Рішення № 81021679, 21.03.2019, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

Справа №359/315/19

Провадження №2-о/359/33/2019

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2019 року м. Бориспіль

Бориспільський міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючого судді Чирки С.С.,

при секретарі Гомолі О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1, заінтересована особа ОСОБА_2 про встановлення факту, що має юридичне значення

ВСТАНОВИВ:

У лютому 2019 року до Бориспільського міськрайонного суду звернулася

ОСОБА_1 із заявою про встановлення юридичного факту, а саме, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 6 квітня 2017 року є її матір’ю та рідною бабою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, який помер 29.01.2014 року. Також заявниця просить встановити факт постійного її проживання із матір’ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини.

Необхідність звернення до суду обґрунтовує тим, що після смерті матері нотаріусом їй відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв’язку з пропуском строку на її прийняття, а також у зв’язку із допущеними помилками у документах, що підтверджують факт родинних стосунків, у зв’язку з чим вона вимушена звернутися до суду із даною заявою.

Заявник та її представник до суду не з’явились. Від представника заявника надійшла заява про слухання справи у його відсутність, на заяві наполягає та просить її задовольнити.

Заінтересована особа до суду також не з’явилася. Причини неявки суду не повідомляла. Про час та місце розгляду справи повідомлялася належним чином.

Дослідивши матеріали справи суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, із свідоцтва про право власності на житло від 11 березня 1994 року № 1356 вбачається, що квартира № 10, яка знаходиться в будинку № 11 по вул. Київський шлях у м. Бориспіль належить на праві приватної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (а.с.7).

Згідно повторного свідоцтва про смерть, серії І-ОК № 371121, ОСОБА_4 помер 29 січня 2014 року, а 6 квітня 2017 року померла ОСОБА_3, що підтверджується свідоцтвом про смерть, серії І-ОК № 398190 (а.с.8,10).

Заявниця стверджує, що ОСОБА_3 доводиться їй та заінтересованій особі ОСОБА_2 матір’ю. В свою чергу ОСОБА_4 є онуком ОСОБА_3 та сином заінтересованої особи ОСОБА_2. Після смерті ОСОБА_4 спадщину у вигляді частини спадкової квартири прийняла його баба ОСОБА_5, шляхом постійного проживання із спадкодавцем у спадковій квартирі. Після смерті ОСОБА_3 спадщину у вигляді цілої квартири прийняла ОСОБА_1

Із досліджених судом доказів, а саме: копій витягів з ДРАЦС, копій свідоцтв про народження ОСОБА_6, про розірвання шлюбу, про укладення шлюбу з ОСОБА_7, про розірвання шлюбу з ОСОБА_7, про народження ОСОБА_8, про народження ОСОБА_4 та про розірвання шлюбу з ОСОБА_9, вбачається, що спадкодавиця ОСОБА_3 до реєстрації шлюбу мала дівоче прізвище ОСОБА_10, а прізвище її чоловіка – ОСОБА_6. Після реєстрації даного шлюбу ОСОБА_10 змінила прізвище на ОСОБА_6. Від даного шлюбу народилася заявниця – ОСОБА_6, яка у подальшому у зв’язку з укладенням шлюбу змінювала своє прізвище на Дробницьку та ОСОБА_7. Водночас, у паспорті матері заявника, у свідоцтві про смерть, а також у правовстановлюючому документі на спадкове майно прізвище останньої зазначено, як ОСОБА_3.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до переконання, що дійсно заявник не може реалізувати своє право на оформлення спадщини, яка відкрилася після смерті її матері, у зв’язку з допущеними помилками у документах, які підтверджують родинність їхніх стосунків.

Також судом встановлено, що у дошлюбному прізвищі заінтересованої особи також допущено помилку та замість «Чікаліна» помилково зазначено «Чекаліна» та «Чикаліна». Ця обставина перешкоджає встановленню факту родинних відносин спадкодавця

ОСОБА_4 та його баби – ОСОБА_3, яка після смерті свого онука прийняла спадщину у виді частини спадкової квартири. А це, у свою чергу, перешкоджає заявнику оформити свої спадкові права на цілу квартиру, яку вона успадкувала після смерті своєї матері ОСОБА_3. Тому дані факти підлягають встановленню в судовому порядку.

Встановлено, що 29 січня 2014 року помер ОСОБА_4. Спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 є його матір ОСОБА_2 Проте, згідно наданої суду заяви, остання дану спадщину не прийняла. Дану спадщину прийняла лише його баба – ОСОБА_3, як спадкоємець за законом другої черги, шляхом постійного проживання із спадкодавцем на час його смерті у спадковій квартирі. Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом довідками КП «ЖРЕУ» від 21.11.2018 року (ч. 3 ст. 1268 ЦК України). Тому ОСОБА_3 вважається такою, що прийняла спадщину після смерті свого онука ОСОБА_4 та з часу відкриття спадщини стала власником усієї квартири.

Водночас, свідоцтво про право на спадщину ОСОБА_3 не оформила, оскільки 6 квітня 2017 року померла. Після її смерті відкрилася спадщина яка складалася із цілої квартири № 10, яка знаходиться в будинку № 11 по вул. Київський шлях у м. Бориспіль, до спадкування якої закликалися спадкоємці за законом першої черги – дочки спадкодавця (заявник та заінтересована особа).

Відповідно до ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину.

Із виписки з медичної карти амбулаторного (стаціонарного) хворого ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_3, страждала на ІХ ІІ ст., кризовий перебіг, важка ступінь, 3 ст., ІХС: кардіосклероз, СМ ІІА ст., хронічний бронхіт у зв’язку з чим з 2015 року потребувала стороннього догляду, який здійснювала дочка хворої – ОСОБА_1. Також з паспорту громадянина ОСОБА_11 Федерації ОСОБА_1 вбачається, що останній органом міграційної служби України продовжено строк перебування на території України до 28.09.2015 року за адресою проживання матері ОСОБА_3, а саме у квартирі № 10, яка знаходиться в будинку № 11 по вул. Київський шлях у м. Бориспіль. Згідно акту обстеження житлово-побутових умов від 29.12.2019 року, виданого депутатом Бориспільської міської ради ОСОБА_12, також вбачається, що ОСОБА_1 починаючи з травня 2015 року і по даний час постійно проживає у спадковій квартирі АДРЕСА_1. Факт проживання у цій квартирі та її утримання також підтверджується наданими заявником квитанціями про оплату за надані житлово-комунальні послуги.

Викладені обставини свідчать про прийняття заявником спадщини у вигляді вказаної квартири після смерті своєї матері. Водночас, заявниця не може отримати свідоцтво про право власності на спадкову квартиру, оскільки нотаріусом їй відмовлено у цьому з огляду на пропущення строку на прийняття спадщини, а також, як встановлено судом, з огляду на допущені помилки у прізвищах спадкодавців та заявника. Це перешкоджає заявнику довести родинність своїх стосунків із спадкодавцями.

Відповідно до ст. 315 ЦПК України справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян, зокрема й встановлення факту родинних стосунків, розглядаються судом, коли неможливо одержати чи відновити заінтересованими особами відповідних документів, що посвідчують ці факти.

Розділом І Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 18.10.2000 року № 52/5, встановлено, що державна реєстрація актів цивільного стану проводиться з метою забезпечення реалізації прав фізичної особи та офіційного визнання і підтвердження державою фактів народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті. Органами державної реєстрації актів цивільного стану, які проводять державну реєстрацію, є відділи ДРАЦС районних, районних у містах, міських (міст обласного значення), міськрайонних управлінь юстиції та виконавчі органи сільських, селищних, міських (крім міст обласного значення) рад.

Пунктом 1.5. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 року № 96/5, встановлено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом.

Смерть спадкодавця ОСОБА_3 та вилучення органом ДРАЦС її паспорту є беззаперечною підставою, яка свідчить про неможливість внесення змін до актового запису щодо її прізвища. Заінтересована особа ОСОБА_2, згідно поданої суду заяви, також не здійснює жодних дій для внесення змін до актового запису про своє народження у частині виправлення допущеної помилки у дошлюбному прізвищі та зазначення його правильно, як «Чікаліна». Дана обставина перешкоджає нотаріусу можливість встановити родинність стосунків між онуком (ОСОБА_4Ю.) та бабою (ОСОБА_3Л.), а це у свою чергу перешкоджає заявниці оформити свої спадкові права на майно, набуте у власність після смерті матері ОСОБА_3. Отже дані факти підлягають встановленню у судовому порядку, а заява - задоволенню.

Відповідно до п. 2 постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 30.05.2008 року «Про судову практику у справах про спадкування» якщо виникнення права на спадкування залежить від доведення певних фактів, особа може звернутися в суд із заявою про встановлення цих фактів, яка, у разі відсутності спору, розглядається за правилами окремого провадження. Зокрема, у такому порядку суди повинні розглядати заяви про встановлення родинних відносин із спадкодавцем, проживання з ним однією сім’єю, постійного проживання разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, прийняття спадщини, яка відкрилася до 1 січня 2004 року тощо.

Згідно п. 23 вказаної Постанови якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, а не про встановлення факту прийняття спадщини.

Із встановлених судом обставин вбачається доведеним як факт родинних відносин заявниці зі своєю матір’ю ОСОБА_3, ОСОБА_3 зі своїм онуком ОСОБА_4, так і факт постійного спільного проживання заявниці зі спадкодавцем (матір’ю ОСОБА_3Л.) на момент смерті останньої у спадковій квартирі. Отже вимога про встановлення вказаного факту також підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 76, 81, 263, 264, 265, 315, 316, 319 ЦПК України суд

ВИРІШИВ:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту задовольнити.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка померла 6 квітня 2017 року є матір’ю ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_4, та рідною бабою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, померлого 29.01.2014 року.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_1 разом з матір’ю ОСОБА_3 на час відкриття спадщини, 6 квітня 2017 року, за адресою: АДРЕСА_2.

Рішення може бути оскаржене до Київського Апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п’ятнадцяти днів з дня його складення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Відповідно до п.п. 15.5 п. 1 Розділу ХШ «Перехідні положення» ЦПК України в новій редакції до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повний текст рішення складено 29 березня 2019 року.

Суддя Чирка С.С.