Рішення № 81043726, 09.04.2019, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 р. № 400/661/19 м. Миколаїв

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі судді Птичкіної В. В.,

за участю:

секретаря судового засідання: Западнюк К.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Миколаївської міської ради, вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 до відповідачів:Відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001 Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, вул. Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001 третя особа, не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача:Комунальне підприємство Миколаївської міської ради "Міське ринкове господарство", вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001 про:визнання протиправною та скасування постанови від 21.02.2019 ВП № 58305777,

Миколаївська міська рада (надалі - Рада або позивач) звернулася до суду з адміністративним позовом (арк. спр. 41-45), що містив вимоги визнати протиправною та скасувати постанову відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області від 21.02.2019 за виконавчим провадженням ВП № 58305777 про накладання штрафу у розмірі 5 100 грн.

В обґрунтування позовних вимог Рада вказала на те, що у відповідача не було підстав для накладення штрафу.

В якості третьої особи на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, позивач вказав Комунальне підприємство Миколаївської міської ради «Міське ринкове господарство» (надалі - Підприємство або третя особа).

Ухвалою про відкриття провадження у справі суд залучив до участі у справі в якості другого відповідача Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області.

У відзиві (арк. спр. 55-56) представник відповідачів зазначив, що державний виконавець діяв відповідно до вимог Закону України від 02.06.2016 № 1404-VIII «Про виконавче провадження» (надалі - Закон), що виключає задоволення позовних вимог.

В судовому засіданні представник позивача вимоги адміністративного позову підтримала, представників відповідачів просив у задоволенні позову відмовити.

Третя особа, що була повідомлена належним чином про дату, час і місце судового розгляду, представника в судове засідання не направила, пояснень по суті справи не подала.

Дослідивши письмові докази, заслухавши пояснення представників сторін, суд

В С Т А Н О В И В:

06.02.2019 Центральний районний суд міста Миколаєва у справі № 490/1885/17 видав виконавчий лист про поновлення ОСОБА_3 на посаді керівника (директора) комунального підприємства Миколаївської міської ради «Міське ринкове господарство» (арк. спр. 57). Відповідне рішення суду в частині поновлення на посаді підлягало негайному виконанню.

07.02.2019 головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Вакула Іван Анатолійович (надалі - Виконавець) виніс постанову про відкриття виконавчого провадження № 58305777 з виконання вказаного виконавчого листа (арк. спр. 58).

Постанову про відкриття виконавчого провадження Рада отримала 07.02.2019 (арк. спр. 59).

14.02.2019 Виконавець направив позивачу вимогу (вих. № 648, арк. спр. 60), якою зобов'язав Раду негайно повідомити про поновлення ОСОБА_3 на посаді та, у разі виконання рішення суду «… надати належним чином завірені копії наказу або розпорядження про поновлення … на роботі та копію трудової книжки … з внесеним відповідним записом про поновлення …».

Вимогу Рада отримала 14.02.2019.

Постановою від 21.02.2019 ВП № 58305777 (надалі - Постанова, арк. спр. 61) Виконавець, на підставі частини першої статті 75 Закону, наклав на позивача штраф на користь держави у розмірі 5 100 грн. та зобов'язав Раду виконати рішення протягом трьох робочих днів.

В матеріалах виконавчого провадження наявний лист Ради від 15.02.2019 № 1569/02.02.01-06/14/19 (арк. спр. 64), яким позивач повідомив Виконавця про видання 24.01.2019, на виконання рішення суду, розпорядження № 20рк про поновлення ОСОБА_3 з 27.01.2019 на посаді директора Підприємства. Також позивач звернув увагу Виконавця на наявність підстав для закінчення виконавчого провадження. До цього листа позивач додав копію розпорядження від 24.01.2019 № 20рк «Про поновлення на посаді директора комунального підприємства Миколаївської міської ради «Міське ринкове господарство» (надалі - Розпорядження, арк. спр. 65). Згідно зі штемпелем на листі, відділ примусового виконання рішень отримав його 27.02.2019.

В судовому засіданні представник позивача не надала доказів, які б спростували дату отримання Розпорядження.

За результатами розгляду вимоги Виконавця позивач листом від 21.02.2019 № 1966/02.02.01-06/14/19 (арк. спр. 63) повідомив Виконавця про те, що копію розпорядження про поновлення ОСОБА_3 на посаді було направлено разом з листом від 15.02.2019. Крім того, Рада зазначила, що внесення записів у трудову книжку є обов'язком Підприємства.

В судовому засіданні Виконавець пояснив, що лист Ради від 21.02.2019 він отримав після винесення Постанови.

28.02.2019 ОСОБА_3 надала відповідачу копію сторінки її трудової книжки із записом від 29.02.2019 про поновлення на посаді керівника (директора) Підприємства. Запис зроблений директором Підприємства.

При прийнятті рішення суд виходив з такого.

Статтею 65 Закону передбачено, що рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого працівника виконується невідкладно в порядку, визначеному статтею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі та внесення відповідного запису до трудової книжки стягувача, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до частини першої-другої статті 63 Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в які також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність.

Частиною першою статті 75 Закону встановлено, що у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - юридичну особу у розмірі 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Згідно з частиною четвертою статті 19 Закону, сторони виконавчого провадження зобов'язані невідкладно, не пізніше наступного робочого дня після настання відповідних обставин, письмово повідомити виконавцю про повне чи часткове самостійне виконання рішення боржником.

Позивач цей обов'язок не виконав.

Як вказано вище, в матеріалах виконавчого провадження відсутні докази того, що до винесення Постанови у Виконавця були наявні копія Розпорядження та пояснення Ради щодо неможливості внесення нею запису до трудової книжки ОСОБА_3

За таких обставин, суд визнав, що у Виконавця станом на 21.02.2019 були законні підстави для накладення на Раду штрафу.

Проте, за результатами розгляду справи було встановлено, що рішення суду в частині видання Розпорядження позивач виконав 24.01.2019 (до відкриття виконавчого провадження), а запис до трудової книжки ОСОБА_3 позивач не вніс з поважних причин.

Отже, Рада не має нести відповідальність за невиконання без поважних причин рішення суду.

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, а саме - в частині вимог про скасування Постанови.

Частиною восьмою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у випадку, зокрема, якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або часткове незалежно від результатів вирішення спору.

На думку суду, спір виник внаслідок неправильних дій позивача.

Керуючись статтями 9, 77, 241-246, 250, 255, 268-271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Миколаївської міської ради (вул. Адміральська, 20, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код 26565573) до відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул.Адміральська, 27/1, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаційний код юридичної особи 34889877) Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області (вул. Лягіна, 2, м. Миколаїв, 54001, ідентифікаціний код 34889877) задовольнити частково.

2. Скасувати винесену 21.02.2019 головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області Вакулою Іваном Анатолійовичем постанову ВП № 58305777 про накладення штрафу.

3. У задоволенні позовних вимог про визнання постанови від 21.02.2019 ВП № 58305777 протиправною відмовити.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції подається протягом десяти днів.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням пункту 15.5 Розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.В. Птичкіна