Рішення № 81017017, 09.04.2019, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

09 квітня 2019 р. № 520/1601/19

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сагайдака В.В.,

за участі: секретаря судового засідання - Югова С.А.,

позивача - ОСОБА_2,

представника позивача - ОСОБА_1,

представника третьої особи (Регіональна філія "Південна залізниця" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ") - Гараєва О.С.,

представника третьої особи (ПАТ "ХАРКІВГАЗ") - Смолякова І.О.,

представника третьої особи (Прокуратура Харківської області) - Маматов М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, адреса для листування: АДРЕСА_2) до Кегичівської селищної ради Харківської області (64003, Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина, 33, код ЄДРПОУ 04396963), треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Прокуратура Харківської області (61050, м.Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108), Публічне акціонерне товариство "ХАРКІВГАЗ" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500), Регіональна філія "Південна залізниця" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" (61052, м.Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7, код ЄДРПОУ 40081216) про визнання протиправним та скасування рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_2, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з зазначеним позовом та просить суд визнати протиправним та скасувати рішення ХLІХ сесії VII скликання Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області за номером 825, від 23 листопада 2018 року.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішення ХLІХ сесії VII скликання Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області за номером 825, від 23 листопада 2018 року ґрунтується на помилкових судженнях суб'єкта владних повноважень, є незаконним та таким, що підлягає скасуванню.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 12.03.2019 р. залучено до участі у справі третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору - Прокуратуру Харківської області, Публічне акціонерне товариство "ХАРКІВГАЗ", Регіональну філію "Південна залізниця" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ".

Позивач та представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судове засідання не прибув, був повідомлений своєчасно та належним чином про дату, час та місце судового розгляду справи. Згідно змісту відзиву на позовну заяву у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 заперечував та просив суд відмовити в їх задоволенні. Справу просив розглядати за відсутності уповноваженого представника.

Представник третьої особи, Прокуратури Харківської області, у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи, Публічного акціонерного товариства "ХАРКІВГАЗ", у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Представник третьої особи, Регіональної філії "Південна залізниця" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ", у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Судом встановлено, що 15.11.2018 р. ОСОБА_2 звернувся до Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області з заявою про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки(а.с.19).

До заяви позивачем додано: графічні матеріали з зазначенням місця розташування земельної ділянки; технічний паспорт БТІ на нежитлову будівлю; два договори купівлі-продажу нежитлової будівлі; два витяги з ДРРП на нежитлову будівлю; паспорт громадянина України, довідку з ідентифікаційним номером, витяг з ЄДДР щодо реєстрації місця проживання.

На засіданні постійної комісії у сфері регулювання земельних відносин та охорони навколишнього середовища від 20.11.2018 р. комісією вирішено відмовити гр. ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою(а.с.107-110).

За результатами розгляду заяви позивача рішенням ХLІХ сесії VII скликання Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області №825 від 23 листопада 2018 року відмовлено гр. ОСОБА_2 у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування будівель торгівлі орієнтовною площею 0,0063 та, розташованої за адресою: АДРЕСА_3 (відповідно до доданого картографічного матеріалу)(а.с.7).

Не погоджуючись з прийнятим рішенням позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з даним позовом.

Стаття 14 Конституції України гарантує право власності на землю. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.

Відповідно до пункту "б" частини першої статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Згідно із п.34 ч.1 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин вирішуються виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради.

Таким чином, способом волевиявлення ради, яка розпоряджається майном від імені відповідної територіальної громади, з регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесією.

Частинами першою і другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування" передбачено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень. Рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Згідно з ч.1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 118 Земельного кодексу України, що визначає порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Отже, Земельним кодексом України визначено вичерпний перелік підстав для відмови особі в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, при цьому зобов'язано орган державної влади або орган місцевого самоврядування у випадках ухвалення рішення про відмову в надані такого дозволу належним чином мотивувати причини цієї відмови.

Зі змісту відзиву на позов вбачається, що підставою для відмови селищною радою у наданні відповідних погоджень стала наявність у земельних ділянок наступних ознак:

відноситься до земель державної власності, наданих у постійне користування в межах населеного пункту;

цільове призначення земельної ділянки «землі промисловості транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення, землі, що використовуються для транспорту та зв'язку»;

земельна ділянка є частиною загальної земельної ділянки, яка надана у постійне користування, для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту, згідно державного акту на землю на право постійного користування землею виданому Статутному територіально-галузевому об'єднанню «Південна залізниця» (ПАТ «Укрзалізниця»).

Суд зазначає, що згідно акту комісійного обстеження з використанням засобів вимірювання працівниками «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» встановлено, що об'єкт нерухомості позивача знаходиться на відстані 0,2 м від земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, що належить «Південна залізниця» ПАТ «Укрзалізниця». Але земельна ділянка, щодо якої позивач звернувся до Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області, має на 21 квадратний метр більше площу, ніж об'єкт нерухомості позивача площею 42 кв. метра. Уникнути перетинання в даному випадку є неможливим.

Згідно пояснень ПАТ «Харківгаз», об'єкт нерухомості позивача встановлений з порушенням охоронної зони газопроводу високого тиску на 1 метр з одного боку, та 4.5 метра з іншого боку.

Земельна ділянка загальною площею 23,3876 га надана у постійне користування статутного територіально-галузевого об'єднання «Південна залізниця» для забезпечення роботи залізничного транспорту згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії НОМЕР_3, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 8(а.с.143).

Вказаний Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою охоплює собою три земельні ділянки, при цьому, земельна ділянка, на яку мав намір розробити проект землеустрою ОСОБА_2, знаходиться в межах (перетинання) земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.

У результаті реорганізації підприємств залізничного транспорту згідно із Законом України від 23.02.2012 №4442-VI «Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування» та постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 №200 «Про утворення публічного акціонерного товариства «Українська залізниця»», до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені відомості щодо зміни право користувача земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 - на АТ «Українська залізниця».

Відтак, АТ «Укрзалізниця» є належним користувачем земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.

Відповідно до ст. 92 Земельного кодексу України право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Згідно з ст. 23 Закону України «Про транспорт» до земель залізничного транспорту належать землі, надані в користування підприємствам і організаціям залізничного транспорту відповідно до чинного законодавства України. До складу цих земель входять землі, які є смугою відведення залізниць, а саме землі, надані під залізничне полотно та його облаштування, станції з усіма будівлями і спорудами енергетичного, локомотивного, вагонного, колійного, вантажного і пасажирського господарства, сигналізації та зв'язку, водопостачання, каналізації, захисні та укріплюючі насадження, службові, культурно-побутові приміщення та інші споруди, необхідні для забезпечення роботи залізничного транспорту.

Відповідно до вимог п. б ч. 4 ст. 83, п. б ч. 4 ст.84 Земельного кодексу України, до земель комунальної та державної власності, які не можуть передаватись у приватну власність, належать, зокрема, землі під залізницями та землями під державними залізницями.

Відповідно до ч. 1 ст. 83 Земельного кодексу України землі, які належать на праві власності територіальним громадам сіл, селищ, міст, є комунальною власністю, згідно ч. 2 цієї ж статті у комунальній власності перебувають усі землі в межах населених пунктів, крім земельних ділянок приватної та державної власності.

Вказане вище свідчить про відсутність правових підстав для відчуження чи припинення постійного користування АТ «Укрзалізниця» частиною земельної ділянки, якою товариство володіє та користується на законних підставах згідно Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою і яка внесена до його статутного капіталу.

Крім того, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 13.05.2016 №58980493 власником земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 є Держава в особі Кегичівської районної державної адміністрації в Харківській області, код ЄДРПОУ 23912956(а.с.143).

Відомості про приналежність земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 до земель державної власності відображені також в довідці зі звітності з кількісного обліку земель про наявність земель та розподіл їх за власниками земель, землекористувачами, угіддями від 09.10.2018 №434/173-18(а.с.112).

Таким чином, на думку суду, є досить обґрунтованим рішення ХLІХ сесії VII скликання Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області за номером 825, від 23 листопада 2018 року про відмову на підставі перетинання меж земельних ділянок та порушення охоронної зони газопроводу високого тиску.

Позивач не позбавлений права звернутись до Кегичівської селищної ради Кегичівського району Харківської області про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на певній, розумній відстані від земельної ділянки залізниці та газопроводу високого тиску.

З огляду на встановлені судом обставини, позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Приписами ч. 1 ст. 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Отже, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 19, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1, адреса для листування: АДРЕСА_2) до Кегичівської селищної ради Харківської області (64003, Харківська область, Кегичівський район, смт. Кегичівка, вул. Волошина, 33, код ЄДРПОУ 04396963), треті особи без самостійних вимог на предмет спору - Прокуратура Харківської області (61050, м. Харків, вул. Богдана Хмельницького, 4, код ЄДРПОУ 02910108), Публічне акціонерне товариство "ХАРКІВГАЗ" (61109, м. Харків, вул. Безлюдівська, 1, код ЄДРПОУ 03359500), Регіональна філія "Південна залізниця" АТ "УКРЗАЛІЗНИЦЯ" (61052, м.Харків, вул. Євгена Котляра, буд. 7, код ЄДРПОУ 40081216) про визнання протиправним та скасування рішення - відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку, передбаченому п.п. 15.5. п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.

В разі, якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09 квітня 2019 р.

Суддя Сагайдак В.В.