Ухвала суду № 81100281, 20.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/11402/19

Провадження № 1-кс/761/8199/2019

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва Циктіч В.М., за участі секретаря судового засідання Коломієць Д.П., прокурора Мілюкової Д.Ю., підозрюваного ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у кримінальному провадженні № 120 171 000 000 011 97, у якому

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець смт. Рокитне Рокитнянського району Київської області, громадин України, українець, з середньою спеціальною освітою, який у зареєстрованому шлюбі не перебуває, офіційно не працевлаштований, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1, мешкає за адресою - АДРЕСА_2, не судимий,

підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,

у с т а н о в и в :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва Мілюковою Д.М.клопотання слідчого СУ ГУ НП у м. Києві Мельничук В.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до підозрюваного ОСОБА_1

На обґрунтування клопотання зазначено, що 04.07.2018 ОСОБА_1 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за ч. 2 ст. 286 КК України, відповідно до якої останній 18.11.2017, керуючи транспортним засобом «Volkswagen», реєстраційний номер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння, рухаючись по проїзній частині Великої кільцевої дороги зі сторони просп. Мінський у напрямку вул. Міської у м. Києві, у порушення вимог п. 1.5, 2.3, 2.9, 10.1, 16.6 Правил дорожнього руху, виїхав на регульоване перехрестя з вул. Газопровідною, проявив неуважність до дорожньої обстановки, перед початком зміни напрямку руху - поворотом ліворуч не переконався, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, не надав дорогу автомобілю «Daewoo», реєстраційний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_5

Внаслідок цього відбулось зіткнення вказаних транспортних засобів, у результаті якого пасажирам автомобіля «Daewoo» ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 та автомобіля «Volkswagen» ОСОБА_9 спричинено тілесні ушкодження.

На думку слідчого, існують підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на потерпілих чи свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення.

У судовому засіданні прокурор наполягала на задоволенні клопотання з наведених у ньому підстав.

Підозрюваний заперечував проти задоволення клопотання, наполягаючи на тому, що ризики, наведені стороною обвинувачення, необґрунтовані, переховуватись наміру він не має, тому просив застосувати більш м'який запобіжний захід.

Слідчий суддя, заслухавши сторони кримінального провадження, дослідивши надані матеріали, дійшов висновку про таке.

Частиною 1 статті 194 КПК на слідчого суддю під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу покладений обов'язок встановити існування наступних складових:

-чи доведені обставини, які свідчать про обґрунтованість підозри;

-чи наявні ризики, передбачені статтею 177 КПК, та на які вказує слідчий;

-чи не є достатнім застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Тлумачення наведених вище процесуальних норм у їх логічному зв'язку з положеннями Глави 4 КПК приводить слідчого суддю до висновку, що під час вирішення питання щодо застосування до особи запобіжних заходів оцінка наданих сторонами доказів має спрямовуватися не на досягнення остаточного переконання у винуватості особи у вчиненні інкримінованого правопорушення, а має на меті встановити, чи є підозра обґрунтованою.

Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.

Враховуючи, що відповідно до ч. 5 ст.9 КПК кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя приймає до уваги, що у рішенні ЄСПЛ у справі «Соловей і Зозуля проти України» Європейський Суд наголосив, що суд має перевірити не лише дотримання процесуальних норм національного законодавства, а й обґрунтованість підозри, на підставі якої особу взято під варту.

Виходячи з практики Європейського Суду з прав людини, «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

Крім того, Європейський Суд з прав людини у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» зазначив, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.

Отже, на початковій стадії розслідування, суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.

З огляду на зазначене, слідчий суддя вважає, що наданими органом досудового розслідування матеріалами достатньою мірою підтверджується наявність в діях підозрюваного ОСОБА_1 ознак інкримінованого злочину.

Вирішуючи питання про існування передбачених кримінальним процесуальним законом ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного, слідчий суддя відмічає, що ризиком у такому випадку є дія, яка може вчинитися з високим ступенем ймовірності.

Надаючи оцінку можливості підозрюваного переховуватися від органу досудового розслідування, слідчий суддя вважає такі дії цілком ймовірними з огляду на покарання, яке загрожує підозрюваному у випадку визнання його винуватим у скоєнні інкримінованого злочину.

Крім того, відповідно до рішення ЄСПЛ «Бекчієв проти Молдови» ризик переховування має оцінюватись з урахуванням характеру людини, його моральних принципів, місця проживання, місця роботи, статків, сімейних стосунків, відносин з державою.

Керуючись наведеним, слідчий суддя вважає, що на користь існування наведеного ризику свідчить, що ОСОБА_1не має постійного місця роботи, міцних соціальних зв'язків, сім'ї, тобто тих вагомих стримуючих факторів, які б могли зупинити підозрюваного від вчинення дій з метою переховування.

Слідчий суддя вважає, що перебування підозрюваного у цивільному шлюбі не зменшує ймовірність вищевикладеного ризику до такого ступеню, щоб повністю виключити його.

Крім того, враховуючи, що інкриміновані ОСОБА_1 дії вчиненні ним у стані алкогольного сп'яніння, слідчий суддя вважає достатніми підстави для критичної оцінки моральних якостей підозрюваного що підтверджує ймовірність свідомої не процесуальної поведінки останнього.

Співставлення можливих негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його ув'язнення у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, з засудженням до покарання у виді позбавлення волі у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Також, слідчий суддя вважає не безпідставним ризик вчинення підозрюваних протиправних дій з метою здійснення незаконного впливу на потерпілих та свідків у кримінальну провадженні.

Однак, стороною обвинувачення не доведений ризик вчинення підозрюваним іншого кримінального правопорушення.

За результатами встановлених у судовому засіданні обставин та з урахуванням доводів, викладених стороною обвинувачення та стороною захисту, слідчий суддя вважає, що прокурором доведено наявність обставин, передбачених ч.1 ст. 194 КПК.

У силу ст.178 КПК слідчий суддя враховує вагомість доказів про вчинення підозрюваним кримінального правопорушення, тяжкість покарання, яке загрожує йому у разі визнання винуватим у вчиненні інкримінованого діяння.

Відповідно до ч.2 ст.183 КПК запобіжний захід у вигляді тримання під вартою може бути застосований до раніше не судимої особи, яка підозрюється у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки.

Санкція ч.2 ст. 286 КК України, за якою підозрюється ОСОБА_1, передбачає позбавлення волі на строк до восьми років.

Зазначене приводить до висновку, що встановлені вище обставини є вагомими для обрання відносно підозрюваного запобіжного заходу у виді тримання під вартою.

Частиною 3 статті 183 КПК передбачено обов'язок слідчого судді визначити розмір застави, який є достатнім для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків.

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст. 183 КПК розмір застави, слідчий суддя вважає, що застава у межах, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 182 КПК, може забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного.

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

На підставі викладеного, керуючись ст. 176-179, 182, 183, 193, 194, 309 КПК України, слідчий суддя

у х в а л и в :

Клопотання слідчого СУ ГУНП у м. Києві Мельничука В.В. задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.

Строк дії ухвали про тримання підозрюваного ОСОБА_1 під вартою визначити по 18 травня 2019 року включно.

Визначити ОСОБА_1 заставу у сумі 20 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 38 420 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять) грн.

Застава може бути внесена підозрюваним, іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на розрахунковий рахунок ТУ ДСАУ в м. Києві (код ЄДРПОУ - 26268059, Банк-одержувач - Державна казначейська служба України в м. Києві, МФО 820172, розрахунковий рахунок № 37318005112089, призначення - застава для Шевченківського районного суду м. Києва).

У разі внесення застави у визначеному судом розмірі вважається, що до підозрюваного обрано запобіжний захід у виді застави.

У випадку внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого СУ ГУНП у м. Києві, прокурора, слідчого судді та суду за першою вимогою;

- повідомляти слідчого, прокурора, суд про зміну свого місця перебування;

- здати на зберігання слідчому свій паспорт для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в'їзд в Україну.

У разі внесення застави, встановити 2-х місячний термін дії покладених судом обов'язків, починаючи з дня внесення застави.

У разі невиконання обов'язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, обвинувачений, будучи належним чином повідомленим, не з'явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин, чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов'язки, застава звертається в дохід держави.

На ухвалу слідчого судді до Київського апеляційного суду прокурором, підозрюваним, його захисником упродовж п'яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя В.М. Циктіч