Рішення № 81083832, 03.04.2019, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1754/19

Провадження № 2-о/161/84/19

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2019 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого – судді Пахолюка А.М.

при секретарі – Грабовській Г.О.

за участю:

заявника – ОСОБА_1,

представника заінтересованої особи – ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа – Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, про встановлення факту постійного проживання на території України,-

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1. звернувся в суд із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Свою заяву мотивує тим, що він ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, народився та весь час проживав в Україні.

Із 1982 року по 2013 рік шість раз був засуджений Луцьким міськрайонним судом та відбував покарання у вигляді позбавлення волі.

27.05.2016 року його звільнили з місць позбавлення волі про що є відповідна довідка.

Для отримання паспорта громадянина України звернувся в Управління державної міграційної служби (далі –УДМС) України у Волинській області, однак тримав відмову, оскільки, як було роз’яснено працівниками УДМС України у Волинській області, для отримання паспорту потрібно звернутись до суду для встановлення факту постійного проживання на території України. Заявник, також вказує, на ту обставину, що паспорт колишнього СРСР зразка він втратив.

Враховуючи наведене, просить встановити факт його постійного проживання станом на 24 серпня 1991 року по 2019 рік.

Заявник в судовому засіданні заяву підтримав, просив суд її задовольнити.

Представник заінтересованої особи в судовому засіданні покладалася на розсуд суду щодо задоволення заяви.

Заслухавши пояснення учасників справи, дослідивши представлені по справі докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява підставна та підлягає до часткового задоволення.

За правилами ст. 315 ЦПК України у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відповідно до п.1 постанови Пленуму ВСУ «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» №5 від 31.03.1995 року, в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Із матеріалів справи вбачається, що в січні 2019 року, для отримання паспорта громадянина України ОСОБА_1 звернувся в УДМС України у Волинській області, де отримав відмову, оскільки для отримання паспорта потрібно звернутися до суду для встановлення факту постійного проживання на території України.

Крім того, з довідки УДМС України у Волинській області вбачається, що ОСОБА_1 був документований паспортом громадянина СРСР зразка 1974 року серії IV-EГ №740005 виданий Луцьким МВ УМВС 19.08.1987 року (а.с.7).

Судом встановлено, що у зв’язку із втратою паспорта зразка колишнього СРСР та неможливістю встановлення належності до громадянства держави України заявник на даний час не має можливості отримати паспорт громадянина України.

Відповідно до пунктів 1, 2 статті 3 Закону України «Про громадянство України» громадянами України є усі громадяни колишнього СРСР, які на момент проголошення незалежності України 24 серпня 1991 року постійно проживали на території України; особи, незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних чи інших ознак, які на момент набрання чинності Законом України "Про громадянство України" ( 1636-12 ) (13 листопада 1991 року) проживали в Україні і не були громадянами інших держав.

За приписами підпункту «а» пункту 7 Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року № 215 «Питання організації виконання Закону України «Про громадянство України» встановлення належності до громадянства України стосується осіб, які станом на 24 серпня 1991 року або станом на 13 листопада 1991 року відбували покарання в місцях позбавлення волі на території України та перебували у громадянстві колишнього СРСР і до набрання вироком суду законної сили постійно проживали відповідно на території УРСР або проживали на території України.

У пункті 44 «Порядку провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень», затвердженого Указом Президента України від 27 березня 2001 року №215, встановлено, що у разі відсутності документів, що підтверджують факт постійного проживання особи до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України, для оформлення набуття громадянства України подається відповідне рішення суду.

Судом встановлено, що згідно вироку Луцького міського суду від 04 листопада 2003 року ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, раніше судимого 18.11.1988 року Луцьким міським судом до 14 років позбавлення волі з конфіскацією майна, звільнено 17.08.2002 року (а.с.8).

Даний факт підтверджується довідкою про звільнення серії ЛЬВ №15054 виданої ОСОБА_1, відповідно до якої останній неодноразово судимий, в тому числі 25.11.1985 року Луцьким міським судом Волинської області до 2 років позбавлення волі, 18.11.1988 року Луцьким міським судом Волинської області до 14 років позбавлення волі, 04.11.2003 року Луцьким міським судом Волинської області до 1 року 6 місяців позбавлення волі, та відбував покарання в установах Державної кримінально-виконавчої служби з 19 листопада 2005 року по 27 травня 2016 року звідки звільнений з Сокальської виправної колонії Львівської області ( 47) на підставі відбуття строку покарання і прямує до місця проживання: ІНФОРМАЦІЯ_3 (а.с.6).

Крім того, факт постійного проживання ОСОБА_1 на території України підтверджено в судовому засіданні показами свідка ОСОБА_3 який повідомив, що приїздив у період з 1990 по 1999 роки у Львів до брата під час відбування ним покарання, а також передавав йому передачі. Заявник після відбуття покарання проживав у нього.

Оскільки, заявник втратив паспорт громадянина колишнього СРСР, від встановлення юридичного факту постійного проживання ОСОБА_1 на території України станом на 24 серпня 1991 року залежить виникнення в останнього права на визначення належності його до громадянства України та отримання документа, що посвідчує його особу, в позасудовому порядку такий факт встановити неможливо, тому встановлення зазначеного факту підлягає в судовому порядку.

З врахуванням викладеного, суд вважає доведеним факт постійного проживання на території України ОСОБА_1 станом на 24 серпня 1991 року.

Щодо заявленої вимоги про встановлення факту постійного проживання на території України по 2019 рік, то вона не підлягає до задоволення, так як заявник, належним чином не обґрунтував необхідність встановлення його факту проживання на території України по 2019 рік включно.

Наявність рішення про встановлення факту постійного проживання на території України станом на 24 серпня 1991 року відповідно до вищевказаних норм закону є достатньою підставою для отримання паспорта громадянина України.

Таким чином, дослідивши зібрані та досліджені в судовому засіданні докази в їх сукупності, суд прийшов до висновку, що заява підлягає до часткового задоволення.

- Керуючись ст.ст. 10, 12, 27, 77, 81, 263-265, 293, 294, 315, 319, 354 ЦПК України, Порядком провадження за заявами і поданнями з питань громадянства України та виконання прийнятих рішень, затвердженого Указом Президента України від 27.03.2001 року -

в и р і ш и в :

Заяву задовольнити частково.

Встановити факт, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4 станом на 24 серпня 1991 року постійно проживав на території України.

В решті вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржена до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

У відповідності до п.п.15.5) п. 1 Розділу ХШ Перехідних положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Учасники справи:

Заявник – ОСОБА_1, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_5, ідентифікаційний номер невідомо,

Заінтересована особа – Управління Державної міграційної служби України у Волинській області, Код ЄДРПОУ 37821586, місцезнаходження: м. Луцьк, вул. Винниченка, 11.

Рішення в повному обсязі складено 10 квітня 2019 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області ОСОБА_4