Ухвала суду № 81093246, 10.04.2019, Київський районний суд м. Одеси

Справа № 520/2551/19

Провадження № 1-кс/520/4169/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

10.04.2019 року

Слідчий суддя Київського районного суду м. Одеси Чаплицький В.В., при секретарі судового засідання Корой А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання слідчого СУ ГУ НП в Одеській області Попова В.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Столяренко Ю.С., про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160000000056 від 26.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 190 КК України,

ВСТАНОВИВ:

В провадження слідчого судді Київського районного суду м. Одеси надійшло клопотання слідчого про надання дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів.

Як вбачається з клопотання, у провадженні слідчого управлінням ГУ НП в Одеській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесеного 26.01.2019 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019160000000056 за фактом замаху на скоєння шахрайських дій невстановленими особами, направлених на заволодіння грошовими коштами ОСОБА_1 , під приводом продажу квартири АДРЕСА_4 .

В ході проведення досудового розслідування по матеріалам, внесеним до ЄРДР під номером 12015160480004266 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України від 20.08.2015 року, додатково встановлено, що 04.01.2019 року ОСОБА_2 , попередньо вступивши у злочинну змову з невстановленими особами, маючи спільний намір на заволодіння чужим майном, шляхом обману, використовуючи недійсні документи зареєстрував за собою право власності на квартиру АДРЕСА_4

Далі, на початку січня 2019 року, ОСОБА_2 , діючи спільно з невстановленими особами, достовірно знаючи, що право власності на зазначену квартиру здобуто шахрайським шляхом, з метою заволодіння грошовими коштами потерпілого, уклав угоду з АН «Стандарт», яке розташоване за адресою: м. Одеса вул. Ясна 12 ЖК «Марсель», про намір продажу вищевказаної квартири.

11.01.2019 року за оголошенням до агентства нерухомості «ЛЕ-ТО», звернувся ОСОБА_1 , з бажанням придбати квартиру АДРЕСА_6 за ціною 32500 доларів США, а вже 12.01.2019 ОСОБА_2 надав потерпілому до огляду зазначену квартиру, видаючи її за свою власність та підтвердив тим самим намір продати квартиру за ціною 32500 доларів США.

У подальшому, того ж дня - 12.01.2019 року, відповідно до умов агентства нерухомості «Стандарт» ОСОБА_1 уклав з останнім угоду про намір придбати вказану квартиру та передав агентству обумовлену угодою залогову суму грошових коштів, а саме 1000 доларів США, а також уклав угоду про намір придбати вказану квартиру з агентством нерухомості «ЛЕ-ТО» та передав агентству 500 доларів США.

Відповідно до показань потерпілого ОСОБА_1 встановлено, що 11 січня 2019 року він знайшов оголошення про продаж двокімнатної квартири у мережі Інтернет, яке було розміщено агентством нерухомості «ЛЕТО». Квартира була розташована за адресою: АДРЕСА_7 . Заявлена вартість квартири представником АН «ЛЕТО» складала приблизно 32 500 доларів США. При цьому представник АН «ЛЕТО» запропонував наступного дня ОСОБА_1 до огляду зазначену квартиру.

Так, 12.01.2019 року ОСОБА_1 спільно з родиною прибули за місцем розташування квартири за адресою: АДРЕСА_7 , та оглянувши приміщення зазначеної квартири, ОСОБА_1 вирішив придбати квартиру. Так, того ж дня, ОСОБА_1 зателефонувала представник АН «ЛЕТО» та запропонувала ОСОБА_1 прибути до офісу агентства «Стандарт», розташованого у ЖК «Марсель-1» за адресою: м.Одеса, вул. Віце-адмірала Азарова. Оскільки, за її твердженням, основні документи від власника квартири перебували в офісі АН «Стандарт». Так, 12.01.2019, у другій половині дня ОСОБА_1 разом з дружиною прибув за вказаною адресою, де уклав угоди щодо передачі задатку с АН «Стандарт» у сумі 1000 доларів США та АН «ЛЕТО» 500 доларів США. При цьому, представник АН «Стандарт» надав ОСОБА_1 для ознайомлення копію витягу з Єдиного реєстру речових прав, в якому зазначено, що власником квартири НОМЕР_1 є ОСОБА_2 . Надалі, відповідно до договору, станом до 31.01.2019 року ОСОБА_1 з ОСОБА_2 повинні були укласти остаточний договір купівлі - продажу квартири.

