Рішення № 81086554, 11.04.2019, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

11 квітня 2019 року № 826/10421/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Келеберди В.І., розглянувши в порядку спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

05 липня 2018 року ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить:

- визнати дії Головного управління Пенсійного фонду України у м. Києві щодо зменшення розміру пенсії, належної ОСОБА_1 з 86% до 70% грошового забезпечення протиправними;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України у м. Києві призначити та обчислювати належну ОСОБА_1 пенсію за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення з 01 січня 2018 року, та провести перерахунок пенсії з 01 січня 2018 у розмірі 86% грошового забезпечення та сплатити перераховану суму ОСОБА_1

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що він є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в місті Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ. Позивач зазначає, що основний розмір призначеної йому пенсії становив 86% грошового забезпечення.

В травні 2018 року позивач отримав перераховану Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві пенсію, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення.

Не погоджуючись з таким розрахунком, 15 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо усунення вказаних порушень в ході перерахунку його пенсії.

Листом від 11.06.2018 №17630/02/Д-731 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу, що перерахунок пенсії проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Вказував, що на момент виникнення у позивача права на проведення перерахунку (01.01.2018) редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення, у зв'язку з чим при проведенні перерахунку пенсії позивачу встановлена пенсія в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 липня 2018 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін, у письмовому провадженні.

Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, у якому проти задоволення позовних вимог заперечує з огляду на те, що з 01.01.2018 позивачу здійснено перерахунок пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення відповідно до статті 63 Закону України №2262-ХІІ та постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» та в подальшому проводиться виплата пенсії відповідно до зазначеної постанови. Постанова Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 №103 не змінює регулювання правовідносин з приводу перерахунку пенсії, а лише визначає порядок виплати перерахованих пенсій.

22.10.2018 року на адресу суду надійшло клопотання позивача про заміну сторони у справі з первинного відповідача -Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 22869069) на його правонаступника - Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 203 утворено Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яке реорганізоване шляхом злиття Правобережного, Лівобережного та Центрального об'єднаних управлінь Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідача, як юридичну особу припинено 27 квітня 2018 року.

Правонаступником Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368; 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16).

Відповідно до положень статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, згідно ухвалі від 25 жовтня 2018 року суд дійшов висновку про задоволення клопотання та необхідність заміни Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368; 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16).

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 березня 2017 року № 203 утворено Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві, яке реорганізоване шляхом злиття Правобережного, Лівобережного та Центрального об'єднаних управлінь Пенсійного фонду України в м. Києві та Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві.

Відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідача, як юридичну особу припинено 27 квітня 2018 року.

Правонаступником Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві є Головне управління Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368; 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16).

Відповідно до положень статті 52 КАС України у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов'язкові для особи, яку він замінив.

Таким чином, суд дійшов висновку про необхідність заміни Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві його правонаступником - Головним управлінням Пенсійного фонду України в місті Києві (ЄДРПОУ 42098368; 04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16).

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1 є військовим пенсіонером, перебуває на обліку в Головному управлінні пенсійного фонду України в місті Києві та отримав пенсію за вислугу років у розмірі 86% грошового забезпечення позивача відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 №2262-ХІІ.

В травні 2018 року позивач отримав перераховану Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві пенсію, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсії особам, які звільнені з військової служби , та деяким іншим категоріям осіб» у розмірі 70% грошового забезпечення.

15 травня 2018 року позивач звернувся до відповідача з заявою щодо усунення вказаних порушень в ході перерахунку його пенсії.

Листом від 11.06.2018 №17630/02/Д-731 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивачу, що перерахунок пенсії проведено відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб». Вказував, що на момент виникнення у позивача права на проведення перерахунку (01.01.2018) редакцією статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено максимальний розмір пенсії за вислугу років у розмірі 70% від грошового забезпечення, у зв'язку з чим при проведенні перерахунку пенсії позивачу встановлена пенсія в розмірі 70% від грошового забезпечення.

Вважаючи дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом свого порушеного права.

Розглядаючи справу по суті заявлених позовних вимог суд зазначає наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» від 09.04.1992 за №2262-ХІІ (далі по тексту - Закон України №2262-ХІІ), усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Так, пунктом 1 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45 пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку із підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно з Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» від 21.02.2018 за №103 зобов'язано перерахувати пенсії, призначені згідно з Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Закон) до 01.03.2018 (крім пенсій, призначених згідно з Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01.03.2018 відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з наданого позивачем розрахунку пенсії за вислугу років від 01.01.2018 відповідачем було здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №103, у розмірі 70% від грошового забезпечення.

Надаючи оцінку посиланням позивача на протиправність дій відповідача, які виразились у зменшені основного розміру пенсії з 86% грошового забезпечення до 70%, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 13 Закону України №2262-ХІІ (в редакції чинній на час призначення позивачу пенсії), пенсії за вислугу років призначаються в таких розмірах: особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 №3668-VI, який набрав чинності 01.10.2011, внесено зміни до частини другої статті 13 Закону України №2262-XII, яким встановлено, що максимальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 80% відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43), а особам, які під час проходження служби брали участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і віднесені в установленому законом порядку до категорії 1, - 100%, до категорії 2, - 95%.

