Вирок № 81022419, 05.04.2019, Рокитнянський районний суд Київської області

Справа № 375/1572/18

Провадження № 1-кп/375/15/19

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05.04.2019 Рокитнянський районний суд Київської області в складі:

головуючого судді - Литвина О.В.,

при секретарі - Куць В.А.,

з участю прокурора Нечепоренка Р.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі в суду № 1 приміщення суду в смт.Рокитне кримінальне провадження № 12018110250000293, відомості щодо якого внесено до ЄРДР 03.08.2018 за обвинувальним актом щодо

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Тарасівка Білоцерківського району Київської області, українця, громадянина України, із професійно-технічною освітою, не працюючого, не одруженого, жителя АДРЕСА_1, раніше засудженого Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 14.09.2017 за ч.1 ст.309 КК України до покарання у вигляді двох років позбавлення волі та звільненого від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, кримінальне провадження щодо якого № 12018110030002667 від 10.06.2018 за ч.1 ст.185 КК України перебуває на розгляді у Білоцерківському міськрайонному суду Київської області, з незнятою та непогашеною у встановленому законом порядку судимістю,

по обвинуваченню за ч. 3 ст. 185 КК України, -

В С Т А Н О В И В :

Будучи засудженим Білоцерківським міськрайонним судом Київської області 14.09.2017 за ч.1 ст.309 КК України із призначенням покарання у вигляді двох років позбавлення волі та звільненим від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік, ОСОБА_1 на шлях виправлення не став та вчинив у період іспитового строку новий злочин.

Так, 27.07.2018 перебуваючи близько 23:00 години за місцем свого проживання по АДРЕСА_1, ОСОБА_1 вирішив вчинити крадіжку поросят з приміщення ферми № 6 ТОВ "АМОК-К", що у с.Маківка Рокитнянського району Київської області, де він на той час працював оператором свинарських комплексів та механізованих ферм.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на вчинення таємного викрадення чужого майна, ОСОБА_1 попросив свою знайому ОСОБА_2 відвезти його в с.Маківка Рокитнянського району, що власне і зробила остання, привізши його на власному автомобілі "ВАЗ 2105", д.н.з. НОМЕР_1, 28.07.2018 близько 00:05 години у вказаний населений пункт.

Знаходячись поблизу території ТОВ "АМОК-К", з метою реалізації свого злочинного умислу, ОСОБА_1 таємно від оточуючих обійшов огороджену територію товариства до її тильної сторони, де переліз через огорожу, пройшов через приміщення ферми №5, яке є суміжним із приміщенням ферми №6, та ключем, який взяв напередодні, відчинив двері до останнього. Знаходячись у приміщенні ферми №6, обвинувачений висипав із шести мішків корм у годівниці, в кожен з яких він у послідуючому помістив по одному поросяті вагою близько 10 кг, які у послідуючому виніс за межі території товариства. Також ним було викрадено та винесено за територію товариства один мішок комбікорму "Д-Мікс" вагою 25 кг.

Викраденим майном обвинувачений у послідуючому розпорядився на власний розсуд.

Своїми умисними протиправними діями ОСОБА_1 завдав ТОВ "АМОК-К" майнову шкоду на загальну суму 9198.00 грн., яка частково відшкодована ним під час досудового розслідування кримінального провадження на суму 5000.00 грн.

Враховуючи те, що обвинувачений у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового розслідування злочину при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі представник потерпілого та обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності їх позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку з підстав розгляду провадження у звязку із недослідженням доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження у порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, обмежившись допитом обвинуваченого та дослідженням даних, які характеризують особу винного.

Обвинувачений ОСОБА_1 у судовому засіданні визнав себе винним повністю у інкримінованому йому злочині та суду показав, що дійсно він був заджений 14.09.2017 Білоцерківським міськрайонним судом Київської області за ч.1 ст.309 КК України із призначеннням покарання у вигляді двох років позбавлення волі та був звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком один рік.

Крадіжку свиней із свиноферми він вирішив вчинити раніше, а також завчасно домовився про їх продаж.

27.07.2018 близько 24:00 години він з метою вчинення крадіжки попросив свою знайому ОСОБА_2 відвезти його в с.Маківка Рокитнянського району. Вона приевзла його до початку села, де він вийшов та через поле пішов до ферми. Там він переліз через паркан та через приміщення ферми № 5 пройшов до ферми №6, від дверей якого у нього був ключ, який він попередньо взяв під час роботи, оскільки він працював на фермі. За допомогою ключа він відкрив двері та замкнув оостанні за собою, щоб його не побачила охорона. Переюуваючи у приміщенні ферми, він побачив мішки з кормом для свиней, висипав із шести мішків корм по одному у годівницю і в кожен із них поклав по одному поросяті вагою 10 кг. Потім по два мішки він переніс їх до паркану. Також він переніс до паркану один мішок із преміксом. Мішки він перекинув через паркан, а потім переніс полем до місця, де його залишила ОСОБА_2. Після цього він зателефонував їй та попросив його забрати. Вона приїхала і він помістив мішки до багажника і після чого вона відвезла його до м.Узин, де він продав свиней за 10000.00 грн. особі, з якою він попередньо домовився про продаж.

Розкаюється у скоєному та обіцяє більше не повторювати протиправних вчинків та просив не позбавляти волі, а він у свою чергу відшкодує заподіяні збитки у повному обсязі.

З огляду на викладенні у обвинувальному акті та визнані обвинуваченим обставини вчинення злочину суд приходить до висновку, що у даному кримінальному провадженні знайшли своє підтвердження всі обставини, які підлягають доказуванню відповідно до положень ст. 91 КПК України і в тому числі щодо події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину) та винуватості обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні злочину, форми його вини, мотиву і мети вчинення злочину.

Суд вважає, що дії ОСОБА_1 кваліфіковані вірно за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене повторно та поєднане з проникненням у інше приміщення і його вина у вчиненні вказаного злочину є доведеною.

Вирішуючи питання про призначення обвинуваченому міри покарання, суд виходить із вимог ст. 65 КК України і враховує характер та ступінь тяжкості вчиненого ним злочину та його суспільну небезпечність, наявність чи відсутність пом'якшуючих та обтяжуючих покарання винного обставин, дані про його особу, відношення до скоєного та конкретні обставини справи.

З огляду на зміст санкції ч. 3 ст. 185 КК України та вимог статті 12 цього Кодексу, вчинений обвинуваченим злочин відноситься до категорії тяжких злочинів.

Відповідно до ст. 66 КК України, обставинами, що пом'якшують покарання винного, є його щире каяття та активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування заподіяної злочином шкоди, які суд визнає сукупністю помякшуючих покарання винного обставин.

Обставин, що обтяжують покарання винного, судом відповідно до ст. 67 КК України не встановлено.

Відповідно до ч. 2 ст. 50 КК України, покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засудженого, а також запобігання вчиненню нових злочинів, як засудженими, так і іншими особами. Окрім того, відповідно до положень статті 17 Закону України від 23 лютого 2006 р. № 3477-ІV «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» (далі - Суд) передбачено, що «при розгляді справ суди застосовують Конвенцію та практику Суду як джерело права», а тому з урахуванням позиції Європейського суду з прав людини, відповідно до якої покарання як втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистий і надмірний тягар для особи) (справи «Фрізен проти Росії» від 24.03.2005; «Ісмайлова проти Росії» від 29.11.2007).

Як у справі «Бакланов проти Росії» (рішення від 09.06.2005), так і у справі «Фрізен проти Росії» (рішення від 24.03.2005) Суд зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним».

Враховуючи суспільну небезпечність скоєного обвинуваченим злочину (спрямований проти власності), на що вказує його характер (умисний корисливий злочин) та спричинені ним наслідки (заподіння матеріальної шкоди невеликого розміру), тяжкість злочину (є тяжким злочином), сукупність помякшуючих покарання винного обставин, відсутність обтяжуючих його покарання обставин, дані про його особу, який посередньо характеризуються по місцю проживання та роботи, не перебуває на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога, раніше притягувався до кримінальної відповідальності та має непогашену судимість, новий злочин вчинив в період іспитового строку і що вказує на його стійке небажання виправитися, суд приходить до висновку, що виправлення ОСОБА_1 без ізоляції від суспільства є неможливим. ОСОБА_1 необхідно призначити за вчинений злочин покарання в межах санкції частини третьої статті 185 КК України у вигляді трьох років позбавлення волі.

Зважаючи, що новий злочин ОСОБА_1 вчинив в період іспитового строку, остаточне покарання необхідно призначити йому у відповідності до положень ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком щодо нього Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2017 і таким визначити три роки три місяці позбавлення волі.

Визначене таким чином ОСОБА_1 покарання на переконання суду буде відповідати не тільки тяжкості вчиненого ним злочину, обставинам справи, але й особі обвинуваченого, буде обґрунтованим, необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчиненню ним нових злочинів і таке втручання у його права та свободи буде виправданим.

Речовий доказ - ключ, що був поміщений до пакету № 1291450 та переданий на відповідальне зберігання потерпілому, після набрання вироком законної сили залишити у володінні останнього.

Речовий доказ - мішок з комбікормом марки "Д-Мікс", який перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути потерпілому.

Цивільний позов у провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою.

Керуючись ст. ст. 368-370, 373-374 КПК України, суд,-

УХВАЛИВ :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України злочину та призначити покарання у виді трьох років позбавлення волі.

Остаточне покарання призначити ОСОБА_1 у відповідності до положень ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком щодо нього Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 14.09.2017 і таким визначити три роки три місяці позбавлення волі.

Строк відбування покарання ОСОБА_1 рахувати з дня тримання його під вартою - з 11.03.2019.

Запобіжний захід щодо обвинуваченого ОСОБА_1 до набрання вироком законної сили залишити раніше обраний - тримання під вартою та утримувати його в ДУ "Київський слідчий ізолятор".

Речовий доказ - ключ, що був поміщений до пакету № 1291450 та переданий на відповідальне зберігання потерпілому, після набрання вироком законної сили залишити у володінні останнього.

Речовий доказ - мішок з комбікормом марки "Д-Мікс", який перебуває на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів Рокитнянського ВП Миронівського ВП ГУ НП в Київській області, після набрання вироком законної сили повернути потерпілому.

Цивільний позов у провадженні не заявлявся, процесуальні витрати відсутні.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржено до Київського апеляційного суду через Рокитнянський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору і не пізніше наступного дня надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Суддя О.В.Литвин

Вирок набрав законної сили «____»____20__