Ухвала суду № 81082555, 10.04.2019, Луганський окружний адміністративний суд

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

10 квітня 2019 року СєвєродонецькСправа № 360/1516/19

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Шембелян В.С., перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про зобов’язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

05 квітня 2019 року до Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України, відповідно до якого позивач просить суд:

- зобов'язати Державну фіскальну службу України звільнити ОСОБА_1 з посади завідувача першого сектору управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області та податкової міліції у зв’язку за досягненням граничного віку перебування на службі.

За приписами пунктів 3 та 6 частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з’ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу, чи немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі (частина друга статті 171 КАС України).

Перевіривши матеріали адміністративного позову, суд встановив таке.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Відповідно до ч.ч. 1,5 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

З позовних вимог вбачається, що позивач просить суд, зобов'язати відповідача звільнити його з посади завідувача першого сектору управління оперативного забезпечення на окремих територіях зон АТО Головного управління ДФС у Луганській області та податкової міліції у зв’язку за досягненням граничного віку перебування на службі.

З позовної заяви вбачається, що про порушення своїх прав та інтересів позивач дізнався 21.12.2018, а за захистом своїх прав звернувся до суду лише 05.04.2019, тобто поза межами місячного строку, при цьому позивачем не надано клопотання про поновлення строку на звернення до суду, не наведено жодного обгрунтування та не надано жодного доказу на підтвердження наявності поважних причин пропуску зазначеного строку.

Також, згідно з частиною 1, пунктами 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

В позовній заяві зазначаються: зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

Отже, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Відповідно до частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб’єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача – суб’єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень (частина 2 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України).

В прохальній частині позову позивач просить про зобов'язання відповідача вчинити певні дії, проте таке формулювання не відповідає вимогам частини першої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, оскільки не містить предмету спору, що оскаржується: рішення, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень, якими порушені права та інтереси позивача, відновлення яких має бути здійснено шляхом зобов’язання відповідача вчинити певні дії.

Навпаки в позовній заяві позивач посилається на неправомірність дій ГУ ДФС в Луганській області, що порушили його права на звільнення в передбаченому чинним законодавством порядку. Однак, відповідачем у справі цей податковий орган в позові не зазначено, позовних вимог до нього не сформовано.

Отже, на виконання вимог статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачу (представнику позивача) необхідно надати уточнену позовну заяву з належним викладенням позовних вимог та з визначенням належного відповідача з конкретизацією вимог до такого відповідача або до кожного з відповідачів, якщо їх декілька, а також додати копії уточненого позову для надіслання відповідачу (відповідачам).

Відповідно до частини першої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають відкриттю провадження у справі, позовну заяву слід залишити без руху, з встановленням позивачу строку для усунення вказаних недоліків.

Керуючись статтями 122, 123, 160, 161, 169, 171, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до Державної фіскальної служби України про зобов’язання вчинити певні дії, - залишити без руху.

Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом семи (7) днів з дня отримання копії цієї ухвали, шляхом надання:

- уточненої позовної заяви з визначенням належного відповідача з конкретизацією вимог до такого відповідача або до кожного з відповідачів, якщо їх декілька (та її копії для надіслання відповідачу);

- уточненої позовної заяви з належним викладенням позовних вимог, відповідно до частини першої статті 5, частини першої, пунктів 4, 5 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України;

- клопотання про поновлення строку на звернення до адміністративного суду з відповідними обгрунтуваннями та доказами на підтвердження наявності поважних причин пропуску зазначеного строку.

У разі ненадання вищевказаних документів позовна заява буде вважатися неподаною і підлягатиме поверненню.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена.

СуддяОСОБА_2