Рішення № 81015340, 29.03.2019, Вінницький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н НЯ

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Вінниця

29 березня 2019 р. Справа № 120/4643/18-а

Вінницький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Крапівницької Н.Л.,

секретаря судового засідання: Гродської В.О.,

за участю представників сторін:

позивача: ОСОБА_1,

відповідача: Єфремової О.В., Козій О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Вінниці в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу

за позовом ОСОБА_1

до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області

про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії, стягнення моральної шкоди,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії .

Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що з 01.01.2012 року отримує пенсію по підробленій заяві про призначення пенсії. Вважаючи факт порушення права на розмір виплати пенсії протиправним, позивач звернувся до суду.

Ухвалою суду від 21.12.2018 року відкрито провадження у справі у порядку спрощеного позовного провадження без виклику осіб.

10.01.2019 року на адресу суду від відповідача надійшов відзив, у якому відповідач зазначив, що постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.04.2011 року по справі №2-а-1485/2011 позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задоволено. Дана постанова залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013 року по справі №2-а-1485/11/0206. На виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.04.2011 року по справі №2-а-1485/2011 управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії згідно ст. 50 цього Закону в розмірі 75% мінімальної пенсії, починаючи з 14.12.2010 року по листопад 2011 року. З 01.01.2012 року ОСОБА_1 отримує пенсію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 р. № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням заробітної плати в зоні відчуження. Після перерахунку розмір пенсії позивача збільшився. З урахуванням викладеного вважає позов ОСОБА_1 необґрунтованим та просив відмовити у його задоволенні.

16.01.2019 року позивач подав до суду відповідь на відзив, у якій заперечував позицію органу пенсійного фонду та просив суд не брати її до уваги.

Ухвалою суду від 25.02.2019 року постановлено провадження у справі проводити із викликом сторін у судове засідання.

Визначаючись щодо позовних вимог, судом встановлено наступне.

З 14.12.2010 р. ОСОБА_1 перебуває на обліку в управлінні Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області (реорганізовано шляхом злиття у Вінницьке приміське об'єднане управління Пенсійного фонду України Вінницької області) та отримуєте пенсію по 2 групі інвалідності відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» при загальному стажі 23 роки 8 місяців 24 дні.

Постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.04.2011 року по справі №2-а-1485/2011 позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області про визнання дій неправомірними та зобов'язання здійснити перерахунок пенсії задоволено. Дана постанова залишена без змін ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 29.04.2013 року по справі №2-а-1485/11/0206.

На виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.04.2011 року по справі №2-а-1485/2011 управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст.54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії згідно ст. 50 цього Закону в розмірі 75% мінімальної пенсії, починаючи з 14.12.2010 року по листопад 2011 року.

Після прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.07.11 №745 «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області були переглянуті всі судові рішення на предмет можливого закінчення виконання процесуального документу.

Судові рішення, які були винесені на користь позивачів без обмеження кінцевої дати перерахунку (як у випадку Позивача) підлягали виконанню без обмеження в часі.

Однак, з листопада 2011 року виплата пенсій (надбавок, доплат, підвищень) за судовими рішеннями була зупинена у зв'язку із відсутністю бюджетних асигнувань з Державного бюджету України.

Відповідно до заяви ОСОБА_1 від 13.01.2012 року йому здійснено перерахунок пенсії, з урахуванням чого її розмір збільшився.

З 01.01.2012 року розмір пенсії позивача було приведено у відповідність до Постанови Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

18.07.2017 року ОСОБА_1 звернувся до відповідача із заявою про перерахунок пенсії з 01.01.2012 року, в розмірах встановлених постановою Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.04.2011 року по справі №2-а-1485/2011.

Листом від 31.07.2017 року ОСОБА_1 повідомлено, що з 01.01.2012 року йому виплачується пенсія у відповідності до постанови Кабінету Міністрів, України від 23.11.2011 року "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Однак, ОСОБА_1 зауважив, що із заявою про перерахунок пенсії він 13.01.2012 року не звертався, а підпис на ній виконаний не ним, а сторонньою особою.

