинока мати, та державну соціальну допомогу, як малозабезпечена сім'я.

Згідно довідки про доходи, ОСОБА_2 працює робітником у ФОП - ОСОБА_7, та його заробітна плата, за перод з 01.01.2018 по 31.12.2018 року, становить 43958,00 грн.

Крім того, відповідач - ОСОБА_2, має групу інвалідності, знаходиться на обліку в Управлінні ПФУ Добропільського об'єднаного управління ПФУ, та отримує пенсію в розмірі 1122,75 грн.

Отже, судом встановлено, що донька сторін проживає разом з матір'ю, батько з ними не проживає, мешкає окремо, та між сторонами не має домовленості відносно розміру сплати аліментів відповідачем, на утримання неповнолітньої доньки.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини, частин сьомої та восьмої статті 7 Сімейного кодексу України, при вирішенні будь-яких питань щодо дітей, суд повинен виходити з якнайкращого забезпечення інтересів дитини.

Статтею 51 Конституції України гарантовано, а статтею 180 Сімейного кодексу України передбачено, що батьки зобов’язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. Обов’язок утримувати дитину є рівною мірою обов’язком як матері, так і батька, обов’язком особистим, індивідуальним, а не солідарним.

Частиною першою та другою статті 27 Конвенції про права дитини, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року, визначено, що держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батько (-ки) або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.

Згідно ч. 3 ст. 181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до ст. 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров'я та матеріальне становище дитини; стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

З роз’яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» убачається, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищезазначені норми права, обставини справи, зокрема той факт, що відповідач визнав позов в повному обсязі, з метою забезпечення гарантованого державою права на утримання дитини на рівні не менше від законодавчо встановленого, суд приходить до висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, а саме стягнення з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої доньки - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення з 01 березня 2019 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно ч.1 ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред’явлення позову.

Відповідно до ст.430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів – у межах суми платежу за один місяць.

Позивач, відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір», звільнена від сплати судового збору, а тому, з відповідача необхідно стягнути судовий збір в дохід держави у розмірі 768,40 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 12, 13, 81, 95, 141, 263-264, 430 ЦПК України, ст.ст. 180, 181, 182, 183, 191 СК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_3, про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини - задовольнити повністю.

Стягувати з ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, РНОКПП НОМЕР_1), на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_10, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, РНОКПП НОМЕР_2) аліменти на утримання доньки – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 1/4 частини всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи стягнення від дня пред’явлення позову до суду – 01 березня 2019 року, та до досягнення дитиною повноліття.

Допустити негайне виконання рішення суду в частині стягнення аліментів на утримання дитини у межах суми платежу за один місяць.

Стягнути ОСОБА_2, (ІНФОРМАЦІЯ_8, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_9, РНОКПП НОМЕР_1), на користь держави судовий збір у розмірі 768 (сімсот шістдесят вісім) гривень 40 коп.

Рішення суду набирає чинності після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано.

Апеляційна скарга може бути подана безпосередньо до Донецького апеляційного суду або через Олександрівський районний суд Донецької області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного рішення суду.

Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст.265 ЦПК України:

Позивач – ОСОБА_1, місце реєстрації - вул. Шкільна, буд. 37, село Іверське, Олександрівського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_2.

Відповідач – ОСОБА_2, місце реєстрації - вул. Степова, буд. 30, село Шостаківка, Олександрівського району Донецької області, РНОКПП НОМЕР_1.

Суддя А.І. Шинкаренко