Приблизно, через тиждень, ОСОБА_1 дізнався від бухгалтера ОСББ ЖК «Акапулько-2», де була розташована квартира, яку він мав намір придбати, що ОСОБА_2 , відповідно до витягу з Єдиного реєстру речових прав зазначений власником зазначеної квартири, але на адресу вказаної квартири не відкрито особовий рахунок. Також, бухгалтер повідомила, що ОСББ було створено лише у 2016 році та до теперішнього часу від власника зазначеної квартири ще ніхто не з`являвся. Окрім того, бухгалтер повідомила, що інвестором квартири НОМЕР_1 є чоловік на прізвище ОСОБА_4 , а не ОСОБА_2

Згідно показань свідка ОСОБА_5 , яка є директором ТОВ АН «ЛЕТО» встановлено, що 11.01.2019 року до агентства «ЛЕТО» звернувся ОСОБА_1 , який мав намір придбати двокімнатну квартиру, розташовану за адресою: АДРЕСА_7 . При цьому ОСОБА_1 виявив бажання оглянути зазначену квартиру. Після чого, 12.01.2019 представник АН «ЛЕТО» зустрівся з ОСОБА_1 за місцем розташування квартири. Після огляду зазначеної квартири, ОСОБА_1 виявив бажання купити зазначену квартиру, на що АН «ЛЕТО» йому було запропоновано зустрітися за адресою розташування офісу АН «Стандарт», а саме: м.Одеса, вул. Ясна, буд.12. Так, 12.01.2019 року ОСОБА_1 у присутності представника АН «ЛЕТО» було укладено угоду про передачу задатку у розмірі 1000 доларів США.

Через деякий час до АН «ЛЕТО» знову звернувся ОСОБА_1 із проханням більш детально розібратися у документації на зазначену квартиру, оскільки у нього виникли деякі питання при ознайомленні з первинними документами на квартиру, яку він мав намір придбати. Як стало відомо, під час перевірки в ОСББ «Акапулько-2» реальним власником квартири є інша особа. Окрім того, будинок АДРЕСА_9 передавався в експлуатацію у 2016 році, а не в 2011 році, як це зазначалось у документації, наданій, нібито власником квартири для подальшого продажу квартири ОСОБА_1 .

Окрім того, згідно показань свідка ОСОБА_6 встановлено, що він є головою правління ОСББ «Акапулько-2», розташованого за адресою: м.Одеса, вул.Педагогічна, буд.21 корпус 1. Також він повідомив, що право власності на квартири НОМЕР_1 та НОМЕР_2 за вищевказаною адресою станом на 19.10.2018 року ні за ким зареєстровано не було. Також ОСОБА_6 пояснив, що, відповідно до даних Єдиного державного реєстру речових прав нерухомого майна власником квартири НОМЕР_1 є ОСОБА_2 та квартири НОМЕР_2 є ОСОБА_8 . Зазначених осіб ОСОБА_6 ніколи не бачив, до ОСББ вони ніколи не звертались. Також ОСОБА_6 зазначив, що, зі слів колишніх працівників інвестором квартири НОМЕР_1 був ОСОБА_9 та власником квартири НОМЕР_2 є ОСОБА_10 .

Далі, для реєстрації за собою права власності на квартиру АДРЕСА_6 , ОСОБА_2 , звернувся до приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13, номер посвідчення № НОМЕР_3 , яка посвідчила видачу довіреності на ОСОБА_11 , згідно якої той мав здійснити реєстрацію права власності на будь яке нерухоме майно. 04.01.2019 року ОСОБА_11 , надав державному реєстратору ОСОБА_12 документи з ознаками підроблення, та останній зареєстрував за ОСОБА_2 , право власності на квартиру АДРЕСА_6 .

Слідчий звертається з клопотанням, обгрунтовуючи його тим, що документи, які перебувають у володінні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 ., самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні

В судове засідання слідчий не з`явився надав до суду заяву про розгляд клопотання в його відсутність.

Вивчивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного переконання.

Згідно ч. 3 ст. 132 КПК України, застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що: існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження; потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора; може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається із клопотанням.

Відповідно до ч. 1 ст. 159 КПК України, тимчасовий доступ до речей і документів полягає у наданні стороні кримінального провадження особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії та, у разі прийняття відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).

Згідно приписів ч. 5 ст. 163 КПК України, слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, якщо сторона кримінального провадження у своєму клопотанні доведе наявність достатніх підстав вважати, що ці речі або документи: перебувають або можуть перебувати у володінні відповідної фізичної або юридичної особи; самі по собі або в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення важливих обставин у кримінальному провадженні.

Частиною 6 ст. 163 КПК України встановлено, що слідчий суддя, суд постановляє ухвалу про надання тимчасового доступу до речей і документів, які містять охоронювану законом таємницю, якщо сторона кримінального провадження, крім обставин, передбачених частиною п`ятою цієї статті, доведе можливість використання як доказів відомостей, що містяться в цих речах і документах, та неможливість іншими способами довести обставини, які передбачається довести за допомогою цих речей і документів.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 162 КПК України, до охоронюваної законом таємниці, яка міститься в речах і документах належать відомості, які можуть становити таємницю вчинення нотаріальних дій.

Відповідно до ч. 2 ст. 163 КПК України, якщо сторона кримінального провадження, яка звернулася з клопотанням, доведе наявність достатніх підстав вважати, що існує реальна загроза зміни або знищення речей чи документів, клопотання може бути розглянуто слідчим суддею, судом без виклику особи, у володінні якої вони знаходяться.

Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим в клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 191, ч. 1 ст. 366 та ч. 1 ст. 191 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів.

Дослідивши матеріали, долучені до клопотання, слідчий суддя приходить до переконання, що слідчим в клопотанні доведено наявність обґрунтованої підозри щодо можливого вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 190 КК України, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів.

Слідчий суддя враховує, що відомості, які містяться в зазначених у клопотанні документах як самі по собі, так і в сукупності з іншими речами та документами кримінального провадження мають суттєве значення для встановлення події кримінального правопорушення, обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, для належної кваліфікації скоєного кримінального правопорушення та містять відомості про осіб, які можуть бути причетні до скоєння кримінального правопорушення та можуть бути використані як докази.

Як вбачається з клопотання слідчого, необхідність в наданні дозволу на тимчасовий доступ до речей та документів обумовлена, зокрема, необхідністю проведення в рамках даного кримінального провадження судово-почеркознавчих та технічних експертиз документів.

Згідно п.п. 1.1 п. 1 Розділу 1 Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, основним завданням почеркознавчої експертизи є ідентифікація виконавця рукописного тексту, обмежених за обсягом рукописних записів (буквених та цифрових) і підпису. Цією експертизою вирішуються і деякі неідентифікаційні завдання (установлення факту виконання рукопису під впливом будь-яких (природних, штучних) збиваючих факторів; у незвичних умовах або в незвичайному стані виконавця, навмисно зміненим почерком, з наслідуванням почерку іншої особи; визначення статі виконавця, а також належності його до певної групи за віком тощо). Для проведення почеркознавчих досліджень рукописних записів та підписів надаються оригінали документів.

Відтак, слідчий суддя приходить до переконання, що завдання, для виконання якого сторона обвинувачення звертається з клопотанням про тимчасовий доступ до речей та документів, може бути досягнуто в результаті застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження.

Слідчий суддя враховує, що інформація, яка міститься у володінні приватного нотаріуса становить охоронювану законом таємницю, а тому в інший спосіб, окрім як шляхом застосування заходу забезпечення кримінального провадження у вигляді тимчасового доступу до речей та документів отримана бути не може, що свідчить, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який йдеться в клопотанні.

З урахуванням викладеного, враховуючи, що інформація, яка перебуває у володінні приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13 , як самі по собі та в сукупності з іншими речами і документами кримінального провадження, у зв`язку з яким подається клопотання, мають суттєве значення для встановлення обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, відповідно до ст. 91 КПК України та, відповідно до ст.ст.98, 99 КПК України мають значення речових доказів, в цілях також забезпечення повноти, всебічності та неупередженості досудового розслідування, слідчий суддя приходить до переконання про можливість задоволення клопотання слідчого. З метою запобігання зміні або пошкодження речей та документів, вказане клопотання слід розглянути без виклику особи, у володінні якої вона знаходиться.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 93, 132, 160, 163, 309 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ :

Клопотання слідчого СУ ГУ НП в Одеській області Попова В.М., погоджене прокурором відділу прокуратури Одеської області Столяренко Ю.С., про дозвіл на тимчасовий доступ до речей і документів у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №12019160000000056 від 26.01.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст.15 ч. 4 ст. 190 КК України - задовольнити.

Зобов`язати приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Лутченко А.А., надати надати слідчому слідчого управління ГУ НП в Одеській області старшому слідчому слідчого управління ГУ НП в Одеській області Гладковій Олесі Михайлівні, слідчому слідчого управління ГУНП в Одеській області Попову Вячеславу Миколайовичу, слідчому слідчого управління ГУ НП в Одеській області Тихонову Олександру Євгеновичу, або іншому слідчому зі складу слідчої групи, тимчасовий доступ до речей та документів з можливістю вилучення копії всіх наявних документів (в електронному та друкованому вигляді), щодо видачі довіреності ОСОБА_2 та ОСОБА_11 , на підставі яких посвідчувався даний правочин.

Строк дії ухвали встановити один місяць з дня її постановлення.

Попередити приватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу ОСОБА_13., що у разі невиконання ухвали про тимчасовий доступ до речей і документів слідчий суддя, суд за клопотанням сторони кримінального провадження, якій надано право на доступ до речей і документів на підставі ухвали, має право постановити ухвалу про дозвіл на проведення обшуку згідно з положеннями КПК України з метою відшукання та вилучення зазначених документів.

Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили після її постановлення.

Слідчий суддя Чаплицький В. В.