Рішення № 81044006, 04.04.2019, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

04 квітня 2019 року 16 год. 27 хв.Справа № 280/4927/18 м.ЗапоріжжяСуддя Запорізького окружного адміністративного суду Сацький Р.В., за участі секретаря судового засідання Приймака Є.О., та сторін

від позивача: Ігнатьєв О.П.,

від відповідача: Левченко Ю.І.,

розглянувши у режимі відеоконференції у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження адміністративну справу

за позовом: комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (юридична адреса: 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 97, код ЄДРПОУ 37622628)

до відповідача - Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146),

про визнання протиправним та скасування рішення №0161655107 від 30.10.2018,-

ВСТАНОВИВ:

20 листопада 2018 року до Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (далі по тексту - позивач) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (далі по тексту - відповідач), в якому позивач просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача №0161655107 про застосування штрафних санкцій та нарахування пенсі за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.10.2018.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 11.09.2018 отримано рішення відповідача №0145895107 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 06.09.2018 та розрахунок штрафної санкції до нього, яким застосовано штраф у розмірі 453787,70 грн. та нарахована пеня в розмірі 61320,37 грн.

18.09.2018 позивач до ДФС України подав скаргу №4680 від 18.09.2018 на вищевказане рішення. Рішенням ДФС України про результати розгляду скарги №34296/6/99-99-11-02-02-25 від 23.10.2018 вищевказане рішення відповідача скасовано та визнано відкликаним з дня прийняття такого рішення.

09.11.2018 позивач отримав рішення відповідача №0161655107 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску від 30.10.2018 та розрахунок штрафної санкції до нього, яким застосовано штраф у розмірі 453787,70 грн. та нарахована пеня в розмірі 61320,37 грн., а всього на загальну суму 515108,07 грн. На думку позивача, відповідачем порушено Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затвердженого наказом Міністерства фінансів України 09.12.2015 №1124, а саме, тим, що законодавством не передбачено прийняття нового рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування} або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску після скасування раніше оскаржуваного рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23.11.2018 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви строком 5 днів від дня одержання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

В межах встановленого строку позивачем виконані вимоги ухвали суду від 23.11.2018.

Ухвалою суду від 04.12.18 відкрито загальне позовне провадження по справі №280/4927/18 та призначено підготовче засідання на 03.01.19 об 14 год. 00 хв.

02.01.2019 через канцелярію суду (вх. №107) від представника відповідача надійшов відзив на позов, в якому відповідач проти позову заперечував та зазначив наступне. З матеріалів справи вбачалось, що позивачем належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464, а саме внесок за лютий - червень 2016 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку. На виконання вимог чинного законодавства, за порушення термінів сплати єдиного внеску, контролюючим органом складено рішення № 0145895107 від 06.09.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за штрафними санкціями у розмірі 453787,70 грн. та нарахованої пені у розмірі 61320,37 грн. Не погоджуючись з даним рішенням, позивачем була направлена скарга № 4680 від 18.09.2018 до Державної фіскальної служби України, на яку було надано відповідь - рішення про результати розгляду скарги від 23.10.2018 № 34296/6/99-99-11-02-02-25, у відповідності до якого скаргу КП « Бердянськводоканал» Бердянської міської ради задоволено частково.У відповідності до вищезазначеного рішення про результати розгляду скарги від 23.10.2018, ГУ ДФС у Запорізькій області зобов'язано: рішення № 0145895107 від 06.09.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за штрафними санкціями у розмірі 453787,70 грн. та нарахованої пені у розмірі 61320,37 грн. скасувати та вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення, також зобов'язано винести та направити скаржнику нове рішення. Контролюючим органом прийнято та надіслано позивачу рішення № 0161655107 від 30.10.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за штрафними санкціями у розмірі 453787,70 грн. та нарахованої пені у розмірі 61320,37 грн. за період з 22.03.2016 по 10.08.2016 з розрахунком штрафних санкцій.

Представником позивача через канцелярію суду (вх. №764) подано відповідь на відзив.

