Ухвала суду № 81100106, 22.03.2019, Солом'янський районний суд міста Києва

Провадження №2-з/760/87/19

Справа 760/22521/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 березня 2019 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді - Усатової І.А.,

при секретарі - Ковальській К.О.,

розглянувши заяву представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Форум", ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним, -

В С Т А Н О В И В :

У провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Форум", ОСОБА_3, в якій позивачка просить суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 05.03.2018 №1042-Ф, укладений між ПАТ «БАНК Форум» та ОСОБА_3 за кредитним договором №0118/07/00-Z від 23.10.2007, договору поруки від 23.10.2007 та договором іпотеки від 23.10.2007.

20.03.2019 на адресу суду від представника позивача надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_1), яка знаходиться в межах Княжічської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області, які належать на праві приватної власності ОСОБА_1; заборони вчиняти дії, спрямовані на перереєстрацію квартири за адресою: АДРЕСА_1, яка належить на праві приватної власності ОСОБА_1.

Заява обґрунтована тим, що 23 жовтня 2007 року між АКБ «Форум», правонаступником якого з 19 квітня 2010 року є ПАТ «Банк Форум» і ОСОБА_4 укладено кредитний договір №0118/07/00-Z, на підставі якого банком було надано кредитні кошти ОСОБА_4 для купівлі нерухомості в сумі 103 500 доларів США.

Представник заявника вказав, що в забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором, 23 жовтня 2010 року між ПАТ «Банк Форум» та ОСОБА_1 укладено договір поруки, за умовами якого остання поручилася перед банком за виконання ОСОБА_4 зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі.

Заявник посилався на те, що 30 жовтня 2014 року Солом'янським районним судом міста Києва було ухвалено рішення по справі №760/14910/14-ц за позовом ПАТ «Банк Форум» до ОСОБА_4, ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_1 на користь банку заборгованість в сумі 940 779 гривень 70 копійок, а 20 січня 2016 року на виконання рішення Солом'янського районного суду міста Києва були видані виконавчі листи, які були пред'явлені до Солом'янського районного ВДВС міста Києва Головного територіального управління юстиції у місті Києві.

Заявник вказав, що 5 березня 2018 року між ПАТ «БАНК Форум» та ОСОБА_3, було укладено Договір №1042-Ф про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги, договір про відступлення прав за договором поруки та договір про відступлення прав за договором іпотеки.

Заявник посилався на те, що у провадженні Солом'янського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа №760/1381/19 за поданням старшого державного державного виконавця Солом'янського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Саковича Станіслава Юрійовича про примусове проникнення до житла ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1, та 04.03.2019 судом було відмовлено у задоволенні вказаного подання.

Також зазначив, що за заявою представника ОСОБА_3 старшим державним виконавцем Солом'янського районного відділу Державної виконавчої служби м. Києва Головного територіального управління юстиції у м. Києві Саковичем Станіславом Юрійовичем винесено постанову про арешт майна, а саме: земельної ділянки (категорія земель: землі сільськогосподарського виробництва), площею 1,6215 га, кадастровий номер: НОМЕР_1, яка належить ОСОБА_1, та на даний момент представником позивача готується скарга на дії державного виконавця.

Заявник вважає, що рішення суду у справі №760/22521/18 матиме суттєве преюдиційне значення для правомірного виконання рішення суду по справі №760/14910/14-ц у рамках виконавчого провадження. У той час, як позивачем оскаржується правомірність договорів про відступлення прав, а відповідно і законність набуття ОСОБА_3 права вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором, договором поруки та договором іпотеки, представником ОСОБА_3 та державним виконавцем вживаються заходи щодо звернення стягнення на майно боржника на користь стягувача.

Зважаючи на вказані обставини, заявник вважає, що відповідач ОСОБА_3 може відчужити майно позивача, у тому числі, квартиру за адресою: АДРЕСА_1, та земельну ділянку (кадастровий номер: НОМЕР_1), яка знаходиться в межах Княжічської сільської ради, Києво-Святошинського району, Київської області.

З огляду на наведене, заявник просить задовольнити заяву про забезпечення позову.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Тобто, однією з причин, в зв'язку з якими потрібно забезпечити позов, може бути припущення особи щодо обставин, що несуть загрозу невиконання або утруднення виконання можливого рішення суду.

При цьому, закон не вимагає надання будь-яких доказів існування можливості утруднення чи неможливості виконання рішення суду, а лише вимагає подання відповідної заяви про це у вигляді, передбаченому ч.1 ст.149 ЦПК України.

З точки зору закону значення цих заходів полягає в тому, що ними захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

Частиною 1 ст. 150 ЦПК України визначено перелік видів забезпечення позову, зокрема, позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб , забороною вчиняти певні дії.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» передбачено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

При цьому, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Суд акцентує увагу заявника на те, що саме на суд покладено обов`язок перевірки обґрунтованості накладення арешту на те чи інше майно задля недопущення порушення прав інших осіб і свавілля в цьому питанні.

Виходячи з наведеного вище, суд вважає, що обрані позивачем види забезпечення позову не є співмірними із заявленими позовними вимогами.

Крім того, слід зазначити, що предметом спору між сторонами є визнання недійсним про відступлення права вимоги за кредитним договором, договору поруки та договором іпотеки.

Разом з тим, у випадку задоволення позову таке рішення суду не підлягає примусовому виконанню, та не носить зобов'язального характеру.

За таких обставин, суд констатує відсутність необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову з урахуванням того, що за своїм змістом забезпечення позову, як заходи цивільного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим, повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі їх задоволення, не порушуючи при цьому збалансованості інтересів сторін.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ПАТ "Банк Форум", ОСОБА_3, третя особа: ОСОБА_4 про визнання правочину недійсним - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: