МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
10 квітня 2019 р.
№ 400/3019/18
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В.В., розглянувши в порядку письмового провадження справу
за позовом:
Миколаївського обласного військового комісаріату, вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030
до відповідача:
Державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців сектору з питань державної реєстрації Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області, вул. Мозолевського,14, смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001
про:
визнання протиправними дій; зобов’язання вчинити певні дії,
Миколаївський обласний військовий комісаріат (надалі – ОВК або позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом, що містив вимоги:
визнати протиправними дії державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб – підприємців сектору з питань державної реєстрації Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області (надалі – Реєстратор або відповідач) щодо відмови скасувати запис відносно Веселинівського районного військового комісаріату (надалі – Веселинівський РВК) у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (надалі – Єдиний державний реєстр);
зобов’язати відповідача скасувати запис та видалити відомості щодо Веселинівського РВК з Єдиного державного реєстру.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказав, що, на виконання «… вимог рішення Державного секретаря Міністерства оборони України від 20.04.2018 № 503/6/3270 та розпорядження начальника штабу – першого заступника командувача Сухопутних військ Збройних Сил України від 28.04.2018 № 116/2/26010 та від 05.06.2018 № 116/2/2/7919 щодо виключення з державних реєстрів органів військового управління (військових частин, установ, організацій) Збройних Сил України, які всупереч вимогам чинних нормативно-правових актів зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань …», він 15.05.2018 звернувся до позивача із заявою про виключення Веселинівського РВК «... з зазначеного реєстру як юридичну особу …». Реєстратор заяву ОВК не задовольнив, що стало підставою для звернення позивача до суду. Згідно з викладеним у позовній заяві, Міністерство оборони України, на підставі затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.05.2000 № 749 «Порядку реєстрації військових частин як суб’єктів господарської діяльності у Збройних Силах» (надалі – Порядок № 749), внесло Веселинівський РВК до Єдиного державного реєстру підприємств та організації України як відокремлений підрозділ (без права юридичної особи). Відповідно до пункту 7 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.06.2013 № 389 «Положення про військові комісаріати» (надалі – Положення № 389), статус юридичної особи мають обласні військові комісаріати, а інші є їхніми відокремленими підрозділами. Крім того, позивач, з посиланням на вимоги Закону України від 21.01.1994 № 3855-ХІІ «Про державну таємницю» та наказ Служби безпеки України від 12.08.2005 № 440 «Про затвердження зводу відомостей, що становлять державну таємницю», зазначив, що відомості про Веселинівський РВК становлять державну таємницю, тому, в силу частини четвертої статті 7 Закону від 15.05.2003 № 755-IV «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань» (надалі – Закон № 755), не підлягають занесенню до Єдиного державного реєстру.
У відзиві на позовну заяву (ар. с. 27-30) відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог в зв’язку з їх безпідставністю.
28.01.2019 позивач подав відповідь на відзив (ар. с. 48-51), в якій, зокрема, вказав, що «… з листопада 2006 року припинена фінансово-господарська діяльність Веселинівського районного військового комісаріату та ліквідований фінансовий орган. Так, із пояснювальної записки до ліквідаційного балансу Веселинівського районного військового комісаріату за 2006 рік вбачається, що всі рахунки установи закриті, а майно та кошти – передано. Таким чином, Веселинівський районний військовий комісаріат» з листопада 2006 року знаходиться на фінансовому забезпеченні у Миколаївському обласному військовому комісаріаті та обслуговується відділом фінансового забезпечення Миколаївського обласного військового комісаріату (з функцією централізованої бухгалтерії» …».
У запереченнях (арк. спр. 56) відповідач вказав, що в Єдиному державному реєстрі відсутня інформація про Веселинівський РВК, яка відноситься до державної таємниці. Крім того, відповідач повідомив, що до нього не надходили заяви про припинення, реорганізацію, перетворення чи приєднання відносно Веселинівського РВК, а в Єдиному державному реєстрі відсутні записи про припинення та набуття Веселинівським РВК статусу відокремленого підрозділу.
24.01.2019 представник позивача подав клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження. Відповідач у відзиві заявив про розгляд справи в порядку письмового провадження.
Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглянув справу в порядку письмового провадження.
Дослідивши письмові докази, суд
В С Т А Н О В И В:
Відповідно до довідки № 987, що була видана 11.11.1997 Головним організаційно-мобілізаційним управлінням Генерального штабу ЗС України (арк. спр. 34), Веселинівський РВК 11.11.1997 був включений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України.
16.03.2006, відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру (арк. спр. 31, зворотній бік), є датою запису № 1 507 120 0000 000335 в Єдиному державному реєстрі про включення до нього відомостей про юридичну особу, державну реєстрацію якої було проведено до набрання чинності Законом № 755. Засновником РВК, згідно з витягом, є Міністерство оборони України. Запис від 16.03.2006 був здійснений відповідно до поданої керівником Веселинівського РВК реєстраційної картки (арк. спр. 35-41).
15.05.2018 позивач звернувся до відповідача з листом № 10/3098, в якому, із зазначенням про виявлення під час перевірки факту незаконної реєстрації Веселинівського РВК у Єдиному державному реєстрі, «… з метою збереження державної таємниці з питань відомчого обліку юридичних осіб та їх структурних підрозділів Міністерства оборони України …», просив скасувати запис в Єдиному державному реєстрі (арк. спр. 9).
