Рішення № 81050064, 04.04.2019, Софіївський районний суд Дніпропетровської області

ЄУН 193/266/19

Провадження №2/193/234/19

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Р І Ш Е Н Н Я

04 квітня 2019 року сел.Софіївка

Софіївський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючого судді Шумської О.В.

при секретарі Мельниковій Т.О.

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в сел.Софіївка цивільну справу за позовною заявою Фермерського господарства "Лайтм" до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним,-

ВСТАНОВИВ:

21 лютого 2019 року позивач ОСОБА_3 госпедарство "Лайтм" звернувся до Софіївського районного суду Дніпропетровської області з позовом до ОСОБА_1, про визнання договорів оренди земельної ділянки недійсними. В обґрунтування позову вказує, що 27 березня 2009 року між ОСОБА_3 господарством «Лайтм» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 15 років, площею 9,7300 га, кадастровий номер 1225285200-01-002-0003, розташованої на території Нововасилівської (Вакулівської) сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, який пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку, а саме був зареєстрований в Софіївському відділі Дніпропетровської філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040913300873 від 28 квітня 2009 року і відмітка про реєстрацію міститься на самому договорі оренди землі.

Також, факт проведення державної реєстрації договору засвідчується довідкою Відділу Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області від 04.10.2016 року № 28-420-0.5-2250/2-16.

Потім після проведення реєстрації договору, земельна ділянка була передана ФГ «Лайтм» фізичною особою ОСОБА_1, про що було складено акт про передачу та прийом земельної ділянки від 29.04.2009 року.

Таким чином, відповідач передав свою земельну ділянку ФГ «Лайтм» в оренду на 15 років, тобто до 2024 року.

На підставі договірних правовідносин сторони належним чином виконують зобов’язання, встановлені умовами договору оренди земельної ділянки від 27.03.2009 року, а саме, земельна ділянка обробляється та сплачується орендна плата.

Проте від відповідача стало відомо, що він уклав на дану земельну ділянку ще один договір оренди № 109 від 27 березня 2018 року з ФОП ОСОБА_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 49 років, площею 9,7300 га, кадастровий номер 1225285200-01-002-0003, розташованої на території Нововасилівської (Вакулівської) сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, який був зареєстрований державним реєстратором ОСОБА_4 Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», індексний номер 40474054 від 04.04.2018 року, номер запису про інше речове право 25577670, дата державної реєстрації 30.03.2018 року.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.02.2019 року № 155638001 підтверджується право оренди земельної ділянки терміном на 49 років з ФОП ОСОБА_2.

Позивач просить визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 109 від 27 березня 2018 року з ФОП ОСОБА_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 49 років, площею 9,7300 га, кадастровий номер 1225285200-01-002-0003, розташованої на території Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, який був зареєстрований державним реєстратором ОСОБА_4 Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», індексний номер 40474054 від 04.04.2018 року, номер запису про інше речове право 25577670, дата державної реєстрації 30.03.2018 року.

Представник позивача в судове засідання не з"явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 проти позовних вимог не заперечує. В судове засідання не з"явився. Надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Представник третьої особи - Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.

Третя особа - фізична особа-підприємець ОСОБА_2 будучи належним чином повідомленим, в судове засідання не з'явився, заяв про розгляд справи без його участі суду не надавав.

Відповідно до ч.3 ст.200 ЦПК України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.

Відповідно до ч.2 ст.247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Судове засідання проводиться без фіксації за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню із наступних підстав:

Згідно із ч. 3 ст.10, ч. ч. 1, 2 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановленихст. 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що 27 березня 2009 року між ОСОБА_3 господарством «Лайтм» та фізичною особою ОСОБА_1 було укладено договір оренди земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 15 років, площею 9,7300 га, кадастровий номер 1225285200-01-002-0003, розташованої на території Нововасилівської (Вакулівської) сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, який пройшов державну реєстрацію у встановленому законодавством порядку, а саме був зареєстрований в Софіївському відділі Дніпропетровської філії ДП «Центр ДЗК при Держкомземі України», про що в Державному реєстрі земель вчинено запис № 040913300873 від 28 квітня 2009 року і відмітка про реєстрацію міститься на самому договорі оренди землі(а.с.7-9).

Також, факт проведення державної реєстрації договору засвідчується довідкою Відділу Держгеокадастру у Софіївському районі Дніпропетровської області від 04.10.2016 року № 28-420-0.5-2250/2-16(а.с.11).

Після проведення реєстрації договору, земельна ділянка була передана ФГ «Лайтм» фізичною особою ОСОБА_1, про що було складено акт про передачу та прийом земельної ділянки від 29.04.2009 року(а.с.10). Таким чином, відповідач передав свою земельну ділянку ФГ «Лайтм» в оренду на 15 років, тобто до 2024 року.

На підставі договірних правовідносин сторони належним чином виконують зобов’язання, встановлені умовами договору оренди земельної ділянки від 27.03.2009 року, а саме, земельна ділянка обробляється та сплачується орендна плата.

Відповідач уклав на дані земельні ділянки інший договір оренди:

- № 109 від 27 березня 2018 року з ФОП ОСОБА_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 49 років, площею 9,7300 га, кадастровий номер 1225285200-01-002-0003, розташованої на території Вакулівської сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, який був зареєстрований державним реєстратором ОСОБА_4 Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», індексний номер 40474054 від 04.04.2018 року, номер запису про інше речове право 25577670, дата державної реєстрації 30.03.2018 року.

Відповідно до інформаційної довідки з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.02.2019 року № 155638001 підтверджується право оренди земельної ділянки терміном на 49 років з ФОП ОСОБА_2(а.с.20-21).

Своїми діями, підписанням договору оренди земельної ділянки, в той час, коли ще діє раніше укладений договір оренди, власник землі, ОСОБА_1, допустив порушення права орендаря на здійснення законної оренди землі та порушив норми чинного законодавства.

Так, відповідач, як орендодавець земельної ділянки, достовірно знаючи про орендні відносини з ФГ «Лайтм», уклав ще один договір оренди землі з третьою особою, обманним шляхом провів його реєстрацію та допустив одночасне існування подвійної державної реєстрації.

Оскільки орендні правовідносини по договору оренди від 27.03.2009 року між відповідачем і ФГ «Лайтм» тривають та останнє використовує землю за цільовим призначенням, то відповідно спірний договір оренди № 109 від 27.03.2018 року з ФОП ОСОБА_2 є незаконним та підлягає скасуванню.

Стаття 215 ЦК України передбачила випадки недійсності правочину, а саме в ч.3 ст.215 ЦК України вказано - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пункт 5 ст. 203 ЦК України, яка містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановив, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Стаття 215 ЦК України передбачила випадки недійсності правочину, а саме в ч.3 ст.215 ЦК України вказано - якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Пункт 5 ст. 203 ЦК України, яка містить загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановив, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Статтею ст. 30 Закону України «Про оренду землі», яка кореспондується зі ст 651 ч 1 ЦК України передбачено, що зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди, щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку. Але відповідач не проявляв ініціативи щодо зміни чи дострокового припинення договору оренди від 27.03.2009 року, чим підтверджуються триваючі договірні правовідносини.

Укладення такого договору оренди та проведення його державної реєстрації порушує, також, інші норми законодавства України.

Так, Закон України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», який діяв в редакції на час проведення державної реєстрації договору передбачав, що згідно з п.3 ч.3 ст.10 Закону – державний реєстратор під час проведення державної реєстрації прав, що виникли в установленому законодавством порядку до 1 січня 2013 року, обов’язково запитує від органів влади, підприємств, установ та організацій, які відповідно до законодавства проводили оформлення та/або реєстрацію прав, інформацію (довідки, засвідчені в установленому законодавством порядку копії документів тощо), необхідну для такої реєстрації, у разі відсутності доступу до відповідних носіїв інформації, що містять відомості, необхідні для проведення державної реєстрації прав, чи у разі відсутності необхідних відомостей в єдиних та державних реєстрах, доступ до яких визначено цим Законом, та/або у разі, якщо відповідні документи не були подані заявником. Органи державної влади, підприємства, установи та організації зобов’язані безоплатно протягом трьох робочих днів з моменту отримання запиту надати державному реєстратору запитувану інформацію в паперовій та (за можливості) в електронній формі.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що державний реєстратор під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно зобов'язаний перевірити інформацію про наявність або відсутність вже зареєстрованих речових прав з метою недопущення одночасного існування їх подвійної державної реєстрації. Такі висновки викладені у постанові Верховного Суду України від 29 вересня 2015 року (справа № 802/37191).

Отже, укладення договорів оренди і їх реєстрація проведені всупереч законодавству України.

Таким чином, суд приходить до висновку, що позовні вимоги Фермерського господарства "Лайтм" до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним слід задовольнити.

Вирішуючи при ухваленні рішення питання про розподіл судових витрат між сторонами, суд бере до уваги, що позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір , тому у відповідності до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

Враховуючи викладене, на підставі ст.ст. 203, 215, ЦК України, ст.ст. 13, 30 ЗУ «Про оренду землі» та ст.ст. 4, 263-268 ЦПК України,-

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Фермерського господарства "Лайтм" до ОСОБА_1, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровської області, фізична особа-підприємець ОСОБА_2, про визнання договору оренди земельної ділянки недійсним - задовольнити.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки № 109 від 27 березня 2018 року з ФОП ОСОБА_2, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва терміном на 49 років, площею 9,7300 га, кадастровий номер 1225285200-01-002-0003, розташованої на території Нововасилівської (Вакулівської) сільської ради Софіївського району Дніпропетровської області, який був зареєстрований державним реєстратором ОСОБА_4 Дніпропетровської обласної філії комунального підприємства «Центр державної реєстрації», індексний номер 40474054 від 04.04.2018 року, номер запису про інше речове право 25577670, дата державної реєстрації 30.03.2018 року.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Фермерського господарства "Лайтм" судові витрати в розмірі 1921 (одна тисяча дев"ятсот двадцять одна) гривня 00 коп.

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Суддя О. В. Шумська