Рішення № 81035198, 05.04.2019, Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Справа № 686/2918/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2019 року

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі: головуючого судді – Чевилюк З.А.,

за участі секретаря – Перун А.М.,

позивача:ОСОБА_1

представника відповідача: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Хмельницькому цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області, Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої порушенням честі, гідності та ділової репутації шляхом внесення та розповсюдження завідома неправдивих відомостей в офіційні документи заступником прокурора Хмельницької області старшим радником юстиції ОСОБА_3 в розмірі 1000 000 000грн. та транспортні витрати 30,00 грн. за проїзд до суду. Підставою для відшкодування шкоди є порушення заступником прокурора Хмельницької області старшим радником юстиції ОСОБА_3 на досудовому розслідуванні к/п №12017240000000197 твердження про створення ОСОБА_1 разом з ОСОБА_4, членами громадської організації «Хмельниччина.Самооборона і контроль» перешкод в діяльності КРБП «Базис» та висловлення погрози обмеження прав, свобод та законних інтересів, завдання шкоди злочинними діями Колективному Ремонтно-Будівельному Підприємству «Базис» значної майнової шкоди в розмірі 259 542,63 грн., що не відповідає дійсності та порушує презумпцію винуватості. Вказані дії нанесли шкоду діловій репутації ОСОБА_1, порушили честь і гідність. Майнова шкода полягає у еквівалентні вартості грошових коштів, що витрачені на проїзд до суду-30 грн.

В судовому засіданні позивач позов підтримав та наполягав на його задоволені. Зазначив, що порушено його право на належне виконання службових обов’язків заступником прокурора Хмельницької області старшого радника юстиції ОСОБА_3, завдано шкоди порушенням честі, гідності та ділової репутації шляхом внесення та розповсюдження відомостей в офіційні документи заступником прокурора Хмельницької області старшим радником юстиції ОСОБА_3 в розмірі 1000 000 000грн. та транспортні витрати 30,00 грн. за проїзд до суду. Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області в судове засідання не направило уповноваженого представника, повідомлено належним чином про час та дату судового засідання. Представник прокуратури позов не визнав та просив відмовити у його задоволені. Клопотання про відкладення розгляду справи до суду не надходили.

Заслухавши думку учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов не підлягаючим задоволенню.

Судом встановлено, що обвинувальним актом у кримінальному провадженні №42016241010000031 від 17.06.2016 року щодо ОСОБА_1, за ознаками вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч.1. ст..296, ч.2.ст.189 КК України сформульовано обвинувачення ОСОБА_1 та дана правова кваліфікація вчиненого ним кримінального правопорушення. Зокрема, зазначено, що ОСОБА_1 діючи умисно, з корисливих мотивів, за попередньою змовою із ОСОБА_4 вимагали та одержали від Колективного Ремонтно-Будівельного Підприємства «Базис» кошти в сумі 10 000 доларів США за не створення ними перешкод у діяльності підприємства щодо здійснення будівництва багатоповерхового будинку по вул..Подільська 10/1 в м. Хмельницькому. Своїми умисними діями, що виразились у вимозі передати чуже майно з погрозою обмеження прав та законних інтересів потерпілого, вчиненими за попередньою змовою групою осіб ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.2.ст.189 КК України.

Постановою прокурора Мартинюка О.Г. про продовження строку досудового розслідування від 1.11.2017 року продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240000000197 від 04.09.2017 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2. ст.189 КК України до чотирьох місяців.

За довідкою Громадської організації «Хмельниччина.Самооборона і контроль ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не є членами данної громадської організації і ніколи ними не були.

Обвинувальний акт є процесуальним документом, що складається на стадії досудового розслідування та може бути оскаржений у встановленому порядку(ст.ст.291,301,303 Кримінального процесуального кодексу).

Якщо досудове розслідування не може бути завершене у процесуально встановлені строки,за клопотанням прокурора воно може бути продовжено слідчим суддею(ст.294 КПК).

Порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.(ст..ст.4,19 ЦПК).

За правилами ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Конституція України закріплює право кожного на повагу до його честі та гідності, які належить до особистих невід’ємних прав людини. Гідність – це об’єктивна властивість людини, яка відображає її унікальну, неперевершену цінність. З моменту народження кожного його гідність є однаковою, «рівною» із гідністю інших людей. Усвідомлення цього усіма приводить до формування у кожної особи почутті гідності, очікування поваги до неї з боку інших людей, установку на відстоювання своїх прав, а також визнання нею рівних прав усіх інших людей.

Статтями Конституції України передбачено:

- у ст.21, що усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права та свободи людини є невідчужуваними та непорушними;

- у ст.28 - кожен має право на повагу до його гідності;

- у ст.62 - особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності.

Згідно з частиною третьою статті 277 ЦК негативна інформація, поширена про особу, вважається недостовірною, якщо особа яка її поширила, не доведе протилежного(презумпція добропорядності). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій(наприклад порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо).(п.15. Постанови Пленуму ВСУ від 27.02.2009 року №1 Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи).

Відповідно до ст.297 ЦК України кожен має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканним. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Норма ст. 299 ЦК України передбачає право фізичної особи на недоторканість її ділової репутації. Остання може звернутися до суду з позовом про захист своєї ділової репутації.

При цьому необхідно звернути увагу на те, що захист прав та законних інтересів здійснються у випадку їх порушення, а не за умови ймовірного їх порушення у майбутньому; та у спосіб передбачений законом(ст.ст.15,16 Цивільного кодексу України).

Статтею 280 ЦК України передбачено право фізичної особи, особисте немайнове право якої порушено, на відшкодування шкоди, а саме якщо фізичній особі внаслідок порушення її особистого немайнового права завдано майнової та (або) моральної шкоди, ця шкода підлягає відшкодуванню.

У статті 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Під моральною шкодою належить розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності, прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків. (п.3 постанови Пленуму Верховного Суду України №5 від 25 травня 2001 року «Про судову практику в справах про вілшкодування моральної (немайнової) шкоди»). В пункті 5 вказаної Постанови зазначено, що відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

При цьому в деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди та її розмір, протиправність поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою.

Збитками(майновою шкодою) є витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Збитки відшкодовуються у повно обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі(ст.22 ЦК України).

Загальні підстави відповідальності за завдану майнову та моральну шкоду передбачені нормами статей 1166, 1167 ЦК України, відповідно до яких шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності вини.

Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування та посадової або службової особи вказаних органів при здійсненні ними своїх повноважень, визначені статтями 1173 та 1174 ЦК України відповідно.

Відповідно до статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Згідно зі статтею 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

При цьому, з урахуванням положень пункту 10 частини другої статті 16, статей 21, 1173 та 1174 ЦК України, шкода, завдана зазначеними органами чи (та) особами відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування лише у випадках визнання вказаних рішень незаконними й їх подальшого скасування або визнання дій або бездіяльності таких органів чи (та) осіб незаконними.

За висновком Верховного суду України у справі № 6-501цс17 шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється частиною першою статті 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт.

За відсутності підстав для застосування частини першої статті 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (статті 1173, 1174 цього Кодексу).

Для настання відповідальності перед позивачем обов'язковою умовою є визнання наведених рішень незаконними та їх подальше скасування, а також визнання дій або бездіяльності таких органів (посадових осіб) протиправними. Вина є підставою для відповідальності.

Відшкодування моральної шкоди відповідно до ст..4. Закону України «Про порядок відшкодування шкоди, завданої громадянинові незаконними діями органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, органів досудового розслідування, прокуратури і суду» здійснюється за рахунок державного бюджету.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом(ст..81 ЦПК України). У п.27 постанови Пленуму Верховного Суду України № 2 від 12 червня 2009 року «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» розяснено, що виходячи з принципу процесуального рівноправя сторін, та враховуючи обовязок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається, необхідно в судовому засіданні дослідити кожний доказ, наданий сторонами на підтвердження своїх вимог або заперечень, який відповідає вимогам належності та допустимості доказів.

Таким чином, встановивши, що позивач належних і допустимих доказів на підтвердження обставин, якими він обґрунтовує свої вимоги, суду не надав, зокрема, щодо незаконності дій заступника прокурора Хмельницької області старшого радника юстиції ОСОБА_3 та його вини, підтвердженої в установленому порядку відповідними процесуальними документами, тому суд вважає підставною відмову в задоволенні позову у зв'язку з його недоведеністю. Наявність не скасованого обвинувального акта, постанови про продовження строку досудового розслідування не свідчить про завдання позивачу шкоди та не підтверджує підстави для її відшкодування. Посилання позивача на необхідність звернення до суду як обгрунтуванння моральної шкоди не є належною правовою підставою для відшкодування моральної шкоди. Процесуальні рішення, на які послався позивач, є предметом оскарження відповідно до правил статті 303 КПК, тобто є правом особи на контроль в порядку кримінального судочинства за діяльністю уповноважених осіб на здійснення функцій досудового розслідування.

Враховуючи наведене, підстави для відшкодування в тому числі майнової шкоди відсутні.

Керуючись ст..ст.19,22,55,56 Конституції України, ст. ст.15,16,22,23,1166,1167,1173,1174,1176 ЦК України, статтями 10, 11,12,81,83,137,141, 259,353 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

В задоволені позову ОСОБА_1 до Прокуратури Хмельницької області, Головного управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди в розмірі 1 000 000 000 грн., завданої порушенням честі, гідності та ділової репутації, шляхом внесення та розповсюдження завідома неправдивих відомостей в офіційні документи заступником прокурора Хмельницької області старшим радником юстиції ОСОБА_3 Григоровичем-відмовити.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду, через суд першої інстанції, шляхом подачі в 30 денний строк з дня проголошення судового рішення апеляційної скарги .

Позивач:Хабаль ОСОБА_5, АДРЕСА_1.

Відповідачі:Прокуратура Хмельницької області, код ЄДРПОУ02911102,м.Хмельницький, пров.Військоматський 3.

Головне управління державної казначейської служби України в Хмельницькій області, код ЄДРПОУ37971775, м.Хмельницький, вул..Свободи 70.

Повний текст рішення виготовлено 5 квітня 2019 року.

Суддя: