Ухвала суду № 8109129, 01.10.2009, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"01" жовтня 2009 р.                               м. Київ                                        К-2698/09

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:

Головуючого – Шипуліної Т.М.,

суддів: Бившевої Л.І., Костенка М.І., Маринчак Н.Є., Усенко Є.А.,

при секретарі: Рустам’яні Е.А.,

за участю представників:

від відповідача –Семенець Г.В.,

розглянула у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу ДПІ у м. Житомирі на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 року по справі № 2-а-577/07 за позовом ДПІ у м. Житомирі до Житомирської філії ТОВ «Ибла»про стягнення 54456,50 грн..

Заслухавши доповідь судді Шипуліної Т.М., пояснення осіб, які з’явились в судове засідання, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія:

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2007 року в задоволені позовних вимог ДПІ у м. Житомирі до Житомирської філії ТОВ «Ибла»про стягнення 54456,50 грн. –відмовлено.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 року постанова суду першої інстанції скасована та винесена нова –про часткове задоволення позову.

Не погоджуючись з останнім судовим рішенням, позивач 08.01.2009 року звернувся з касаційною скаргою до Вищого адміністративного суду України.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 02.07.2007 року касаційна скарга прийнята до провадження суду, по ній відкрито касаційне провадження.

В касаційній скарзі ДПІ у м. Житомирі просить скасувати ухвалу апеляційного суду в частині закриття провадження у справі та залишити в силі –щодо часткового задоволення апеляційної скарги посилаючись на порушення судом норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, ухвала Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 року та постанова Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2007 року –скасуванню з направленням справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції з огляду на наступне.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та закриваючи провадження у справі суд апеляційної інстанції виходив з того, що спірні правовідносини не є публічно-правовими, тому даний спір не відноситься до компетенції адміністративних судів.

З такими висновками суду погодитись не можна.

Виходячи зі змісту ч.2 ст.4 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Так, пунктом 4 частини 1 статті 17 КАС України до компетенції адміністративних судів зокрема віднесено спори за зверненнями суб’єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.

Суб’єкт владних повноважень, згідно із визначенням наведеним в п.7 ч.1 ст.3 КАС України, це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб’єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Статтею 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»встановлено, що Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України. Державні податкові інспекції у районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах, міжрайонні та об’єднані державні податкові інспекції підпорядковуються відповідним державним податковим адміністраціям в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.

Завданням органів державної податкової служби згідно з положеннями ст.2 цього закону є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов’язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством.

До функцій державних податкових інспекцій належить звернення в суди з позовами до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках –коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна (п.11 ст.10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні»).

Підпунктом 2.3.1 пункту 2.3 статті 2 Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»встановлено, що органами, уповноваженими здійснювати заходи з погашення податкового боргу, є виключно податкові органи.

Згідно з п.п.3.1.1 п.3.1 ст.3 зазначеного закону активи платника податків можуть бути примусово стягнені, в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду.

Аналіз змісту наведених норм дає підстави для висновку про те, що органи Державної податкової адміністрації України є органами виконавчої влади, їм надано право здійснювати контроль за правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів та здійснювати заходи погашення податкового боргу, зокрема, примусово шляхом звернення до суду.

З огляду на зазначене колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку, що судом апеляційної інстанції помилково було закрито провадження у справі з посиланням на непідвідомчість адміністративним судам спору, який за своєю природою є публічно-правовим.

Згідно ч.2 ст.220 КАС України, суд касаційної інстанції переглядає судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, але при цьому може встановлювати порушення норм матеріального чи процесуального права, на які не було посилання в касаційній скарзі.

Як вбачається з матеріалів справи, ДПІ у м. Житомирі звернулася до суду із позовом до Житомирської філії ТОВ «Ибла»про стягнення суми податкового боргу з фінансових санкцій по сплаті за придбання торгового патенту в розмірі 54456,50 грн. за рахунок активів відповідача.

Відмовляючи в задоволені позову суд першої інстанції виходив з того, що відповідач у справі –Житомирська філія «Ибла»оплатив вартість торгових патентів за спірний період у розмірі, встановленому чинним на той час законодавством і його обов’язок зі сплати цього платежу було припинено, отже у податкового органу були відсутні підстави для донарахування сум для сплати за зазначеним платежем.

Визнаючи Житомирську філію «Ибла»належним відповідачем у справі, суд першої інстанції посилався на те, що філія зареєстрована виконавчим комітетом Печерської районної Ради народних депутатів м. Києва, що підтверджується свідоцтвом за № 20039085 від 03.11.1995 року і як платник податку знаходиться на обліку в ДПІ у м. Житомирі.

Одним із видів діяльності відповідача є надання послуг у сфері грального бізнесу, що передбачено у статуті товариства.

Відповідно до ч.2 ст.1 Закону України «Про патентування деяких видів підприємницької діяльності»суб’єктами правовідносин, які підлягають регулюванню за цим Законом, є юридичні особи та суб’єкти підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи, –резиденти і нерезиденти, а також їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо), які займаються підприємницькою діяльністю, передбаченою частиною першою цієї статті.

Разом з тим, судом першої інстанції не було враховано, положення ч.1 ст.8 цього Закону відповідно до якої відповідальність за порушення строків сплати або неповне внесення чергових платежів несуть суб’єкти підприємницької діяльності, що здійснюють торговельну діяльність, операції з торгівлі готівковими валютними цінностями, операції з надання послуг у сфері грального бізнесу та побутових послуг.

Відповідальність структурних підрозділів суб’єкта підприємницької діяльності, що не мають статусу юридичної особи за порушення законодавства в сфері патентування зазначеним Законом не передбачається.

Згідно з п.п.1.2, 1.4 Положення про Житомирську філію товариства з обмеженою відповідальністю «Ибла», затвердженого протоколом загальних зборів учасників ТОВ «Ибла»від 22.10.1997 року № 1, Філія не є юридичною особою, власником Філії є ТОВ «Ибла», Філія є складовою частиною ТОВ «Ибла».

Відповідно до п.1.6 зазначеного Положення Філія може на підставі цього Положення від імені товариства з обмеженою відповідальністю «ИБЛА»укладати угоди, набувати майнових та особистих немайнових прав і нести обов’язки, бути відповідачем, третьою особою в суді, арбітражному суді та третейському суді.

Частиною 1 ст.48 КАС України встановлено, що здатність особисто здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки, у тому числі доручати ведення справи представникові (адміністративна процесуальна дієздатність), належить органам державної влади, іншим державним органам, органам влади Автономної Республіки Крим, органам місцевого самоврядування, їхнім посадовим і службовим особам, підприємствам, установам, організаціям (юридичним особам).

Таким чином, суду першої інстанції для правильного вирішення справи необхідно визначити склад осіб, які беруть участь у справі та їх адміністративну процесуальну правоздатність і дієздатність.

Згідно ч.2 ст.227 КАС України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи і не можуть бути усунені судом касаційної інстанції.

За таких обставин колегія суддів касаційної інстанції вважає за необхідне скасувати ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 року та постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2007 року та направити на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 210, 211, 220, 221, 227, 231 та ч.5 ст.254 КАС України, колегія –

У Х В А Л И Л А:

Касаційну скаргу ДПІ у м. Житомирі задовольнити, постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 02.10.2007 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08.12.2008 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

За винятковими обставинами вона може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом одного місяця з дня їх відкриття.

Головуючий:/підпис/________Шипуліна Т.М.

Судді:/підписи/________Бившева Л.І.

________Костенко М.І.

________Маринчак Н.Є.

________Усенко Є.А.

З оригіналом згідно.

Відповідальний секретар:          Е.А. Рустам’ян Головуючий

Судді Т.М. Шипуліна