Рішення № 81083989, 04.04.2019, Апостолівський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 752/20674/18

2/171/185/19

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" квітня 2019 р. м. Апостолове

Апостолівський районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Кодрян Л.І.

за участю секретаря судового засідання Титаренко Л.Б.

представника позивача ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Апостолове цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ПАТ «Укрсоцбанк», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,-

ВСТАНОВИВ :

ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Публічного акціонерного товариства «УКРСОЦБАНК», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 09.09.2008 року між ним та відповідачем укладено договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/029 згідно якого банк зобов’язався надати йому грошові кошти в розмірі 39 996 дол.США для поточних потреб. З метою забезпечення виконання зобов’язань по вказаному договору додатково було укладено іпотечний договір № 991/08-КЛЗ/030 від 09.09.2008 року, до якого 06.07.2009 року та 08.12.2010 року були внесені зміни.

20 березня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 було вчинено виконавчий напис за реєстровим № 4206 про звернення стягнення на домоволодіння ОСОБА_2 за адресою Дніпропетровська область, м.Апостолове, вул,Бабаєва, буд.20 для задоволення вимог ПАТ «Укрсоцбанк» за вищевказаним кредитним договором в розмірі 93510, 20 дол.США., що забезпечений зазначеним іпотечним договором.

Позивач вказує, що письмових вимог від відповідача щодо повернення боргу він не отримував, про вищевказаний виконавчий напис йому стало відомо від працівників органу ДВС після відкриття виконавчого провадження на підставі виконавчого напису нотаріуса.

Позивач вважає, що виконавчий напис вчинено всупереч вимог чинного законодавства, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню, оскільки при його вчиненні нотаріус не пересвідчився в його безспірності та вчинив виконавчий напис з порушенням умови щодо трирічного строку виникнення у банку права вимоги. Крім того, вважає, що нотаріальна дія щодо вчинення вказаного виконавчого напису нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 вчинена за межами його нотаріального округу.

При цьому посилається на те, що відповідач не подав нотаріусу необхідні документи для одержання виконавчого напису, перелік яких передбачений п.п.1, 1-1 постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів» від 29 червня 1999 року № 1172, що підтверджується матеріалами нотаріальної справи. Вважає, що належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості можуть бути первинні документи, оформлені у відповідності до вимог Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Проте, таких документів відповідач нотаріусу не надав.

Позивач зазначає, що відповідно п.п.2.3 п.2 глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця. Проте, всупереч вказаним вимогам, він не був повідомлений належним чином про надсилання відповідачем вимоги про усунення порушень, що підтверджується матеріалами нотаріальної справи, яка не містить оригіналу розрахункового документу про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання йому письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов’язань.

Позивач вказує, що у виконавчому написі не зазначено коли настав строк платежу, що дає підстави вважати про відсутність у матеріалах нотаріальної справи графіку повернення кредитних коштів та свідчить про те, що нотаріус не пересвідчився, що заборгованість є безспірною.

ОСОБА_2 зазначає, що відповідно до ст.88 Закону України «Про нотаріат», яка передбачає, що нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року . Проте, нотаріус не звернув увагу на те, що з дня виникнення права вимоги банку минуло більше трьох років, оскільки останній платіж ним було здійснено 26.08.2014 року. Відповідно до умов основного договору банк мав право вимагати погасити кредит в повному обсязі ще з 24.11.2014 року, а вчинення виконавчого напису відбулося 20.03.2018 року, тобто всупереч зазначеним вимогам чинного законодавства. Зазначає, що строк повернення заборгованості за основним договором настав ще станом на 17.04.2013 року, що підтверджується листом-вимогою відповідача до нього від 17.04.2013 року № 19-1-1837, в якому встановив добровільне повернення кредитних коштів з відсотками до 20.05.2013 року, при цьому відповідач до нотаріуса звернувся більше ніж через три роки.

За вищевказаних підстав просить суд визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20 березня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за №4206, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (№ свідоцтва 7425; м.Київ, пров.Музейний, буд.4) про звернення стягнення на домоволодіння ОСОБА_2 за адресою Дніпропетровська область, м.Апостолове, вул.Бабаєва, буд.20, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у розмірі 93 510,20 дол.США, які виникли за кредитним договором № 991/08-КЛ/029 від 09.09.2008 року, забезпеченим іпотечним договором №991/08-КЛЗ/030 від 09.09.2008 року.

Відповідно до поданого відповідачем відзиву ПАТ «Укрсоцбанк» зазначає, що позов не підлягає задоволенню, оскільки вважає, що боржник може оспорити в позовному провадженні лише правильність вимог, зазначених у виконавчому написі, а не дотримання нотаріусом діючого норм законодавства при вчиненні виконавчого напису, що є предметом спору у даній справі, а такі формальні підстави не можуть бути наслідком визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню. Вказує, що при частковій обґрунтованості позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з боржника на користь кредитора стягується дійсна сума боргу. Процедура вчинення оспорюваного виконавчого напису здійснена, як вважає відповідач, з дотриманням норм Закону України «Про іпотеку», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, на адресу боржника надсилалося повідомлення про порушення основного зобов’язання, що підтверджується доказами, що є у матеріалах справи. Відповідач зазначає, для вчинення виконавчого напису нотаріусу банком були надані документи перелік яких передбачений Порядком вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості позивача перед відповідачем не є безспірним. Відповідач зазначає, що позивач своїм правом на звернення до суду з метою зупинення вчинення нотаріальної дії не скористався відповідно до норм Закону України «Про нотаріат». Відповідач вказує, що позивачем обрано спосіб захисту свого права, який не міститься у Законі України «Про нотаріат» у зв’язку з внесенням змін до вказаного закону. Що стосується позовної давності, то ПАТ «Укрсоцбанк» зазначає, що діючим законодавством не встановлено застосування позовної давності щодо вчинення виконавчого напису.

Просить у задоволенні позову відмовити у зв’язку з його безпідставністю.

Ухвалою суду від 06.11.2018 року у даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою суду від 06.12.2018 року за клопотанням представника позивача у приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу витребувано копію нотаріальної справи щодо вчинення виконавчого напису від 20.03.2018 року.

Ухвалою суду від 20.03.2019 року закритопідготовче провадження у даній справі та призначено справу до розгляду по суті.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, обґрунтовуючи їх вищенаведеним та просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, надав до суду заяву згідно якої просить розглянути справу у відсутності представника ПАТ «Укрсоцбанк».

Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 в судове засідання не з’явився, у поданій до суду заяві просив розглянути справу у його відсутності.

Заслухавши представника позивача, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити повністю, з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що 09 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником є відповідач та ОСОБА_2 був укладений договір про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/029 від 09.09.2008 року, згідно якого банк зобов’язався надати позивачу грошові кошти на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання, окремими частинами, зі сплатою 15 процентів річних та комісій, в розмірі та в порядку визначеному у додатку № 1 до договору, в межах максимального ліміту заборгованості до 39 996 дол.США. Відповідно до п.7.3 вказаного договору про надання відновлювальної кредитної лінії договір набирає чинності з дати його укладення та діє до остаточного виконання сторонами прийнятих на себе зобов’язань (а.с.106-114).

Згідно додаткової угоди № 1 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/029 від 09.09.2008 року, укладеної 06.07.2009 року сторони прийшли до взаємної згоди, що надання кредиту буде здійснюватися окремими частинами, зі сплатою 15 процентів річних та комісій, в межах максимального ліміту заборгованості в сумі 43289,76 дол.США, згідно графіку зниження максимального ліміту заборгованості та кінцевим терміном погашення заборгованості по кредиту до 08.09.2023 року на умовах визначених договором (а.с.122-124).

Відповідно до додаткової угоди № 2 про внесення змін до договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/029 від 09.09.2008 року, укладеної 08.12.2010 року сторони прийшли до взаємної згоди, зокрема, щодо встановлення нової процентної ставки за користування кредитними коштами в розмірі 15,86 відсотків річних, встановлення нового кінцевого терміну повернення кредитної заборгованості за договором, а саме до 08.09.2028 року включно (а.с.127-129).

Згідно договору про внесення змін № 1 до договору кредиту № 991/08-КЛ/029 від 09.09.2008 року, укладеного 26.08.2014 року сторони за взаємною згодою внесли зміни до умов кредитування щодо порядку погашення заборгованості (а.с.118-119).

Для забезпечення виконання зобов’язань по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/029 від 09 вересня 2008 року між Акціонерно-комерційним банком соціального розвитку «Укрсоцбанк», правонаступником є відповідач та ОСОБА_2 укладено іпотечний договір № 991/08-КЛЗ/030, посвідчений 09.09.2008 року, приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрований в реєстрі № 3147 (договір № 1 про внесення змін до іпотечного договору № 991/08-КЛЗ/030 від 09.09.2008 року, посвідчений 06.07.2009 року та договір № 2 про внесення змін до іпотечного договору № 991/08-КЛЗ/030 від 09.09.2008 року, посвідчений 08.12.2010 року) відповідно до якого ОСОБА_2 передав в іпотеку банку домоволодіння за адресою Дніпропетровська область, м.Апостолове, вул.Бабаєва, буд.20 (а.с.72-83).

У зв'язку з невиконанням ОСОБА_2 зобов'язань по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/029 від 09 вересня 2008 року ПАТ «Укрсоцбанк» 20.03.2018 року звернувся до приватного нотаріусу Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 з заявою про вчинення виконавчого напису шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки – домоволодіння за адресою Дніпропетровська область, м.Апостолове, вул.Бабаєва, буд.20. У заяві зазначається, що до заяви додано: іпотечний договір; копія кредитного договору; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання; копія розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку, що підтверджують надіслання письмової вимоги про усунення порушення зобов’язанням; інформаційна довідка № 100550920 від 17.10.2017 року; документи стягувача, що підтверджують безспірність заборгованості боржника та документи представника стягувача за довіреністю (а.с.70-71).

Згідно розрахунку заборгованості від 20.11.2017 року за договором № 991/08-КЛ/029 від 09 вересня 2008 року станом на 12.09.2017 року загальна сума заборгованості ОСОБА_2 за кредитом складає 93510.20 дол.США (а.с.105).

Судом встановлено, що 20 березня 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 на підставі ст.ст.34, 87-91Закону України «Про нотаріат», глави 16 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 та Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 вчинено виконавчий напис нотаріуса серії ННВ 318645, зареєстрований в реєстрі за №4206 щодо звернення стягнення на домоволодіння (житловий будинок з відповідними господарчими та побутовими будівлями і спорудами), що знаходиться за адресою Дніпропетровська область, м.Апостолове, вул.Бабаєва буд.20, власником якого є ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі договору купівлі-продажу АЕВ № 512132 від 30.07.2001 року. Зазначене нерухоме майно на підставі іпотечного договору № 991/08-КЛЗ/030, посвідченого 09.09.2008 року, приватним нотаріусом Апостолівського районного нотаріального округу ОСОБА_4, зареєстрованого в реєстрі № 3147, договору № 1 про внесення змін до іпотечного договору № 991/08-КЛЗ/030 від 09.09.2008 року, посвідченого 06.07.2009 року та договору № 2 про внесення змін до іпотечного договору № 991/08-КЛЗ/030 від 09.09.2008 року, посвідченого 08.12.2010 року було передано в іпотеку в забезпечення виконання зобов’язань по договору про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/029 від 09 вересня 2008 року, кредитором за яким є ПАТ «Укрсоцбанк». Строк платежу за кредитним договором настав. Боржником по кредитному договору є ОСОБА_2 За рахунок коштів, отриманих від реалізації предмету іпотеки, пропонує задовольнити вимоги стягувача у розмірі заборгованості, що виникла внаслідок невиконання/неналежного виконання боржником умов кредитного договору за період з 05 квітня 2015 року по 12 вересня 2017 року, а саме: строкова заборгованість - 37187,01 дол. США, прострочена заборгованість – 4336,75 дол. США; строкова заборгованість по нарахованих відсотках – 2067, 17 дол. США; прострочена заборгованість по нарахованих відсотках – 49919,27 дол. США. Загальна сума заборгованості становить 93510,20 дол. США та сума плати, що здійснена стягувачем за вчинення виконавчого напису (а.с.69).

10 липня 2018 року державним виконавцем Апостолівського районного відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Дніпропетровській області ОСОБА_5 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №56730917 по примусовому виконанню виконавчого напису №4206, вчиненого 20.03.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про звернення стягнення на домоволодіння за адресою Дніпропетровська область, м.Апостолове, вул.Бабаєва буд.20, власником якого є ОСОБА_2 (а.с.22).

Статтею 5 ЦПК України передбачено, що здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч.1 ст. 81 ЦПК України).

Положенняст.18 ЦК України передбачають, що нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

У відповідності дост.87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість. Перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За приписами ст.88 цього Закону, нотаріуси вчиняють виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем та за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Главою 16 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5 передбачено порядок вчинення виконавчих написів.

Згідно п.1.1 для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість, або на правочинах, що передбачають звернення стягнення на майно на підставі виконавчих написів.

Пунктом 1.2 передбачено перелік документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів, установлюється Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 2.2 встановлено, що у разі якщо нотаріусу необхідно отримати іншу інформацію чи документи, які мають відношення до вчинення виконавчого напису, нотаріус вправі витребувати їх у стягувача.

Пунктом 2.3 визначено, що вчинення виконавчого напису в разі порушення основного зобов’язання та (або) умов іпотечного договору здійснюється нотаріусом після спливу тридцяти днів з моменту надісланих іпотекодержателем повідомлень - письмової вимоги про усунення порушень іпотекодавцю та боржнику, якщо він є відмінним від іпотекодавця.

Повідомлення вважається надісланим, якщо є відмітка іпотекодавця на письмовому повідомленні про його отримання або відмітка поштового відділення зв’язку про відправлення повідомлення на вказану в іпотечному договорі адресу.

Згідно п.3.1 нотаріус вчиняє виконавчі написи, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем; за умови, що з дня виникнення права вимоги минуло не більше трьох років, а у відносинах між підприємствами, установами та організаціями - не більше одного року.

Відповідно до п.3.2 безспірність заборгованості підтверджують документи, передбачені Переліком документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 р. №1172.

Відповідно до п.1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172, щодо іпотечних договорів, що передбачають право звернення стягнення на предмет іпотеки у разі прострочення платежів за основним зобов’язанням до закінчення строку виконання основного зобов’язання, то для одержання виконавчого напису надаються: оригінал нотаріально посвідченого іпотечного договору; оригінал чи належним чином засвідчена копія договору, що встановлює основне зобов’язання; засвідчена стягувачем копія письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання, що була надіслана боржнику та майновому поручителю (в разі його наявності), з відміткою стягувача про непогашення заборгованості; оригінали розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушення виконання зобов’язання; довідка фінансової установи про ненадходження платежу.

Відповідно дост.89 Закону України «Про нотаріат» у виконавчому написі повинні зазначатися: дата (рік, місяць, число) його вчинення, посада, прізвище, ім'я, по батькові нотаріуса, який вчинив виконавчий напис, найменування та адреса стягувача; найменування, адреса, дата і місце народження боржника, місце роботи (для громадян), номери рахунків в установах банків (для юридичних осіб); строк, за який провадиться стягнення; суми, що підлягають стягненню, або предмети, які підлягають, витребуванню, в тому числі пеня, проценти, якщо такі належать до стягнення, розмір плати, сума державного мита, сплачуваного стягувачем, або мита, яке підлягає стягненню з боржника; номер, за яким виконавчий напис зареєстровано; дата набрання юридичної сили; строк пред'явлення виконавчого напису до виконання. Виконавчий напис скріплюється підписом і печаткою нотаріуса.

При вчиненні виконавчого напису нотаріус повинен перевірити, чи подано на обґрунтування стягнення документи, зазначені у Переліку документів, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 29 червня 1999 № 1172.

Отже, судом відзначається, що оскільки у нотаріальному процесі бере участь одна сторона правочину, то нотаріус оцінює документи як докази лише однієї заінтересованої сторони - стягувача, який звернувся до нотаріуса за захистом своїх цивільних прав, при цьому, останній повинен здійснити перевірку всіх документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії - виконавчого напису, які, зокрема, підтверджують наявність зобов'язання та їх безспірність.

Так, безспірною заборгованістю є заборгованість боржника, яка виключає можливість спору, зокрема, щодо її розміру, строків, за яких вона нарахована тощо, а відтак, і документів, які підтверджують її безспірність і на підставі яких нотаріус вчиняє виконавчий напис. Документи, що встановлюють заборгованість, насамперед мають бути однозначними, беззаперечними та підтверджувати наявність у боржника заборгованості перед кредитором.

