Рішення № 81016309, 09.04.2019, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2019 року м. Київ № 320/5923/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого-судді Панової Г.В., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до міського голови м. Бровари Київської області Броварської міської ради

Сапожко Ігоря Васильовича,

Броварської міської ради Київської області

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до міського голови м. Бровари Київської області Броварської міської ради Сапожко Ігоря Васильовича (далі - відповідач-1), Броварської міської ради (далі - відповідач-2) в якому просить суд, з урахуванням уточнених позовних вимог:

- визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача-1 за внесення змін до розпорядку особистого прийому громадян, що передбачають пільги для позачергового прийому громадян всупереч Закону України « Про звернення громадян»;

- зобов'язати відповідача-1 внести зміни до розпорядку особистого прийому громадян, що передбачають пільги для позачергового прийому громадян відповідно до Закону України « Про звернення громадян»;

- визнати протиправними дії/бездіяльність відповідача-1 за порушення Закону України «Про звернення громадян», ст. 22, 58 Конституції України під час особистого прийому 26.09.2018 року, та розгляду заяви позивача не в позачерговому порядку, як особи, що має пільги для позачергового прийому, та розгляд скарги позивача за його відсутності та не надання відповіді з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, та без надання порядку оскарження наданої відповіді;

- зобов'язати відповідача-1 розглянути скаргу позивача в його присутності, та надати відповідь з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення, та надати результати розгляду до суду і позивачу;

- зобов'язати Броварську міську ради відшкодувати позивачу матеріальні збитки в розмірі 10000 грн., та стягнути з відповідача-2 відповідні кошти;

- зобов'язати Броварську міську раду відшкодувати позивачу моральну шкоду в розмірі 10000 грн. та стягнути з відповідача-2 вказані кошти.

В обґрунтування позовних вимог позивачем вказано, що він є особою з інвалідністю внаслідок війни ІІ групи та має права і пільги передбачені Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». Також позивач вказав, що він відноситься до осіб прирівняних до осіб з інвалідністю внаслідок Великої Вітчизняної війни та має право на пільги і переваги встановлені для інвалідів Великої Вітчизняної війни. Крім того, позивач зазначив, що відноситься до постраждалих від аварії на Чорнобильській АЕС ІІІ категорії та має пільги передбачені Законом України «Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

На думку позивача, він має право на позачерговий прийом в міського голови як відповідно до попередньої редакції, так і діючої редакції ст.15 Закону України «Про звернення громадян».

Як вказує позивач, він попередньо за два тижні записався на прийом до міського голови м. Бровари на 19.09.2018, проте міський голова прийом з невідомих причин не проводив, тому позивач повторно записався на прийом до відповідача-1 на 26.09.2018. Водночас, 26.09.2018 позивач майже годину чекав прийому міського голови, але чомусь першочергово приймали інших осіб, які не мають жодних пільг у порівнянні з позивачем.

Позивач стверджує, що розгляд заяв та скарг пільгових категорій, повинен був проводитися в порядку черговості надходження даних скарг, та з урахуванням того, що ОСОБА_1 записався на прийом за два тижні, тому відповідно повинні були розглядатися звернення в порядку черговості запису на прийом.

03.10.2018, як вказав позивач, він звернувся до міського голови м. Бровари Броварської міської ради зі скаргою №Л-2629 «на порушення Закону України «Про звернення громадян» міським головою м. Бровари» та просив розглянути скаргу у присутності скаржника, у свою чергу у відповіді від 04.10.2018 відповідач-1 відмовився надати результати перевірки скарги, не вказав дії вчиненні на виконання скарги та не надав жодної відповіді по суті звернення.

При цьому, позивач звертав увагу, що скаргу розглядала особа, дії якої позивач оскаржує, також відповідач-1 відмовився запросити позивача на розгляд його скарги та не повідомив способу оскарження прийнятої відповіді. Разом з тим, із вказаної відповіді позивачу не відомо коли було вчинено дії на виконання скарги, коли дві особи з інвалідністю внаслідок війни, які були прийняті перед позивачем записані на прийом, коли їх прийняли та чому було запрошено позивача через годину з часу початку особистого прийому. Також позивач вказує, що відповідач-1 не повідомив, чому на сайті Броварської міської ради передбачені пільги для позачергового прийому громадян, зокрема «жінки, яким присвоєно звання «мати-героїня», інваліди, Герої Радянського союзу, Герої України, Герої Соціалістичної праці, приймаються позачергово», що не відповідає Закону України «Про звернення громадян», та чому надають пільги для осіб з інвалідністю внаслідок війни та осіб з інвалідністю внаслідок протиправних дій в однаковому порядку.

Відповідь, надану на зазначену заяву, позивач вважає такою, що не ґрунтується на вимогах Закону України «Про звернення громадян», оскільки міський голова маючи неприязне відношення, змінив передбачені законодавством пільги в попередній редакції ЗУ «Про звернення громадян».

