Постанова № 8101397, 23.02.2010, Київський апеляційний господарський суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

01025, м.Київ, пров. Рильський, 8                                                            т. (044) 278-46-14

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.02.2010                                                                                           № 18/547

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:          Студенця В.І.

суддів:           Калатай Н.Ф.

при секретарі:           

За участю представників:

від позивача - Козловський Д.О.;

від відповідача - Жлобін В.М.;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ТОВ "Лізингова компанія "Лізинговий бізнес"

на рішення Господарського суду м.Києва від 01.12.2009

у справі № 18/547 ( )

за позовом                               Товариства з обмеженою відповідальністю "Саймон Логістікс"

до                                                   ТОВ "Лізингова компанія "Лізинговий бізнес"

про                                                   стягнення 309012,89 грн.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Саймон Логістікс” (далі – ТОВ „Саймон Логістікс”) звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Лізинговий бізнес” (далі – ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес”) про стягнення суми заборгованості по договору купівлі-продажу № 01/07 від 08.08.2007 у розмірі 200413, 60 грн., а з урахуванням індексу інфляції 276971, 60 грн., 3% річних з простроченої суми заборгованості у розмірі 12041, 29 грн., витрат, пов’язаних з наданням юридичних послуг у розмірі 20000, 00 грн.

          Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.10.2009 порушено провадження у справі № 18/547 за позовом ТОВ „Саймон Логістікс” до ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” про стягнення 309012, 89 грн.

          Рішенням господарського суду м. Києва від 01.12.2009 позов задоволено частково. Суд стягнув з ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” на користь ТОВ „Саймон Логістікс” суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції у розмірі 276971, 60 грн., 12041, 29 грн. 3% річних з простроченої суми. В іншій частині у позові відмовлено.

          Не погоджуючись з рішенням господарського суду м. Києва від 01.12.2009 ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” подало апеляційну скаргу, в якій просило рішення суду скасувати та прийняти нове, яким у позові відмовити в повному обсязі.

          Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції неповно з’ясовано обставини, що мають значення для справи, а висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.

          Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 29.12.2009 апеляційну скаргу прийнято до розгляду та призначено на 26.01.2010.

          В засіданні суду, призначеному на 26.01.2010, на підставі ч. 3 ст. 77 ГПК України оголошено перерву до 23.02.2010.

          ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” в засіданні суду, призначеному на 23.02.2010, заявило клопотання про зупинення провадження у справі, мотивоване тим, що 15.01.2010 товариство звернулося до господарського суду м. Києва з позовом про розірвання договору купівлі-продажу № 01/07 від 08.08.2007. Ухвалою господарського суду м. Києва від 29.01.2010 порушено провадження у справі № 46/23, станом на день розгляду справи № 18/547, справа № 46/23 не розглянута, по справі оголошено перерву до 01.03.2010.

          Як вбачається з ухвали господарського суду м. Києва від 29.01.2010 у справі № 46/23 ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” звернулось до господарського суду м. Києва з позовом до ТОВ „Саймон Логістікс” про розірвання договору купівлі-продажу від 08.08.2007 № 01/07 та стягнення 2105649, 20 грн., сплачених лізингових платежів.

          Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

          Предметом спору у справі № 18/547 є стягнення заборгованості по договору купівлі-продажу № 01/07 від 08.08.2007, втрат від інфляції та 3%річних за час прострочення, предметом спору у справі № 46/23 є розірвання договору купівлі-продажу від 08.08.2007 № 01/07 та стягнення 2105649, 20 грн., сплачених лізингових платежів.

          Таким чином, колегія суддів вважає, що справи № 18/547 та № 46/23 не є пов’язаними, розгляд справи № 18/547 є можливим до вирішення справи № 46/23, а тому відсутні підстави для зупинення провадження у справі і відповідно задоволення клопотання ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес”.

           ТОВ „Саймон Логістікс” проти доводів, наведених в апеляційній скарзі заперечувало та просило рішення господарського суду м. Києва від 01.12.2009 залишити без змін. а апеляційну скаргу ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” без задоволення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об’єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Між ТОВ „Саймон Логістікс” (Продавець) та ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” (Покупець) 08.08.2007 укладено договір купівлі-продажу № 01/07, за умовами якого Продавець поставляє Покупцю програмно-апаратний комплекс – УФ принтер Expedio Revolution 5000 виробництва компанії NUR Macroprinters S.A., Ізраїль, на умовах даного договору (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 1.1.1 договору під поставкою обладнання сторони розуміють: передання обладнання, передання супровідних документів, здійснення інсталяції обладнання. Підтвердженням закінчення поставки обладнання є підписаний обома сторонами акт приймання-передачі, який є Додатком № 2 до договору.

Під інсталяцією обладнання сторони розуміють: встановлення, налагодження, запуск в роботу обладнання, інструктаж і навчання персоналу Покупця з користування обладнанням, відповідно до Інструкції з експлуатації (супровідний документ) (п. 1.1.2 договору).

Згідно з п. 1.2 договору Покупець приймає та оплачує обладнання на умовах даного договору.

Вартість обладнання за даним договором складає 335000 євро, в тому числі ПДВ – 55833, 33 євро. Оплата здійснюється в гривнях по міжбанківському курсу на день оплати (п. 2.1 договору).

Вартість обладнання, вказана в п. 2.1 договору, включає в себе вартість інсталяції обладнання на території Покупця (п. 2.2 договору).

Пунктом 2.3 договору передбачено, що оплата здійснюється шляхом перерахування грошових засобів на розрахунковий рахунок Продавця в такому порядку:

- Покупець перераховує Продавцю передоплату в розмірі 20% від вартості обладнання, що дорівнює 67000 євро протягом 10-ти банківських днів з моменту підписання сторонами даного договору;

- Покупець перераховує Продавцю передоплату в розмірі 55% від вартості обладнання, що дорівнює 184250 євро протягом 5 банківських днів з моменту отримання Покупцем письмового повідомлення Продавця про готовність обладнання до поставки, але не раніше 15.08.2007;

- Покупець перераховує Продавцю грошову суму в розмірі 10% від вартості обладнання, що дорівнює 33500 євро протягом 2 днів з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі, який є Додатком № 2 до даного договору;

- Покупець перераховує Продавцю грошову суму в розмірі 15 % від вартості обладнання, що дорівнює 50 250 євро протягом 30 днів з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі, який є Додатком № 2 до даного договору.

Відповідно до п. 3.5 договору зобов’язання щодо поставки обладнання, вказані в пунктах 3.1-3.4 даного договору і прийняті до виконання Продавцем, будуть вважатися виконаними належним чином, тільки після підписання сторонами Акта приймання-передачі, який є Додатком № 2 до даного договору.

На виконання умов договору ТОВ „Саймон Логістікс” поставило ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” обладнання вартістю 2306062, 80 грн., що підтверджується видатковою накладною № РН-0000088 від 19.09.2007, підписаною уповноваженими представниками сторін, яка в належним чином засвідченій копії міститься в матеріалах справи.

ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” поставлене обладнання прийняло на підставі довіреності ЯМС № 586836 від 19.09.2007, яка також міститься в матеріалах справи в належним чином засвідченій копії.

Відповідно до довідки № 35-22-20/849 від 07.10.2009, виданої ТОВ „Саймон Логістікс” АКІБ „УкрСиббанк” на рахунок товариства за період з 01.08.2007 по 30.09.2009 від ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” надійшли кошти в загальній сумі 2105649, 20 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ТОВ „Саймон Логістікс” посилається на те, що кінцевий строк оплати за одержаний товар відповідно до п. 2.3.4 договору повинен був бути здійснений не пізніше 30 днів з моменту підписання сторонами акту прийому-передачі, тобто не пізніше 20.10.2007. Але на момент подання позовної заяви товариство отримало від ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” лише 2105649, 20 грн., що підтверджується довідкою банківської установи № 35-22-20/849 від 07.10.2009.

При цьому ТОВ „Саймон Логістікс” вказує на те, що заборгованість ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” складає 200413, 60 грн. (2306062, 80 – 2105649, 20).

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 1 ст. 691 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Статтею 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

У ч. 1 ст. 530 ЦК України вказано, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до умов договору купівлі-продажу № 01/07 від 08.08.2007 остаточний розрахунок між сторонами повинен бути здійснений протягом 30 днів з моменту підписання сторонами Акта приймання-передачі, який є Додатком № 2 до даного договору.

Умовами договору також передбачено, що з підписанням Акта приймання-передачі, який є Додатком № 2 до договору, пов’язується факт підтвердження закінчення поставки обладнання та остаточного виконання зобов’язань Продавця з поставки обладнання.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень (ч. 1 ст. 33 ГПК України).

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

В матеріалах справи міститься Акт здачі обладнання в експлуатацію від 20.07.2007, підписаний ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” (Покупець), ТОВ „Саймон Логістікс” (Продавець) та ТОВ „Колор-Інвест” (Лізингоотримувач).

В акті зазначено, що Продавець виконав всі роботи в повному обсязі і здав в експлуатацію обладнання: програмно-апаратний комплекс -УФ принтер NUR Expedio Revolution, серійний номер 40513; сторони не мають взаємних претензій щодо номенклатури і якості. Інструктаж операторів лізингоотримувача і пусконалагоджувальні роботи виконані в повному обсязі. Обладнання перевірено на відповідність вимогам безпеки. Зі сторони Покупця та Лізингоотримувача до Продавця претензій не надійшло.

Разом з тим, вказаний акт колегією суддів не приймається у якості належного доказу виконання сторонами п.п. 2.3.3., 2.3.4 договору, оскільки він датований 20.07.2007, а договір купівлі-продажу № 01/07 укладено лише 08.08.2007, а також з огляду на те, що в ньому немає посилань на зазначений договір, що не свідчить про те, що цей акт, є додатком № 2 до договору купівлі-продажу № 01/07 від 08.08.2007.

Враховуючи те, що ТОВ „Саймон Логістікс” не надало суду Акта приймання-передачі, який є додатком № 2 до договору купівлі-продажу № 01/07 та відповідно підставою для остаточного розрахунку, то колегія суддів дійшла висновку, що позивачем не доведено настання строку виконання зобов’язання ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” щодо повної оплати поставленого товару, а тому відсутні підстави для задоволення позову в частині стягнення заборгованості в розмірі 200413, 60 грн.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).

Згідно із ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи те, що строк виконання зобов’язання ТОВ „ЛК „Лізинговий бізнес” щодо повної оплати поставленого товару не настав, то Покупцем не прострочено виконання грошового зобов’язання, а отже немає підстав для нарахування втрат від інфляції та трьох відсотків річних.

Статтею 44 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Позовні заяви, заяви про вжиття запобіжних заходів і заяви про оскарження рішень, ухвал, постанов господарського суду оплачуються державним митом, крім випадків, встановлених законодавством (ст. 45 ГПК України).

Відповідно до ч.1 ст. 49 ГПК України державне мито покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За наведених у даній постанові обставин, колегія суддів дійшла висновку, що рішення господарського суду м. Києва від 01.12.2009 слід скасувати, та прийняти нове рішення, яким у позові відмовити повністю.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Рішення господарського суду м. Києва від 01.12.2009 у справі № 18/547 в скасувати.

2. У позові відмовити.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „Саймон Логістікс” (юридична адреса: 01013, м. Київ, вул. Деревообробна, 5; фактична адреса: 01010, м. Київ, вул. Січневого повстання, 24, оф. 2; код ЄДРПОУ 34715138, п/р 26006099111000 в АКІБ „УкрСибБанк” міста Харкова МФО 351005) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Лізингова компанія „Лізинговий бізнес” (04107, м. Київ, вул. Татарська, 21, код ЄДРПОУ 34300412, п/р 26002000010163 в ВАТ „Мегабанк” МФО 380117, п/р 260030058001 в ТОВ „Євробанк” МФО 380355) 1445 (одну тисячу чотириста сорок п’ять) грн. 07 коп. державного мита за подання апеляційної скарги. Видати наказ.

4. Доручити господарському суду м. Києва видати наказ на виконання даної постанови суду.

5. Матеріали справи № 18/547 повернути господарському суду м. Києва.

6. Копію постанови надіслати сторонам.

Головуючий суддя                                                                      

Судді                                                                                          Калатай Н.Ф.

25.02.10 (відправлено)