Рішення № 81082006, 10.04.2019, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 р. Справа№200/489/19-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Чекменьова Г.А., розглянувши в письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій незаконними, скасування рішення від 102 від 20 листопада 2018 року та зобов’язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернулася до суду з позовною заявою до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області про визнання дій незаконними, скасування рішення від 102 від 20 листопада 2018 року та зобов’язати вчинити певні дії.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначила, що вона 12 листопада 2018 року звернулась до відповідача із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до вимог п.1 ч.2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування». На час звернення до відповідача мала страховий стаж 30 років 09 місяців 8 днів . Всі зміни трудової діяльності відображені в трудовій книжці, підтверджені відповідними довідками. Втім відповідач до пільгового стажу безпідставно не врахував період роботи на шахті ім. О.Ф.Засядька з 13 січня 2003 року по 17 квітня 2005 року, з 30 квітня 2005 року по 31 грудня 2005 року , з 14 квітня 2009 року по 22 травня 2011 року, з 04 червня 2011 року по 02 серпня 2016 року, з 03 серпня 2016 року по 16 березня 2017 року. Рішенням Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (м.Авдіївка) № 102 від 20 листопада 2018 року в призначенні пенсії було відмовлено.

З наведених підстав позивач просить визнати дії відповідача в частині відмови в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах незаконними, скасувати рішення відповідача № 102 від 20 листопада 2018 року, зобов’язати відповідача здійснити призначення пенсії за віком на пільгових умовах з часу звернення, тобто з 12 листопада 2018 року.

Представник позивача в судовому засіданні під час підготовчого провадження заявлені вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві, просив їх задовольнити.

Відповідач направив відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що відповідно до наданих довідок ОСОБА_1 працювала на шахті імені ОСОБА_2 з 13.01.2003 року по 16.03.2017 рік в якості старшого підземного фельдшера підземного здравпункту з повним робочим днем під землею. Згідно відомостей з ЄДР ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» (ЄДРПОУ 00174846) здійснило перереєстрацію: Донецька область, м. Авдіївка, проїзд Індустріальний, 1. Однак фактичного переміщення підприємством не здійснено (не перемістився особовий склад, не перевезено обладнання, документація: особові архівні картки Т-2, накази, особові рахунки по заробітній плачі, СТКД тощо). Всі первинні документи, на підставі яких видано довідки про підтвердження пільгового стажу роботу знаходяться в архіві за адресою: м. Донецьк, проспект Засядька, тобто на непідконтрольній території.

З наведених підстав рішенням Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 102 від 20 листопада 2018 року відмовлено ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком у зв’язку з відсутністю необхідної кількості пільгового стажу роботи за Списком № 1, яке відповідач вважає правомірним, через що просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Сторони до судового засідання не з’явилися, про дату, час та місце проведення судового засідання були повідомлені належними чином, направляли до суду заяви, в яких просили розглянути справу за їх відсутності.

Відповідно до ч. 9 ст. 205 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з’явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Згідно з ч. 4 ст. 243 КАС України судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

З’ясовуючи, чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються позовні вимоги, якими доказами вони підтверджуються, а також чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, судом встановлено таке.

12 листопада 2018 року ОСОБА_1 звернулась до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області із заявою № 1644/944 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах, відповідно до пункту 1 частини 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (а.с.46).

Разом із заявою про призначення пенсії позивачем було надано: копія паспорту та ІПН; копія трудової книжки серії БТ-П №6354898 (а.с.13-14); копія диплому серії НТ №960446 (а.с.15); довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи від 12.11.2018 №000064882, довідка про підтвердження наявного трудового стажу на пільгових умовах від 17.03.2017 №48/02 (а.с.22).

Відповідно до наданих довідок ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» ОСОБА_1 працювала у вказаному підприємстві з 13.01.2003 року по 16.03.2017 рік в якості старшого підземного фельдшера підземного здравпункту з повним робочим днем під землею.

