Ухвала суду № 81030671, 26.03.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 26.03.2019

Справа № 320/1648/19

(1-кс/320/2352/19)

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 березня 2019 року м. Мелітополь

Слідчий суддя Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області Гнатик Г.В., за участю секретаря Панченко Н.М., прокурора Кісілічак С.В., слідчого Паршина Д.В., захисників ОСОБА_1 та ОСОБА_2, підозрюваного ОСОБА_3, розглянувши у судовому засіданні клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за кримінальним провадженням № 12019080140000832 від 24.03.2019 відносно:

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, який має вищу освіту, одружений, офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/1, раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старший лейтенант поліції ОСОБА_4 звернувся до суду з клопотанням, погодженим з прокурором, про застосування до ОСОБА_3 підозрюваному у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

В обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_3 обґрунтовано підозрюється у вчиненні вказаного кримінального правопорушення та вважає, що у справі наявні ризики, передбачені п. 1, 3, 5 ч.1 ст. 177 КПК України.

У клопотанні зазначено, що 23.03.2019, приблизно о 21 годині 00 хвилин, ОСОБА_3, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи повторно, за попередньою змовою групою осіб, спільно з невстановленими на досудовому слідстві особами, через паркан проникли на територію домоволодіння № 72 по вул. Свободи, м. Мелітополь, Запорізької області, де використовуючи заздалегідь заготовлені знаряддя та пристрої для злому, відкрили вхідні двері житлового будинку, після чого проникли до вищевказаного будинку, який є житлом, звідки таємно викрали майно, що належить потерпілому ОСОБА_5, а саме: -хрестик з золота 585 проби з розп’яттям вагою 4 гр, вартістю 4000 гривень; хрестик з золота 585 проби з розп’яттям вагою 5 гр, вартістю 5000 гривень; ланцюжок з золота 585 проби вагою 30 гр, вартістю 30 000 гривень; монета з золота 900 проби номіналом 10 рублів 1899 року, вагою 8 гр, вартістю 7500 гривень; дві краплі з золота 900 проби, загальною вагою 3 гр, вартістю 3000 гривень; кільце з золота 585 проби вагою 5 гр, вартістю 5000 гривень; 540 доларів США, що по курсу НБУ на момент скоєння злочину складає 14 715 гривень; рюкзак дорожній тканинний червоного та сірого кольорів, вартістю 50 гривень; іноземний відео реєстратор, вартістю 3000 гривень; документи, а саме дипломи про вищу освіту ОСОБА_5 і ОСОБА_6, закордонні паспорти ОСОБА_6, ОСОБА_7 і ОСОБА_8, свідоцтва про народження ОСОБА_7 и ОСОБА_8, чим спричинили потерпілому ОСОБА_5 матеріальну шкоду на загальну суму 72 265 гривень.

Таким чином ОСОБА_3 підозрюється у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, тобто кримінальному правопорушенні (злочині), передбаченому ч. 3 ст. 185 КК України.

Вказане кримінальне правопорушення (злочин) 24.03.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019080140000832, за ознаками кримінального правопорушення (злочину)? передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. 24.03.2019, ОСОБА_3, було затримано в порядку ст. 208 КПК України. 24.03.2019, ОСОБА_3, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Обставини, що дають підстави підозрювати ОСОБА_3, у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення підтверджується зібраними в ході досудового розслідування доказами та підтверджуються даними, які містяться у протоколі огляду місця події від 24.03.2019; протоколі допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколі додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколі пред’явлення речей для впізнання від 24.03.2019; протоколі допиту свідка ОСОБА_6; протоколі допиту свідка ОСОБА_9; протоколі допиту свідка ОСОБА_10; протоколі допиту свідка ОСОБА_11; протоколі огляду місця події від 23.03.2019; постановою про визнання речових доказів від 25.03.2019; протоколом затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 , постановою про визнання речових доказів від 25.03.2019.

Враховуючи, те, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України, а саме у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненій повторно за попередньою змовою групою осіб, поєднаній з проникненням у житло, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, та усвідомлення ОСОБА_12 невідворотність покарання за їх вчинення, а також незважаючи на безперечні докази, не визнання останнім його провини, є ризик того, що підозрюваний буде незаконно впливати на потерпілого та свідків у цьому ж кримінальному провадженні, тим самим перешкодить встановленню істини в кримінальному провадженні, може перешкоджати кримінальному провадженню іншим способом (перетнути кордон України, не з’являтись на виклик слідчого, прокурора, суду; незаконно впливати на потерпілого, свідків) та вчинити інше кримінальне правопорушення, на що вказую таки факти: підозрюваний не працює та не має законного джерела доходів.

Таким чином, слідчий вважає, що існують наступні ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, а саме що перебуваючи на волі ОСОБА_3 може: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення 3) незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, а отже відносно нього існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України.

У зв’язку з вищевикладеним слідчий вважає, що з метою досягнення дієвості цього провадження відносно підозрюваного ОСОБА_3 необхідно обрати запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, не можливо при застосуванні більш м’якого запобіжного заходу. Так, жоден із більш м’яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України, з наступних підстав: при обранні особистого зобов’язання та домашнього арешту підозрюваний зобов’язується не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, житла, в якому він проживає чи перебуває, без дозволу слідчого. Враховуючи тяжкість вчинених злочинів та усвідомлення ОСОБА_12 невідворотності покарання за їх вчинення, існує ризик того, що підозрюваний буде переховуватись від органів досудового розслідування; осіб, які можуть бути поручителями та забезпечать виконання підозрюваним ОСОБА_12 покладених на нього обов’язків згідно ст. 194 КПК України не виявлено.

Слідчий клопотання підтримав, просив його задовольнити на підставах, які викладені у клопотанні та пояснив, що підозра обґрунтована, ОСОБА_3 вчинив тяжкий злочин, також підозрюваний може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, раніше не однократно притягався до кримінальної відповідальності, вчинив злочин перебуваючи під заставою. Може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити речі які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілого та свідків, у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Прокурор в судовому засіданні підтримав зазначене клопотання в повному обсязі, та додав, що запобігти зазначеним ризикам при застосуванні інших більш м’яких запобіжних заходів неможливо. Також додав, що відносно підозрюваного на розгляді в Мелітопольському міськрайонному суді Запорізької області перебуває обвинувальний акт за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.289, ч.1 ст.263, ч.2ст. 146, ч.3 ст. 185, ч.2 ст. 189 ч.2 ст.122 КК України. Так підозрюваний ОСОБА_3 перебуваючі під заставою за ухвалою Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 14.02.2019 року, порушив покладені на нього обов’язки, а саме не відлучатись з місця проживання, без дозволу слідчого, прокурора та суду і знову скоїв злочин. З метою забезпечення дієвості даного кримінального провадження вважає доцільним застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою.

Підозрюваний ОСОБА_3 у судовому засіданні заперечував щодо обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою, оскільки не визнає свою причетність до скоєного. Пояснив, що він не скоював крадіжку. Просто їхав на мопеді, а працівники поліції почали його переслідувати, після чого його затримали.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_1 у судовому засіданні заперечувала в повному обсязі, вважає підозру необґрунтованою, вина нічим не доведена, вважає, що відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. У зв'язку з чим сторона захисту просить суд відмовити в задоволенні клопотання, а у разі задоволення обрати більш м’який запобіжний захід відносно підозрюваного.

Захисник підозрюваного – адвокат ОСОБА_2 у судовому засіданні заперечував в повному обсязі, вважає підозру необґрунтованою, також вважає що не має підстав для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо підозрюваного, оскільки відсутні підстави для обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, посилаючись на те, що прокурором не доведено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. У зв'язку з чим просить суд відмовити в задоволенні клопотання, а у разі задоволення обрати більш м’який запобіжний захід.

Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_11 надав суду пояснення, що 23.03.2019 року він заступив на чергування згідно графіку. Приблизно в 21годині 10 хвилин надійшло повідомлення про те, що по вул. Свободи 72 в м. Мелітополі здійснено розбій. Він разом з напарником виїхав на місце події, де побачили працівників охоронної служби «Сакура М». Охоронці повідомили, що троє злочинців спортивної статури в чорному одязі, в чорних масках побігли в сторону вул. Незалежності та с.Семенівка. Вони почали шукати злочинців. Приблизно через годину в районі провулку Чкалова в м.Мелітополь був зупинений автомобіль ВАЗ 2199 для перевірки. В цей час зі сторони с. Семенівка їхав мопед. Коли мопед майже під’їхав, свідок почув крик «Менти» та мопед різко змінив напрямок руху та на великій швидкості (приблизно 90-100 км/г) поїхав в сторону провулку Чкалова, а потім с.Семенівка. На мопеді було двоє чоловіків в чорному одязі, один в капюшоні, а другий в шоломі. Свідок з напарником зрозумів, що це ті люди що вчинили злочин і яких вони шукають. Разом з напарником на службовій машині вони почали переслідувати людей на мопеді. Під час переслідування в гучномовець сказали людям на мопеді зупинитись. Наздогнали людей на мопеді вже біля річки «Молочная», коли водій не справився з керуванням та впав на землю. Обидва чоловіки почали тікати. Свідок доганяв водія мопеда, наздогнавши затримав, надівши наручники. Затриманий назвався ОСОБА_3 «Туча» та був одягнений в чорний одяг, чорні печатки та чорну маску схожу на балаклаву. Документів у нього не було при собі. Після чого було викликано слідчо-оперативну групу та начальство. Потім затриманого посадили в поліцейську машину та повезли до відділу поліції.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_10 надав суду пояснення, тим що 23.03.2019 року він був на чергуванні. Приблизно в 21годині 20 хв. надійшло повідомлення про те, що по вул. Свободи 72 в м.Мелітополі здійснено розбійний напад. Він разом з напарником виїхав на місце події, де побачили працівників охоронної служби «Сакура М». Охоронці повідомили, що троє злочинців спортивної статури в чорному одязі, в чорних масках побігли в сторону вул. Незалежності та с.Семенівка. вони почали відпрацьовувати територію біля місця події. В районі провулку Чкалова в м. Мелітополь вони зупинений автомобіль ВАЗ 2199. В цей час зі сторони с. Семенівка їхав мопед. Коли мопед під’їхав ближче, один із людей що їхав на мопеді крикнув «Менти» та мопед різко змінив напрямок руху та поїхав в сторону провулку Чкалова, а потім с.Семенівка. На мопеді було двоє чоловіків в чорному одязі. Оскільки ми шукали людей в чорному одязі та чорних масках ми почали переслідувати людей на мопеді. Мопед рухався дуже швидко, приблизно 100 км/г. Така поведінка людей на мопеді викликала підозру, що вони намагаються втікти від поліції. Наздогнали людей на мопеді вже біля річки «Молочная», де водій мопеда не справився з керуванням та впали на землю. Обидва чоловіки почали тікати. Один чоловік втік. Другого - водія мопеда, наздогнали та затримав, надівши наручники. Це було 23.03.2019 року, приблизно через годину після повідомлення про розбій. Затриманий назвався ОСОБА_3 «Туча» та був одягнений в чорний одяг, чорні печатки та чорну шапку схожу на балаклаву на голові був шолом. Чоловік назвався ОСОБА_3 «Туча». Потім було викликано слідчо-оперативну групу та начальство. Потім затриманого посадили в поліцейську машину та повезли до відділу поліції.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників процесу та дослідивши надані докази, встановив, що проводиться досудове слідство по кримінальному провадженню № 12019080140000832 від 24.03.2019 року за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.3 ст.185 КК України.

В судовому засіданні встановлено, що підозрюваний ОСОБА_3 був затриманий 23.03.2019 року о 22-40 годині в порядку ст. 208 КПК України. 24.03.2019, ОСОБА_3, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Матеріали клопотання, а саме, копії: протоколу огляду місця події від 24.03.2019; протоколу допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколу додаткового допиту потерпілого ОСОБА_5; протоколу пред’явлення речей для впізнання від 24.03.2019; протоколу допиту свідка ОСОБА_6; протоколу допиту свідка ОСОБА_9; протоколу допиту свідка ОСОБА_10; протоколу допиту свідка ОСОБА_11; протоколу огляду місця події від 23.03.2019; постановою про визнання речових доказів від 25.03.2019; протоколу затримання в порядку ст. 208 КПК України ОСОБА_3 , постановою про визнання речових доказів від 25.03.2019, а також надані в судовому засіданні пояснення свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_10 свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_12 кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 185 КК України.

Щодо доводів захисників про необґрунтованість підозри ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого правопорушення, слідчий суддя вважає необхідним зазначити, що у розумінні положень, що наведені у численних рішеннях Європейського суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» № 42310/04 від 21.04.2011, «Фокс, Кемпбелл і Харті проти Сполученого Королівства» №№ 12244/86, 12245/86, 12383/86 від 30.08.1990, «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 28.10.1994 та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати обєктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Матеріали кримінального провадження, на які посилалися прокурор, слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_13 у вчиненні кримінального правопорушення обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, як на те посилається сторона обвинувачення, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування, що не виключає можливості застосування до підозрюваного запобіжного заходу. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини. Так, у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» № 14310/88 від 23.10.1994 суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Так, на стадії досудового розслідування відповідно до ст. 194 КПК України під час вирішення питання застосування запобіжного заходу або продовження строку його дії має бути встановлена наявність трьох складових - чи є обґрунтованою підозра; чи наявні достатні підстави вважати, що існує хоча б один з передбачених ст. 177 КПК України ризиків, на які вказує прокурор; чи може запобігти існуючим ризикам застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу.

Отже, до завершення судового розгляду оцінка доведеності винуватості особи є передчасною, тому неможлива.

Таким чином, підлягає встановленню існування ризиків неправомірної процесуальної поведінки підозрюваного та можливість запобігання ризикам у разі застосування більш м’якого запобіжного заходу.

Зокрема, згідно зі ст. 178 КПК України, суд при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу зобов'язаний врахувати ризики неправомірної процесуальної поведінки, тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винуватим у вчиненні інкримінованого правопорушення, міцність соціальних зв'язків обвинуваченого, наявність у нього родини та утриманців, його репутацію тощо.

З наданої прокурором копії ухвали Мелітопольського міськрайонного суду від 14.02.2019 року в кримінальному провадженню №12017080000000196, вбачається що стосовно ОСОБА_3 продовжено термін дії запобіжного заходу у вигляді застави до 15.04.2019 року з покладанням на нього певних обов’язків.

З клопотання про обрання запобіжного заходу вбачається, що підозрюваний неодноразово притягався до кримінальної відповідальності.

Надаючи оцінку можливості ОСОБА_3 переховуватися від суду, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що підозрюваний з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

На користь реального існування вказаного ризику слід віднести ті обставини, що підозрюваний офіційно не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, вчинив злочин проти власності перебуваючи під заставою, є особою яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності.

Співставлення негативних для підозрюваного наслідків переховування у вигляді його покарання у невизначеному майбутньому, тобто після його можливого затримання, із засудженням до покарання у разі доведення прокурором його винуватості у найближчій перспективі доводять, що цей ризик є достатньо високим.

Таким чином, за результатами встановлених у судовому засіданні обставин, з урахуванням доводів сторін кримінального провадження, суд дійшов переконання про доведеність чинників, які передбачені ч. 1 ст. 194 КПК.

Враховуючи, що ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, передбаченого ч.3 ст.185 КК України, а саме у таємному викрадення чужого майна, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від трьох до шести років, не працевлаштований, отже не має постійного джерела доходу, є особою яка раніше притягувалась до кримінальної відповідальності, а на даний час стосовно нього на розгляді в Мелітопольському міськрайонному суді перебуває кримінальне провадження та обраний запобіжний захід – застава, тому є достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити інше кримінальне правопорушення, тим самим буде перешкоджати кримінальному провадженню, переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

У зв’язку з вищевикладеним, суд вважає, що запобігти ризикам передбаченим ст. 177 КПК України неможливо, при застосуванні до підозрюваного запобіжного заходу, більш м’якого, ніж тримання під вартою.

Слідчим суддею вивчалась можливість застосування відносно ОСОБА_3 більш м’якого запобіжного заходу для запобігання вищезазначених ризиків. Дійсно, ОСОБА_3, має постійне місце проживання, офіційно не працевлаштований, характеризується позитивно, має дружину та двоє дітей, неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, скоїв злочин перебуваючи під заставою.

Крім того, згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.

Так, згідно зі ст.ст. 7-9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

У рішенні по справі «Летельє проти Франції» від 26.06.1991 Європейський суд з прав людини вказав, що наявність вагомих підстав підозрювати затриманого у вчиненні злочину є неодмінною умовою правомірності тримання під вартою.

У рішенні по справі «W проти Швейцарії» від 26.01.1993 Європейський суд з прав людини вказав, що врахування тяжкості злочину має свій раціональний зміст, оскільки вона свідчить про ступінь суспільної небезпечності цієї особи та дозволяє спрогнозувати з достатньо високим ступенем імовірності її поведінку, беручи до уваги, що майбутнє покарання за тяжкий злочин підвищує ризик того, що підозрюваний може ухилитись від слідства.

Дослідивши матеріали кримінального провадження, доводи учасників, суд прийшов до висновку, що всі зазначені обставини в сукупності свідчать про те, що єдиною запобіжним заходом, адекватним особі підозрюваної, здатним забезпечити її належну поведінку та запобігти встановленим ризикам, є тримання під вартою.

За таких обставин клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає задоволенню.

Між тим, відповідно до ч. 3 ст. 183 КПК України суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов'язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання обвинуваченим обов'язків, передбачених цим Кодексом.

Отже, задовольняючи клопотання про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд вважає за необхідне визначити підозрюваному розмір застави.

Відповідно до п.2 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи , підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб. Оскільки ОСОБА_3 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, проти власності, а тому слідчий суддя призначає заставу в 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (80х1921=153680).

Відповідно до ч. 7 ст. 182 КПК України у випадках, передбачених частинами третьою або четвертою статті 183 цього Кодексу, підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Окрім цього, суд вважає за необхідне відповідно до норм ч. 3 ст. 183 та ч. 5 ст. 194 КПК України у разі внесення застави покласти на підозрюваного такі обов'язки: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватись з потерпілими та свідками.

Відповідно до ч. 4 ст. 202 КПК України підозрюваний звільняється з-під варти після внесення застави, визначеної у даній ухвалі, якщо в уповноваженої службової особи місця ув'язнення, під вартою в якому перебуває ОСОБА_3 відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання останньої під вартою.

На підставі викладеного, керуючись ст.131, 132, 176-178, 183-184, 193, 194, 197, 205, 309, 369-372 КПК України, –

УХВАЛИВ:

Клопотання слідчого СВ Мелітопольського ВП ГУНП в Запорізькій області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартоюОСОБА_3– задовольнити.

Застосувати до ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_4, громадянина України, українця, який має вищу освіту, одружений, офіційно не працевлаштований, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3/1 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з утриманням в Запорізькому Слідчому ізоляторі №10 м. Запоріжжя, строком на 60 діб.

Строк тримання під вартою обчислювати з моменту затримання з 23 березня 2019 року з 22 години 40 хвилин по 21 травня 2019 року до 22 години 40 хвилин включно.

Строк дії ухвали визначити по 21 травня 2019 року до 22 години 40 хвилин включно.

Одночасно визначити розмір застави, як запобіжного заходу, достатнього для забезпечення виконання підозрюваним ОСОБА_3 обов’язків, передбачених КПК України.

Розмір застави визначити у межах 80 прожиткових мінімумів для працездатних осіб в сумі 153 680 грн.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу, яку необхідно внести на р/р отримувача: 37319085001205 Банк отримувача: ДКСУ м. Київ, Код банку (МФО): 820172; код отримувача ЄДРПОУ 26316700, призначення платежу: застава за підозрюваного ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, кримінальне провадження № 12019080140000832 від 24.03.2019 року.

Підозрюваний ОСОБА_3 звільняється з-під варти після внесення застави.

У разі внесення застави, покласти на підозрюваного ОСОБА_3 строком на 2 ( два) місяці обов’язки, передбачені ч.5 ст. 194 КПК України: прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду; не відлучатися із населеного пункту, в якому вона проживає без дозволу прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; не спілкуватись з потерпілими та свідками.

Роз’яснити підозрюваному наслідки невиконання вказаних обов’язків, а саме: у разі, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомленим, не з’явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду, без поважних причин, не повідомить про причину своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов’язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується в порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави, слідчий суддя вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення. Копію ухвали надіслати учасникам судового провадження та Начальнику Запорізького СІЗО для виконання.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Запорізького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали виготовлено 27.03.2019 року о 18-00 годині.

Слідчий суддя Г.В. Гнатик