Рішення № 81037823, 22.03.2019, Господарський суд Запорізької області

номер провадження справи 32/138/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.03.2019 Справа № 908/2526/18

м.Запоріжжя

За позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

до відповідача ОСОБА_1 підприємства “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради (71701, Запорізька області, м. Токмак, вул. Шевченка, 45-А)

про стягнення суми 1554422,99 грн.

суддя Колодій Н.А.

За участю представників сторін:

Від позивача – не з’явився

Від відповідача – не з’явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

23.11.2018 до господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до ОСОБА_1 підприємства “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради про стягнення суми 1554422,99 грн., з яких: сума 684441,65 грн. – основний борг, сума 245630,53 грн. – пеня, сума 125618,23 грн. – 3% річних, сума 498732,58 грн. – інфляційні втрати.

Ухвалою суду від 28.11.2018 відкрито загальне провадження у справі №908/2526/18, підготовче засідання призначено на 18.12.2018. Ухвалою суду від 18.12.2018 продовжено строк підготовчого провадження, підготовче засідання призначено на 20.02.2019. Ухвалою суду від 20.02.2019 закрито підготовче провадження, судове засідання по суті призначено на 26.02.2019. Ухвалою суду від 26.02.2019 відкладено судове засідання на 22.03.2019.

У судове засідання 22.03.2019 представник позивача не з’явився. У підготовчих засіданнях 18.12.2018, 20.02.2019, 26.02.2019 представники позивача позовну заяву підтримали в повному обсязі, зазначивши, при цьому, що докази, на підтвердження викладених у позові обставин, наявні в матеріалах справи.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. На виконання умов договору постачання природного газу №5202/1617-ТЕ-13 позивач у період з жовтня 2016 по січень 2017 передав у власність відповідача природний газ на загальну суму 14072993,40 грн. Відповідач, в свою чергу, здійснював оплату з порушенням строків та не в повному обсязі, внаслідок чого у нього виникла заборгованість в розмірі 684441,65 грн. У зв’язку з чим, позивач, на підставі ст.ст. 11-16, 258, 525, 526, 530, 611, 625, 712 ЦК України, ст.ст. 193, 216, 217, 231, 264, 265 ГК України, просить стягнути з відповідача суму 684441,65 грн. основного боргу, суму 245630,53 грн. пені, суму 125618,23 грн. – 3% річних, суму 498732,58 грн. інфляційних втрат.

Представник відповідача у судові засідання не з’являвся, відзив на позовну заяву не надав. Про час та місце розгляду справи повідомний належним чином, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення – ухвали суду про відкриття провадження у справі.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті.

За приписами ч. 3 ст. 202 ГПК України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

Суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників сторін на підставі наявних в справі матеріалів.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

20.10.2016 між ПАТ “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (постачальник, позивач у справі) та ОСОБА_1 підприємством “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради (споживач, відповідач у справі) був укладений договір постачання природного газу № 5202/1617-ТЕ-13, відповідно до умов якого, постачальник зобов’язався поставити споживачеві у 2016-2017 природний газ, а споживач - оплатити його на умовах цього договору (п. 1.1).

Відповідно до п. 1.2 договору газ, що продається за цим договором, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг з опалення та постачання гарячої води населенню.

Згідно з п. 3.1 договору право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі.

Приймання-передачі природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці, оформлюється актом приймання-передачі (п. 3.4).

Пунктом 6.1 договору визначено, що оплата за природний газ здійснюється виключно коштами шляхом 100% поточної оплати протягом місяця поставки природного газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Умовами пункту 11.3 договору сторони визначили, що будь-які спільні протокольні рішення, в тому числі про організацію взаєморозрахунків за природний газ та теплопостачання, підписані сторонами відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.01.2005 № 20, протоколи нарад, два 0 та багатосторонніх зустрічей, листування між сторонами не можуть бути використані до внесення змін до цього договору.

Відповідно до п. 12.1 договору він набуває чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, і діє в частині реалізації газу з 01.10.2016 до 31.03.2017 (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору, позивач у період з жовтня 2016 по січень 2017 передав відповідачу природний газ на загальну суму 14072993,40 грн. Факт отримання газу підтверджується актами приймання-передачі природного газу, які підписані та скріплені печатками сторін.

Відповідач, в свою чергу, договірних зобов'язань належним чином не виконав, оплату за отриманий газ здійснив частково на суму 13388551,75 грн. У зв’язку з чим, у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 684441,65 грн.

Згідно зі ст.ст. 11, 509 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов’язків (зобов’язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору є договір.

Згідно зі ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до вимог закону, умов договору. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається крім випадків, передбачених законом.

Аналогічний припис містить п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов’язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач доказів належного виконання зобов’язання і перерахування позивачу заявленої до стягнення суми не надав.

Факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем за поставлений природний газ в розмірі 684441,65 грн. підтверджується матеріалами справи.

Таким чином, вимоги позивача про стягнення з відповідача суми 684441,65 грн. заборгованості є обґрунтованими, законними та такими, що підлягають задоволенню.

Також позивач просить стягнути з відповідача суму 125618,23 грн. – 3% річних за загальний період з 26.11.2016 по 13.07.2018 та суму 498732,58 грн. інфляційних втрат за загальний період з грудня 2016 по червень 2018.

Згідно зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний оплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо законом чи договором не встановлений інший розмір відсотків.

Перевіривши розрахунок 3% річних та інфляційних нарахувань суд встановив, що розрахунки здійснений вірно.

Отже вимоги про стягнення суми 125618,23 грн. – 3% річних та суми 498732,58 грн. інфляційних втрат підлягають задоволенню.

Позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 245630,53 грн. за загальний період з 26.11.2016 по 27.08.2017.

Пунктом 8.2 договору сторони визначили, що у разі прострочення споживачем оплати згідно пункту 6.1 цього договору він зобов’язується сплатити постачальнику пеню в розмірі 21%, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня, розраховану від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Відповідно до вимог Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” № 543/96-ВР від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Нарахування позивачем пені є обґрунтованим та законним, розрахунок зроблено вірно.

Таким чином, вимоги про стягнення з відповідача пені в розмірі 245630,53 грн. також є такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 129, 202, 233, 236 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 підприємства “Токмак теплоенергія” Токмацької міської ради (71701, Запорізька області, м. Токмак, вул. Шевченка, 45-А; код ЄДРПОУ 37510516) на користь Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6; код ЄДРПОУ 20077720) суму 684441 (шістсот вісімдесят чотири тисячі чотириста сорок одну) грн. 65 коп. основного боргу, суму 245630 (двісті сорок п’ять тисяч шістсот тридцять) грн. 53 коп. пені, суму 125618 (сто двадцять п’ять тисяч шістсот вісімнадцять) грн. 23 коп. – 3% річних, суму 498732 (чотириста дев’яносто вісім тисяч сімсот тридцять дві) грн. 58 коп. інфляційних втрат, суму 23316 (двадцять три тисячі триста шістнадцять) грн. 34 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Згідно ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 09.04.2019.

Суддя Н.А. Колодій