Рішення № 81060122, 20.03.2019, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/38933/17

Провадження № 2-а/761/25/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2019 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого - судді: Притули Н.Г.

при секретарі: Припутневич В.І.,

за участю позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві, третя особа - Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И В:

30 жовтня 2017 року до суду надійшла зазначена позовна заява та була розподілена на суддю ОСОБА_5.

У зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_5. на підставі розпорядження керівника апарату від 08.11.2018 року справа була передана судді Притулі Н.Г.

В позовних вимогах з врахуванням заяви від 11.05.2018 року позивач просить: визнати право позивача на призначення пенсії за вислугою років, починаючи з дати його звільнення зі служби, а саме з 01.02.2017 року; визнати протиправною відмову відповідача в призначенні пенсії позивачу та зобов'язати відповідача призначити йому пенсію за вислугою років.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач проходив службу в Державній кримінально-виконавчій службі України та 01.02.2017 року був звільнений зі служби. На день звільнення вислуга років становить у пільговому обчисленні - 27 років 11 місяців 1 день.

Центральним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України були підготовлені всі необхідні документи для призначення пенсії позивачу та їх було направлено на адресу відповідача.

Проте Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві листом від 29.09.2017 року відмовило в призначенні пенсії так як визначена Законом календарна вислуга на день звернення щодо призначення пенсії відсутня.

Позивач не погоджується з діями відповідача, оскільки чинним законодавством України передбачена можливість призначення пенсії позивачу, враховуючи пільгове обчислення пенсії, а не календарне.

Під час розгляду справи було замінено відповідача ухвалою суду від 13.12.2018 року.

В судовому засіданні позивач та його представник заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві в судовому засіданні заперечив проти задоволення заявлених вимог на тій підставі, що для призначення пенсії потрібна відповідна кількість років календарної вислуги, а не пільгової.

Третя особа представника в судове засідання не направила, хоча належним чином була повідомлена про час та місце слухання справи, про поважні причини неявки в судове засідання суд не повідомила, пояснення чи заперечення на заявлені вимоги до суду не надійшли.

А тому у відповідності до положень статті 205 КАС України суд продовжив слухати справу у відсутність представника третьої особи.

Вислухавши сторони, оцінивши в сукупності надані в судовому засіданні докази, суд приходить до висновку про часткове задоволення заявлених вимог за наступних підстав.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно наказу №4/ОС-16-пр від 26.01.2017 року звільнено зі служби в Державній кримінально-виконавчій службі України відповідно до пункту 7 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (за власним бажанням) старшого лейтенанта внутрішньої служби ОСОБА_1, командира штурмового взводу Київського міжрегіонального воєнізованого формування Державної кримінально-виконавчої служби України з 01.02.2017 року.

В наказі зазначено, що вислуга років на день звільнення в календарному обчисленні становить - 20 років 00 місяців 24 дні, у пільговому обчисленні - 27 років 11 місяців 01 день.

Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації міністерства юстиції України листом від 11.08.2017 року направило до Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві матеріали для призначення пенсії ОСОБА_1

Листом від 26.09.2017 року за №22813/03 Головне управління Пенсійного фонду України в м.Києві відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за вислугою років на підставі Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» з тих підстав, що позивач не має необхідної календарної вислуги років.

Частина друга статті 19 Конституції України передбачає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 46 Конституції України визначає, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.

Згідно з п.б ч.1 статті 1-2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» право на пенсійне забезпечення на умовах цього Закону мають звільнені зі служби (крім випадків призначення пенсії в разі втрати годувальника дружині (чоловіку) з урахуванням вимог частини п'ятої статті 30 цього Закону, яка призначається незалежно від звільнення зі служби):

б) особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України, поліцейські, особи начальницького складу податкової міліції, особи начальницького і рядового складу Державної кримінально-виконавчої служби України, особи начальницького і рядового складу органів і підрозділів цивільного захисту.

Військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, які мають право на пенсійне забезпечення, пенсії відповідно до цього Закону призначаються і виплачуються після звільнення їх зі служби (ч.1 ст.2 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб»).

Згідно з п.б ч.1 ст.17 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби і військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д" статті 1-2 цього Закону, які мають право на пенсію за цим Законом, до вислуги років для призначення пенсії зараховуються:

б) служба в органах внутрішніх справ, поліції, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Державній кримінально-виконавчій службі України на посадах начальницького і рядового складу з дня призначення на відповідну посаду.

Частина 1 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» передбачає, що держава забезпечує соціальний захист персоналу Державної кримінально-виконавчої служби України відповідно до Конституції України (254к/96-ВР), цього Закону та інших законів України.

У відповідності до ч.3 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України» пенсійне забезпечення осіб рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби здійснюється відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (2262-12). При звільненні зі служби особи рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби користуються правовими і соціальними гарантіями відповідно до Закону України "Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист" (203/98-ВР).

Особам рядового і начальницького складу кримінально-виконавчої служби встановлюється пільговий залік вислуги років для призначення пенсії - один місяць служби за сорок днів; особам, які проходять службу у воєнізованих формуваннях і установах виконання покарань, призначених для тримання засуджених до довічного позбавлення волі, - один місяць служби за півтора місяця, а в установах виконання покарань, призначених для тримання і лікування інфекційних та психічно хворих засуджених, - один місяць служби за два місяці за переліком посад і в порядку (z0600-13), що затверджуються Міністерством юстиції України (ч.4 ст.23 Закону України «Про Державну кримінально-виконавчу службу України»).

У відповідності до ч.1 ст.12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років призначається:

а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби:

з 1 жовтня 2016 року по 30 вересня 2017 року і на день звільнення мають вислугу 23 календарних роки і більше.

Стаття 17-1 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» визначає, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 року №393 затверджено Порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей.

У відповідності до підпункту «г» пункту 3 зазначеного Порядку, до вислуги років для призначення пенсій особам, зазначеним в абзаці першому пункту 1 цієї постанови, зараховується на пільгових умовах, зокрема, один місяць служби за сорок днів:

особам рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ та кримінально-виконавчої системи, які проходять службу у виправно-трудових установах, слідчих ізоляторах, лікувально-трудових профілакторіях, ізоляторах тимчасового тримання, приймальниках-розподільниках для осіб, затриманих за бродяжництво, спеціальних приймальниках для осіб, підданих адміністративному арешту, підрозділах конвойної служби міліції, та військовослужбовцям постійного складу, які проходять службу у дисциплінарних частинах, за переліками посад і на умовах, затверджуваних відповідно Міністерством внутрішніх справ, Міністерством юстиції, Центральним управлінням Служби безпеки, Міністерством оборони;

час проходження служби особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби.

Отже, проаналізувавши зазначені норми, суд приходить до висновку, що право позивача на пенсію за вислугу років не ставиться в залежність від наявності відповідної кількості виключно календарної вислуги.

У відповідності до положень ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:

1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України;

2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;

3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);

4) безсторонньо (неупереджено);

5) добросовісно;

6) розсудливо;

7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації;

8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);

9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;

10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч.2 ст.77 КАС України).

Представником відповідача не доведено у судовому засіданні та не надано доказів, що спростовують позицію позивача щодо можливості призначити пенсію з врахуванням пільгового обчислення вислуги років.

Зважаючи на викладене, беручи до уваги наявність у позивача більше ніж 23 роки вислуги, необхідної для призначення пенсії на підставі ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб", обставини справи, суд вважає, що допущені відповідачем порушення норм Закону суттєво порушують права позивача, тому позовні вимоги щодо неправомірності дій відповідача знайшли підтвердження у судовому засіданні та є достатньо підстав для призначення пенсії відповідачу за вислугу років, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Водночас суд не вбачає підстав для задоволення вимог в частині визнання права позивача на призначення пенсії за вислугою років, починаючи з дати його звільнення зі служби, а саме з 01.02.2017 року, оскільки це його право передбачене діючим законодавством, а тому рішення суду для визнання такого права не передбачене діючим законодавством.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 73, 74, 77, 241, 242, 296 КАС України, суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_1, паспорт НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) до Головного управління пенсійного фонду України в м.Києві (ЄДРПОУ 42098368, м.Київ, вул.Бульварно-Кудрявська,16), третя особа - Центральне міжрегіональне управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві в призначенні пенсії за вислугу років ОСОБА_1.

Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити ОСОБА_1 пенсію за вислугу років на пільгових умовах з 01 лютого 2017 року.

В іншій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Стягнути з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м.Києві на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 1 280 гривень 00 копійок.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

У відповідності до п.15.5 Перехідних положень КАС України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди (Шевченківський районний суд міста Києва).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 27 березня 2019 року

Суддя: Н.Г.Притула