Рішення № 81077994, 03.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/2797/19

н/п 2-а/640/187/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 квітня 2019 року Київський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Божко В.В., за участю секретаря Шилакіної Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (м. Харків, вул. Шлюзова, 26) до інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ОСОБА_2 (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення,-

В С Т А Н О В И В :

06.02.2019 р. до Київського районного суду м. Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до відповідача – інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ОСОБА_2, в якому позивач просить визнати протиправними дії відповідача, скасувати постанову серії НК № 023965 по справі про адміністративне правопорушення від 31.01.2019 року про накладення на неї адміністративного стягнення в сумі 425,00 грн.

Ухвалою судді від 11.02.2019 року було відкрито провадження та призначено судове засідання для розгляду даної справи по суті.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що 31 січня 2019 року інспектором взводу №1 роти №6 батальйону №4 УПП у Харківській області, лейтенантом поліції ОСОБА_2, було винесено постанову серія НК №023965 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення вимог п.9.2б,2.1г ПДР України, чим скоїла адміністративне правопорушення ,передбачене ч. 1 ст. 126 КУпАП, та накладено стягнення у вигляді штрафу 425 гривень. Вказує, що відповідно до постанови, вона нібито о 13 годині 20 хвилин, рухаючись за кермом автомобіля Мercedes-CLK 200 з номерним знаком ВХ 9096 ВА у м. Харків по вулиці Червона Поляна, не виконала ввімкнення світлового покажчика повороту при початку руху, а також не пред’явила свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушив вимоги п. 9.2б та 2.1г ПДР.

31 січня 2019 року, вона рухалася в транспортному засобі Мercedes-CLK 200 з номерним знаком ВХ 9096 ВА , який належить їй, здійснила поворот, за всіма правилами і вимогами ПДР, з вулиці Краснодарська на вулицю ОСОБА_3, об’їхала автомобіль червоного кольору, що був припаркований за декілька метрів від повороту, зайняла положення в правому крайньому ряду і продовжила рух прямо на маленькій швидкості (приблизно 5-10 км\год.) і ввімкнула аварійні сигнали. Її дії були пов’язані з візуальною оцінкою стану дороги, так як, вулиця Червона Поляна не була прочищена від снігу, утворилися глибокі ритвини і вона побоювалась застрягти в них маючи невеликий кліренс свого авто. Так вона проїхала приблизно 20 метрів і рухаючись далі вимкнула аварійні сигнали. Наголошує, що вона не робила зупинку, не планувала розворот чи перестроювання. В цей час позаду її авто вона побачила автомобіль поліції Шкода білого кольору д.н.з 11 5118 і виконала зупинку на їх вимогу. До її автомобілю підійшов співробітник патрульної поліції ОСОБА_2 та поцікавився чи в неї все добре. Вона у відповідь виказала свої побоювання відносно перспективи попасти в халепу, тобто, вона пояснила свої дії. З нею в машині була її 4-хрічна донька – ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 Далі була вимога інспектора пред'явити йому документи, а саме водійське посвідчення, свідоцтво про реєстрацію ТЗ та поліс обов'язкової цивільної відповідальності власників наземних ТЗ. Інспектор Бездітко Дмитро Олексійович одразу почав говорити, що вона щось порушила і маємо оформляти постанову, ніяких доказів через відео-фіксацію їй не було надано. На її прохання перенести прийняття рішення на 1 годину, щоб вона могла довезти свою дитину додому і звернутись за юридичною допомогою, їй інспектор грубо відмовив, мотивуючи, що у нього часу не має. Це є ігнорування права громадянина на юридичну допомогу, що закріплене в статті 268 КУоАП, і свідчить про порушення процесуальних прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закріплених у статтях 257, 268, 277, 278, 279, 280 Кодексу.»

На вимогу інспектора поліції вона надала документи: посвідчення водія і поліс цивільної відповідальності. Свідоцтво про реєстрацію ТЗ в неї при собі не було. Вона попросила супроводити її до її будинку на вулиці Шлюзовій,26, це 700 метрів від того місця, де вони стояли, і там вона зможе надати свідоцтво про реєстрацію ТЗ, а також, зможе залишити вдома свою 4-річну доньку і зможе в повній мірі приймати участь в розгляді справи про адміністративне порушення. Також отримала відмову інспектора на її прохання. Взявши її документи, інспектор пішов до свого службового транспорту, та через деякий час повернувся з бланком постанови, який був вже частково заповнений, та повідомив мені, що на неї буде складено постанову про притягнення мене до адміністративної відповідальності, не розглянувши справу по суті, як того вимагають норми статей 278-280 КУпАП, не ознайомив її з її правами, передбаченими статтями 268 КУпАП та 63 Конституції України. Вона почала наполягати на об’єктивному розгляді справи, озвучувала прохання проїхати з нею до місця її проживання, на що інспектор їй заперечив та знов пішов далі заповнювати постанову до свого службового автомобілю.

