Ухвала суду № 81071101, 18.02.2019, Доброславський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Комінтернівський районний суд Одеської області)

Справа № 504/396/18

2/504/226/19

У Х В А Л А

18.02.2019смт.Доброслав

Комінтернівський районний суд Одеської області

у складі головуючого судді Вінської Н.В.,

секретаря судових засідань Сухіна Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Доброслав цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участі третіх осіб КУ «Міська клінічна лікарня №1» про визнання недійсним рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,-

ВСТАНОВИВ:

13 лютого 2018 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Одеської міської клінічної лікарні швидкої допомоги, за участю третьої особи - Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, про припинення права користування земельною ділянкою та визнання таким, що втратив чинність державного акту на право користування землею.

25 вересня 2018 року до суду надано уточнену позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участі третіх осіб КУ «Міська клінічна лікарня №1» про визнання недійсним рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки,

11 січня 2019 року до суду надійшло клопотання відповідача Головного управління Держгеокадастру в Одеській області -про закриття провадження по справі, оскільки даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства (а.с.57-60).

Представник позивача адвокат Дубінкін Ю.М, надав до суду заперечення на клопотання та просив відмовити у задоволенні клопотання відповідача ГУ Держгеокадастру в Одеській області про закриття провадження у справі.

Дослідивши матеріали справи, ознайомившись з клопотаннями та поясненнями сторін суд вважає за необхідне закрити провадження у справі виходячи з такого.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Згідно з положенням ст.19 ЦПК України, суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, колі розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

У відповідності до ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності, тощо.

Суб`єктом владних повноважень згідно п.7 ч.1 ст.4 КАС України є орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 2 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 року № 7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» за загальним правилом розмежування компетенції судів з розгляду земельних та пов`язаних із земельними відносинами майнових спорів відбувається залежно від суб`єктного складу їх учасників. Ті земельні та пов`язані із земельними відносинами майнові спори, сторонами в яких є юридичні особи, а також громадяни, що здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статус суб`єкт підприємницької діяльності, розглядаються господарськими судами, а всі інші - в порядку цивільного судочинства, крім спорів, зокрема, щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень при реалізації ними управлінських функцій у сфері земельних правовідносин, вирішення яких згідно з пунктами 1, 3 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства віднесено до компетенції адміністративних судів.

У Рішенні Конституційного Суду України від 01 квітня 2010 року № 10- рп/2010 у справі за конституційним поданням Вищого адміністративного суду України щодо офіційного тлумачення положень частини першої статті 143 Конституції України, пунктів "а", "б", "в" статті 12 Земельного кодексу України, пункту 1 частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України розтлумачено, що поширення компетенції адміністративних судів на спори фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності слід розуміти так, що до публічно-правових спорів, на які поширюється юрисдикція адміністративних судів, належать і земельні спори фізичних чи юридичних осіб з органом місцевого самоврядування, як суб`єктом владних повноважень, пов`язані з оскарженням його рішень, дій чи бездіяльності.

Позов поданий ОСОБА_1 13 лютого 2018 року містив вимоги про припинення права користування земельною ділянкою та визнання таким, що втратив чинність державного акту на право користування землею та підлягав розгляду в порядку цивільного судочинства, що і було встановлено ухвалою про відкриття провадження від 14 лютого 2019 року.

Уточненою позовною заявою ОСОБА_1 змінила позовні вимоги та просить визнати недійсним рішення Головного управління Держгеокадастру у Одеської області про відмову у наданні дозволу на розробку, проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею, 0,12 га безоплатно у власність для ведення садівництва яка розташована за адресою: АДРЕСА_1.

У даному випадку земельний спір виник між фізичною особою та органом державної влади, який пов`язаний з оскарженням його рішення.

Судом не встановлено, що у справі існує спір про цивільне право, так як відсутні будь-які дані про передачу спірної земельної ділянки іншій особі.

Навпаки встановлено, що спір у даній справі виник за зверненням фізичної особи до суб`єкта владних повноважень із приводу реалізації наданих йому законом управлінських функцій, вирішення якого необхідно проводити за правилами адміністративного судочинства.

Зазначене узгоджується із практикою Верховного Суду, висловленої у постанові від 23 січня 2018 року у справі №1903/2676/12, де справа за позовом фізичної особи до суб`єкта владних повноважень щодо розгляду останнім заяви щодо надання дозволу на розроблення проекту відведення земельної ділянки у власність, розглянута в порядку адміністративного судочинства, з чим погодився Верховний Суд.

Узагальнюючи наведене, суд робить висновки про те, що провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участі третіх осіб КУ «Міська клінічна лікарня №1» про визнання недійсним рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки необхідно закрити.

Керуючись ст.ст. п.1 ч.1 ст.255, 258-260 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Закрити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру в Одеській області, за участі третіх осіб КУ «Міська клінічна лікарня №1» про визнання недійсним рішення про відмову у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Роз`яснити позивачу право на звернення з такими позовними вимогами в порядку адміністративного судочинства.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду шляхом подання через Комінтернівський районний суд Одеської області апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, або отримання її копії.

Головуючий: Вінська Н.В.