
____________________
справа № 520/6653/19
провадження № 2-з/520/449/19
УХВАЛА
про забезпечення позову
10.04.2019 року м. Одеса
Київський районний суд м. Одеси у одноособовому складі:
головуючий суддя - Літвінова І.А.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву позивача ОСОБА_1 про вжиття заходів забезпечення позову у цивільній справі № 520/6653/19 за позовом ОСОБА_1 (ІК: НОМЕР_1 ; адреса з позовної заяви: АДРЕСА_1 ) до ОСОБА_2 (ІК: НОМЕР_2 ; адреса з позовної заяви: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (ідентифікаційний код не відомий; адреса з позовної заяви: АДРЕСА_3 ), приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни (номер свідоцтва НОМЕР_5, місцезнаходження: АДРЕСА_6), треті особи: ПАТ «Райффазен Банк Аваль» (нині - Акціонерне Товариство ««Райффазен Банк Аваль», код за ЄДРПОУ 14305909; місцезнаходження: 01011, м. Київ, вул. Лєскова, 9), приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сорока Любов Зіновіївна (номер свідоцтва НОМЕР_6; місцезнаходження: АДРЕСА_5 ) про визнання недійсними договорів купівлі-продажу та іпотеки, визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом,
ВСТАНОВИВ:
Київським районним судом м. Одеси здійснюється провадження у цивільній справі № 520/6653/19 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни, треті особи: ПАТ «Райффазен Банк Аваль», Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сорока Любов Зіновіївна про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та іпотеки, визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
Пред`явлений до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни позов позивач просить забезпечити шляхом накладення арешту на земельну ділянку площею 0, 0414 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_3 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд та забороною державним реєстраторам прав вчиняти буд-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна - на земельну ділянку площею 0, 0414 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_3 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд.
У заяві про забезпечення позову (вхід. № 15180/19) позивач зазначає, що у власності померлої ОСОБА_4 перебувала земельна ділянка площею 0,0414 га, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , з цільовим призначенням для обслуговування житлового будинку та господарських споруд, що підтверджується державним актом на право приватної власності на землю НОМЕР_4 від 02.05.2000 року. Після смерті ОСОБА_4 позивач постійно користується спірною земельною ділянкою та вона знаходиться у її володінні. Однак, як стало відомо на теперішній час, при невстановлених обставинах невідома особа заволоділа оригіналом державного акту на зазначену земельну ділянку та здійснила її відчуження ОСОБА_2 за договором купівлі-продажу земельної ділянки, який 19.11.2007 року посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сорокою Л.З. за реєстром № 2163. Тієї ж дати, 19.11.2007 року, ОСОБА_2 був укладений договір іпотеки з ВАТ «Райффайзен Банк Аваль», який був посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Сорокою Л.З. за реєстром № 2166, про що приватним нотаріусом в Державний реєстр іпотек внесено реєстраційний запис обтяження номер 6059362 та на підставі заборони приватного нотаріуса № 72 в Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна внесено запис обтяження номер 6059261. 22.08.2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Данич Оксаною Федорівною прийнято рішення про Державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 42671684, за яким право вимоги за іпотечним договором від 19.11.2007 року перейшло до Іпотекодержателя ОСОБА_3 , про що в спеціальний розділ Державного реєстру іпотек внесено запис про іпотеку 27610989 та проведено Державну реєстрацію обтяження за номером 27611988 (спеціальний розділ). Позивач зазначає, що відповідачів ОСОБА_2 та ОСОБА_3 ніколи не бачила та не знайома з ними. Позивач впевнена, що подальші дії по відчуженню земельної ділянки, можуть значно ускладнити виконання можливого рішення суду у справі необхідно вжити заходи забезпечення позову у вигляді арешту земельної ділянки та заборони державним реєстраторам вчиняти буд-які реєстраційні дії щодо зазначеного об`єкту нерухомого майна.
Пленум Верховного Суду України у постанові «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» № 9 від 22 грудня 2006 року у п. 4 роз`яснив, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Проаналізувавши матеріали цивільної справи № 520/6653/19, суд дійшов висновку про наявність реальних ризиків невиконання чи утруднення виконання рішення суду в разі задоволення пред`явленого ОСОБА_1 позову.
Суд наголошує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.
Статтею 1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини встановлено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
При здійсненні судочинства суди застосовують Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року № ETS N 005 (далі - Конвенція) та практику Європейського суду з прав людини як джерело права (ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»). У відповідності до приписів ст. 6 Конвенції кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.
Відповідно до статті 13 Конвенції кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі «Пантелеєнко проти України» зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом.
У рішенні від 31 липня 2003 року у справі «Дорани проти Ірландії» Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття «ефективний засіб» передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. При чому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними.
При вирішенні справи «Каіч та інші проти Хорватії» (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту, але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Таким чином, Держава Україна несе обов`язок забезпечити ефективний засіб захисту порушених прав, зокрема - через належний спосіб захисту та відновлення порушеного права. Причому обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.
На це вказується, зокрема, і у пункті 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 2 листопада 2004 року № 15-рп/2004 у справі №1-33/2004 де зазначено, що верховенство права вимагає від держави його втілення у правотворчу та правозастосовну діяльність, яка здійснюється, зокрема і судом як основним засобом захисту прав, свобод та інтересів у державі.
Крім того, Конституційний Суд України у п. 9 мотивувальної частини рішення від 30 січня 2003 року № 3-рп/2003 у справі № 1-12/2003 наголосив на тому, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.
Таким чином, невжиття заходів забезпечення позову ОСОБА_1 може призвести до утруднення виконання рішення суду, а відтак й до порушення конституційного права особи на доступ до правосуддя, в аспекті статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Обов`язковість виконання судових рішень задекларована статтею 1291 Конституції України.
Суд, оцінивши надані позивачем ОСОБА_1 докази у їх сукупності, зважаючи на обставини, які передували зверненню позивача до суду за захистом своїх прав, на доведеність дійсного виникнення спору між сторонами, доходить висновку про наявність підстав для забезпечення позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Данич Оксани Федорівни, треті особи: ПАТ «Райффазен Банк Аваль», Приватний нотаріус Одеського міського нотаріального округу Сорока Любов Зіновіївна про визнання недійсним договорів купівлі-продажу та іпотеки, визнання недійсним рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за заповітом.
Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Пунктами 1, 2 частини першої статті 150 ЦПК України одними із видів забезпечення позову визначені накладення арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії.
Заходи забезпечення позову, які просить застосувати позивач ОСОБА_1 є допустимими та за змістом не є тотожними позовним вимогам.
Судом не встановлено підстав, визначених частиною третьою статті 154 ЦПК України для обов`язкового застосування зустрічного забезпечення позову.
Згідно з частиною п`ятою статті 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.
Про забезпечення позову суд постановляє ухвалу.
Керуючись ст.ст. 89, 149-159 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у цивільній справі № 520/6653/19 - задовольнити.
Накласти арешт на земельну ділянку площею 0,0414 га, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_3 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд.
Заборонити державним реєстраторам вчиняти буд-які реєстраційні дії щодо об`єкту нерухомого майна - земельної ділянки площею 0,0414 га, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , кадастровий номер НОМЕР_3 , з цільовим призначенням - для будівництва і обслуговування житлового будинку та господарських будівель і споруд.
Роз`яснити учасникам справи:
заходи забезпечення позову можуть бути скасовані чи замінені Київським районним судом м. Одеси, як судом, який постановив ухвалу про їх застосування, за вмотивованим клопотанням учасника справи;
відповідач та інші особи, чиї права або охоронювані законом інтереси порушені внаслідок вжиття заходів забезпечення позову, мають право на відшкодування збитків, заподіяних забезпеченням позову, за рахунок особи, за заявою якої такі заходи забезпечення позову вживалися, у випадку закриття провадження або залишення позовної заяви без розгляду з інших, ніж зазначені у частині першій статті 155 ЦПК України підстав або у випадку ухвалення рішення суду щодо повної або часткової відмови у задоволенні позову.
Попередити учасників справи та виконавців ухвали, що особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом; у разі ухвалення судом рішення про задоволення позову заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи; якщо протягом вказаного строку за заявою позивача (стягувача) буде відкрите виконавче провадження, вказані заходи забезпечення позову діють до повного виконання судового рішення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання судом. Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Ухвала надіслана до Єдиного державного реєстру судових рішень в день її складання.
З текстом ухвали можна ознайомитись за веб-адресою: www.reyestr.court.gov.ua.
Отримати інформацію щодо справи учасники справи можуть на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет. Веб-адреса сторінки: https://court.gov.ua/fair/sud1512/.
Суддя Літвінова І. А.
Судове рішення № 81070846, Київський районний суд м. Одеси було прийнято 10.04.2019. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 520/6653/19. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: