Рішення № 81017000, 04.04.2019, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

вул. Герасима Кондратьєва, 159, м. Суми, 40021, E-mail: inbox@adm.su.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 квітня 2019 р. Справа № 480/601/19

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Павлічек В.О.,

за участю секретаря судового засідання - Нікітас К.В.,

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1 (далі по тексту - позивач, ОСОБА_1М.), звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (далі по тексту - відповідач), в якій просить:

- визнати протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок пенсії, назначеної за вислугу строків служби згідно до ст. 12 «а», 13 «а», 13 «в» Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням підстав звільнення, з моменту призначення пенсії за вислугу років установити її на рівні 63 процентів від загальної суми грошового забезпечення;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі ОСОБА_3В згідно до статей 12 «а», 13 «а» та 13 «в» Закону України № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням підстав звільнення здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 63 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 08 липня 1994 року з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та забезпечити виплату одним платежем в повному обсязі.

Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що відповідачем було призначено пенсію ОСОБА_1 в меншому розмірі, чим встановлено законодавством, а саме при призначенні пенсії не було враховано підстави звільнення - через хворобу. Позивач вважає, що при призначення пенсії мав право на розрахунок пенсії в розмірі 63% від суми грошового забезпечення, оскільки підставою його звільнення являється неможливість проходження подальшої служби через хворобу, а разом з тим, він мав статус особи, яка приймала участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесений до категорії 3 та маючи вислугу більше 21 року.

Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомлення (викликом) учасників справи та встановлено відповідачу 15-денний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

На виконання зазначеної ухвали представником відповідача подано до суду відзив, в якому проти позовних вимог заперечує та просить відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що позивач звільнений зі служби 08.07.1994 згідно з п. "б" ст. 64 через хворобу (в запас). На день звільнення зі служби вислуга років склала 21 рік 09 місяців 11 днів, у тому числі календарна вислуга - 21 рік 07 місяців 22 дні, а отже підстави для перерахунку позивачу пенсії у розмірі 63 % відсутні (а.с. 45-46).

В подальшому позивачем було подано додаткові пояснення, в яких позивач зазначив, що не погоджується з позицією відповідача і просить задовольнити позовні вимоги (а.с. 51).

В судовому засіданні позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позовних вимог заперечував та просив відмовити в їх задоволенні.

Суд, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності, вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що наказом Управління внутрішніх справ в Сумській області від 08 липня 1994 р. № 82 о/с позивач відповідно до Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ був звільнений з органів внутрішніх справ за ст.64 п. «б» - через хворобу (а.с. 13).

Відповідно до висновку Управління внутрішніх справ в Сумській області від 20.07.1994 року № 98/5848 при звільненні позивачу було призначено пенсію за вислугу років в розмірі 58 % сум грошового забезпечення (а.с. 14).

При цьому на момент звільнення зі служби позивач був особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи ІІІ категорії.

На даний час позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи І категорії та інвалідом ІІІ групи, захворювання якого пов'язаного з виконанням обов'язків по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, що підтверджується посвідченнями серії А № 426229 від 19.04.2006 року та серії Є № 026730 від 06.04.2006 року (а.с. 8),

ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області та отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (а.с. 8).

Позивач неодноразово звертався з заявами до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про перерахунок йому пенсії в розмірі 63 % сум грошового забезпечення (а.с. 19, 21, 23, 25).

Листами від 25.04.2018 року № 1400/Б-11, від 13.08.2018 року № 2011/Б-11, від 25.10.2018 року № 2324/Б-11 та від 19.11.2018 року № 2442/Б-11 Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області зокрема повідомляло позивача, що за матеріалами пенсійної справи, переданої управлінням Міністерства внутрішніх справ України в Сумській області, позивач звільнений зі служби згідно п. "б" ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ через хворобу " у запас", а тому підстави для перерахунку пенсії у розмірі 63 % відсутні (а.с. 20, 22, 24, 26).

Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України - військовослужбовців Збройних Сил України, Прикордонних військ України, Національної гвардії України, Управління державної охорони, інших військових формувань, що створюються Верховною Радою України, Служби безпеки України, осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ України та членів їх сімей, а також військовослужбовців колишніх Збройних Сил СРСР, органів державної безпеки і внутрішніх справ СРСР та членів їх сімей, визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії).

Відповідно до ч. 1 ст. 1 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ при наявності встановленої цим Законом вислуги на військовій службі і на службі в органах внутрішніх справ мають право на довічну пенсію за вислугою років служби.

Згідно до п. "а" ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) право на пенсію за вислугою строків служби мають, особи офіцерського складу, прапорщики і мічмани, військовослужбовці надстрокової служби та військової служби за контрактом, особи начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають на день звільнення зі служби вислугу на військовій службі або на службі в органах внутрішніх справ 20 років і більше.

Пунктом "а" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) встановлено, що особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт "а" статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Судом встановлено, що позивач відповідно до наказу Управління внутрішніх справ в Сумській області від 03.07.1994 р. № 82 звільнений з посади начальника відділу аналізу, планування, контролю та правового забезпечення штабу УВС України в Сумській області за ст. 64 п. «б» - через хворобу (а.с. 13).

В силу положень ст. 62 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 р. № 114 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби провадиться:

а) у запас Збройних Сил СРСР (з постановкою на військовий облік), якщо звільнені особи не досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають військові звання і за станом здоров'я придатні до військової служби;

б) у відставку, якщо звільнені особи досягли граничного віку, встановленого Законом СРСР "Про загальну військову повинність" для перебування в запасі осіб, які мають відповідні військові звання або визнані військово-лікарськими комісіями непридатними за станом здоров'я до військової служби (із зняттям з військового обліку).

Отже законодавством передбачено два види звільнення осіб рядового і начальницького складу зі служби: у запас та у відставку.

Разом з тим, відповідно до п. «б» ст. 64 Положення про проходження служби рядовим і начальницьким складом органів внутрішніх справ, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 29.07.1991 р. № 114 (в редакції, що діяла на час призначення пенсії) особи середнього, старшого і вищого начальницького складу звільняються зі служби в запас (з постановкою на військовий облік): через хворобу - у разі визнання їх непридатними до військової служби в мирний час (у військовий час - обмежено придатними 2-го ступеня) за рішенням військово-лікарської комісії.

Отже, позивач є особою, що звільнена в запас через хворобу, а не у відставку через хворобу, з огляду на що в силу положень п. «а» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсія за вислугу років має призначатись у розмірі 50 процентів відповідних сум грошового забезпечення; за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення.

Крім того, в силу п. «в» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» особам, зазначеним у пунктах "а" і "б" цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

Таким чином, беручи до уваги, що на момент звільнення зі служби вислуга років ОСОБА_1 становила 21 рік 09 місяців 11 днів, позивач мав статус учасника ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби, віднесеного до 3 категорії, пенсія за вислугу років має складати 58 процентів відповідних сум грошового забезпечення.

А відтак підстави щодо призначення пенсії ОСОБА_1 у розмірі 63 % відповідних сум грошового забезпечення відсутні.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок пенсії, назначеної за вислугу строків служби, згідно до ст. 12 «а», 13 «а», 13 «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням підстав звільнення, з моменту призначення пенсії за вислугу років, установити її на рівні 63 процентів від загальної суми грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі ОСОБА_3 згідно до статей 12 «а», 13 «а» та 13 «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням підстав звільнення, здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 63 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 08 липня 1994 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та забезпечити виплату одним платежем в повному обсязі, є необгрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправною бездіяльності Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі ОСОБА_3 щодо відмови ОСОБА_1 провести перерахунок пенсії, назначеної за вислугу строків служби, згідно до ст. 12 «а», 13 «а», 13 «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» з урахуванням підстав звільнення, з моменту призначення пенсії за вислугу років, установити її на рівні 63 процентів від загальної суми грошового забезпечення та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області в особі ОСОБА_3 згідно до статей 12 «а», 13 «а» та 13 «в» Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», з урахуванням підстав звільнення, здійснити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 в розмірі 63 процентів відповідних сум грошового забезпечення з 08 липня 1994 року, з нарахуванням компенсації втрати частини доходів та забезпечити виплату одним платежем в повному обсязі - відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Апеляційні скарги до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подаються через Сумський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 09.04.2019 року.

Суддя В.О. Павлічек