Вважаючи дії Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області щодо нарахування та виплати йому пенсії по підробленій заяві протиправними, позивач звернувся до суду.

Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами суд враховує наступне.

Згідно ч.1 ст.67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" конкретні розміри всіх доплат, пенсій і компенсацій підвищуються Кабінетом Міністрів України відповідно до зміни індексу вартості життя і зростання мінімальної заробітної плати.

Статтею 62 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону провадиться у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, рішення якого є обов'язковими для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади України, місцевими органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їх відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до ст. 63 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» фінансування витрат, пов'язаних з. реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного бюджету.

В ст.50 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

В ст. 54 Закону "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України.

Відповідно до положення про Пенсійний фонд України бюджет Пенсійного фонду України затверджує Уряд України.

Таким чином, КМУ є органом, який забезпечує проведення державної політики у соціальній сфері, а Пенсійний фонд України - органом, який реалізує таку політику відповідно до вказівки Закону, в тому числі за рахунок коштів Державного бюджету України.

Кабінет Міністрів України є державним органом, який забезпечує реалізацію встановлених законами України соціальних прав громадян, тобто саме КМУ має право визначати порядок та розміри соціальних виплат виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України.

У Рішенні №3-рп від 25.01.2012 року Конституційний суд України зазначив, що надання Верховною Радою України права Кабінету Міністрів України встановлювати у випадках, передбачених законом, порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, пов'язується з його функціями, визначеними в пунктах 2, 3 статті 116 Конституції України.

Отже, Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, відповідно до Конституції та законів України.

Судом встановлено, що на виконання постанови Замостянського районного суду м. Вінниці від 07.04.2011 року по справі №2-а-1485/2011 управлінням Пенсійного фонду України у Вінницькому районі Вінницької області проведено перерахунок пенсії ОСОБА_1 згідно ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії згідно ст. 50 цього Закону в розмірі 75% мінімальної пенсії, починаючи з 14.12.2010 року по листопад 2011 року. З 01.01.2012 року позивач отримує пенсію відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року № 1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", з урахуванням заробітної плати в зоні відчуження. Після перерахунку розмір пенсії збільшився.

Щодо посилань позивача на те, що 01.01.2012 року він отримує пенсію згідно підробленої заяви від 13.01.2012 року, то суд зазначає, що перерахунок пенсії ОСОБА_1 буде вимагати від Вінницького приміського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Вінницької області дій (перерахунку), які призведуть до зменшення пенсії в мінімальному розмірі та утримання переплати з ОСОБА_1 за період з 01.01.2012 року по теперішній час.

З урахуванням викладеного, суд погоджується про те, що відповідач діяв на підставі та в межах закону.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення моральної та матеріальної шкоди на користь ОСОБА_1, суд зазначає наступне.

Загальні підстави відшкодування моральної шкоди визначені Цивільним кодексом України.

Так, відповідно до ч.2 ст.23 ЦК України, моральна шкода полягає: 1) у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; 2) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; 3) у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; 4) у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Відповідно до пункту 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 р. № 4 "Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди" розмір відшкодування моральної шкоди суд повинен визначати залежно від характеру та обсягу страждань, немайнових витрат, які зазнав позивач.

В матеріалах справи відсутні докази, які б підтверджували спричинення моральної та матеріальної шкоди управлінням ОСОБА_1 та наявності причинно-наслідкового зв'язку між моральними стражданнями та діями (бездіяльністю) управління.

Оскільки позивачем не доведено передбачених ст.ст. 23, 1167 Цивільного кодексу України обставин і підстав, які зумовлюють наявність моральної шкоди, зокрема матеріали справи не містять жодних свідчень та відповідних доказів про ступінь його моральних чи фізичних страждань або шкоди завданої його здоров'ю, тому у задоволенні цієї позовної вимоги слід також відмовити,

Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд -

В И Р І Ш И В :

В позові ОСОБА_1 відмовити повністю.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.

Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя підпис Крапівницька Н. Л.

Копія вірна Суддя:

Секретар: