Вирок № 8106823, 22.04.2008, Голосіївський районний суд міста Києва

№ 1-279/08

ВИРОК

Іменем України

22 квітня 2008 р. Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Рибак І.О.

при секретарі Хімач О.М.

з участю прокурора Бірковської О.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Каховка Херсонської обл., громадянина України, українця, освіта вища, не одруженого, працюючого на посаді державного виконавця Шевченківського РУЮ в м. Києві, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого, -

у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, -

встановив:

Наказом начальника управління Головного управління юстиції у м. Києві Сокуренка Д.М. №287 від 23.03.07 ОСОБА_1 призначений на посаду державного виконавця відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві.

Відповідно ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України, та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу, у порядку, передбаченому законом. Статтею 6 вказаного Закону передбачено, що працівники органів державної виконавчої служби (державні виконавці, керівні працівники і спеціалісти Департаменту державної виконавчої служби, державної виконавчої служби Автономної Республіки Крим, областей та міст Києва і Севастополя, державної виконавчої служби у районах, містах (містах обласного значення), районах у містах) є державними службовцями.

Таким чином, ОСОБА_1 в силу Закону України «Про державну виконавчу службу» є представником влади та службовою особою.

Проте, будучи представником влади та службовою особою, ОСОБА_1 вчинив одержання хабара за наступних обставин.

Під час виконання своїх службових обов»язків як державного виконавця в провадженні у ОСОБА_1 на виконанні знаходились виконавчі провадження з примусового виконання Рішення Господарського суду м. Києва №20/27 від 11.01.05 - стягнення з приватного підприємця -фізичної особи ОСОБА_3 на користь ТОВ «А.В.К. Київ» боргу на загальну суму 2122, 69грн., Рішення Господарського суду м. Києва №2/365 від 15.09.06

- стягнення з приватного підприємця - фізичної особи ОСОБА_3 на користь Державного підприємства «Судовий інформаційний центр» боргу на загальну суму 118грн., а також постанова про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження серія АК №207533, серія АК №207534 від 03.03.05, відповідно до якої накладено арешт на квартиру АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_3

Приблизно 6-8 лютого 2008року ОСОБА_1 викликав до виконавчої служби у Шевченківському районі м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Саксаганського, 110 ОСОБА_3, повідомивши останній, що у нього на виконанні знаходяться виконавчі провадження згідно Рішень Господарського суду м. Києва та відповідні Накази Господарського суду м. Києва, на підставі яких прийнято рішення про стягнення з неї, ОСОБА_3, боргу в сумі приблизно 32000гривень. Крім того, у забезпечення виконання Наказів Господарського суду м. Києва, на її квартиру за адресою: АДРЕСА_1 накладений арешт і він має всі підстави описати її майно. При цьому ОСОБА_1, керуючись корисливим мотивом, додав, що в разі сплати йому винагороди в сумі 2000гривень він може не виконувати постанову про накладення арешту на квартиру ОСОБА_3 до кінця 2008року.

27.02.08 приблизно о 21 год. 30 хв. державний виконавець відділу державної виконавчої служби Шевченківського районного управління юстиції у м. Києві ОСОБА_1, знаходячись в автомобілі «Daewoo», держ. номер НОМЕР_1 за адресою: м. Київ, вул. Довнар Запольського, неподалік будинку 10 одержав від ОСОБА_3 грошові кошти в сумі 400доларів США (що за курсом НБУ станом на 27.02.08 становить 2020гривень) в якості хабара за невиконання постанови про накладення арешту на квартиру АДРЕСА_1 серія АК №207533, серія АК №207534 від 03.03.05.

Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину визнав повністю, покази, які давав під час допиту в якості підозрюваного підтвердив повністю та показав, що 27.02.08 приблизно о 21:10 год. прибув за адресою: м. Київ, станція метро Лук»янівська, де знайшов таксиста на автомобілі Деу-Ланос. Підійшовши до таксиста, попросив його з»їздити за адресою: вул. Д. Запольського, 10 забрати книжку у жінки, яка повинна була його чекати біля парадної будинку. В книжці Закон України «Про виконавче провадження» повинні були знаходитись гроші в сумі 2000гривень за те, що він не буде залучати до участі експерта у виконавчому провадженні, а саме: для оцінки арештованого нерухомого майна - 1/2 частина квартири гр-ки ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, на яку накладений арешт по виконавчому провадженню. Вказані гроші в сумі 2000гривень повинні були знаходитись у брошюрі Закону України «Про виконавче провадження». Приблизно за 20хвилин ОСОБА_3 приїхала разом з таксистом. Він сів в автомобіль на заднє сидіння. ОСОБА_3 сиділа спереду на пасажирському сидінні. Також в автомобілі був такси ст. ОСОБА_3. показала брошуру Закону України «Про виконавче провадження». Він зрозумів, що гроші в сумі 2000гривень повинні знаходитись внутрі. Після цього він сказав, щоб ОСОБА_3 кинула брошуру на заднє сидіння, що вона і зробила. ОСОБА_3 попросила завезти її додому.

Приїхавши додому ОСОБА_3, остання вийшла з машини, а ОСОБА_1 з таксистом поїхав знову до станції метро Лук»янівська.

Приїхавши на місце, він вийшов з машини, відійшовши декілька метрів від неї, ОСОБА_1 затримали співробітники міліції. Під час затримання книжка Закон України «Про виконавче провадження» випала у нього з лівої руки і впала на землю. З книжки випали гроші в сумі 400доларів США.

Крім повного визнання своєї вини підсудним, його вина у вчиненні інкримінованих йому злочинів повністю стверджується наступними доказами, зібраними в ході досудового слідства, та дослідженими і перевіреними в ході судового слідства по справі.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_3, яка повідомила, що вона працює приватним підприємцем та орендувала приміщення за адресою: м. Київ, вул. Білоруська, 10/18. Приблизно з 2001 року перестала використовувати приміщення та передала його своєму чоловіку. Однак ОСОБА_4 не сплачував орендну плату.

В середині січня 2008року до неї зателефонував раніше невідомий державний виконавець ДВС у Шевченківському районі м. Києва ОСОБА_1 та повідомив, що у нього знаходиться виконавче провадження по стягненню з неї 18900гривень.

27.02.08 вона зустрілась з ОСОБА_1 котрий повідомив, що може надати можливість відстрочки по стягненню суми 18900гривень до кінця 2008року з подальшим закриттям провадження, якщо вона перерахує на рахунок ДВС у Шевченківському районі м. Києва ЗОООгривень та надасть особисто йому грошові кошти в сумі 400доларів США в якості винагороди.

Усвідомлюючи, що ОСОБА_1 бажає одержати від неї хабар, вона звернулась до органів міліції з відповідною заявою.

В цей же день приблизно о 21:00год. до неї зателефонував ОСОБА_1 та повідомив, що він приїде до неї і вона має передати йому грошові кошти в сумі 400доларів США та квитанцію про сплату 3000 гривень.

Приблизно о 21:40год. до будинку під»їхав автомобіль таксі (Деу Сенс). За вказівкою ОСОБА_1 вона сіла в автомобіль і приїхала до станції метро Лук»янівська в м. Києві.

В автомобіль сів ОСОБА_1, який спитав, чи готова вона передати йому квитанцію про сплату ЗОООгривень та 400доларів США. Рухаючись до будинку №10 по вул. Довнар Запольського в м. Києві на вказаному автомобілі, ОСОБА_3 передала ОСОБА_1 квитанцію про сплату ЗОООгривень, грошові кошти в сумі 400доларів США.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_6, який повідомив, що він працює таксистом на автомобілі «Деу» держ. номер НОМЕР_1. 27.02.08 приблизно о 21:20год. він знаходився біля станції метро Лук»янівська в м. Києві. До нього підійшов невідомий чоловік приблизно 27років та попросив з»їздити на вул. Довнар-Запольського, 10 в м. Києві забрати у жінки книжку або гроші, після чого він повинен буде повернутись назад і віддати йому. За це чоловік заплатить йому 40гривень.

На дану пропозицію ОСОБА_7 погодився. Прибувши за вказаною адресою, з будинку вийшла жінка і спитала, кому віддати гроші. На що ОСОБА_6 запропонував їй проїхати разом з ним.

Прибувши разом до станції метро Лук»янівська, тобто до того місця, де чекав чоловік, який сів в автомобіль на заднє сидіння. Чоловік сказав, щоб він, ОСОБА_6 підвіз жінку знову на вул. Довнар Запольського, 10. Під час руху жінка, яка сиділа на передньому сидінні, передала якусь книжку синього кольору чоловіку. Прибувши за вказаною адресою, жінка вийшла з автомобіля, а вони приїхали до станції метро Лук»янівська. Чоловік запропонував йому в якості сплати за послуги таксі долари США. Після чого дав в залог мобільний телефон, а сам вийшов з автомобіля та його затримали співробітники міліції. ОСОБА_6 знаходився в автомобілі.

Оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_8, який повідомив, що 27.02.08 приблизно о 21:45год. йшов зі своїм знайомим ОСОБА_9 біля станції метро Лук»янівська в м. Києві. В цей час до них звернулись незнайомі, представились працівниками міліції і запропонували бути присутніми в якості понятих під час проведення оперативних заходів.

В цей час він побачив, як раніше невідомий чоловік ОСОБА_1) під час затримання його працівниками міліції, викинув якийсь предмет, з якого випали гроші 4 купюри - долари США. У ОСОБА_1 були зроблені змиви з рук, які були опечатані. Предмет, який викинув ОСОБА_1 - книжка Закон України «Про виконавче провадження». Вилучені предмети були упаковані в поліетиленові пакети, складений протокол.

Оголошеними в судовому засіданні пояненнями свідка ОСОБА_9, який підтвердив покази ОСОБА_8

Показаннями свідка ОСОБА_10 - заступника начальника відділу Шевченківського РУЮ у м. Києві, яка підтвердила факт знаходження у ОСОБА_1 декількох виконавчих проваджень щодо стягнення з СПД ОСОБА_3 грошових коштів.

Протоколом виїмки у відділі Шевченківського РУЮ у м. Києві виконавчих проваджень щодо стягнення з СПД ОСОБА_3 грошових коштів.

Протоколом огляду місця події від 27.02.08, згідно якого за адресою: м. Київ, вул. Довтна Запольського, біля будинку 10 виявлено та вилучено 400доларів США, брошури Закон України «Про виконавче провадження». Серійні номера купюр вручених ОСОБА_3 співпадають з серійними номерами купюр, вилучених під час огляду місця події за вказаною адресою.

Висновком хімічної експертизи №8/1-81хс від 13.03.08, згідно якої на грошових купюрах ФБ США загальною сумою 400доларів виявлено сліди спеціальної хімічної речовини. На змивах з правої та лівої рук ОСОБА_1 виявлено сліди спеціальної хімічної речовини. Сліди спеціальної хімічної речовини виявленої на грошових купюрах та марльових тампонах однакові між собою за всіма вивченими фізіко-хімічними властивостями. На наданих на дослідження чохлах з автомобіля «Деу» державний номер НОМЕР_1 виявлено сліди спеціальної хімічної речовини. Сліди спеціальної речовини виявленої на грошових купюрах та чохлах однакові за всіма вивченими фізико-хімічними властивостями. На наданій на дослідження брошурі синього кольору з надписом «Закон України «Про виконавче провадження» виявлено сліди спеціальної хімічної речовини. Сліди спеціальної хімічної речовини виявленої на грошових купюрах та на брошурі однакові і між собою за всіма вивченими фізико-хімічними властивостями.

Дослідивши докази в сукупності, суд приходить до висновку, що вина ОСОБА_1 повністю доведена, його дії слід кваліфікувати за ч. 1 ст. 368 КК України як одержання службовою особою хабара за невиконання в інтересах того, хто дає хабара, будь-якої дії з використанням наданої їй влади чи службового становища.

Обираючи вид та міру покарання підсудному ОСОБА_1, суд враховує вимоги статті 65 КК України щодо загальних засад призначення покарання, межі санкції ст. 368 ч. 1 КК України, обставину, що пом'якшує покарання, суд визнає щире каяття; обставину, які обтяжують покарання -суд не вбачає.

Враховуючи обставини справи, суд приходить до висновку про необхідність засудження ОСОБА_1 до покарання у вигляді позбавлення волі. Однак, враховуючи, особу винного, - раніше не судимого, позитивну характеристику підсудного за місцем роботи та проживання, його молодий вік, що тяжких наслідків від злочину не настало, суд вважає можливим звільнити його від відбування покарання з випробовуванням на підставі ст. 75 КК України та покласти на нього обов'язки згідно ст. 76 КК України.

Суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_1 кошти за проведення експертизи по справі.

Долю речових доказів слід вирішити відповідно до вимог ст. 81 КПК України.

На підставі викладеного та, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України,

суд, -

засудив:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, та призначити йому покарання у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням обов'язків представника влади строком на 2 роки.

Відповідно до ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням на 2 (два) роки 6 місяців.

Згідно ст. 76 КК України покласти на засудженого ОСОБА_1 обов'язки протягом випробування не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти зазначений орган про зміну місця проживання та періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1 до вступу вироку в законну силу залишити без змін - підписку про невиїзд з постійного місця проживання.

Речові докази:

-гроші, в сумі 400 доларів США, які знаходяться на зберіганні у фінансовому відділі Голосіївського РУГУ МВС України в м. Києві-повернути ст. о/у ВДСБЕЗ Голосіївського РУ ГУ МВС України в м. Києві Філіпову В.В.

-змиви з лівої руки, лазерний диск з огляду місця події, чохли з автомобіля, брошура ЗУ „Про виконавче провадження", які знаходяться на зберіганні в камері схову речових доказів прокуратури Голосіївського району м. Києва-знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 судові витрати в сумі 387, 10 грн. на користь НДЕКЦ при ГУ МВС України в м. Києві. Одержувач платежу УДК в Київській області, р/р № 35226002000466 код 25575285 МФО 821018 (за проведення експертизи та дослідження).

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.