Рішення № 81054782, 19.03.2019, Шевченківський районний суд міста Полтави (до 25.04.2025 - Октябрський районний суд м. Полтави)

Дата документу 19.03.2019 Справа № 554/585/19

Єдиний унікальний номер справи:554/585/18

Провадження № 2/554/1005/2018

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

19.03.2019 року м.Полтава

Октябрський районний суд м. Полтави в складі: головуючого судді - Бугрія В.М., за участю секретаря судового засідання Сороки Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Першої Полтавської нотаріальної контори ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно ,-

ВСТАНОВИВ:

25 січня 2019 року до Октябрського районного суду м. Полтави звернулась ОСОБА_1 з позовною заявою до Полтавської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Першої Полтавської нотаріальної контори ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно в якій прохає: визнати за нею, право власності в порядку спадкування за законом на 3/20 частки житлового будинку, який знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Миколи Дмитрієва (колишня назва вул. Володарського), будинок №7, загальною площею 325,5 кв.м., житловою – 171,6 кв.м.

В своїй позовній заяві позивач вказувала, що після смерті її матері ОСОБА_3 відкрилась спадщина на спадкове майно. Для отримання свідоцтва про право на спадщину позивачка звернулась до нотаріуса, проте державний нотаріус ОСОБА_2 постановила: відмовити гр. ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на заявлене спадкове майно, в зв'язку з тим, що не подано документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії.

Відповідно до ч. 2-6 ст. 19 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, серед іншого, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). З огляду на предмет позову, зокрема, те що дана справа є малозначною справою і ціна позову не перевищує п’ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, вона підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Обставини справи, що згідно ч. 3 ст. 274 ЦПК України, мають значення для вирішення питання про можливість розгляду справи в порядку спрощеного провадження, також свідчать про наявність підстав для розгляду цієї справи в спрощеному порядку.

Ухвалою суду від 30.01.2019 року у справі відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження.

Дослідивши і проаналізувавши докази, які містяться в матеріалах справи, суд на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, дійшов наступних висновків.

Відповідно дост.4 ЦПК України, до суду може звернутись кожна особа за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За вимогами ст. ст.12,81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом.

Відповідно дост.13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Перевіряючи обґрунтованість пред’явлених вимог позивача, суд виходить з наступного.

01 березня 2008 року померла мати позивача ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть ( а.с 13). Дошлюбне прізвище померлої ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб від 07.09.2017р. (видано повторно) ( а.с 10).

Відповідно до Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 17.01.2018р., ОСОБА_4 після одруження змінила прізвище на ОСОБА_5.

Згідно свідоцтва про розірвання шлюбу від 17.03.2000р. (видано повторно), шлюб між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 – розірвано.

Позивачка проживає у Німеччині, де одружилася та прізвище змінила на ОСОБА_1, уродж. ОСОБА_4, що підтверджується паспортом та перекладом довідки з відділу РАЦС у Гангельт від 03.08.2017р. ( а.с 7-8)

09 жовтня 2018 року, від імені ОСОБА_7,надійшла заява про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом, після померлої 01 березня 2008 року жінки ОСОБА_3 на Ім'я ОСОБА_1.

Постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 09.10.2018 р. №2493/02-31, відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину за законом та зазначено, що спадкова справа після смерті ОСОБА_3, померлої 01 березня 2008 року, заведена 30.07.2008 року в Першій полтавській державній нотаріальній конторі за №418/2008 на підставі заяви ОСОБА_1 про прийняття спадщини з будь-яких підстав, зареєстрована в книзі обліку та реєстрації спадкових прав 30.07.2008 року за порядковим № 859.

ОСОБА_7 відмовився від прийняття належної йому частки в спадщині на користь дочки померлої - ОСОБА_1 на підставі заяви, зареєстрованої в книзі обліку та реєстрації спадкових прав 30.07.2008 року за порядковим № 863.

Від інших осіб заяв про прийняття спадщини чи про відмову від спадщини не надходило.

Спадкове майно складається з 1/10 (частка змінилася) житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: місто Полтава, вулиця Миколи Дмитрієва, будинок 7, стара адреса - м. Полтава, вул, Володарського, буд. 7.

Для отримання свідоцтва про право на спадщину на вказану частку житлового будинку ОСОБА_7 були подані такі документи;

- договір купівлі-продажу, посвідченого Першою полтавською державною нотаріальною конторою 13.10.1970 року за реєстровим № 3-3340;

- рішення Октябрського районного народного суду м. Полтави від 30.10.1980 року про визнання права власності спадкодавця;

- довідка № 7275 про технічний стан житлового будинку, видана ПП Полтавським бюро технічної інвентаризації "Інвентаризатор" від 23.07.2018 року.

Відповідно до відомостей, викладених у вказаній вище довідці, самочинно збудовано: прибудова літ. "а15" в складі кухні площею 8.3 кв.м., гараж літ. К, гараж літ. С, гараж літ. С1. гараж літ. Т, гараж літ, Т1.

Окрім того, у довідці зазначено, що частка у власності змінилась на підставі рішення Октябрського районного суду м, Полтави від 24.03.2008 р., нова частка гр. ОСОБА_3 складає 3/20 частин об'єкту, за життя гр. ОСОБА_3 Андріївнаправовстановлювальні документи в ПП ПБТІ "Інвентаризатор" не перереєструвала.

Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права га обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Рішення Октябрського районного суду м. Полтави від 24 березня 2008 року, тоді як ОСОБА_3 померла 01 березня 2008 року. Таким чином, рішення суду набрало чинності після смерті спадкодавця.

У відповідності до п. 4.12. глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадкові із справі всіх необхідних документів.

Відповідно до п.п., 4.15 та 4.18 п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, яке підлягає реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арсин у цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів, нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання у судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, не можливо встановити склад спадкового майна, тому немає підстав для видачі свідоцтва про право на спадщину.

В результаті чого, Державний нотаріус ОСОБА_2, постановила: відмовити гр. ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії - у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на заявлене спадкове майно, в зв'язку з тим, що не подано документів, необхідних для вчинення нотаріальної дії,

Так рішенням Октябрського районного народного суду м. Полтави від 30.10.1980 року – визнано за ОСОБА_8 право власності на 1/10 частину житлового будинку за адресою м. Полтава, вул. Володарського (перейменована на вул. ОСОБА_9), буд. №7.

Рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 березня 2008 року, позов ОСОБА_10 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 задоволено. Змінено частки співвласників в будинковолодінні по вул. Володарського(перейменована на вул. ОСОБА_9), буд. №7, в м. Полтаві та визначено слідуючі частки: ОСОБА_12 -11/150; ОСОБА_10 - 11/150; ОСОБА_11 -11/150 частки, ОСОБА_3 Андріївні-3/20 частки; ОСОБА_13 Михайловичу-1/10 частка; ОСОБА_14 11/50; ОСОБА_15 Олексіївні-23/100; ОСОБА_16 8/100 частини.

Крім того вказаним рішенням суду було встановлено, що позивачі та відповідачі є співвласниками будинковолодіння по вул. Володарського,7 в м. Полтаві на підставі правовстановлюючих документів ОСОБА_10 на 4/75 частки, ОСОБА_10 на 4/75 частки, ОСОБА_11 на 4/75 частки на підставі свідоцтва про право на спадщину від 08.11.2006 року, ОСОБА_3 на 1/10 частки на підставі рішення Октябрського райсуду м.Полтави від 30.10.1980 року, ОСОБА_13 на 4/25 частини на підставі договору купівлі-продажу від 6.12.1988 року, ОСОБА_15 на 1/5 частину на підставі договору дарування від 05.03.1991 року, ОСОБА_14 на 7/25 частини на підставі договору дарування від 14.01.1993 року, ОСОБА_16 на 1/10 частку на підставі договору дарування від 27.10.2001 року.

В результаті проведених добудов та перебудов позивачами в належній частині будинковолодіння згідно рішення Октябрського райсуду м. Полтави від 5.09.2007 року за ОСОБА_10 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 визнано право власності на тамбур 111-1,5 кв.м, кухню 2-1 площею8.3 кв.м., кімнату 2-2 площею17,2 кв.м., передпокій 2-5 площею 8,4 кв.м., кімнату 2-6 площею 10,1 кв.м., сарай «Л» розміром 2,96х2,11 метри, сараю «О» розміром 2,7x1,3м, сарая «Д» розміром 2,75 х 2,5 м., що змінило частки кожного співвласника.

Згідно висновку спеціаліста - судового експерта ОСОБА_17 за №355-07 будівельно-технічного дослідження домоволодіння, яке розташоване по вул.Володарського,7 в м. Полтаві від 29.11.2007 року, частки співвласників в будинковолодінні по вул.Володарського,7 в м. Полтаві становлять ОСОБА_10 ОСОБА_10 та ОСОБА_11 по 11/150 частини, ОСОБА_3-3/20, ОСОБА_15 -23/100, ОСОБА_14 -11/50, ОСОБА_13-1/10, ОСОБА_16 - 8/100 частини,.

У відповідності до ст. 357 ЦК України частки у праві спільної часткової власності вважаються рівними, якщо інше не встановлено за домовленістю співвласників або законом. Якщо розмір часток у праві спільної часткової власності не встановлений за домовленістю співвласників або законом, він визначається з урахуванням вкладу кожного з співвласників у придбання(виготовлення, спорудження) майна.

Співвласник має право на відповідне збільшення своєї частки у праві спільної часткової власності, якщо поліпшення спільного майна, яке не можна відокремити, зроболені ним своїм коштом за згодою всіх співвласників, з додержанням встановленого порядку використання спільного майна.

Позивачі провели добудови до своєї частки зі згоди інших співвласників і вказані добудови та перебудови не суперечать чинному законодавству та не порушують ні чиїх прав.

Ст. 358 ЦК України передбачено, право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою

Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном,що є їхньою спільною частковою власністю.

Отже вимоги відповідачів з приводу порядку користування земельною ділянкою в майбутньому між співвласниками будинковолодіння заслуговують на увагу та у відповідності до вимог ст.95-96 Земельного Кодексу України мають бути визначені за порядком,який склався при користуванні земельною ділянкою між співвласниками будинковолодіння.

На підставі цього суд задовольнив позовні вимоги.

Але, рішення рішенням Октябрського районного суду м. Полтави від 24 березня 2008 року, проголошено після смерті ОСОБА_3 (померла 01 березня 2008 року), рішення суду набрало чинності 04.04.2008р., тому вона не змогла зареєструвати свою частку відповідно до законодавства.

Відповідно до ОСОБА_18 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013р., право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).

Норми ст. 392 ЦК не застосовуються щодо вимог про визнання права власності на об'єкти самочинного будівництва (ч. 3 ст. 376 ЦК), оскільки особа не є власником, а лише заявляє вимогу про встановлення права власності на об'єкт самочинного будівництва.

При вирішенні спорів щодо спадкування права власності на нерухоме майно судам слід звертати увагу на зміну редакції ч. 4 ст. 331 і ч. 4 ст. 334 ЦК та інших норм цивільного законодавства і застосовувати редакцію закону, яка діяла на час виникнення права у самого спадкодавця та на час відкриття спадщини.

Позивачем у зазначених спорах у порядку правонаступництва може виступати спадкоємець, який прийняв спадщину відповідно до вимог статей 1268 - 1270 ЦК.

За змістом ст. 392 ЦК належним відповідачем є особа - учасник цивільних правовідносин, яка не визнає або оспорює право власності спадкоємця на спадкове майно, зокрема, житловий будинок, земельну ділянку.

У спорах про визнання права власності на спадкове майно в якості належного відповідача не може розглядатись нотаріус або орган державної реєстрації прав. Якщо зазначені особи та органи відмовляють у вчиненні покладених на них нотаріальних дій чи здійсненні державної реєстрації, така відмова може бути оскаржена в судовому порядку, за умови відсутності спору про право на спадщину.

Відповідно до ст. 67 Закону України "Про нотаріат" свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.

Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно-правовий спір, що підлягає розгляду у позовному провадженні.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Статтею 1218 ЦК встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Згідно ст. 328 ЦК України - право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом;

Статтею 319 ЦК України передбачено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд та має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Відповідно до ч. 1 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

За таких обставин суд, на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, дійшов висновку про можливість задоволення позову повністю.

На підставі викладеного керуючись ст.ст. 81-89, 247, 258-259 , 354,ЦПК України, суд. -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Полтавської міської ради, третя особа: Державний нотаріус Першої Полтавської нотаріальної контори ОСОБА_2 про визнання права власності на спадкове майно - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 с ОСОБА_19, (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1), право власності в порядку спадкування за законом, на 3/20 частки житлового будинку, який знаходиться за адресою м. Полтава, вул. Миколи Дмитрієва (колишня назва вул. Володарського), будинок №7, загальною площею 325,5 кв.м., житловою – 171,6 кв.м.

Рішення суду може бути оскаржене до Полтавського апеляційного суду через Октябрський районний суд м. Полтави шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через відповідний суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Рішення суду виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

З текстом рішення суду можна ознайомитись в Єдиному державному реєстрі судових рішень за посиланням http://reyestr.court.gov.ua.

Суддя В.М.Бугрій