Відповідно дост.46 Закону України «Про нотаріат» нотаріус має право витребувати від фізичних та юридичних осіб відомості та документи, необхідні для вчинення нотаріальних дій. Такі відомості та (або) документи повинні бути подані в строк, визначений нотаріусом. Цей строк не може перевищувати одного місяця. Неподання відомостей та документів на вимогу нотаріуса є підставою для відкладення, зупинення вчинення нотаріальної дії або відмови у її вчиненні.

Оспорюваний виконавчий напис було вчинено на підставі заяви відповідача та доданих до неї документів.

Як вбачається з наданих нотаріусом документів з нотаріальної справи судом не встановлено на підставі яких документів, що підтверджують безспірність заборгованості вчинено виконавчий напис.

Належними доказами, які підтверджують наявність чи відсутність заборгованості, а також встановлюють розмір заборгованості, можуть бути виключно документи первинної бухгалтерської документації, оформлені у відповідності до норм ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», оскільки тільки первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій і складені під час здійснення господарської операції, є правовою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій.

Проте, із матеріалів справи не вбачається, що при вчиненні виконавчого напису нотаріус отримував від відповідача первинні бухгалтерські документи щодо видачі кредиту та здійснення його часткового погашення (квитанції, платіжні доручення, меморіальні ордери, розписки, чеки тощо), а тому у нотаріуса були відсутні підстави вважати, що розмір заборгованості перед банком, вказаний відповідачем є безспірним.

Таким чином, нотаріусом не було з'ясовано питання щодо безспірності заборгованості, зокрема розміру заборгованості по кредиту та відсоткам за користування кредитом, не було з'ясовано даного питання з боржником.

В матеріалах нотаріальної справи є розрахунок заборгованості за договором про надання відновлювальної кредитної лінії № 991/08-КЛ/029 від 09 вересня 2008 року (а.с.105). Як вбачається з матеріалів справи, загальна сума заборгованості, яка була прийнята нотаріусом та зазначена в виконавчому написі, включає в собі строкову заборгованість, прострочену заборгованість, строкову заборгованість по нарахованих відсотках, прострочену заборгованість по нарахованих відсотках станом на 20.11.2017 року в сумі 93519,20 дол.США. Відповідність розрахунків заборгованості, з урахуванням строків позовної давності, нотаріусом не перевірялася. У виконавчому напису зазначено, що строк платежу за кредитним договором настав, при цьому не зазначено дату його настання. Виконавчий напис видано саме з врахуванням суми заборгованості, яка була вказана стягувачем у розрахунку та за період вказаний ним у заяві про вчинення виконавчого напису з 05 квітня 2015 року по 12 вересня 2017 року.

Крім того, нотаріус не переконався щодо належного повідомлення та отримання боржником ОСОБА_2 вимоги банку щодо усунення порушення виконання зобов’язань, оскільки як вбачається з матеріалів нотаріальної справи відповідачем не додано до заяви про вчинення виконавчого напису оригіналу розрахункового документа про надання послуг поштового зв’язку (додано лише копію) та опису вкладення, що підтверджують надіслання боржнику письмової вимоги про усунення порушень виконання зобов’язань, як передбачено вимогами п. 1-1 Переліку документів, за якими стягнення заборгованості проводиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.06.1999 року №1172 (а.с.70-71).

Таким чином, нотаріус при вчиненні оспорюваного виконавчого напису не переконався належним чином у безспірності розміру сум, що підлягають стягненню за виконавчим написом, чим порушив норми Закону України «Про нотаріат» та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженим Наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 року №296/5, за якими стягнення заборгованості провадиться у безспірному порядку на підставі виконавчих написів нотаріусів.

Відповідно до п.13Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні» №2 від 31.01.1992 року при вирішення справ пов'язаних з оскарженням відмови у видачі виконавчого напису або його видачею відповідно до Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис може бути вчинено нотаріусом за умови, що наявність безспірної заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем підтверджується відповідними документами. Пунктом 8 зазначеної постанови передбачено, що суд при вирішенні питання про обґрунтованість скарг повинен виходити з того, що нотаріальні дії повинні вчинятись у суворій відповідності з встановленими для даного органу чи особи компетенцією і порядком їх вчинення.

Згідно зі ст.ст.12, 13 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється виключно на засадах змагальності сторін, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог та на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, тобто тягар доказування лежить на сторонах цивільно-правового спору, доказування по цивільній справі не може ґрунтуватися на припущеннях.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що оспорюваний виконавчий напис нотаріусом вчинено з порушенням діючого законодавства, отже позов підлягає задоволенню повністю.

