Ухвала суду № 81023749, 09.04.2019, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/5761/19

У Х В А Л А

"09" квітня 2019 р.

Рівненський міський суд Рівненської області в складі судді Галінської В.В. розглянувши заяву ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення збитків, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_2 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення збитків.

Ухвалою суду від 26 березня 2019 року прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження у справі, перше судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 22 квітня 2019 року з повідомленям (викликом) сторін.

Ухвалою суду від 26 березня 2019 року заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_3, в межах суми 1 529 838,71 грн.; ОСОБА_1, в межах суми 669 354,84 грн.; ОСОБА_4, в межах суми 669 354,84 грн..

28 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до Рівненського міського суду Рівненської області із заявою про зустрічне забезпечення. Заява обгрунтована тим, що позивач не є громадянином України та в будь-який час має можливість покинути територію України, що значно ускладнить виконання рішення суду про відшкодування збитків, які можуть бути спричинені забезпеченням позову у випадку відмови у позові. Також, позивач вчиняє дії щодо відчуження свого майна. Наразі позивач немає жодного майна на теритоії України. Вказує, що оскільки вартість рухомого та нерухомого майна, на яке накладений арешт в порядку забезпечення позову становить 669354,84 грн., а розмір можливих збитків відповідача також дорівнює зазначеній вартості нерухомого майна, вважає за необхідне визначити ОСОБА_5 розмір зустрічного забезпечення у сумі 66935,48 грн. та зобов"язати позивача сплатити вказану суму на депозитний рахунок Рівненського міського суду Рівненської області у строк, що не перевищує трьох днів з дня постановлення ухвали про зустрічне забезпечення. Також вказує, що це лише його збитки на правову допомогу, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Частинами 1, 2 ст. 154 ЦПК України передбачено, що суд може вимагати від особи, яка звернулася із заявою про забезпечення позову, забезпечити відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову (зустрічне забезпечення). Зустрічне забезпечення застосовується тільки у випадку забезпечення позову.

Згідно ч. 3 ст. 154 ЦПК України суд зобов"язаний застосовувати зустрічне забезпечення, якщо: позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.

Вирішуючи питання про зустрічне забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності звязку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв"язку із вжиттям заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

В даному випадку, суд вважає недоведеними з боку заявника наявність підстав для зустрічного забезпечення позову.

З долучених заявником до заяви, Інформаційних довідок з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборони відчуження об"єктів нерухомого майна щодо об"єкта нерухомого майна, не можливо встановити, що у ОСОБА_2 відсутнє будь-яке майно, а відчуження належного майна останнім, протягом 2013-2016 років не свідчить про його відсутність.

Крім того, заявником, як на підставу щодо відшкодування збитків, яким просить застосувати зустрічне забезпечення, що можуть бути спричинені внаслідок забезпечення позову, у випадку відмови у позові, зазначається, що це лише збитки відповідача на правову допомогу. Проте, суд не може погодитись із вказаним, оскільки витрати на правову допомогу не є витратами в розумінні збитків, а відносяться до розподілу судових витрат між сторонами відповідно до ст.141 ЦПК України.

Таким чином, обставини, передбачені ч. 3 ст. 154 ЦПК України, які б зобов"язували суд застосувати зустрічне забезпечення, заявником не доведено, а судом не встановлено.

За відсутності обставин, які є обов"язковою умовою застосування зустрічного забезпечення таке забезпечення є правом, а не обов"язком суду. Це питання віднесено на розсуд суду і застосовується у разі наявних до того обґрунтованих сумнівів щодо безперешкодного можливого відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.

Враховуючи вищенаведені обставини, суд приходить до висновку про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення за недоведеністю.

Керуючись ст.ст.154, 260, 353 ЦПК України, суддя,-

У Х В А Л И В:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про зустрічне забезпечення позову у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, ОСОБА_1, ОСОБА_4 про стягнення збитків - відмовити.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено Цивільно процесуальним кодексом.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя -