Ухвала суду № 81042878, 10.04.2019, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

10 квітня 2019 р.Справа №160/3188/19

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Прудник Сергій Володимирович, перевіривши заяву про забезпечення позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поля-59» у справі за позовною заявою Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поля-59» до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради про визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт, -

ВСТАНОВИВ:

09 квітня 2019 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поля-59» до управління Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради з вимогою щодо визнання протиправним та скасування дозволу на виконання будівельних робіт № ДП 1121183320519 від 28.11.2018 року, виданий управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради, Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як замовнику, та приватному підприємству «Днепрогорстрой», як генеральному підряднику, на здійснення реконструкції нежитлового приміщення у будинку №59 по проспекту Олександра Поля у м. Дніпрі.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що вказаний дозвіл є незаконними, протиправним та таким, що порушує права та інтереси позивача.

Також, в позовній заяві ОСББ «Поля-59» ставиться питання щодо вжиття заходів забезпечення позову, а саме, до набуття чинності рішенням суду у справі за цим позовом:

- зупинити дію дозволу на виконання будівельних робіт № ДП 1121183320519 від 28.11.2018 року, виданого управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради;

- заборонити Департаменту капітального будівництва Дніпропетровської обласної державної адміністрації, як замовнику, та приватному підприємству «Днепрогорстрой», як генеральному підряднику, вчиняти будівельні роботи, передбачені дозволом на виконання будівельних робіт № ДП 1121183320519 від 28.11.2018 року, виданим управлінням Державного архітектурно-будівельного контролю Дніпровської міської ради.

В обґрунтування заяви про забезпечення позову зазначено, що оскільки будівельні роботи, на які надано оскаржуваний дозвіл, фактично тривають і можуть бути повністю закінчені ще до постановлення рішення у цій справі, очевидним є той факт, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи взагалі зробити неможливим виконання рішення суду у цій справі (у разі задоволення позову), оскільки потребуватиме відновлення стану до будівельних робіт. А відтак, відповідно до ст. 150 КАСУ, суд може за заявою позивача чи з власної ініціативи вжити заходи забезпечення позову і для цього є всі підстави.

Проаналізувавши доводи заяви про забезпечення позову та додані до неї матеріали, суд вважає вказану заяву такою, що не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно зі ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Вичерпний перелік підстав забезпечення позову визначений частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду;

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

З наведених норм Закону вбачається, що загальною вимогою для розгляду і вирішення питання про забезпечення позову за ініціативою позивача є наявність відповідних підстав.

Тобто, забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, в провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи визначених законом заходів щодо створення можливості реального виконання у майбутньому рішення суду, якщо його буде прийнято на користь позивача.

Поряд з цим обраний судом спосіб захисту порушеного права має бути ефективним та забезпечити реальне відновлення порушеного права.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 06 березня 2008 року № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства під час розгляду адміністративних справ", за змістом яких при розгляді заяв про забезпечення позову суд має навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову суд повинен здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності їх вжиття з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та його предметом; ймовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у разі невжиття заходів забезпечення позову; запобігання порушенню охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками судового процесу, у разі вжиття заходів забезпечення позову. Суд також враховує співмірність вимог клопотання про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи.

Водночас, заявником не надано суду доказів на підтвердження того, що в разі невжиття заходів забезпечення позову існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, захист цих прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, та для їх відновлення треба буде докласти значних зусиль і витрат.

Отже, заявником не доведено підстав для забезпечення позову, прямо передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Враховуючи вищенаведене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні будь-які докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд вважає, що подана заява про забезпечення позову є необґрунтованою та підстави для задоволення заяви про забезпечення позову - відсутні.

На підставі викладеного, керуючись статтями 150-154 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви про забезпечення позову Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Поля-59» про забезпечення позову у справі № 160/3188/19 - відмовити повністю.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та у строки, встановлені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи рішення суду оскаржується до Третього апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С. В. Прудник