Ухвала суду № 81050105, 10.04.2019, Тернівський міський суд Дніпропетровської області

Справа № 188/5/17

Номер провадження 1-кп/194/105/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

10 квітня 2019 року Тернівський міський суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів:

головуючого судді - Солодовник І.С.,

суддів: Корягіна В.О., Соколової Ю.І.

при секретарі – Сафоновій А.Г.,

за участю прокурора – Полозенко В.В.,

потерпілої - ОСОБА_1,

обвинуваченої - ОСОБА_2,

захисника обвинуваченої - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому підготовчому провадженні у залі суду міста Тернівка Дніпропетровської області справу за обвинувальним актом по кримінальному провадженню (№12016040530000694) відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженої, не працюючої, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, не судимої, за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

30.03.2017 року Петропавлівським районним судом Дніпропетровської області був ухвалений вирок відносно ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України.

04.02.2019 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду вирок Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30.03.2017 року скасований і призначено новий розгляд у суді першої інстанції.

01.03.2019 року ухвалою Дніпровського апеляційного суду матеріали кримінального провадження щодо ОСОБА_2 за ч. 1 ст. 115 КК України направлено до Тернівського міського суду Дніпропетровської області для здійснення судового розгляду, які надійшли на адресу суду 22.03.2019 року.

25.03.2019 року кримінальне провадження розподілено колегії суддів Тернівського міського суду Дніпропетровської області, головуючий суддя Солодовник І.С..

Ухвалою Тернівського міського суду Дніпропетровської області від 25 березня 2019 року було призначено підготовче судове засідання.

В підготовчому судовому засіданні проведені всі необхідні дії щодо підготовки до судового розгляду.

В підготовчому судовому засіданні прокурор вважав можливим призначити судовий розгляд на підставі обвинувального акту з викликом обвинуваченої, потерпілої, свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування та без витребуванням певних речей і документів. Крім того, заявив клопотання про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою на 60 днів, посилаючись на те, що 24.10.2016 року ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів, даний запобіжний захід неодноразово продовжувався судами різних інстанцій. Вироком Петропавлівського районного суду Дніпропетровської області від 30.03.2017 року ОСОБА_2 визнано винною у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України та призначено покарання у виді позбавлення волі на строк 13 років.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 22.08.2017 року апеляційні скарги прокурора, захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченої ОСОБА_2 та самої обвинуваченої ОСОБА_2 залишено без задоволення, а сам вирок без змін. Постановою колегії суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду Верховний Суду від 13.12.2018 року касаційну скаргу прокурора, який брав участь у розгляді кримінального провадження судом апеляційної інстанції, задоволено. Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 задоволено частково. Ухвалу Апеляційного суду Дніпропетровської області від 22.08.2017 року щодо ОСОБА_2 скасовано та призначено новий розгляд провадження у суді апеляційної інстанції.

Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 04.02.2019 року вирок суду першої інстанції скасовано та призначено новий розгляд у суді першої інстанції. Одночасно ОСОБА_2 звільнено з під варти з зали суду.

Прокурор також зазначив, що беручи до уваги те, що обвинувачена ОСОБА_2 не працює, не заміжня, дітей не має, проживала без реєстрації в с. Васильківське, Петропавлівського району, схильна до бродяжництва, міцних соціальних зв'язків не має, не має постійного джерела доходу, що дає підстави вважати, що у подальшому ОСОБА_2 може скоїти інше кримінальне правопорушення. Застосування більш м'якого запобіжного заходу щодо ОСОБА_2 є не доцільним, оскільки остання обвинувачується у вчинені особливо тяжкого злочину, за скоєння якого, передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років, скоювала злочин умисно, чітко розуміючи протиправність своїх дій. Вказані ризики не перестали існувати на даний час не зменшились та виправдовують застосування щодо обвинуваченої ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Прокурор вважає, що ОСОБА_2 може знищити, сховати або спотворити будь-які з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на свідків у кримінальному провадженні, переховуватися від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Потерпіла ОСОБА_1 в судовому засіданні не заперечувала проти призначення справи до слухання, судовий розгляд здійснювати з викликом свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, окрім свідків: ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, оскільки вказані особи є особами похилого віку та жодного разу до суду не з’являлися. Підтримала клопотання прокурора щодо обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під ватрою в повному обсязі, оскільки особа, яка вчинила особливо тяжкий злочин повинна перебувати під вартою.

