Ухвала суду № 8109177, 08.10.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"08" жовтня 2009 р.                               м. Київ                                        К-9237/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Рустам’яні Е.А.,

за участю представників:

від позивача –Кобилинського П.І.,

від відповідача –Єрко С.А.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області на постанову Господарського суду Житомирської області від 13.07.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009 року по справі № 11/72-НА за позовом Дочірнього підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Рудь-3»ВАТ «Житомирський маслозавод»до Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення.

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Господарського суду Житомирської області від 13.07.2007 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009 року, позовні вимоги Дочірнього підприємства «Рудь-3»ВАТ «Житомирський маслозавод»до Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області про визнання частково недійсним податкового повідомлення-рішення –задоволено.

Не погоджуючись із зазначеними судовими рішеннями, відповідач 27.02.2008 року звернувся з касаційною скаргою та з клопотанням про зупинення до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 22.06.2009 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі Володарсько-Волинська МДПІ Житомирської області просить скасувати судові рішення та постановити нове –про відмову в позові посилаючись на порушення судами норм матеріального права. Так, податковий орган наголошує на тому, що відсутність в 2005 році встановленого Кабінетом Міністрів України порядку нарахування і використання коштів згідно п.11.21. ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»не давало законних підстав для ДП «ВКП «Рудь-3»в періоді, що перевірявся враховувати дотацію сільськогосподарським товаровиробникам за продане ними молоко.

Згідно ч.2 ст.220 КАС України суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а судові рішення –без змін з огляду на наступне.

Задовольняючи позовні вимоги Дочірнього підприємства «Виробничо-комерційне підприємство «Рудь-3»ВАТ «Житомирський маслозавод» (далі по тексту - ДП ВКП «Рудь-3»ВАТ «Житомирський маслозавод») щодо визнання частково нечинним податкового повідомлення-рішення Володарсько-Волинської МДШ Житомирської області № 0000232301/0 від 02.06.2006 року, суди попередніх інстанцій мотивували свої висновки тим, що чинним на момент спірних правовідносин законодавством не встановлено обмежень щодо можливості здійснення нарахування і виплат дотацій сільськогосподарським товаровиробникам лише тими переробними підприємствами, які мають власне переробне обладнання. В обґрунтування своєї позиції суди посилалися на положення п. 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції на момент спірних правовідносин та Постанови Кабінету України № 805 від 12.05.1999р. Про затвердження Порядку нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за подані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі якими не встановлювалися обмеження щодо здійснення переробки молочної сировини виключно за наявності власних переробних потужностей.

З матеріалів справи, що підставою для донарахування позивачу податкового зобов'язання з ПДВ в розмірі 171515,00 грн. та застосування штрафних (фінансових) санкцій на суму 85758,00 грн. став закріплений в акті № 18/23/23-07-30848013 від 24.05.2006 року висновок податкового органу про порушення ДП ВКП «Рудь-3»ВАТ «Житомирський маслозавод»вимог п.4.1 ст.4, п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.1 н.7.4 ст.7, ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

До таких висновків податкова інспекція дійшла на підставі встановленого нею факту виконання позивачем в перевіряємому періоді частини технологічного процесу з виготовлення молочної продукції на орендованому обладнанні, що, на думку відповідача, суперечить вимогам Постанови Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999р., яка не передбачає можливості використання інших переробних потужностей ніж власні для переробки молочної сировини.

Доводи відповідача спростовуються положеннями Закону України Про податок на додану вартість»та Порядку нарахування, виплати і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.1999 р. №805.

Так, пунктом 11.21 ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку на додану вартість, яка повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами усіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м’ясо та м’ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м’ясо в живій вазі. Порядок нарахування і використання зазначених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

На виконання п.11.21 ст.11 Закону України «Про податок на додану вартість»Постановою Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999р. затверджено Порядок нарахування, виплат і використання коштів, спрямованих для виплати дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за подані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі (далі по тексту –Порядок), який встановлює механізм нарахування та виплат дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам усіх форм власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства, за реалізовані ними переробним підприємствам молоко та м’ясо в живій вазі.

Пунктом 1 зазначеного Порядку, передбачено, що нарахування і виплата дотацій проводиться переробними підприємствами всіх форм власності, які мають власні переробні потужності. Порядок не поширюється на операції з переробки сировини на давальницьких умовах.

Судами на підставі належних та допустимих доказів було встановлено, що ДП ВКП «Рудь-3»БАТ «Житомирський маслозавод»на протязі 2005 року мало у власності таке переробне обладнання як: технологічна лінія з виробництва казеїну, сепаратори, охолоджувачі, вершковідділювачі пастеризатори, підігрівані молока. В акті перевірки податкова інспекція вказує про те, що частина технологічного процесу з виготовлення молочної продукції виконувалась позивачем на орендованому обладнанні.

Враховуючи, що власні переробні потужності включають весь комплекс засобів праці, що використовуються в ході виробничого процесу підприємства, при цьому до власних виробничих потужностей можуть входити і орендовані засоби, які використовуються в процесі виробництва підприємства, та зважаючи на те, що Порядок поширює свою дію на всіх суб'єктів господарювання, які в процесі переробки сільськогосподарської сировини використовують як власні основні засоби, так і засоби виробництва, що орендуються, при умові, що така сировина переробляється не на давальницьких умовах, суди попередніх інстанцій дійшли обґрунтованого висновку щодо недоведеності відповідачем факту порушення підприємством вимог ст. 11 Закону України «Про податок на додану вартість».

Щодо посилань податкового органу про порушення позивачем Постанови Кабінету Міністрів України № 805 від 12.05.1999р., то вони правильно не були взяті судами до уваги, оскільки зазначена Постанова винесена у відповідності та на виконання вимог пункту 11.21 статті 11 Закону України «Про податок на додану вартість»і не може звужувати положення зазначеного Закону щодо прав платника податку, які ним встановлюються.

Такі висновки суду відповідають вимогам законодавства, чинного на момент спірних правовідносин та встановленим по справі обставинам і не спростовуються доводами касаційної скарги.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.210, 220, 221, ст.224, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу Володарсько-Волинської МДПІ Житомирської області залишити без задоволення, а постанову Господарського суду Житомирської області від 13.07.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 26.01.2009 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня відкриття таких обставин.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.

Судді:/підписи/________Бившева Л.І.

________Костенко М.І.

________Маринчак Н.Є.

________Усенко Є.А.

З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар: Е.А. Рустам’ян