Представником відповідача через канцелярію суду (вх. №4544) подано заперечення на відповідь.

Усною ухвалою суду від 03.01.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, відкладено підготовче засідання суду на 04.02.2019 о/об 11 год. 00 хв.

Усною ухвалою суду від 04.02.2019, постановленою без виходу до нарадчої кімнати та занесеною до протоколу судового засідання, продовжено підготовче провадження строком на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 04.03.2019 о/об 16 год. 00 хв.

Увалою суду від 04.03.2019, після наданих сторонами пояснень та клопотання про закриття підготовчого провадження, закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи на 04.04.2019 о/об 15 год. 30 хв.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, представник відповідача заперечив проти задоволення позовних вимог.

Розглянувши матеріали та з'ясувавши всі обставини адміністративної справи, які мають юридичне значення для розгляду та вирішення спору по суті, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, судом встановлено наступне.

З матеріалів справи вбачалось, що позивачем належним чином не виконувались норми ст.9 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" № 2464, а саме внесок за лютий - червень 2016 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.

На виконання вимог чинного законодавства, за порушення термінів сплати єдиного внеску, контролюючим органом складено рішення № 0145895107 від 06.09.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за штрафними санкціями у розмірі 453787,70 грн. та нарахованої пені у розмірі 61320,37 грн.

Не погоджуючись з даним рішенням позивачем була направлена скарга № 4680 від 18.09.2018 до Державної фіскальної служби України, на яку було надано відповідь - рішення про результати розгляду скарги від 23.10.2018 № 34296/6/99-99-11-02-02-25 в межах строку наданого законодавцем, у відповідності до якого скаргу позивача задоволено частково.

У відповідності до вищезазначеного рішення про результати розгляду скарги від 23.10.2018, контролюючий орган зобов'язано: рішення № 0145895107 від 06.09.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за штрафними санкціями у розмірі 453787,70 грн. та нарахованої пені у розмірі 61320,37 грн. скасувати та вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення, також зобов'язано винести та направити скаржнику нове рішення.

На виконання вимог діючого законодавства за результатами Рішення про результати розгляду вищезазначеної скарги № 34296/6/99-99-11-02-02-25 від 23.10.2018, контролюючим органом прийнято та надіслано позивачу рішення № 0161655107 від 30.10.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за штрафними санкціями у розмірі 453787,70 грн. за нарахованої пені у розмірі 61320,37 грн. за період з 22.03.2016 по 10.08.2016 з розрахунком штрафних санкцій.

Не погоджуюсь з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду з позовом.

Заслухавши представників сторін, ураховуючи викладене, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Стаття 67 ч. 1 Конституції України передбачає, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Нормативним актом який регулює питання сплати єдиного внеску, є Закон України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування".

Правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку визначає Закон України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI (далі - Закон №2464-VI).

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону №2464-VI дія Закону поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

В розрізі приписів частини 2 статті 2 Закону №2464-VI виключно цим Законом визначаються: принципи збору та ведення обліку єдиного внеску; платники єдиного внеску; порядок нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску; розмір єдиного внеску та пропорції його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; орган, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, його повноваження та відповідальність; склад, порядок ведення та використання даних Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування; порядок здійснення державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VI).

Згідно з частиною 1 статті 3 Закону №2464-VI збір та ведення обліку єдиного внеску здійснюються за принципами: законодавчого визначення умов і порядку його сплати; обов'язковості сплати; законодавчого визначення розміру єдиного внеску та пропорцій його розподілу за видами загальнообов'язкового державного соціального страхування; прозорості та публічності діяльності органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску; захисту прав та законних інтересів застрахованих осіб; державного нагляду за збором та веденням обліку єдиного внеску; відповідальності платників єдиного внеску та органу, що здійснює збір та веде облік єдиного внеску, за порушення норм цього Закону, а також за невиконання або неналежне виконання покладених на них обов'язків.

Приписами пункту 1 частини 1 статті 4 Закону №2464-VI встановлено, що платниками єдиного внеску є роботодавці: підприємства, установи та організації, інші юридичні особи, утворені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, чи за цивільно-правовими договорами (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності, відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ і організацій, інших юридичних осіб, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами.

Згідно із ст. 6 ч. 1 п. 1 Закону №2464 платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Отже, позивач має статус платника єдиного внеску та зобов'язаний своєчасно сплачувати такий внесок.

Позивач не заперечує того, що єдиний внесок ним не сплачується у терміни, встановлені Законом №2464.

Відповідно до приписів частини 2 статті 25 Закону №2464 у разі виявлення своєчасно не сплачених сум страхових внесків платники єдиного внеску зобов'язані самостійно обчислити ці внески і сплатити їх з нарахуванням пені в порядку і розмірах, визначених цією статтею.

Суми недоїмки стягуються з нарахуванням пені та застосуванням штрафів (ч. 3 ст. 25 Закону №2464).

Згідно з частиною 4 статті 25 Закону№2464 орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.

Згідно ч.б ст.25 Закону № 2464 за рахунок сум, що надходять від платника єдиного внеску або від державної виконавчої служби, погашаються суми недоїмки, штрафних санкцій та пені у порядку календарної черговості їх виникнення. У разі якщо платник має несплачену суму недоїмки, штрафів та пені, сплачені ним суми єдиного внеску зараховуються в рахунок сплати недоїмки, штрафів та пені у порядку календарної черговості їх виникнення.

Відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 25 Закону № 2464 за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску накладається штраф у розмірі 20 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Одночасно на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу (ч. 10 ст. 25 Закону № 2464).

Нарахування пені, передбаченої цим Законом, починається з першого календарного дня, що настає за днем закінчення строку внесення відповідного платежу, до дня його фактичної сплати (перерахування) включно (ч. 13 ст. 25 Закону № 2464).

Відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону № 2464 рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.

Згідно з п.п. 2 п. 2 розділу VII « Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування », затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, зі змінами та доповненнями, за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску складається рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за формою згідно з додатком 12 до цієї Інструкції. При цьому приймається одне рішення на всю суму сплаченої ( погашеної) недоїмки, незалежно від періодів та кількості випадків сплати за вказані періоди. Розрахунок цієї фінансової санкції здійснюється на підставі даних інформаційної системи органу доходів і зборів платника.

З матеріалів справи вбачалось, що позивачем належним чином не виконувались норми ст. 9 Закону № 2464, а саме внесок за лютий - червень 2016 року сплачено з порушенням законодавчо встановленого строку.

На виконання вимог чинного законодавства, за порушення термінів сплати єдиного внеску, контролюючим органом складено рішення № 0145895107 від 06.09.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за штрафними санкціями у розмірі 453787,70 грн. та нарахованої пені у розмірі 61320,37 грн.

Процедуру подання та розгляду контролюючим органом скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - вимога) та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, передбачених частинами десятою, одинадцятою статті 25 Закону України „Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" визначає Порядок розгляду контролюючими органами скарг на вимоги про сплату недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та на рішення про нарахування пені та накладення штрафу, затверджений Наказом Міністерства фінансів України №1124 від 09.12.2015 (далі - Порядок №1124).

Відповідно до пункту 1 розділу 4 Порядку №1124, контролюючий орган, який розглядає скаргу платника єдиного внеску, зобовязаний прийняти вмотивоване рішення та надіслати його платнику єдиного внеску протягом 30 календарних днів, наступних за днем отримання скарги, на адресу платника єдиного внеску поштою з повідомленням про вручення або надати йому під підпис. Якщо протягом цього строку вмотивоване рішення контролюючим органом не надсилається платнику єдиного внеску, така скарга вважається повністю задоволеною на користь платника єдиного внеску.

Матеріалами справи підтверджується, що позивач звернувся до ДФС у України зі скаргою на спірне рішення.

У відповідності до п.5 розділу VI № 1124, у разі скасування вимоги або рішення контролюючого органу про нарахування пені та накладення штрафу вони вважаються відкликаними з дня прийняття рішення контролюючим органом вищого рівня про повне або часткове задоволення скарги, про що зазначається в рішенні відповідного контролюючого органу.

Згідно до п.З, п.4, п.5, п.6 роділу V Порядку № 1124, у разі повного або часткового задоволення скарги в рішенні даються розпорядження контролюючому органу, рішення якого скасовано повністю або в певній частині, про вчинення відповідних дій. Перший примірник рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги контролюючим органом, після зазначення реєстраційного номера вихідної кореспонденції надсилається (вручається) скаржнику. Рішення вважається надісланим (врученим) юридичній особі або відокремленому підрозділу, якщо його передано службовій особі цього скаржника під підпис або надіслано листом з повідомленням про вручення.

Другий примірник рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги контролюючим органом, надсилається територіальному контролюючому органу за місцем реєстрації скаржника (передається структурному підрозділу (працівнику), до повноважень якого входить підготовка вимог про сплату недоїмки) для виконання (вчинення установлених законодавством дій) і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги, які долучаються до справи скаржника. Третій примірник рішення, прийнятого контролюючим органом за розглядом скарги, залишається в цьому контролюючому органі і зберігається у справі з матеріалами розгляду скарги.

ДФС України 23.10.2018 прийнято рішення за №34296/6/99-99-1102-02-25 про часткове задоволення скарги позивача.

У відповідності до вищезазначеного рішення про результати розгляду скарги від 23.10.2018, ГУ ДФС у Запорізькій області зобов'язано: рішення № 0145895107 від 06.09.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за штрафними санкціями у розмірі 453787,70 грн. та нарахованої пені у розмірі 61320,37 грн. скасувати та вважати відкликаним з дня прийняття даного рішення, також зобов'язано винести та направити скаржнику нове рішення.

Підставою для часткового задоволення скарги позивача слугувало порушення контролюючим органом пп. 2 п. 2 розділу VII Інструкції, а самне не вірно визначений період застосування штрафної санкції та нарахування пені.

На виконання вимог діючого законодавства за результатами Рішення ДФС про результати розгляду скарги № 34296/6/99-99-11-02-02-25 від 23.10.2018, контролюючим органом прийнято та надіслано позивачу рішення № 0161655107 від 30.10.2018 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несвоєчасну сплату єдиного внеску за штрафними санкціями у розмірі 453787,70 грн. за нарахованої пені у розмірі 61320,37 грн. за період з 22.03.2016 по 10.08.2016 з розрахунком штрафних санкцій.

Таким чином, ствердження позивача спростовується, що законодавством не передбачено прийняття нового рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату ( неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску після скасування раніше оскаржуваного рішення, у разі якщо скаргу задоволено частково.

Частиною другою статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частинами першою та другою статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Суд, відповідно до статті 90 КАС України, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

При цьому, суд враховує, що згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, №303-A, п. 29).

Наведена позиція ЄСПЛ також застосовується у практиці Верховним Судом, що, як приклад, відображено у постанові від 28 серпня 2018 року (справа № 802/2236/17-а).

На переконання суду, питання, які можуть вплинути на результат розгляду справи, судом було розглянуто та надано їм оцінку у повній мірі.

За наслідками розгляду справи суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, надав суду достатні та допустимі докази на спростування вищенаведених у позові обставин, у зв'язку з чим суд відмовляє у задоволенні позову у повному обсязі.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 14, 90, 139, 143, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позовної заяви комунального підприємства «Бердянськводоканал» Бердянської міської ради (юридична адреса: 71112, Запорізька область, м. Бердянськ, пр. Східний, буд. 97, код ЄДРПОУ 37622628) до Головного управління ДФС у Запорізькій області (69107, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 166, код ЄДРПОУ 39396146) про визнання протиправним та скасування рішення №0161655107 від 30.10.2018 - відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписане суддею 10.04.2019.

Суддя Р.В.Сацький