Рішенням № 102 від 20 листопада 2018 року Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області відмовило ОСОБА_4 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв’язку із відсутністю достатньої кількості стажу на пільгових умовах згідно з частиною 2 статті 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (а.с.11-12).

В якості підстав прийняття оскарженого рішення зазначено, що відповідно до п.2 постанови Кабінету Міністрів України №1028 від 09.12.2015 року зміни, що вносяться до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Індивідуальні відомості про застраховану особу ф.ОК-5 формуються з 2000 року. У відомостях по спец.стажу реєстру зарахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування за періоди роботи з 13.01.2003 по 17.04.2005, з 30.04.2005 по 31.12.2005, з 14.04.2009 по 22.05.2011, з 04.06.2011 по 02.08.2016, з 03.08.2016 по 16.03.2017 відсутні дані про пільговий стаж та проведення атестації робочих місць. З наведених підстав відповідач в оскарженому рішенні дійшов висновку, що страховий стаж роботи ОСОБА_1 складає 27 років 09 місяців 08 дня, із них спец.стаж згідно ОК-5, який зараховано до пільгового стажу роботи за Списком 1 період з 01.01.2006 по 13.04.2009 складає ? 03 роки 04 місяців 00 днів.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд дійшов таких висновків.

Стосовно правового регулювання спірних відносин суд вказує, що абзацом перший частини першої ст. 24 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV (надалі – Закон №1058-IV) визначено, що страховий стаж ? період (строк) протягом якого особа підлягає загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не менші ніж мінімальний страховий внесок.

Згідно з ч. 1 ст. 114 Закону № 1058-IV право на пенсію за віком на пільгових умовах незалежно від місця останньої роботи мають особи, які працювали на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на роботах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, а пенсії за вислугу років - на умовах, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до п. 1) ч. 2 вказаної статті Закону № 1058-IV працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Відповідно до ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII, основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого Постановою КМУ від 12.08.1993 № 637, в тих випадках, коли у трудовій книжці немає відомостей, які визначають право на пенсію на пільгових умовах чи за вислугою років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств та організацій.

У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до якого включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Зазначену довідку видає підприємство, установа чи організація, де працювала особа. Якщо підприємство в стадії ліквідації, то уточнюючу довідку надає ліквідатор або його правонаступник на підставі первинних документів за час виконання робіт.

Пунктом 3 Порядку передбачено, що за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.

Судом встановлено, що відповідно до записів в трудовій книжці позивача, та довідки, яка підтверджує пільговий характер роботи, вона працювала у спірний період на шахті ім. «О.Ф. Засядька», в тому числі в підземних умовах з 13.01.2003 року по 16.03.2017 року.

Відповідні записи у трудовій книжці виконані належними посадовими особами, засвідчені підписами начальниками відділів кадрів відповідного підприємства та скріплені печатками.

Трудова книжка, відповідно до положення ст. 48 КЗпП України, ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII та згідно п.1 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у них, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637, є основним документом, що підтверджує пільговий стаж роботи працівника.

В довідці, наданої позивачем разом із заявою про призначення пенсії, про підтвердження наявного трудового стажу на пільгових умовах від 17.03.2017 року №48/02 відображено наявний у позивача трудовий стаж за спірний період роботи в шахті імені ОСОБА_2.

Стосовно цієї довідки суд зазначає, що ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» зареєстроване за адресою 86065, Донецька обл., місто Авдіївка, проїзд Індустріальний, будинок 1, про що свідчать відкриті відомості з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Тому суд бере до уваги відомості, які зазначені у довідці від 17.03.2017 року №48/02 , засвідчені підписами керівника, фінансового директора, начальника відділу кадрів та скріплені печаткою, враховуючи, що вони узгоджуються із відомостями, зазначеними у трудовій книжці позивача.

Крім того, позивачем надані матеріали про атестацію робочих місць (а.с.19-21, 25) та довідки про спуск в шахту (а.с.26-28). Вказані обставини відповідачем не спростовані.

Заперечення відповідача щодо неможливості перевірки відомостей про роботу позивача за Списком №1 суд вважає необґрунтованими з таких підстав. Пунктом 3 статті 44 Закону № 1058-IV та статтею 101 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788-XII закріплено право органів Пенсійного фонду вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, видані ними для оформлення пенсії, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі та достовірність поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, умови їх праці та інших відомостей, передбачених законодавством для визначення права на пенсію.

Проте, відповідачем не надано жодного доказу того, що він скористувався наданими повноваженнями щодо перевірки достовірності поданих відомостей про осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному пенсійному страхуванню, зокрема, відносно позивача у цій справі. Незважаючи на те, що ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» зареєстроване на підконтрольній Україні території, відповідачем не підтверджено, що він направляв на адресу вказаного підприємства будь-які запити щодо умов праці позивача.

За таких обставин суд вважає доводи відповідача про те, що фактичного переміщення на підконтрольну українській владі територію ПАТ «ОСОБА_3 ОСОБА_2» не здійснило та не забезпечило перевезення документації, є припущеннями, які не можуть бути покладені в обґрунтування судового рішення.

За таких обставин рішення відповідача про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах № 102 від 20 листопада 2018 року є протиправним та підлягає скасуванню.

При цьому судом не встановлено певних дій відповідача, які б мали самостійні правові наслідки щодо порушення прав, свобод чи інтересів позивача, через що суд відмовляє у задоволенні вимог про визнання дій відповідача протиправними.

Оцінивши докази у справі в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.

Водночас, стосовно формулювання задоволеної частини позовних вимог суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; визнання дій суб’єкта владних повноважень протиправними та зобов’язання утриматися від вчинення певних дій; визнання бездіяльності суб’єкта владних повноважень протиправною та зобов’язання вчинити певні дії; інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб’єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб’єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів тощо.

Згідно з частинами 3 та 4 статті 245 КАС України у разі скасування нормативно-правового або індивідуального акта суд може зобов’язати суб’єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

У випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов’язати відповідача - суб’єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб’єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов’язує суб’єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

З урахуванням вказаних норм позовні вимоги підлягають задоволенню шляхом визнання протиправним та скасування рішення Торецького об’єднаного Управління Пенсійного фонду України Донецької області № 102 від 20 листопада 2018 року та зобов’язання відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії з урахуванням правової оцінки, наданої судом у цьому рішенні щодо зарахування до пільгового стажу за Списком № 1 відповідного періоду роботи позивача.

Відповідно до приписів статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб’єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб’єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Тому, враховуючи часткове задоволення адміністративного позову, за рахунок бюджетних асигнувань відповідача підлягає стягненню на користь позивача сума сплаченого судового збору пропорційно задоволеній частині позовних вимог 469,87 грн.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 2, 139, 241-246, 255, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, ЄДРПОУ 42170475) про визнання дій незаконними, скасування рішення № 102 від 20 листопада 2018 року та зобов’язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області № 102 від 20 листопада 2018 року про відмову в призначенні пенсії.

Зобов’язати Торецьке об’єднане управління Пенсійного фонду України Донецької області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 12.11.2018 року про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 114 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» із зарахуванням до пільгового стажу роботи позивача за Списком №1 періоду з 13.01.2003 року до 16.03.2017 року з урахуванням висновків суду, викладених в цьому судовому рішенні.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Торецького об’єднаного управління Пенсійного фонду України Донецької області (місцезнаходження: Донецька область, м. Торецьк, вул. Дружби, буд. 22, ЄДРПОУ 42170475) на користь ОСОБА_1 (місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 469 (чотириста шістдесят дев’ять) гривень 87 копійок.

Рішення складено у повному обсязі та підписано 10 квітня 2019 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя Чекменьов Г.А.