Ухвала суду № 81097198, 11.04.2019, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/14556/15-ц

Провадження № 2-зз/643/29/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.04.2019 Московський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого Поліщук Т. В.,

за участю секретаря судового засідання Насирової М.М.,

представника стягувача адвоката ОСОБА_1,

представника боржника адвоката ОСОБА_2,

приватного виконавця ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду м. Харкова клопотання стягувача ОСОБА_4 в особі його представника адвоката ОСОБА_1, про скасування заходів забезпечення позову по скарзі ОСОБА_5 на дії приватного виконавця ОСОБА_3, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», Державне підприємство «СЕТАМ», -

ВСТАНОВИВ:

В провадженні суду знаходиться скарга ОСОБА_5 на дії приватного виконавця ОСОБА_3, заінтересовані особи: Акціонерне товариство «ПроКредит Банк», Державне підприємство «СЕТАМ».

Ухвалою суду від 19.03.2019 з урахуванням ухвали від 21.03.2019 про виправлення описки скарга прийнята судом до провадження та зупинена реалізація арештованого майна - житлового будинку загальною площею 575,2 кв.м, з надвірними спорудами та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Загородня, 43, що проводиться на веб-сайті реалізації майна організатора електронних торгів ДП «СЕТАМ» в мережі інтернет за адресою: www.setam.ua, який переданий на реалізацію приватним виконавцем ОСОБА_3 в межах виконавчих проваджень № 57611120 та № 57614394 (лот № 334360), до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду скарги.

Представник стягувача адвокат ОСОБА_6 звернувся до суду з клопотанням про скасування заходів, визначених ухвалою суду від 19.03.2019. В обґрунтування клопотання зазначає, що примусова реалізація майна скаржника проходить в межах діючого законодавства та це єдине майно боржника, за рахунок якого можливо погасити заборгованість ОСОБА_5 перед ОСОБА_4, вжиті за ухвалою суду заходи щодо зупинення електронних торгів є безпідставними.

В судовому засіданні представник стягувача адвокат ОСОБА_1 та приватний виконавець ОСОБА_3 клопотання про скасування заходів, застосованих ухвалою суду від 19.03.2019 підтримали та просили задовольнити.

Представник боржника адвокат ОСОБА_2 в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечував, посилаючись на те, що заходи забезпечення позову за скаргою не застосовувалися.

Суд, заслухавши учасників розгляду скарги, вивчивши матеріали скарги і поданого клопотання, встановив наступне.

Спірні правовідносини виникли на стадії виконання судового рішення та, крім норм ЦПК України, регулюються й Законом «Про виконавче провадження».

Стаття 34 Закону «Про виконавче провадження» передбачає обов'язок виконавця зупинити вчинення виконавчих дій у разі: зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документу (пункт 2 частини 1) та зупинення судом реалізації арештованого майна у разі відсутності іншого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення (пункт 3 частини 1).

Зазначені умови кореспондуються та доповнюються положенням статті 150 ЦПК України щодо окремих способів забезпечення позову, а саме зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно та зняття з нього арешту (пункт 5 частини 1), а також зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником у судовому порядку (пункт 6 частини 1).

Отже, питання про зупинення будь-яких дій у виконавчому провадженні для забезпечення ефективного захисту порушених чи оспорюваних прав його учасника при розгляді скарги на дії виконавця має вирішуватись з дотриманням вимог процесуального та виконавчого законодавства.

Аналіз зазначених норм у їх сукупності дає підстави для висновку, що підставою для зупинення реалізації майна боржника у виконавчому провадженні, як то просить заявник, є позов іншої особи про визнання права власності на це майно та відсутність у боржника іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, а також оскарження боржником виконавчого документу у судовому порядку.

Не змінюють цієї умови і положення абзацу 2 частини 5 статті 57 Закону «Про виконавче провадження», в якій зазначено, що оскарження результатів оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Правила цієї норми передбачають підставу зупинення - судове рішення, а не умови застосування судом заходів забезпечення позову, зазначені у пункті 5 частини 1 статті 150 ЦПК України.

Отже, нормами процесуального законодавства не передбачено зупинення реалізації арештованого майна боржника у виконавчому провадженні, як спосіб забезпечення вимог скаржника при розгляді скарги на дії виконавця.

Така правова позиція викладена у пункті 15 постанови № 6 Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 7 лютого 2014 року "Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах", яким прямо передбачено, що при розгляді скарги на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби суд не вправі вжити заходів забезпечення скарги (аналогічно забезпеченню позову) шляхом зупинення виконавчого провадження, зупинення дії оскаржуваного рішення тощо, оскільки зазначене не є повноваженнями суду, а є виключним повноваженням державного виконавця, яке може бути оскаржено до суду.

Аналогічно застосовує норми процесуального та виконавчого законодавства Верховний

Суд, який погодився з рішенням суду першої та апеляційної інстанції про відмову стягувачу у вжитті забезпечувальних заходів у справі за скаргою на дії державного виконавця .

Статтею 34 Закону України «Про виконавче провадження» врегульовано питання зупинення вчинення виконавчих дій, і це питання відноситься виключно до компетенції державного виконавця.

Наведене свідчить, що суд, розглядаючи скаргу на дії державного виконавця у порядку ст. 447 ЦПК України, не наділений повноваженнями вирішувати питання щодо вжиття заходів «забезпечення скарги» шляхом зупинення реалізації арештованого майна, адже за приписами вищевказаних норм матеріального та процесуального права вирішення питання про зупинення вчинення виконавчих дій відноситься виключно до компетенції виконавчої служби.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов до висновку, що заходи, застосовані ухвалою суду від 19.03.2019 підлягають скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, керуючись статями 447-453 ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання задовольнити.

Скасувати заходи, застосовані ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 19.03.2019 у справі № 643/14556/15-ц, а саме зупинення реалізації арештованого майна - житлового будинку загальною площею 575,2 кв.м, з надвірними спорудами та земельної ділянки, що знаходяться за адресою: м. Харків, вул. Загородня, 43, що проводиться на веб-сайті реалізації майна організатора електронних торгів ДП «СЕТАМ» в мережі інтернет за адресою: www.setam.ua, який переданий на реалізацію приватним виконавцем ОСОБА_3 в межах виконавчих проваджень № 57611120 та № 57614394 (лот № 334360), до набрання законної сили судовим рішенням за результатами розгляду скарги

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п’ятнадцяти днів з дня її проголошення, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п’ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Згідно п.15.5 Розділу XIII Перехідних положень ЦПК України апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Т.В. Поліщук