Таким чином, з 01.10.2011 року положення частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо визначення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення втратили чинність у зв'язку з внесенням змін Законом України №3668-VІ до редакції цієї статті.

Аналізуючи встановлені у справі обставини та враховуючи положення процитованих норм у їх сукупності, суд дійшов висновку, що положення статті 13 Закону України №2262-ХІІ, якими встановлено розмір пенсії виходячи з 70% від грошового забезпечення, можуть застосовуватись лише до правовідносин, які виникли після 01.04.2014 року, тобто набрання ними чинності, та стосуються питань саме призначення пенсії, а не її перерахунку. Адже до останнього застосовуються спеціальні норми, що регулюють умови та підстави встановлені саме щодо перерахунку пенсії.

Всупереч наведеному, при здійснені перерахунку пенсії позивача, відповідач безпідставно керувався положеннями Постанови Кабінету Міністрів України №103, та застосував норми, які регулюють питання призначення пенсії, а не її перерахунку.

Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20.03.2002 №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).

У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (Рішення № 5-рп/2002).

Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.

Аналогічна позиція міститься в постанові Верховного Суду України від 10.12.2013 у справі №21-420а13.

Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 80%, а потім 70 % грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям військовослужбовців має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.

Аналогічного висновку дійшла колегія Верховного суду у складі Касаційного адміністративного суду в постанові від 24.04.2018 справа № 686/12623/17 (провадження №К/9901/849/17).

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов висновку про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року та зменшення відсотку основного розміру пенсії з 86 % на 70% при проведені перерахунку пенсії позивача на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №103.

Відповідно до ч. 2, ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В даному випадку відповідач не довів правомірності своїх дій, спрямованих на зменшення відсоткового розміру пенсії позивачу.

Таким чином, при здійсненні перерахунку пенсії позивачу у відповідача були відсутні підстави для обмеження розміру його пенсії 70 процентами грошового забезпечення, згідно ч. 2, ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", оскільки дане обмеження не стосується випадку з позивачем, якому пенсія не призначалась вперше, а вже була призначена.

За сукупністю наведених обставин, суд дійшов до висновку про протиправність дій відповідача щодо перерахунку пенсії позивача з 01.01.2018 року та зменшення відсотку основного розміру пенсії з 86 % на 70% при проведені перерахунку пенсії позивача на підставі Постанови Кабінету Міністрів України №103.

Разом з тим, суд вважає, що позовна вимога в частині зобов'язання відповідача здійснити подальшу виплату пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення задоволенню не підлягає, оскільки з самого визначення поняття «пенсія» випливає, що щомісячні пенсійні виплати здійснюються на постійній основі, один раз на місяць протягом невизначеного періоду часу, а тому цей вид виплат не є строковим і не може бути призначений на певний строк. У цьому випадку визначається лише дата, з якої особа має право на отримання пенсії (чи її перерахунок). Кінцевий термін або строк, на який призначається пенсія, не може встановлюватись, оскільки це суперечить самому визначенню та суті пенсії. Тому виплату пенсії не може бути обмежено будь-яким кінцевим терміном або строком, оскільки це б обмежувало право особи на отримання пенсії, яка має виплачуватись постійно, один раз на місяць протягом невизначеного часу та без встановлення будь-якого терміну або строку виплати пенсії.

Крім того, суд звертає увагу на те, що права позивача в частині подальшої виплати йому пенсії на час розгляду даної справи не порушені, а суд не може під час прийняття рішення вирішувати питання щодо правовідносин, які можливо будуть мати місце в майбутньому.

З урахуванням зазначеного, суд вважає, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнання протиправними дій відповідача щодо перерахунку з 01.01.2018 року позивачу пенсії у розмірі 70% грошового забезпечення; зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок та виплату пенсії у розмірі 86% відповідних сум грошового забезпечення відповідно до статей 13, 43, 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01.01.2018 року з урахуванням раніше виплачених сум.

Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При зверненні до суду з цим позовом позивач сплатив судовий збір у розмірі 704,80 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи квитанцією від 03.07.2018 №57.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог сплачений позивачем судовий збір підлягає поверненню позивачу у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 77, 90, 242, 243, 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП № НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві щодо зменшення ОСОБА_1 основного розміру пенсії за вислугу років з 86% розміру грошового забезпечення до 70 відсотків при здійсненні перерахунку пенсії починаючи з 01.01.2018 року.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити з 01.01.2018 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 виходячи з 86% від відповідних сум грошового забезпечення та провести відповідні виплати з врахуванням раніше виплачених сум з 01.01.2018 року.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП № НОМЕР_1), сплачений судовий збір в сумі 704,80 (сімсот чотири гривні 80 коп.) згідно квитанції від 03 липня 2018 року №57, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368).

Рішення суду, відповідно до частини першої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення за правилами, встановленими статтями 293-297 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції з урахуванням підпункту 15.5 пункту 15 розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Суддя В.І. Келеберда