Листом від 24.05.2018 № 32/03-27 (арк. спр. 10) Реєстратор повідомив ОВК про те, що, відповідно до статті 25 Закону № 755, процедура «скасування запису у реєстрі» можлива за рішенням суду.
При прийнятті рішення суд виходив з такого.
Відповідно до визначення, що міститься у пункті 4 частини першої статті 1 Закону № 755, державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб – підприємців (далі – державна реєстрація) – офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об’єднання, професійної спілки, її організації або об’єднання, політичної партії, організації роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу – підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.
Згідно з пунктом 8 частини першої статті 4 Закону № 755, одним з основних принципів державної реєстрації є внесення відомостей до Єдиного державного реєстру виключно на підставі та відповідного до цього Закону.
Порядок подання документів для державної реєстрації та вимоги до оформлення документів, що подаються до державної реєстрації, встановлені статтями 14 та 15 Закону № 755 відповідно, при цьому, частиною другою статті 15 визначено, що форми заяв про державну реєстрацію затверджуються Міністерством юстиції України.
Згідно зі статтею 25 Закону № 755, державна реєстрація та інші реєстраційні дії проводяться на підставі документів, що подаються заявником для державної реєстрації; судових рішень, що набрали законної сили та тягнуть за собою зміну відомостей в Єдиному державному реєстрі, а також що надійшли в електронній формі від суду або державної виконавчої служби відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».
Лист ОВК від 15.05.2018 № 10/3098 (до якого не було додано жодного документа з тих, що передбачені статтею 14 Закону № 755) не відповідає вимогам Закону № 755 та наказу Міністерства юстиції України від 18.11.2016 № 3268/5 «Про затвердження форм заяв у сфері державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців та громадських формувань».
Крім того, військовий комісар ОВК не надав відповідачу доказів того, що він є заявником (згідно з пунктом 8 частини першої статті 1 Закону № 755).
За таких обставин, у відповідача не виникло обов’язку щодо проведення державної реєстрації (інших реєстраційних дій), тому суд визнав безпідставними твердження ОВК про те, що Реєстратор вчинив протиправні дії.
Зобов’язання відповідача вчинити певні дії (згідно з позовом – скасувати запис та видалити відомості щодо Веселинівського РВК з Єдиного державного реєстру) задоволенню не підлягають, оскільки суд не встановив факту протиправної бездіяльності Реєстратора.
За відсутності рішення суду про скасування реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі, у Реєстратора не було підстав для вчинення тих реєстраційних дій, про які вказано у позовній заяві.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позову.
Разом з тим, суд визнав за необхідне зауважити таке.
Посилання у позові на те, що Веселинівський РВК у 2012 році був внесений до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (ЄДРПОУ) відповідно до вимог Порядку № 749, є хибним, оскільки цей Порядок визначає механізм реєстрації військових частин як суб’єктів господарської діяльності у Збройних Силах, а також виключення з відповідного реєстру таких військових частин у разі припинення ними в установленому порядку господарської діяльності.
Доводи про те, що інформація відносно Веселинівського РВК в Єдиному державному реєстрі не відповідає відомостям ЄДРПОУ, що обумовлює скасування запису реєстраційної дії/запису в Єдиному державному реєстрі, суд відхилив. Відповідно до пункту 12 затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.01.1996 № 118 «Положення про Єдиний державний реєстр підприємств та організацій України», підставою для внесення до ЄДРПОУ або виключення з нього даних щодо суб’єктів, а також внесення змін до ЄДРПОУ є надходження від державного реєстратора до органу статистики інформації про вчинення реєстраційних дій, передбачених Законом № 755. Таким чином, відповідна інформація до ЄДРПОУ вноситься на підставі даних Єдиного державного реєстру, а не навпаки.
Як зазначив позивач, пунктом 7 Положення № 389 встановлено, що обласні військові комісаріати є юридичними особами, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства, а інші військові комісаріати є відокремленими підрозділами відповідних обласних військових комісаріатів. Цим Положенням не передбачено, яким чином відбуватиметься припинення районних військових комісаріатів як юридичних осіб. Позивач не надав інформацію про те, коли і ким було прийнято рішення про припинення Веселинівського РВК як юридичної особи.
Статтею 17 Закону № 755 встановлено, які документи подаються заявником для державної реєстрації рішення про припинення юридичної особи, залежно від форми (способу) припинення.
Керуючись статтями 9, 12, 19, 77, 194, 241-246, 250, 255, 257, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ВИРІШИВ:
В задоволенні позову Миколаївського обласного військового комісаріату (вул. Спаська, 33, м. Миколаїв, 54030, ідентифікаційний код 08299180) до державного реєстратора юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців сектору з питань державної реєстрації Веселинівської районної державної адміністрації Миколаївської області (вул. Мозолевського, 14, смт. Веселинове, Веселинівський район, Миколаївська область, 57001, ідентифікаційний код 04056635) відмовити.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду , або справу було розглянуто в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.В. Птичкіна
Судове рішення № 81084947, Миколаївський окружний адміністративний суд було прийнято 10.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 400/3019/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: