
Справа № 640/5658/19
н/п 2-а/640/273/19
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
10 квітня 2019 року Київський районний суд м. Харкова
у складі головуючого судді Чередник В.Є.,
за участю секретаря судового засідання Поліщук А.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові адміністративну справу 640/5658/19 за позовом ОСОБА_1 до поліцейського роти №2 батальйону №1 УПП у Вінницькій області капрала поліції Ничая Юрія Володимировича про визнання протиправними дій та скасування постанови, -
ВСТАНОВИВ:
18.03.2019 р. до Київського районного суду м.Харкова надійшов адміністративний позов ОСОБА_1, в якому позивач просить визнати протиправними дії поліцейського роти №2 батальйону №1 УПП у Вінницькій області капрала поліції Ничая Ю.В. при винесенні постанови серія ЕАВ №976607 від 09.03.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП; скасувати постанову поліцейського роти №2 батальйону №1 УПП у Вінницькій області капрала поліції Ничая Ю.В. серія ЕАВ №976607 від 09.03.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.2 ст.122 КУпАП.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, зокрема, що 09.03.2019 р. поліцейським роти №2 батальйону №1 УПП у Вінницькій області, капралом поліції Ничаєм Ю.В. було винесено постанову серія ЕАВ №976607 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 122 КУпАП, та накладено стягнення у вигляди штрафу 425 гривень. Відповідно до постанови, позивач нібито о 16 годині 9 хвилин, рухаючись за кермом автомобіля в м.Вінниця, проїхав перехрестя на заборонений жовтий сигнал світлофора, чим порушив вимоги п.8.7.ґ ПДР.
09.03.2019 р. ОСОБА_1 рухався в транспортному засобі Mercedes-Benz д.н.з. НОМЕР_1, який не належить позивачу за правом власності, був зупинений патрульним автомобілем. До автомобіля позивача підійшов співробітник патрульної поліції Ничай Ю.В. та вимагав пред'явити йому документи, та сказав, що ОСОБА_1 нібито порушив вимогу ПДР, проїхавши перехрестя на заборонений сигнал світлофору жовтого кольору.
Проте, відповідно до п.8.11 ПДР «Водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу або підняття регулювальником руки вгору не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатись далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху». Позивач повідомив поліцейського, що він не міг зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому п.8.10 ПДР та продовжив рух не порушуючи ПДР, таким чином не порушив вимог ПДР.
Однак, відповідачем після зупинки транспортного засобу було винесено постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, не розглянувши справу по суті. Будь-якої підготовки до розгляду справи не було, як і не було оголошення посадової особи, яка розглядає справу, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не були вирішені клопотання, не були дослідженні докази, не були заслухані особи, які беруть участь у розгляді справи та свідки, та взагалі з'ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення а також інші обставини, що мають суттєве значення для правильного вирішення справи.
Своїми діями, Ничай Ю.В. грубо порушив вимоги ст.278,279, та 280 КУпАП, а також право на захист, яке закріплено як ст. 268 КУпАП, так и ст. 59, 63 Конституції України.
Оскільки з фактом скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.122 КУпАП ОСОБА_1 не погодився та вважав дії інспектора поліції неправомірними він звернувся до суду з даним позовом.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, 10.04.2019 р. до канцелярії суду подав заяву про проведення розгляду справи без його участі, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить задовольнити (а.с.22).
Відповідач у судове засідання не з'явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду справи (а.с.21), відзиву до суду не надано, будь-яких заяв до канцелярії суду не надходило.
Неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень ст. 268 КАС України, не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з ч.2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови).
Враховуючи викладене, положення ст. 286 КАС України, ст. 289 КУпАП, суд приходить до висновку, що позивач при зверненні до суду з позовом щодо оскарження постанови від 09.03.2019 р., не порушив передбачений 10-денний строк для захисту своїх прав в судовому порядку, оскільки позов до суду надійшов 18.03.2019 р.
Суд, дослідивши матеріали справи вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що постановою поліцейського роти №2 батальйону №1 УПП у Вінницькій області капрала поліції Ничая Юрія Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ №976607 від 09.03.2019 р. на позивача ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 425 грн. за адміністративне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 122 КУпАП (а.с.7а).
У постанові зазначено, що 09.03.2019 16:09:50, м.Вінниця, вул..Хмельницького шосе 104, водій керуючи ТЗ проїхав перехрестя на заборонений жовтний сигнал світлофора, чим порушив п.8.7.3. ґ ПДР - Порушення проїзду на заборонений жовтий сигнал, що забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів.
Стаття, частина статті КУпАП: ст. 122 ч. 2.
Прийняте по справі рішення, вид адміністративного стягнення та сума штрафу: накласти штраф 425 грн.
До постанови додається: …» (а.с.7а).
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з п.1 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
Пунктом 1 частини 1 статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно зі ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно п.1 ст. 247 КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Згідно зі ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до п. 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23.12.2005 №14 «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови має відповідати вимогам, передбаченим ст.ст. 283 і 284 КУпАП. У ній, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів.
Разом з тим, як вбачається з положень ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Отже, одним із принципів, яким повинно відповідати рішення суб'єкта владних повноважень у публічно-правових відносинах щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, є принцип обґрунтованості.
Принцип обґрунтованості прийнятого рішення, тобто прийняття рішення з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення або вчинення дії, вимагає від суб'єкта владних повноважень (в тому числі, при притягненні особи до адміністративної відповідальності) враховувати як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих рішень, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Несприятливе для особи рішення суб'єкта владних повноважень, в тому числі рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, повинно бути вмотивованим.
Посилання на належні та конкретні докази, які свідчать про вчинення особою адміністративного правопорушення, перелік яких визначено статтею 251 КУпАП, повинні міститися саме в постанові про адміністративне правопорушення, однак будь-яких доказів, які б свідчили про вчинення позивачем порушення правил дорожнього руху при винесенні оскаржуваної постанови не надано, в графі «до постанови додається» не зазначено будь-яких доказів
В разі відсутності у постанові про адміністративне правопорушення посилань на докази вчинення особою адміністративного правопорушення (визначені статтею 251 КУпАП), які у відповідності до статті 252 цього Кодексу повинні бути оцінені відповідним органом (посадовою особою) виключно під час розгляду справи про адміністративне правопорушення, надання таких доказів в подальшому виключатиме їх належність та допустимість з огляду на факт відсутності посилань на них у самій постанові.
Всупереч даним вимогам, суб'єктом владних повноважень жодного доказу в обґрунтування законності винесеної ним постанови та накладення на ОСОБА_1 штрафу, передбаченого санкцією ч. 2 ст. 122 КУпАП, не було в наявності та відповідно, не долучено до матеріалів справи.
Так, єдиним доказом вчинення позивачем адміністративного правопорушення є сама оскаржувана постанова по справі про адміністративне правопорушення, в якій зафіксовано порушення водієм правил дорожнього руху.
Однак, суд вважає, що зазначена постанова є саме предметом спору між сторонами та не може розглядати як доказ за відсутності інших доказів на підтвердження обставин вказаних в оскаржуваній постанові.
Судом приймаються до уваги доводи позивача про порушення порядку розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Відповідно до ст..283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Суд вважає, що при винесенні даної постанови відповідачем порушено ряд процесуальних вимог до провадження в справі про адміністративне правопорушення, а саме: ст. 245, 279, 280 КУпАП - формальність притягнення особи до адміністративної відповідальності; як наслідок - порушено права особи, що притягається до адміністративної відповідальності, зокрема право на захист (ст.268 КУпАП), яка має право бути присутньою при розгляді справи, що означає її активну участь у процесі розгляду: заявлення клопотань, обґрунтування заперечень, викладених у протоколі про адміністративне правопорушення, підготовка та подання відповідних доказів, отримання правової допомоги, для чого необхідний час для підготовки.
Водночас вказані положення є законодавчими гарантіями об'єктивного і справедливого розгляду справи про адміністративне правопорушення, реалізація яких можлива лише у разі, якщо між стадією складення постанови про адміністративне правопорушення і стадією розгляду відповідної справи по суті існуватиме часовий інтервал, достатній для підготовки до захисту кожному, хто притягається до адміністративної відповідальності. Така ж правова позиція викладена у у Рішенні Конституційного Суду України від 26 травня 2015 року у справі №5-рп/2015,
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти встановлені судом у сукупності викликають сумніви щодо факту самого правопорушення та законності його фіксації. Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
У відповідності до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, коли маються підстави для звільнення від доказування.
Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідач в судове засідання не з'явився, будь-яких доказів на підтвердження обставин зазначених в оскаржуваній постанові не надано.
Відповідно до ч. 4 ст. 159 КАС України, неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
За таких обставин факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 122 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення; 4) змінити захід стягнення в межах, передбачених нормативним актом про відповідальність за адміністративне правопорушення, з тим, однак, щоб стягнення не було посилено.
Відповідно ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом, зокрема, визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що дії інспектора при складанні постанови відносно позивача є протиправними, оскаржувана постанова підлягає скасуванню, а справа про адміністративне правопорушення за ч.2 ст. 122 КУпАП відносно позивача підлягає закриттю.
Згідно з ч. 1 ст.139 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що позивач звільнений від сплати судового збору на підставі ст. 288 КУпАП, то підстави для стягнення з відповідача судового збору відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 2, 5, 6-10, 20 77, 122, 139, 159, 205, 229, 241-246, 255, 268, 286, 295 КАС України, ст.7, 9, 247, 251, 252, 288, 289, 293 КУпАП, суд, -
УХВАЛИВ:
Адміністративний позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визнати протиправними дії поліцейського роти №2 батальйону №1 УПП у Вінницькій області капрала поліції Ничая Юрія Володимировича при винесенні постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАВ № 976607 від 09.03.2019 р.
Постанову поліцейського роти №2 батальйону №1 УПП у Вінницькій області капрала поліції Ничая Юрія Володимировича про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серія ЕАВ №976607 від 09.03.2019 р. про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.2 ст.122 КУпАП - скасувати.
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 - закрити.
Відповідно ч.2 ст.271 КАС України копії судових рішень у справах, визначених цією статтею, невідкладно видаються учасникам справи або надсилаються їм, якщо вони не були присутні під час його проголошення.
Апеляційні скарги на судові рішення у справах, визначених ст. 286 КАС України можуть бути подані протягом десяти днів з дня його проголошення.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Судові рішення за наслідками розгляду судами першої інстанції справ, визначених статтями 273, 275-277, 280, 282, пунктами 5 та 6 частини першої статті 283, статтями 286-288 цього Кодексу, набирають законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі їх апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Другого апеляційного адміністративного суду.
Позивач - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_2.
Відповідач - поліцейський роти №2 батальйону №1 УПП у Вінницькій області капрал поліції Ничай Юрій Володимирович, місцезнаходження: 21010 м.Вінниця вул..Ботанічна б.24.
Повне судове рішення складено 10 квітня 2019 року.
Суддя Чередник В.Є.
Судове рішення № 81055844, Київський районний суд м. Харкова було прийнято 10.04.2019. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 640/5658/19. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: