Постанова № 81012779, 06.02.2019, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/9647/18

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 лютого 2019 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Невойт П.С., розглянувши матеріали, які надійшли з Шевченківського ВП ГУНП у Львівській області про притягнення до адміністративної відповідальності

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Росії, громадянина України, не працевлаштованого, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,-

за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.173-2 КУпАП,

в с т а н о в и в :

гр. ОСОБА_1 20.11.01.2018 близько 07:00 год. перебуваючи за місцем свого проживання вчинив сімейний словесний конфлікт з своєю мамою, під час якого виражався нецензурною лайкою та погрожував фізичною розправою, чим своїми діями вчинив психологічне насильство в сім’ї.

Гр. ОСОБА_1 в судове засідання не прибув повторно, причин неприбуття суду не повідомив, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце судового засідання, заяв про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

З огляду на те, що особа, яка притягувалася до адміністративної відповідальності, була обізнана про складання щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення, не вживала заходів для явки до суду, не з'явилася після отримання судової повістки, її поведінка свідчить про свідоме затягування розгляду справи з метою закінчення строку притягнення до адміністративної відповідальності, передбаченого статтею 38 КУпАП.

Європейський суд з прав людини у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначив, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Крім того, враховуючи принцип судочинства, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції, законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП).

Відповідно до ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об’єктивне з’ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Статтею 280 КУпАП передбачено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення відповідний орган чи посадова особа зобов’язані з’ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з’ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

За змістом ст. 279 КУпАП ці обставини встановлюються в ході дослідження доказів під час розгляду справи.

Згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, а також іншими документами.

Розглянувши справу на підставі досліджених доказів орган (посадова особа) відповідно до ст.283 КУпАП виносить постанову.

Щодо кваліфікації дій гр. ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 173-2 КУпАП вважаю, що така кваліфікація є невірною та його дії слід перекваліфікувати із ч. 2 ст. 173-2 КУпАП на ч. 1 ст. 173-2 КУпАП з наступних підстав.

Частиною 2 статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дії, передбачені частиною першою цієї статті (вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне вчинення будь-яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого, а так само невиконання захисного припису особою, стосовно якої він винесений, непроходження корекційної програми особою, яка вчинила насильство в сім'ї), якщо вони вчинені особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень

Оглянувши матеріали адміністративної справи в якій відсутні будь-які дані притягнення ОСОБА_1 протягом року до адміністративної відповідальності за ч.1 ст. 173-2 КУпАП, вважаю, що дії правопорушника слід перекваліфікувати з ч.2 ст.173-2 КУпАП на ч.1 ст.173-2 КУпАП, оскільки він вчинив насильство в сім’ї відносно своєї матері, що проявилося в виражанні нецензурними, погрозою фізичною розправою, що стверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП №503132 від 20.11.2018, заявою ОСОБА_2 та іншими матеріалами адміністративної справи.

Відповідно до п. 3 ч.1 ст.1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» від 07.12.2017 року домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сімї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сімєю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.

Відповідно до п. 14 ч. 1 ст. 1 вищевказаного Закону психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров’ю особи.

Відповідно до ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Оглянувши матеріали справи, із врахуванням особи ОСОБА_1, вважаю, що вина гр. ОСОБА_1 доведена, дії за ст. 173-2 ч.1 КУпАП кваліфіковані вірно, тому до нього слід застосувати адміністративне стягнення у виді 30 годин громадських робіт.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» слід стягнути з ОСОБА_1 на якого накладено адміністративне стягнення, судовий збір в розмірі 384 грн. 20коп.

Керуючись ст. ст. 283, 284 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» -,

п о с т а н о в и в:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173-2 ч.1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді 30 (тридцяти) годин громадських робіт.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь державного бюджету України (Отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37993783; банк отримувача – Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача – 31211256026001; код класифікації доходів бюджету – 22030106) судовий збір у розмірі 384 грн. 20 коп.

На постанову може бути подана апеляційна скарга до Львівського апеляційного суду через Шевченківський районний суд м. Львова протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова може бути пред’явлена до виконання протягом трьох місяців, що обчислюється з наступного дня після набрання постановою законної сили.

Постанова у справі про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку оскарження цієї постанови.

Суддя ОСОБА_3