У свою чергу, позивач вказує, що відповідач неодноразово вчиняв проти позивача протиправні дії, що підтверджено неодноразовими рішеннями судів, тому вважає, що вказаними діями йому завдано матеріальної та моральної шкоди та просить стягнути з Броварської міської ради Київської області 10 000 грн. матеріальної та 10 000 грн. моральної шкоди.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15.02.2019 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Крім того, вказаною ухвалою було витребувано у відповідача докази по справі та запропоновано відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 26.02.2019 до участі у справі залучено співвідповідача Броварську міську раду.

Засобами поштового зв'язку до суду надійшов відзив на позовну появу, у якому відповідач-1 позовні вимоги не визнав, просив суд відмовити у задоволенні позову з наступних підстав.

По-перше, статтею 22 Закону України «Про звернення громадян» надано право самостійно органу місцевого самоврядування визначати порядок прийому громадян. Так, пунктом 1 додатку 1 до розпорядження міського голови від 25.07.2018 № 126-ОД передбачено, що позачерговий прийом Героїв Радянського союзу, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, інвалідів Великої Вітчизняної війни, інвалідів, жінок, яким присвоєно звання «Мати-героїня». Разом з тим, окремого порядку прийняття осіб, які мають право на позачерговий прийом чинним законодавством України чи рішенням міської ради, її виконавчого комітету чи розпорядженням міського голови не передбачено, а отже твердження позивача, що його повинні були приймати раніше ніж інших осіб, що мають право на позачерговий прийом є необґрунтованими.

Також, відповідач-1 зазначив, що прийом гр. ОСОБА_1 26.09.2018 було проведено, прийнято його звернення та в передбачений законодавством термін надано відповіді на порушені ним питання, тобто 26.09.2018 позивача було належним чином прийнято та надано відповіді на порушені ним питання у передбачений законодавством строк.

По-друге, стосовно тверджень позивача щодо неналежної підготовки відповіді, а саме не зазначення підстав чому не відбувся прийом міського голови 19.09.2018 зауважив, що у своїй скарзі від 03.10.2018 №9-5-Л-2629 гр. ОСОБА_1 і не запитував інформації щодо прийому 19.09.2018, а в прохальній частині скарги просив перевірити дії при проведенні прийому 26.09.2018 та забезпечити позачерговий прийом.

Відповідач-1 зазначив, що надаючи позивачу відповідь від 04.10.2018 на його скаргу від 03.10.2018 №9-5-Л-2629 гр. ОСОБА_1 не було відмовлено у задоволенні його вимог, а було надано роз'яснення, у свою чергу, у випадку надання роз'яснень законодавство не передбачає обов'язку оформлювати їх письмово та прописувати процедуру оскарження рішення.

По-третє, стосовно тверджень позивача щодо неправомірного не запрошення його для особистого розгляду його звернення, відповідач-1 зазначив,що позивач ознайомлений з порядком звернення на особистий прийом, але з невідомих причин не скористався своїм правом на особистий прийом.

Щодо позовної вимоги позивача про відшкодування йому матеріальних збитків, відповідач-1 вказав, що доказів понесення таких витрат матеріали справи не містять, а сам по собі факт надання відповіді на звернення не означає заподіяння матеріальної шкоди.

Також, відповідач-1 звертав увагу суду, що позивачем не доведено факту наявності будь-яких обставин, що свідчили б про будь-які душевні та/або фізичні страждання та їх природу; приниження честі та гідності позивача або його ділової репутації, тому просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

У свою чергу, позивач скористався правом наданим статтею 163 Кодексу адміністративного судочинства України та подав відповідь на відзив. Відповідно до змісту вказаної відповіді позивач спростовує наведені у відзиві доводи відповідач про те, що ст.22 ЗУ «Про звернення громадян» надано право органу місцевого самоврядування визначати порядок прийому громадян, але при визначенні порядку прийому громадян відповідач мав керуватися нормами цього Закону та порядку черговості, тому позивач який був записаний на прийом за два тижні, мав бути прийнятий на прийом відповідно до часу реєстрації на прийом, в тому числі осіб пільгових категорій.

Крім того, позивач звертав увагу суду, що надання роз'яснення на подану позивачем скаргу від 03.10.2018 є порушенням порядку розгляду скарги та до цього часу відповіді на неї не надано.

Разом з тим, позивач вказав, що ним було викладено обставини відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди та в зв'язку з невизнанням позову відповідач має надати докази, щодо ненадання матеріальних збитків та моральної шкоди позивачу а в відзиві не надано жодних доказів, щодо ненадання матеріальних збитків та моральної шкоди позивачу, що лише підтверджує їх надання.

Відповідно до ч.5 ст. 262 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справу у порядку письмового провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Учасники справи з клопотанням про розгляд справи у судовому засіданні до суду не звертались.

З урахуванням викладеного, розгляд справи судом здійснено без повідомлення (виклику) сторін за наявними у ній матеріалами та доказами.

Розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, згідно наданим посвідченням є інвалідом війни ІІ групи та користується пільгами, встановленими законодавством України для ветеранів війни - інвалідів війни; є інвалідом третьої групи має пільги та переваги, встановлені законодавством СРСР і радянських республік для інвалідів Вітчизняної війни, відповідно до Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», а також є особою, яка постійно працювала або проживала у зонах безумовного та гарантованого добровільного відселення у 1990р., категорії 3, і має право на пільги та переваги, встановлені Законом УРСР « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (а.с.26).

03.10.2018 позивач звернувся до Броварської міської ради Київської області із скаргою на порушення Закону України «Про звернення громадян» міським головою м. Бровари.

Так, у скарзі позивач зазначив, про те, що на його думку він має право на позачерговий прийом міського голови, про те, не зважаючи на це, прийом 19.09.2018 міським головою не проводився, а на прийомі 26.09.2018 він майже годину чекав особистого прийому, оскільки запрошували на прийом інших осіб, які ніби то теж мають пільги на першочерговий прийом.

У вказаній скарзі позивач просив притягнути до відповідальності винних осіб, які 26.09.2018, порушили його права на позачерговий прийом в міського голови та примусили його чекати прийому майже годину, запрошуючи на прийом осіб, які явно не були згідно ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» «Герої Радянського союзу», «Герої соціалістичної праці», «особи з інвалідністю внаслідок війни». Також позивач просив забезпечити позачерговий прийом громадян, згідно зі ст. 15 Закону України «Про звернення громадян» «Героїв Радянського союзу», «Героїв соціалістичної праці», «осіб з інвалідністю внаслідок війни» та враховуючи ст. 22, 58 Конституції України.

Позивач посилаючись на те, що він має пільги встановлені для інвалідів війни ВВВ та осіб з інвалідністю внаслідок війни, просив розглянути заяву в найкоротший термін та відповідно до частини другої ст. 15 та ст. 20 «Про звернення громадян» особисто та в першочерговому порядку.

Крім того, посилаючись на Закон України «Про звернення громадян», позивач вказав на те, що має право бути присутнім, під час розгляду його заяви тому просив повідомити його про час та місце розгляду.

Листом від 04.10.2018 №9-7-3298 за підписом міського голови м. Бровари Виконавчий комітет Броварської міської ради повідомив позивача про те, що розглянувши скаргу позивача від 03.10.2018, зареєстровану за № 9-5-Л-2629 зазначають наступне. Особисті прийоми громадян посадовими особами органів місцевого самоврядування проводиться відповідно до Закону України «Про звернення громадян».

Також, у даному листі відповідачем-1 було повідомлено позивача про те, що « …при проведенні 26.09.2018 мною особистого прийому громадян міста було прийнято 46 осіб, що порушили 27 питань, із них шість осіб мали інвалідність ІІ групи, з яких двоє осіб з інвалідністю ІІ групи - інваліди війни.

Відповідач-1 у листі наголосив, що зауваження позивача щодо проведення особистого прийому громадян, в подальшому також будуть враховані відповідно до вимог чинного законодавства.

Не погодившись із відповіддю, наданою на його скаргу, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи правову оцінку спірним відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов'язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Статтею 5 Закону України «Про інформацію» встановлено, що кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Частиною першою статті першої Закону України «Про звернення громадян» встановлено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Відповідно до частини першої статті 3 Закону України «Про звернення громадян» під зверненнями громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви (клопотання) і скарги.

Згідно із частиною третьою статті 3 цього ж Закону заява (клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності. Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за особою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Частиною першою статті 14 Закону України "Про звернення громадян" передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, посадові особи зобов'язані розглянути пропозиції (зауваження) та повідомити громадянина про результати розгляду. Пропозиції (зауваження) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

У відповідності до частини першої статті 15 Закону України «Про звернення громадян» органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов'язані об'єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань). Заяви (клопотання) Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті які не потребують додаткового вивчення - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку(стаття 20 вказаного Закону).

Керівники та інші посадові особи органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян зобов'язані проводити особистий прийом громадян, що передбачено статтею 22 Закону України «Про звернення громадян».

Так, відповідно до норм вказаної статті, прийом проводиться регулярно у встановлені дні та години, у зручний для громадян час, за місцем їх роботи і проживання. Графіки прийому доводяться до відома громадян. Порядок прийому громадян в органах державної влади, місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм власності, об'єднання громадян визначається їх керівниками. Усі звернення громадян на особистому прийомі реєструються.

Враховуючи обставини справи та характер заявлених позовних вимог, суд вважає, що дослідження спірних правовідносин слід розпочати із відповідності внесення змін відповідачем до розпорядку особистого прийому громадян міського голови, що передбачають пільги для позачергового прийому громадян всупереч Закону України «Про звернення громадян».

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі та в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про місцеве самоврядування України» сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідного села(добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), селища, міста. Згідно з нормами частини четвертої статі 42 цього Закону міський голова, зокрема представляє територіальну громаду, раду та її виконавчий комітет у відносинах з державними органами, іншими органами місцевого самоврядування, об'єднаннями громадян, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форм власності, громадянами, а також у міжнародних відносинах відповідно до законодавства; забезпечує на відповідній території додержання законодавства щодо розгляду звернень громадян; здійснює інші повноваження місцевого самоврядування, визначені цим та іншими законами, якщо вони не віднесені до виключних повноважень ради або не віднесені радою до відання її виконавчих органів.

Як вбачається з наданих до суду розпоряджень Виконавчого комітету Броварської міської ради Київської області, зокрема розпорядження № 125-ОД від 25.07.2018 «Про затвердження графіка особистого прийому керівництвом виконавчого комітету Броварської міської ради» затверджено графік особистого прийому громадян керівництвом виконкому Броварської міської ради в новій редакції (додається). Відповідно до графіку, який доданий до вказаного розпорядження міський голова Сапожко І.В. здійснює прийом громадян у першу, третю, п'яту середу місяця з10.00. до 12.00; у другу, четверту середу місяця з 16.00 до 18.00.

25.07.2018 Виконавчим комітетом Броварської міської ради прийнято розпорядження №126-ОД «Про організацію особистого прийому громадян у виконавчому комітеті Броварської міської ради», яким затверджено Порядок проведення особистого прийому громадян у виконавчому комітеті Броварської міської ради Київської області. Також вирішено проводити прийом громадян згідно з розпорядженням міського голови від 25.07.2018 №125-ОД «Про затвердження графіку особистого прийому громадян керівництвом виконавчого комітету Броварської міської ради» та затверджено «Графік попереднього запису на особистий прийом громадян».

Згідно з Порядком проведення особистого прийому громадян у виконавчому комітеті Броварської міської ради Київської області міський голова, заступники міського голови, керуючий справами здійснюють особистий прийом громадян відповідно до Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про звернення громадян» згідно з розподілом обов'язків, а у разі прибуття на особистий прийом до заступників міського голови - незалежно від розподілу обов'язків.

Пунктом 3, 4 вказаного Порядку визначено, що прийом громадян проводиться щоденно, крім вихідних та святкових днів, у приміщенні (вул. Гагаріна, буд. 15) згідно із графіком особистого прийому, затвердженим розпорядженням міського голови. Запис на прийом здійснює працівник відділу роботи із зверненнями громадян Центру надання адміністративних послуг та роботи із зверненнями громадян виконавчого комітету Броварської міської ради згідно з розпорядженням міського голови та графіком попереднього запису на особистий прийом громадян. Відділ роботи із зверненнями громадян Центру надання адміністративних послуг та роботи із зверненнями громадян виконавчого комітету Броварської міської ради забезпечує:

- позачерговий прийом Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, інвалідів Великої Вітчизняної війни, інвалідів, жінок, яким присвоєно звання «Мати-героїня»;

- своєчасне інформування осіб, які записалися на особистий прийом, про перенесення часу чи дня прийому міського голови, його заступників та керуючого справами виконкому в разі їх відсутності у визначений графіком прийомний день.

Отже, чинним законодавством надано керівникам органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднанням громадян повноваження щодо визначення порядку прийому громадян.

Відповідно до пункту першого Указу Президента України «Про першочергові заходи щодо забезпечення реалізації та гарантування конституційного права на звернення до органів державної влади та органів місцевого самоврядування» Кабінету Міністрів України, міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським, районним державним адміністраціям та органам місцевого самоврядування вказано вжити невідкладних заходів щодо забезпечення реалізації конституційних прав громадян на письмове звернення та особистий прийом, зокрема щодо узяття під особистий контроль керівниками відповідних органів розгляду звернень та забезпечення проведення першочергового особистого прийому жінок, яким присвоєно почесне звання України «Мати-героїня», інвалідів Великої Вітчизняної війни, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв Радянського Союзу, Героїв України; приділення особливої уваги вирішенню проблем, з якими звертаються ветерани війни та праці, інваліди, громадяни, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, багатодітні сім'ї, одинокі матері та інші громадяни, які потребують соціального захисту та підтримки.

Судом встановлено, що міським головою м. Бровари, на виконання вказаних функцій, відповідно до вказаних норм та статті 2 Закону України «Про звернення громадян» розпорядженнями від 25.07.2018 № 125-ОД та №1256-ОД було затверджено Порядок та графік особистого прийому громадян керівництвом Виконавчого комітету Броварської міської ради.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна особа має право в порядку встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1)визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

В рамках адміністративного судочинства, дія - це певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, що характеризується сукупністю вчинків; бездіяльність - певна форма поведінки суб'єкта владних повноважень, яка полягає у невиконанні ним дій, які він повинен і міг вчинити відповідно до покладених на нього посадових обов'язків згідно із законодавством України.

Виходячи з заявлених позовних вимог, в яких оскаржуються дії/бездіяльність відповідача-1 щодо внесення змін до розпорядку особистого прийому громадян, суд зазначає, що позивачем неправильно обрано спосіб захисту, оскільки вчинення одночасно дій (активної міри поведінки) та бездіяльності (пасивної поведінки) вказаним суб'єктом неможливе, бо один вид поведінки виключає інший.

Тому, враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача-1 щодо внесення змін до розпорядку особистого прийому громадян всупереч Закону України «Про звернення громадян» є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Слід зауважити, що відповідачем-1 було вчинено дії, а саме прийнято розпорядження від 25.07.2018 №126-ОД, яким було затверджено новий Порядок проведення особистого прийому громадян у виконавчому комітеті Броварської міської ради Київської області.

Аналізуючи оскаржувані дії відповідача-1 з приводу внесення змін до розпорядку особистого прийому громадян, що передбачають пільги для позачергового прийому громадян всупереч Закону України «Про звернення громадян», суд виходив з того, що чинним законодавством надано право на визначення Порядку прийому громадян зокрема в органах державної влади, місцевого самоврядування саме їх керівникам.

Разом з тим, суд зазначає, що затвердженням вказаного Порядку було розширено права осіб на позачерговий прийом та права позивача при цьому порушені чи змінені не були, оскільки згідно вказаного Порядку він має право на першочерговий прийом.

Вказане також кореспондується з нормами статті 20 Закону України «Про звернення громадян», якою передбачено, що звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку.

Суд також бере до уваги доводи відповідача-1 про те, що надання права на першочерговий прийом інвалідам та жінкам, яким присвоєно «Мати -героїня» здійснено з метою забезпечення їх прав з врахуванням особливого статусу, оскільки органи місцевого самоврядування зобов'язані враховувати та діяти в інтересах мешканців міста.

Безпідставними є посилання позивача на те, що протиправність дій/бездіяльності відповідачів виявляються у невідповідності пільгової категорії громадян, передбаченої спірним Порядком та статтям 15, 16 Закону України «Про звернення громадян», оскільки позивач неправильно тлумачить вказані норми Закону.

Так, відповідно до абзацу другого ст. 15,абзацу другого статті 16 Закону України «Про звернення громадян» «…Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.»

Тобто, нормами вказаних статтей передбачено особистий прийом вказаних категорій громадян першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині визнання протиправними дій міського голови м. Бровари Сапожко І.В. щодо внесення змін до розпорядку особистого прийому громадян, що передбачають пільги для позачергового прийому громадян всупереч Закону України «Про звернення громадян» задоволенню не підлягають.

В частині позовних вимог про визнання протиправними дій/бездіяльності Броварської міської ради вимоги є необґрунтованими, та такими, що не підлягають до задоволення, оскільки як було встановлено судом, чинним законодавством встановлено, що визначення порядку особистого прийому громадян надано керівниками органів державної влади та місцевого самоврядування.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання міського голови м. Бровари Сапожко Ігоря Васильовича внести зміни до розпорядку особистого прийому громадян, що передбачають пільги для позачергового прийому громадян відповідно до Закону України «Про звернення громадян» то вона задоволенню не підлягає, оскільки судом не встановлено порушень у діях відповідача-1 при прийнятті розпорядження, яким було затверджено Порядок проведення особистого прийому громадян у виконавчому комітеті Броварської міської ради Київської області.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправними дій/бездіяльності міського голови м. Бровари Сапожко Ігоря Васильовича, за порушення Закону України «Про звернення громадян», ст. 22, 58 Конституції України під час особистого прийому 26.09.2018, та розгляду заяви позивача не в позачерговому порядку, як особі, що має пільги для позачергового прийому, та розгляд скарги позивача за його відсутності та не надання відповіді з посиланням на Закон і викладення мотивів відмови, та без надання порядку оскарження наданої відповіді суд зазначає наступне.

Суд вважає, що дослідження та аналіз спірних правовідносин слід розпочати із дослідження дій відповідача-1 під час особистого прийому 26.09.2018 та розгляду заяви позивача не в позачерговому порядку.

Судом встановлено, що міським головою м. Бровари 26.09.2018 було проведено особистий прийом громадян, серед яких був прийнятий ОСОБА_1

Як вбачається з письмових пояснень позивача, викладених у позові останній вказав, що його права порушено, оскільки на прийомі міського голови його прийнято не в позачерговому порядку, як передбачено Законом України «Про звернення громадян», проте жодних доказів на підтвердження вказаних обставин до суду позивачем не надано.

Водночас, відповідач-1 в письмових поясненнях викладених у відзиві на позов зазначив, що прийом ОСОБА_1 було проведено 26.09.2018, крім того на прийомі також було прийнято шість осіб з інвалідністю ІІ групи включаючи позивача.

На підтвердження вказаних обставин та на виконання вимог ухвали суду від 15.02.2018, відповідачем-1 було надано до суду реєстраційні контрольні картки, з яких вбачається, що 26.09.2018 міським головою м. Бровари Сапожко І.В. на особистому прийомі було прийнято таких громадян, які мають право на першочерговий прийом, як і позивач:

- ОСОБА_6 - інваліда ІІ групи з питання надання соціальної допомоги;

- ОСОБА_7 - інваліда ІІ групи з питання соціального захисту та транспортного питання;

- ОСОБА_8 - інваліда ІІ групи з питання водовідведення будинку;

- ОСОБА_9 - інваліда ІІ групи з соціального питання по програмі «З турботою про кожного»;

- ОСОБА_10 - інваліда ІІ групи з питання забезпечення ліками хворих, що проходять гемодіаліз.

Тобто, відповідачем-1 спростовано доводи позивача про те, що на прийомі міського голови перед ОСОБА_1 було прийнято осіб, які не мають права на першочерговий прийом, які не є інвалідами, Героями Радянського союзу, Героями соціалістичної праці, жінками, яким присвоєно звання «Мати-героїня».

Як зазначалося вище, міським головою м. Бровари, на виконання вимог статті 2 Закону України «Про звернення громадян» затверджено Порядок особистого прийому громадян керівництвом Виконавчого комітету Броварської міської ради, відповідно до якого забезпечено позачерговий прийом Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, Героїв України, інвалідів Великої Вітчизняної війни, інвалідів, жінок, яким присвоєно звання «Мати-героїня».

Будь-яких інших доказів, що підтверджували б ту обставину, що на прийомі міського голови 26.09.2018 перед прийомом ОСОБА_1 були прийняті інші особи, які не мають права на позачерговий прийом позивачем до суду не надано.

Також, суд бере до уваги доводи відповідача-1 про те, що окремого порядку прийняття осіб, які мають право на позачерговий прийом чинним законодавством України чи рішенням Броварської міської ради, її виконавчого комітету чи розпорядженням міського голови не передбачено, а отже твердження позивача, що його повинні були приймати раніше ніж інших осіб, що мають право на позачерговий прийом є необґрунтованими.

Слід зазначити, що суд відхиляє посилання позивача на норми статтей 22 та 58 Конституції України, як на підтвердження його порушеного права, оскільки статтею 22 Конституції передбачено, що при прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод. Водночас, статтею 58 Конституції України передбачено, що ніхто не може відповідати за діяння, які на час їх вчинення не визнавалися законом як правопорушення.

Разом з тим суд зазначає, що звуження та обсягу існуючих прав і свобод ОСОБА_1 не відбулося, оскільки позивача не було позбавлено встановлених законодавством пільг, а відповідно стаття 58 Конституції України стосується дії у часі Законів та нормативно-правових актів та не відміняє право позивача на позачерговий прийом у міського голови, що відповідачем-1 також не оспорюється.

З урахуванням викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправними дій (бездіяльності) міського голови м. Бровари Сапожко Ігоря Васильовича за порушення Закону України «Про звернення громадян», ст. 22, 58 Конституції України під час особистого прийому 26.09.2018 та розгляду заяви позивача не в позачерговому порядку, як особи, що має пільги для позачергового прийому.

Щодо позовної вимоги в частині визнання протиправними дій/бездіяльності міського голови м. Бровари Сапожко І.В. щодо розгляду скарги позивача за його відсутності та не надання відповіді з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, та без надання порядку оскарження наданої відповіді, суд дійшов висновку, що вказана вимога не підлягає до задоволення з огляду на наступне.

Згідно із частиною третьою статті 5 Закону України «Про звернення громадян» звернення може бути усним чи письмовим. Письмове звернення надсилається поштою або передається громадянином до відповідного органу, установи особисто чи через уповноважену ним особу, повноваження якої оформлені відповідно до законодавства. Письмове звернення також може бути надіслане з використанням мережі Інтернет, засобів електронного зв'язку (електронне звернення).

Згідно із частиною четвертою статті 3 цього ж Закону скарга - це звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, посадових осіб.

Враховуючи надану в статті 3 Закону України «Про звернення громадян» класифікацію звернень громадян - у розумінні і вжитті термінів у даному законі позивач звернувся до відповідача із скаргою, тому розглядаючи даний позов в межах заявлених позовних вимог щодо визнання протиправними дій/бездіяльності відповідачів з розгляду скарги позивача суд застосовує саме ті норми даного закону, які регулюють питання розгляду даної категорії звернень (скарг).

Приписами статті 16 Закону України «Про звернення громадян» врегульовано питання щодо розгляду скарг громадян, відповідно до якого скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи організації, об'єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим скаргою рішенням - безпосередньо до суду. Скарги Героїв Радянського Союзу, Героїв Соціалістичної Праці, осіб з інвалідністю внаслідок війни розглядаються першими керівниками державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій особисто.

Відповідно до статті 18 Закону України "Про звернення громадян", громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об'єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

При цьому, статтею 19 Закону України "Про звернення громадян" встановлено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об'єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов'язані, зокрема, на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу.

Відповідно до статті 20 Закону України «Про звернення громадян» звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п'ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п'яти днів.

Згідно з частиною другої вказаної статті на обґрунтовану письмову вимогу громадянина термін розгляду може бути скорочено від встановленого цією статтею терміну. Звернення громадян, які мають встановлені законодавством пільги, розглядаються у першочерговому порядку (ч.3 ст.20 вказаного Закону).

Отже, громадяни мають право звертатись до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із заявами (клопотаннями) та скаргами, викладеними в письмовій або усній формі.

Розгляд звернень має бути здійснений об'єктивно, всебічно та передбачає вчасну перевірку звернення і надання особі, яка звернулась із відповідною заявою (клопотанням) відповіді.

Разом з тим, частиною четвертою статті 7 Закону України «Про звернення громадян» зазначено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органом або посадовими особами, дії чи рішення яких оскаржуються.

Як вбачається зі скарги позивача від 03.10.2018 вона адресована суб'єкту владних повноважень Броварській міській раді.

Так, позивач у відповідному зверненні скаржився на порушення Закону України «Про звернення громадян» міським головою м. Бровари та вказав, що міський голова свідомо порушує права позивача на позачерговий прийом, через неприязне відношення а тому просив притягнути винних осіб до відповідальності.

Крім того, позивач вказав, що має пільги встановлені для інвалідів ВВВ та осіб з інвалідністю внаслідок війни, просив розглянути заяву в найкоротший термін, особисто та в першочерговому порядку. Також він висловив своє бажання бути присутнім при розгляді його заяви.

Отже, проаналізувавши зміст скарги позивача від 03.10.2018, з останньої вбачається, що ОСОБА_1 скаржився на дії міського голови м. Бровари.

У свою чергу, відповідачем надано відповідь за підписом міського голови м. Бровари, з якої вбачається, що результатами розгляду вказаної скарги міський голова вказує «при проведенні 26.09.2018 року мною особистого прийому громадян мною було прийнято 46 осіб, що порушили 27 питань. Згідно законодавства шість осіб мали інвалідність ІІ групи, з яких двоє осіб з інвалідністю ІІ групи - інвалід війни». Також відповідач-1 наголосив, що зауваження заявника щодо проведення особистого прийому громадян, в подальшому будуть враховані відповідно до вимог чинного законодавства.»

Системно проаналізувавши норми чинного законодавства суд зазначає про те, що всупереч положенням частини четвертої статті 7 Закону України «Про звернення громадян, якою передбачено, що забороняється направляти скарги громадян для розгляду тим органом або посадовим особам, дії чи рішення яких оскаржуються рогляд скарги позивача від 03.10.2018 було здійснено міським головою м. Бровари, тобто посадовою особою, дії якої оскаржуються, що прямо суперечить нормам Закону.

Таким чином судом встановлено, що розгляд скарги позивача було здійснено неналежним суб'єктом.

Водночас, з викладеного вбачається, що міський голова м. Бровари Сапожко І.В., враховуючи ту обставину, що ОСОБА_1 звернувся зі скаргою на дії вказаної посадової особи, не наділений повноваженнями щодо розгляду вказаної скарги.

Тому суд відхиляє аргументи позивача в частині позовних вимог щодо не повідомлення його про розгляд скарги, не надання відомостей щодо вчинених дій та не повідомлення способу оскарження прийнятої відповіді, оскільки розгляд скарги позивача від 03.10.2018 на дії міського голови було здійснено саме міським головою за відсутності таких повноважень та з урахуванням, що скарга була щодо дій міського голови і мала бути розглянута радою.

Підсумовуючи викладене слід зазначити, що оскільки позивачем оскаржуються дії міського голови, то відповідно вказана посадова особа не може бути уповноваженим суб'єктом щодо розгляду вказаної скарги, тому судом не встановлено протиправності дій чи бездіяльності міського голови м. Бровари Сапожко І.В. при розгляді скарги позивача за його відсутності та не надання відповіді з посиланням на Закон і викладення мотивів відмови, та без надання порядку оскарження наданої відповіді, тому відсутні підстави для задоволення позову в цій частині позовних вимог.

Щодо позовної вимоги про зобов'язання відповідача-1 розглянути скаргу позивача в його присутності, та надати відповідь з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз'ясненням порядку оскарження прийнятого рішення, та надати результати розгляду до суду і позивачу, суд зазначає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на наступне.

Так, як встановлено судом, позивач звернувся до Броварської міської ради із скаргою від 03.10.2018 на порушення Закону України «Про звернення громадян» міським головою м. Бровари, отже відповідач-1 не є належним суб'єктом щодо розгляду вказаної скарги.

Згідно з вимогами частини 2 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.

При цьому, приписами вказаної норми передбачено, що суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Враховуючи ту обставину, що судом встановлено, що розгляд скарги позивача від 03.10.2018 було здійснено неналежним суб'єктом щодо розгляду вказаної скарги, з метою належного захисту прав позивача, враховуючи ту обставину, що Броварська міська рада залучена до участі у справі в якості співвідповідача, суд дійшов висновку, щодо необхідності виходу за межі позовних вимог та вирішив зобов'язати Броварську міську раду розглянути скаргу ОСОБА_12 від 03.10.2018 «на порушення Закону України «Про звернення громадян» міським головою м. Бровари», зареєстрованої Броварською міською радою 03.10.2018 вх.№9-5-Л-2629.

Таким чином, задоволенню в адміністративному процесі підлягають лише ті вимоги, які поновлюють порушене право особи в публічно-правових відносинах.

Крім того у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача-2 відшкодувати йому матеріальні збитки у розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до статті 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Згідно із частинами першою, другою статті 23 Цивільного кодексу України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Суд зазначає про те, що позивачем не було надано до суду жодних доказів, які підтверджують завдання йому матеріальної шкоди діями та бездіяльністю відповідача-1 та не було доведено причинно-наслідкового зв'язку отримання матеріальних збитків і протиправним діянням заподіювача.

У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Також у позовній заяві позивач просить суд зобов'язати відповідача відшкодувати йому моральну шкоду у розмірі 10000,00 грн., з приводу чого суд зазначає таке.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно із статтею 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від вини органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, фізичної або юридичної особи, яка її завдала: 1) якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки; 2) якщо шкоди завдано фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування як запобіжного заходу тримання під вартою або підписки про невиїзд, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту або виправних робіт; 3) в інших випадках, встановлених законом.

Згідно із частиною другою статті 25 Закону №393 громадянину на його вимогу і в порядку, встановленому чинним законодавством, можуть бути відшкодовані моральні збитки, завдані неправомірними діями або рішеннями органу чи посадової особи при розгляді скарги. Розмір відшкодування моральних (немайнових) збитків у грошовому виразі визначається судом.

Відповідно до пункту 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31 березня 1995 року № 4, під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб

Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків.

За приписами пункту 5 вищезазначеної Постанови Пленуму Верховного Суду України при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди з'ясуванню підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причиннного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача, вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Пунктом 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України визначено, що розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що позивачем не надано жодних доказів спричинення йому моральної шкоди, не зазначено та не доведено в чому вона полягає, не доведено причинного зв'язку між неправомірними діями чи бездіяльністю відповідача та настанням будь-яких негативних наслідків для позивача.

У зв'язку з цим, суд не вбачає підстав для задоволення вказаної позовної вимоги.

Відтак, з урахуванням зазначеного, на підставі встановлених судом фактів та обставин, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

У позовній заяві позивач просить суд відшкодувати за рахунок відповідача судові витрати позивачу за складання даного позову, на підготовку до розгляду справи, перебуванням у судовому засіданні та витрат, пов'язаних з розглядом справи в розмірі 10000,00 грн., з приводу чого суд зазначає таке.

Суд зазначає, що позивач самостійно здійснював підготовку та подання до суду позовної заяви, професійною правничою допомогою не користувався.

Відповідно до частини першої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Згідно із частини третьої статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Статтею 135 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що витрати, пов'язані з переїздом до іншого населеного пункту сторін та їхніх представників, а також найманням житла, несуть сторони.

Стороні, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб'єктом владних повноважень, та її законному представнику сплачується іншою стороною компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно до розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно до розміру мінімальної заробітної плати.

Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їхніх законних представників, що пов'язані із прибуттям до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Суд звертає увагу позивача на те, що КАС України не передбачено стягнення за рахунок відповідача, у разі задоволення позову, витрат позивача за самостійне складання позовної заяви та самостійну підготовку до розгляду справи.

Отже, суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача на користь позивача витрат за складання даного позову, за підготовку до розгляду справи в розмірі 10000,00 грн.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Крім того, враховуючи ту обставину, позивач звільнений від сплати судового збору за подання адміністративного позову до суду, то стягнення відповідних витрат за рахунок відповідача на користь ОСОБА_12 не підлягають.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Броварську міську раду (код ЄДРПОУ 26376375; місцезнаходження: 07400, Київська область, м. Бровари, вул. Гагаріна, 15) розглянути скаргу ОСОБА_1 (код РНОКПП НОМЕР_1; місце проживання: АДРЕСА_1) від 03.10.2018 «На порушення Закону України «Про звернення громадян» міським головою м. Бровари», зареєстровану Броварською міською радою 03.10.2018 вх.№ 9-5-Л-2629.

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.