Обвинувачена ОСОБА_2 вважала можливим призначити справу до розгляду, підстав для повернення обвинувального акту не має, судовий розгляд здійснювати з викликом свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під ватрою підтримала думку захисника, просила відмовити в задоволенні клопотання, оскільки вона має постійне місце проживання, мешкає разом з батьками за адресою: Дніпропетровська область, Петропавлівський район, с. Самарське, вул. Осипенка, буд. 3, які мешкають за вказаною адресою більше 10 років, після звільнення з-під варти перебувала дома, на першу вимогу суду з’явилася до суду, переховуватися від суду не буде.

Захисник обвинуваченої - адвокат ОСОБА_3 вважав за можливе призначити судовий розгляд по кримінальному провадженню, не заперечував проти виклику свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування, щодо клопотання прокурора про обрання обвинуваченій запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечував, просив відмовити в повному обсязі, оскільки ОСОБА_2 з 24.10.2016 року по 04.02.2019 року знаходилася в місцях попереднього ув’язнення, перебувала під вартою майже 2,6 роки, за Законом «Савченко» значний термін утримувалася під вартою, апеляційний суд 04.02.2019 року відмовив у задоволенні клопотання про продовження строків тримання під вартою щодо ОСОБА_2, виклав мотиви відмови, прокурором не доведені ризики, нових підстав для обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 прокурором не наведено, обвинувачена довела свою процесуальну поведінку та з’явилася до суду, анкетні дані щодо обвинуваченої зазначені станом на 2016 рік, ризик зазначений прокурором щодо знищення, спотворення будь-яких з речей чи документів не доведений, оскільки не зрозуміло які саме речі чи документи може спотворити, знищити обвинувачена, впливати на свідків обвинувачена не може, так як очевидців події взагалі не було, до цього часу не впливала на жодного свідка, а тому клопотання обгрунтоване тільки тяжкістю правопорушення та тяжкістю покарання.

Підстав для прийняття рішень по справі, передбачених пп. 1-4 ч. 3 ст. 314 КПК України, а саме: затвердження або відмову в затвердженні угоди про визнання винуватості чи про примирення, повернення кримінального провадження прокурору для продовження досудового розслідування, закриття провадження, повернення обвинувального акту, немає.

Підсудність кримінального провадження визначена Тернівському міському суду Дніпропетровської області.

Обвинувальний акт складено відповідно до вимог ст. 291 КПК України, при його затвердженні прокурором дотримані вимоги закону.

Порушення вимог кримінального процесуального законодавства під час порушення справи, провадження дізнання або досудового слідства, без усунення яких справа не може бути призначена до судового розгляду, не встановлено.

Клопотань щодо проведення закритого судового засідання не заявлено.

Враховуючи викладене, дослідивши обвинувальний акт та додані до нього документи, вислухавши думку прокурора та інших учасників судового провадження щодо можливості призначення справи до судового розгляду, суд вважає за необхідне призначити справу до слухання у відкритому судовому засіданні, який здійснювати за участю прокурора, обвинуваченої, захисника обвинуваченої, потерпілої, з викликом свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.

Щодо клопотання прокурора про обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою колегія суддів приходить до наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Згідно з ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від суду; знищити, або сховати, спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілих, свідків; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення.

Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до практики Європейського Суду з прав людини вагомою підставою для вирішення питання про необхідність попереднього ув'язнення особи є ризик перешкоджання встановленню істини у справі та переховування цієї особи від правосуддя. При цьому зазначено, що небезпека перешкоджання встановленню істини у справі та переховування особи від правосуддя може вимірюватися суворістю можливого покарання в сукупності з наявністю даних про матеріальний, соціальний стан особи, її зв'язками з державою, у якій його переслідують та міжнародними контактами. Суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Відповідно до вимог ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення, наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, і на які вказує слідчий та прокурор; недостатність підстав для застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

Для доведення наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, по вказаному кримінальному провадженню прокурор повинен надати докази, які вказували на наявність зазначених ризиків. Однак, до клопотання будь-яких доказів не надано, та у клопотанні не обгрунтовано посилання прокурора щодо неможливості застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

З правової позиції, викладеної у п. 80 рішення ЄСПЛ від 10 лютого 2011 року у справі «Харченко проти України», а також з правової позиції ЄСПЛ у рішенні від 12 січня 2012 року у справі «Тодоров проти України», видно, що для тримання під вартою повинні бути винятково вагомі причини, при цьому тільки тяжкість вчиненого злочину, складність справи та серйозність обвинувачень не можуть вважатися достатніми причинами для тримання особи під вартою.

Разом з тим, колегія суддів враховує тяжкість злочину, за який санкцією статті 115 КК України передбачено покарання у виді позбавлення волі строком від 7 до 15 років, який відповідно до ст. 12 КК України відноситься до особливо тяжкого злочину, а також дані про особу обвинуваченої з урахуванням обставин інкримінованого їй кримінального правопорушення та його наслідки.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 є громадянкою України, офіційно не працює, раніше не судима, не одружена, мешкає разом з батьками та має постійне місце проживання.

У відповідності до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.

Суд погоджується із прокурором, що існують ризики, передбачені п.п. 1, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки свідки ще не допитані, проте, такі ризики, можуть бути мінімізовані за рахунок інших запобіжних заходів.

З урахуванням викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є недоцільним з тих підстав, що заявлені ризики не виправдовують тримання особи під вартою, а тяжкість інкримінованого злочину не може бути єдиною підставою для обрання такого виняткового запобіжного заходу, як тримання під вартою.

Крім того, у суду є підстави вважати, що інші (менш суворі) запобіжні заходи, передбачені ст. 176 КПК України, зможуть забезпечити виконання обвинуваченою процесуальних обов'язків, що випливають із ч. 5 ст. 194 КПК України.

Виходячи з положень ст.ст. 176, 178 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, та враховуючи особу обвинуваченої, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволенні клопотання прокурора та обрати у відношенні обвинуваченої запобіжний захід у вигляді домашнього арешту на строк, що не перевищує двох місяців з забороною залишати житло у певний час, з покладенням на неї, передбачених п.п. 1, 2, 3, 4, 7 ч. 5 ст.194 КПК України обов’язків.

Керуючись ст.ст. 31, 314-316, 176, 177, 178, 183, 194, 371-372 КПК України, колегія судів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Призначити до судового розгляду кримінальне провадження за обвинувальним актом відносно ОСОБА_2 за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 115 КК України в залі Тернівського міського суду Дніпропетровської області на 17 квітня 2019 року на 14-30 годину.

Судовий розгляд кримінального провадження здійснювати колегіально судом у складі трьох суддів, у відкритому судовому засіданні, з викликом: прокурора, обвинуваченої, захисника обвинуваченої, потерпілої, свідків згідно з реєстром матеріалів досудового розслідування.

У задоволенні клопотання прокурора про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обвинуваченій ОСОБА_2 – відмовити.

Обрати в кримінальному провадженні № 12016040530000694 від 22.10.2016 року відносно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.

Заборонити ОСОБА_2 залишати житло за адресою свого фактичного проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2, на строк дії запобіжного заходу у виді домашнього арешту з 20-00 години по 06-00 годину, тобто до 08 червня 2019 року включно.

Покласти на обвинувачену ОСОБА_2 обов’язки:

- прибувати до прокурора/суду за першою вимогою;

- не відлучатись із місця свого проживання без дозволу прокурора, суду;

- повідомляти прокурора чи суд про зміну місця свого мешкання;

- утримуватися від спілкування із свідками визначеними в реєстрі матеріалів досудового розслідування;

- докласти зусиль до пошуку роботи.

Ухвала суду діє до 08 червня 2019 року включно.

Виконання ухвали покласти на начальника Петропавлівського ВП ПВП ГУНП в Дніпропетровській області.

Копію ухвали направити учасникам судового провадження.

Ухвала остаточна та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: І.С. Солодовник

Судді: В.О.Корягін

ОСОБА_8