Свідоцтво про реєстрацію ТЗ було пред’явлене пізніше, але в постанові це не відображене. Почувши, що документа на ТЗ вона, в цю хвилину, продемонструвати не може, зі сторони інспектора Бездітко Д.О. почався психологічний тиск. З його слів вона скоїла вкрай сильний злочин, що загрожував іншим учасникам дорожньо-транспортного руху, що вона має вийти з машини і він викликає автоевакуатор. В машині почала плакати дитина, вона злякалася, що маму поліцейські можуть забрати. Ще її доньку сильно злякала фраза ОСОБА_2: «Давайте заберем ребенка себе в машину.» Після цих слів дитина трималася двома руками за її шию, не давала змоги вийти з машини, сиділа в неї на руках і плакала. Інспектор Бездітко Д.О. дозволив собі оцінюючі висловлювання негативної характеристики по відношенню до неї, оперуючи такими словами: «Что же вы за мать…» - це було використано в контексті тиску, щоб вона скоріше підписала все і не тримала плачучу дитину в машині. Інспектором виказувалась відкрита дискримінація відносно адміністративного обліку, де автомобіль зареєстровано: «Поставте на учет здесь и проблем не будет.» Ще інспектором були використані недопустимі висловлювання стосовно того, як вона ніби то оплачую штрафи. Він сказав: «Знаем мы как вы оплачиваете штрафы.» Інспектор поліції при звертаннях до неї був зверхнім та іронічним. Вважає, що інспектор Бездітко Д.О. розумів свої дії, вважає, що він навмисно чинив психологічний тиск на неї для того, аби вона не приймала участь в розгляді справи і все вийшло як він спланував. Виказування інспектора поліції, його дії і поведінка не відповідають вимогам професійної етики нової поліції.

Таким чином, після зупинки її транспортного засобу, висловлення звинувачень у її бік, інспектор Бездітко Д.О. одразу виніс постанову, не розглянувши справу по суті. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки, та взагалі з’ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи. Вважає, що своїми діями, ОСОБА_2 грубо порушив вимоги ст.ст.278,279, та 280 КУпАП, а також її право на захист, яке закріплено як ст. 268 КУпАП, так і ст. 59, 63 Конституції України.

Розгляд справи відповідно до ухвали від 11.02.2019 р. про відкриття провадження, проводиться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідач у судове засідання не з’явився, копія ухвали суду від 11.02.2019 р. про відкриття провадження отримана належним чином завчасно, відзиву, заперечень до суду не надавав.

Дослідивши матеріали справи та перевіривши їх доказами, суд доходить висновку про задоволення позову, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Судом встановлено, що 31.01.2019 року інспектором взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ОСОБА_2 винесено постанову серії НК №023965 від 31.01.2019 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення.

Згідно оскаржуваної постанови, до ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. з зазначенням, що водій ОСОБА_1 31.01.2019 р. о 13 годині 20 хвилин, керуючи транспортним засобом Мercedes-CLK 200 з номерним знаком ВХ 9096 ВА у м. Харкові по вулиці Червона Поляна, 28, перед початком руху, не ввімкнула світловий покажчик повороту відповідного напрямку та не пред’явила свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу, чим порушила вимоги п. 9.2б та 2.1г ПДР України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 126 КУпАП (а.с. 8).

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.

Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.

Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Відповідно до ст. 9 КпАП України адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.

Адміністративна відповідальність за правопорушення, передбачені цим Кодексом, настає, якщо ці порушення за своїм характером не тягнуть за собою відповідно до закону кримінальної відповідальності.

Тобто, притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, поліцейського, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.

Згідно з п.1 ст. 247 КпАП України, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.

Відповідно до ст. 251 КпАП України, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Ці дані встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, які стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху.

Отже, засоби фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, є доказами у справах про адміністративне правопорушення.

Відповідачем не було надано суду жодних належних та допустимих доказів вчинення позивачем адміністративного правопорушення.

Нормами ст. 280 КпАП України встановлено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати, зокрема, - чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржено, зокрема, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі - у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному КАС України, з особливостями, встановленими цим Кодексом. (п. 3 ч. 1 ст. 288 КпАП України).

Згідно ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Згідно ч. 1 ст. 7 КпАП України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше, як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до вимог ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України у п. 24 своєї Постанови № 14 від 23.12.2005 "Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті", зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КпАП України. У ній зокрема потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.

У постанові, яка оскаржується, відповідачем не наведено посилання на докази, якими обґрунтовується рішення, винесене останнім про накладення на позивача адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 126 КпАП України.

Відповідач не надав суду жодних належних доказів, які достовірно підтверджують обставини порушення ОСОБА_1 31.01.2019 року Правил дорожнього руху України, а саме п. 9.2б та 2.1г ПДР України.

В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.

Аналізуючи усі обставини по справі та досліджені у судовому засіданні матеріали справи, суд приходить до висновку про відсутність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про наявність підстав до задоволення адміністративного позову ОСОБА_1, оскільки дії інспектора поліції під час провадження у справі про адміністративне правопорушення по відношенню до позивача не відповідають вимогам ст.ст.245, 251, 280 КпАП України.

В зв'язку з чим постанова серії НК №023965 від 31.01.2019 року по справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 126 КпАП України, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності і накладення на неї адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 425,00 грн. підлягає скасуванню.

Провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України.

Керуючись ст. ст.2, 6-10,77, 205, 229, 241-246,255, 257, 263, 295, 382 КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати протиправними дії інспектора взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ОСОБА_2 (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) щодо складання постанови про притягнення ОСОБА_1 (м. Харків, вул. Шлюзова, 26) до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.126 КпАП України та накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, постановою серії НК №023965 від 31.01.2019 року.

Скасувати постанову серії НК №023965 від 31.01.2019 року, винесену інспектором взводу № 1 роти № 6 батальйону № 4 УПП в Харківській області ОСОБА_2 (61033, м. Харків, вул. Шевченка, 315-А) якою до ОСОБА_1 було застосоване адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425,00 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.126 КпАП України та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1.

Відповідно до ч. 4 ст. 286 КАС України рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.

Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга подається відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ перехідних положень КАС України: апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя - В.В.Божко