Доводи відповідача про те, що недотримання нотаріусом вимог діючого законодавства при вчиненні виконавчого напису не є підставою для визнання його недійсним та що процедура вчинення оспорюваного виконавчого напису здійснена з дотриманням норм чинного законодавства є помилковими та спростовуються вищенаведеними обставинами та нормами чинного законодавства.

Посилання відповідача на те, що при частковій обґрунтованості позову про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню з боржника на користь кредитора стягується дійсна сума боргу є безпідставним, оскільки такий позов може бути задоволено лише за вимогою кредитора.

Що стосується доводів відповідача, про те позивачем обрано спосіб захисту свого права, який не міститься у Законі України «Про нотаріат», то слід зазначити, що згідно ч.2 ст.5 ЦПК України у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10.02.2010).

Що стосується вимог щодо стягнення з відповідача на користь позивача витрат пов’язаних з наданням йому правової допомоги та втрат на судовий збір, то суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову - на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

В п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України зазначено, що до витрат, пов’язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ч.ч.1,2,3 ст.134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв’язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Згідно ч.1 ст.137 ЦПК України витрати, пов’язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов’язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.

Відповідно до ч.3 ст.137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно договору про надання правової допомоги від 24 вересня 2018 року встановлено, що ОСОБА_2 уклав цей договір з адвокатом ОСОБА_1, який зобов’язався надати йому оплатну професійну правову допомогу (а.с.23).

Відповідно до акту здачі-приймання послуг № 2 від 28.09.2018 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 28 від 28.09.2018 року вартість послуг адвоката складає 2945, 60 грн. (а.с.6); акту здачі-приймання послуг № від 30.11.2018 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 47 від 05.11.2018 року вартість послуг адвоката складає 736, 40 грн.(а.с.157); акту здачі-приймання послуг № 6 від 31.12.2018 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 53 від 06.12.2018 року вартість послуг адвоката складає 800 грн.(а.с.158); акту здачі-приймання послуг № 7 від 28.02.2019 року та квитанції до прибуткового касового ордера № 64 від 28.02.2019 року вартість послуг адвоката складає 1536, 80 грн.(а.с.158). Таким чином загальний розмір витрат позивача, пов’язаних з правничою допомогою адвоката склав 6018 грн. 80 коп.

Таким чином доводи відповідача щодо зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованими та спростовуються наданими представником позивача доказами щодо обсягу наданих послуг та їх оплату.

Згідно квитанції від 03.10.2018 року (а.с.2) позивач сплатив судовий збір за подачу позову в сумі 704 грн. 80 коп.

Відповідно до вимог ст.141 ЦПК України судові витрати у даній справі повинні бути покладені на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4,5,12, 13, 76-81, 89, 133,134,137,141,259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_2 до ПАТ «УКРСОЦБАНК», третя особа - приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - задовольнити.

Визнати таким, що не підлягає виконанню виконавчий напис від 20 березня 2018 року, зареєстрований в реєстрі за №4206, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_3 (№ свідоцтва 7425; м.Київ, пров.Музейний, буд.4) про звернення стягнення на домоволодіння ОСОБА_2 за адресою Дніпропетровська область, м.Апостолове, вул.Бабаєва, буд.20, для задоволення вимог Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» у розмірі 93 510,20 дол.США, які виникли за кредитним договором № 991/08-КЛ/029 від 09.09.2008 року, забезпеченим іпотечним договором №991/08-КЛЗ/030 від 09.09.2008 року.

Стягнути з ПАТ «Укрсоцбанк» (КОД ЄДРПОУ 00039019, місце знаходження м.Київ, вул.Ковпака,29) на користь ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, (РНОКПП НОМЕР_1, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3) витрати за сплачений при подачі позову судовий збір в розмірі 704 (сімсот чотири) грн. 80 коп. та витрати, пов’язані з наданням правової допомоги у розмірі 6018 (шість тисяч вісімнадцять) грн. 80 коп.

На рішення може бути подана апеляція до Дніпровського апеляційного суду через Апостолівський районний суд Дніпропетровської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 30 днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повне судове рішення складено 10.04.2019 року.

СуддяОСОБА_6