Ухвала суду № 81012753, 05.04.2019, Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області

Справа № 308/1432/19

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 квітня 2019 року м. Ужгород

Слідчий суддя Ужгородського міськрайонного суду Фазикош О.В., розглянувши матеріали клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070030000360 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч, 1, 2 ст. 190 КК України, погоджене прокурором, про арешт майна, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенант поліції ОСОБА_1, звернувся до слідчого судді Ужгородського міськрайонного суду із клопотанням, у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070030000360 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч, 1, 2 ст. 190 КК України, погоджене прокурором, про арешт майна.

В обґрунтування клопотання зазначає, що в ході проведення досудового розслідування встановлено наступне: 03 лютого 2019 року слідчим відділом Ужгородського відділу поліції ГУНП в Закарпатській області розпочато досудове розслідування в кримінальному провадженні №12019070030000360 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч. 1, 2 ст. 190 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що 27 січня 2019 року, громадянин ОСОБА_2, діючи з прямим умислом – усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та незаконного збагачення, шляхом зловживання довірою неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, під приводом тимчасового користування заволодів мобільним телефоном марки «Apple» моделі «Iphone 8 Plus», білого кольору, 64 GB, IMEI1: 356708086648860, вартість якого відповідно до висновку експерта №11/164 від 26.02.2019 може становити 13 834,00 грн., який 30 січня 2019 року продав третій особі, чим заподіяв потерпілій матеріального збитку на вказану суму. В клопотанні вказано, що таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві). Крім того, 29 січня 2019 року громадянин ОСОБА_2, діючи з прямим умислом, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, з корисливих мотивів, з метою заволодіння чужим майном та незаконного збагачення, діючи повторно, шляхом зловживання довірою неповнолітньої потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, під приводом тимчасового користування заволодів мобільним телефоном марки «Apple» моделі «Iphone XS Max», золотистого кольору, 64 GB, IMEI2: 357291098793577, бувшим у використання, вартість якого відповідно до висновку експерта №11/164 від 26.02.2019 може становити 28 103,00 грн., чим заподіяв потерпілій матеріального збитку на вказану суму. Слідчий вказує, що таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, тобто в заволодінні чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайстві), вчиненому повторно.

Слідчий в клопотанні зазначає, що 11.02.2019 року в ході огляду місця події вилучено мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 8 Plus», білого кольору, 64 GB, IMEI1: 356708086648860. Також 12.02.2019 здійснено тимчасовий доступ до речей і документів в ломбарді «Благо», який розташований за адресою м. Ужгород, пр. Свободи, 32, в ході чого було вилучено: мобільний телефоном марки «Apple» моделі «Iphone XS Max», золотистого кольору, 64 GB, IMEI2: 357291098793577, (S)Serial №A2LXP2X3KPH3. 26.02.2019 вказані мобільні телефони передано на відповідальне зберігання потерпілій ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованій за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2.

В клопотанні вказано, що вищевказане майно – мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 8 Plus», білого кольору, 64 GB, IMEI1: 356708086648860, мобільний телефоном марки «Apple» моделі «Iphone XS Max», золотистого кольору, 64 GB, IMEI2: 357291098793577, мають значення у кримінальному провадженні як речові докази, оскільки являються предметом кримінального правопорушення. Слідчий вказує, що вказані речі можуть бути в подальшому відчужені власником, передачі в користування іншим особам чи можуть бути вчинені щодо них інші дії, які унеможливлять їх збереження як речових доказів у кримінальному провадженні, існують достатні підстави для накладення на них арешту.

Враховуючи вищенаведене та те, що вищевказане майно має значення речового доказу у кримінальному провадженні, слідчий вказує, що існують обґрунтовані ризики його незаконного відчуження чи вчинення інших дій, які унеможливлять його збереження, а також задля всебічного, повного й неупередженого дослідження всіх обставин кримінального провадження керуючись ст. ст. 36, 131, 132, 170, 171,172,173 КПК України, слідчий просить: накласти арешт на майно, а саме: мобільний телефон марки «Apple» моделі «Iphone 8 Plus», білого кольору, 64 GB, IMEI1: 356708086648860, мобільним телефоном марки «Apple» моделі «Iphone XS Max», золотистого кольору, 64 GB, IMEI2: 357291098793577, що знаходься на зберіганні потерпілої ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2, та заборонити їй вчиняти будь-які дії щодо розпорядження вказаним майном, зокрема шляхом його відчуження, передачі в користування іншим особам чи знищення.

Дослідивши клопотання та додані до нього матеріали, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Частиною 1 статті 170 КПК України визначено, що арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Відповідно до ч.2 цієї ж статті арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди. Відповідно до вимог ч.2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: 1) підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; 2) перелік і види майна, що належить арештувати; 3) документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; 4) розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання. Зі змісту частини третьої статті 172 КПК України вбачається, що слідчий суддя, суд, встановивши, що клопотання про арешт майна подано без додержання вимог статті 171 цього Кодексу, повертає його прокурору, цивільному позивачу та встановлює строк в сімдесят дві години для усунення недоліків, про що постановляє ухвалу.

Дослідженням наявних матеріалів встановлено, що клопотання слідчого про арешт майна не відповідає вимогам ст.ст.170, 171 КПК України. В порушення вищевказаних норм діючого КПК України, клопотання слідчого не містить посилання на підставу, передбачену ч. 2 ст. 170 КПК України, для накладення арешту на зазначене в клопотанні майно, а також в ньому відсутнє належне обґрунтування необхідності застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження. Не обґрунтовано і наявність обставин, передбачених частинами 3-6 ст. 170 КПК України щодо випадків, у яких накладається арешт з підстав, зазначених в ч. 2 ст. 170 КПК України. З тексту клопотання вбачається, що воно складається з викладення скороченого змісту фактичних обставин кримінального правопорушення (фабули), встановлених органом досудового розслідування та численних посилань на положення КПК України без належного обґрунтування співвідношення вказаних положень процесуального закону з фактичними обставинами даного кримінального провадження. При цьому, обов'язок доведення необхідності арешту покладається на слідчого, який звернувся з клопотанням про арешт майна.

Окрім того, як вбачається зі місту клопотання та копії заяви потерпілої ОСОБА_3, речові докази на які слідчий просить накласти арешт були передані останній 26.02.2019 року на відповідальне зберігання, тобто зазначені завдання накладення арешту на майно суперечать наданим слідчим документам, а також викладеним у клопотанні посиланням на мету накладення такого арешту, з огляду на ту обставину, що вказане майно вже було передано його власнику на відповідальне зберігання, що свідчить про те, що орган досудового розслідування не вбачає існування обставин, які підтверджують, що незастосування арешту призведе до таких наслідків.

Крім того, відповідно до ч. 5 ст.171 КПК України клопотання слідчого, прокурора про арешт тимчасово вилученого майна повинно бути подано не пізніше наступного робочого дня після вилучення майна, інакше майно має бути негайно повернуто особі, у якої його було вилучено.

Виходячи з викладеного, слідчий суддя вважає за необхідне повернути клопотання прокурору з метою усунення його недоліків у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, що не позбавляє його права після усунення недоліків в строки, передбачені ст. 172 КПК України, повторно звернутися до суду з даним клопотанням.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 170-173, 372, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання слідчого СВ Ужгородського ВП ГУНП в Закарпатській області лейтенанта поліції ОСОБА_1 у кримінальному провадженні, відомості про яке внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12019070030000360 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань від 03 лютого 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.ч, 1, 2 ст. 190 КК України, погоджене прокурором, про арешт майна - повернути прокурору, встановивши строк в сімдесят дві години для усунення вказаних недоліків, з моменту отримання зазначеної ухвали.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя Ужгородського

міськрайонного суду ОСОБА_4