Ухвала суду № 81014364, 08.04.2019, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/7089/19

н/п 1-кс/640/4666/19

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"08" квітня 2019 р. м. Харків

Київський районний суд м. Харкова у складі:

слідчого судді - Муратової С.О.,

за участю секретаря - Кіріяченко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у приміщенні Київського районного суду м. Харкова клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490001502 від 04.04.2019 за ч. 1 ст. 309 КК України, про арешт майна, -

встановив :

До Київського районного суду м. Харкова 05.04.2019 надійшло клопотання слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області ОСОБА_1, погоджене із прокурором Харківської місцевої прокурора тури №2 ОСОБА_2, в якому сторона обвинувачення просить розглянути клопотання і винести ухвалу про накладення арешту на тимчасово вилучене майно, вилучене 04.04.2019 в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Барабашова, 44, належне на праві власності ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, а саме: Meizu M6 білого кольору IMEI: 867342035285285, 867342035285293 з сім-картою оператора мобільного зв’язку ПрАТ «ВФ Україна» №0991433006; місцем зберігання арештованого майна визначити камеру схову Київський ВП ГУНП в Харківській області, що розташований за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.

На обґрунтування клопотання сторона обвинувачення зазначає, зокрема, що 03.04.2019 близько 13:00 особа, яка назвалась ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, через мережу інтернет придбала два полімерні пакети з порошкоподібною речовиною рожевого кольору, які були виявлені схованими за адресою: м. Харків, вул. Барабашова, 44.

Відомості про кримінальне правопорушення, відповідно до вимог ст. 214 КПК України, слідчим Київського ВП ГУНП в Харківській області 04.04.2019 внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019220490001502 за попередньою кваліфікацією за ч.1 ст.309 КК України.

В ході досудового розслідування було встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, скориставшись належним його знайомому ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, мобільним телефоном Meizu M6, замовив в мережі інтернет наркотичну речовину «закладку». Після цього, за допомогою мессенджера «Телеграмм» на вищевказаний мобільний телефон було надіслано зображення з місцезнаходженням вищевказаних наркотичних речовин.

Під час огляду місця події, проведеного 04.04.2019 за участю ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_3, та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, за адресою: м. Харків, вул. Барабашова, 44 було виявлено та вилучено належний ОСОБА_3 мобільний телефон Meizu M6 білого кольору IMEI: 867342035285285, 867342035285293 з сім-картою оператора мобільного зв’язку ПрАТ «ВФ Україна» №0991433006, який було упаковано та опечатано в полімерний пакет №0001344.

Сторона обвинувачення зазначає, що з метою повного, об’єктивного та всебічного розслідування всіх обставин скоєного кримінального правопорушення, а також враховуючи, що всі вилучені в ході огляду місця події предмети зберегли сліди кримінального правопорушення та інші дані, що мають значення для кримінального провадження, виникла необхідність в накладенні арешту на вказане майно.

В судове засідання слідчий не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання, в матеріалах справи міститься заява слідчого СВ Київського ВП ГУНП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1, в якій він просить розглянути клопотання про арешт майна без його участі у зв’язку з службовою зайнятістю. Клопотання підтримує в повному обсязі (а.с. 13).

В судове засідання власник майна ОСОБА_5 не з’явився, повідомлявся належним чином про дату, час та місце розгляду клопотання.

Неприбуття в судове засідання слідчого, відповідно до вимог ч. 1 ст. 172 КПК України не перешкоджає розгляду клопотань. Володілець майна, який не був присутнім при розгляді клопотання про арешт майна, має право заявити клопотання про скасування арешту майна в порядку та на підставах, визначених ст. 174 КПК України.

Слідчий суддя, дослідивши надані докази, встановив, що в провадженні Київського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Харківській області перебувають матеріали кримінального провадження, внесені до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань за № 12019220490001502 від 04.04.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України.

04.04.2019 з 00.40 год. до 01.01 год. проведено огляд місця події за адресою: м. Харків, вул. Барабашова, 44, в ході якого, згідно протоколу огляду місця події вилучено вказане в клопотанні майно (а.с. 6-10).

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно вимог п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

За змістом ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 цього Кодексу, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об’єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об’єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 98 КПК України, документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Відповідно ч.2 ст.173 КПК України, при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя, суд повинен враховувати: 1) правову підставу для арешту майна; 2) можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини 2 статті 170 цього Кодексу); 3) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення або суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність (якщо арешт майна накладається у випадках, передбачених пунктами 3, 4 частини другої статті 170 цього Кодексу).

Згідно ч. 11 ст. 170 КПК України, заборона на використання майна, а також заборона розпоряджатися таким майном можуть бути застосовані лише у випадках, коли їх незастосування може призвести до зникнення, втрати або пошкодження відповідного майна або настання інших наслідків, які можуть перешкодити кримінальному провадженню.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абз. 2 ч. 1 ст. 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Згідно п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України, заходом забезпечення кримінального провадження є арешт майна. Відповідно до ч. 5 ст. 132 КПК України, під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді докази обставин, на які вони посилаються.

Згідно вимог ч. 6 ст. 132 КПК України, до клопотання слідчого, прокурора про застосування заходу забезпечення кримінального провадження додається витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Більш того, в статті 223 КПК України викладені вимоги до проведенні слідчих (розшукових) дій. Так, відповідно до ч.1, 2 ст. 223 КПК України слідчі (розшукові) дії є діями, спрямованими на отримання (збирання) доказів або перевірку вже отриманих доказів у конкретному кримінальному провадженні; підставами для проведення слідчої (розшукової) дії є наявність достатніх відомостей, що вказують на можливість досягнення її мети.

Стороною обвинувачення доведено, що зазначене в клопотанні сторони обвинувачення майно має значення для забезпечення даного кримінального провадження, за існування розумних підозр вважати, що це майно є доказом злочину, за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України. Незастосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт вказаного майна в подальшому може перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України, сторона обвинувачення довела слідчому судді необхідність арешту цього майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 132, 98, 167, 170-173, 309, 372, ч. 2 ст. 376 КПК України, –

Ухвалив:

Клопотання слідчого про арешт майна – задовольнити.

Накласти арешт на майно, вилучене 03.04.2019 в ході огляду місця події за адресою: м. Харків, вул. Барабашова, 44, а саме: Meizu M6 білого кольору IMEI: 867342035285285, 867342035285293 з сім-картою оператора мобільного зв’язку ПрАТ «ВФ Україна» №0991433006 – до скасування арешту майна у встановленому нормами КПК України порядку.

Визначити місцем зберігання арештованого майна камеру схову Київський ВП ГУ НП в Харківській області, що розташована за адресою: м. Харків, вул. Алчевських, 49.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом п’яти днів з дня її проголошення.

Ухвала виготовлена в нарадчій кімнаті, є оригіналом.

Слідчий суддя Муратова С.О.