Рішення № 81008591, 01.04.2019, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області

Дата документу 01.04.2019

Справа № 320/1208/19

2/320/1624/19

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2019 року м. Мелітополь

Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі головуючого - судді Ковальової Ю.В., секретар судового засідання - Левандовська О.М.,

розглянувши у відкритому засіданні в порядку спрощеного судового провадження цивільну справу за позовом АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZP0NR360244960 від 11.03.2013,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить стягнути з відповідача суму заборгованості за кредитним договором № ZP0NR360244960 від 11.03.2013 у розмірі 10352,40 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 921,00 грн.

Зазначає, що 11.03.2013 з ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № ZP0NR360244960, згідно якого вона одержала від позивача кредит у розмірі 10109,78 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 12% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення 10.03.2016.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла. На час відкриття спадщини зі спадкоємцем ОСОБА_2 проживала ОСОБА_3, про що свідчать копії їх паспортів, де зазначена одна й та сама адреса реєстрації: АДРЕСА_1. 14.06.2017 була направлена претензія кредитора до Мелітопольської районної державної нотаріальної контори. 04.09.2017 позивачем було отримано відповідь Державного нотаріального архіву Головного управління юстиції в Запорізькій області, в якій зазначено, що спадкоємці померлої ОСОБА_2 із заявами про прийняття чи відмову від спадщини до нотаріальної контори не звертались та спадкова справа після смерті померлої була заведена на підставі претензії АТ КБ «ПРИВАТБАНК».

Вважають, що шляхом сумісного проживання зі спадкодавцем відповідач прийняла спадщину після померлої ОСОБА_2 09.01.2019 відповідачу було направлено лист-претензію, згідно якої позивач пред'явив свої вимоги, але ніяких дій не було виконано. Станом на дату смерті заборгованість ОСОБА_2 перед банком за кредитним договором № ZP0NR360244960 від 11.03.2013 становить 10352,40 грн, яка складається з наступного: 8842,13 грн - заборгованість за кредитом; 4,75 грн - заборгованість за відсотками; 910, 56 грн - заборгованість з комісії; 534,96 грн - заборгованість з пені.

Сторони у судове засідання не з'явилися.

Представником позивача до позову було долучено клопотання про розгляд справи за його відсутності, наполягає на заявлених позовних вимогах, клопотання та заяви відсутні, проти ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач в судове засідання не з'явилася з невідомої суду причини, про час, місце і дату судового засідання була повідомлена належним чином, про що свідчить підпис у рекомендованому поштовому повідомленні, яке повернулося на адресу суду. Про поважні причини своєї неявки суд не повідомила, заяв про відкладення розгляду справи та про розгляд справи за її відсутності від неї не надходило, тому суд визнає її неявку неповажною та вважає можливим розглянути справу за її відсутності, ухваливши заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає вимогам ст. 280 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України, з урахуванням клопотання представника позивача про слухання справи за його відсутності та в зв'язку з неявкою відповідача, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, вивчивши матеріали справи та всебічно проаналізувавши обставини в їх сукупності, давши оцінку зібраним по справі доказам, виходячи зі свого внутрішнього переконання, яке ґрунтується на повному, об'єктивному та всебічному з'ясуванні обставин справи, дійшов наступних висновків.

Судом встановлено наступне.

11.03.2013 між позивачем та ОСОБА_2 було укладено кредитний договір ZP0NR360244960 від 11.03.2013. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами Банку» складає між ним та Банком договір, підтверджується підписом у заяві. /а.с.9/.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 померла, що підтверджується доданою до позову копією відповіді заступника начальника управління - начальника відділу державної реєстрації актів цивільного стану Управління державної реєстрації Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області від 04.05.2017. (а.с.22-23).

Станом на дату смерті заборгованість позичальника перед банком за кредитним договором № ZP0NR360244960 від 11.03.2013 становить 10352,40 грн, яка складається з наступного: 8842,13 грн - заборгованість за кредитом; 4,75 грн - заборгованість за відсотками; 910, 56 грн - заборгованість з комісії; 534,96 грн - заборгованість з пені.

08.06.2017 позивачем до Мелітопольської районної державної нотаріальної контори направлено претензію до боржника ОСОБА_2, померлої ІНФОРМАЦІЯ_3. /а.с. 26/.

28.07.2017 від Запорізького обласного державного нотаріального архіву Головного управління юстиції в Запорізькій області на адресу позивача надійшла відповідь, в якій зазначено, що претензія банку від 08.06.2017 за вихідним № D3BZPLFZ0J6T9 долучена до Спадкової справи № 125/2014, заведеної Чупрун Т.А., приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2. Спадкова справа № 125/2014 заведена Чупрун Т.А. - приватним нотаріусом Мелітопольського районного нотаріального округу Запорізької області та передана на зберігання до Запорізького обласного державного нотаріального архіву. Копія претензії кредитора була надіслана спадкоємцю ОСОБА_2. Також повідомлено, що надати інформацію стосовно кола спадкоємців після померлої ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_2 не мають законних підстав у відповідності до ч.7 ст. 8 Закону України «Про нотаріат» /а.с. 27/.

11.12.2018 до відповідача по справі як до спадкоємця померлого позичальника, був направлений лист-претензія, згідно якої позивач пред'явив свої вимоги (а.с. 28-32).

Відповідно до ст.1216 ЦК спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

За правилами ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Часом відкриття спадщини є день смерті особи або день, з якого вона оголошується померлою (ч.2 ст.1220 ЦК).

Згідно ч.1 ст.1261 ЦК України у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За змістом ст.1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не зазначив про відмову від неї.

Оскільки зі смертю боржника зобов'язання з повернення кредиту входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми ст.1282 ЦК щодо обов'язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому ч.2 цієї статті.

Так, згідно зі ст.1282 ЦК спадкоємці зобов'язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов'язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов'язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцем і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 12 квітня 2017 року у справі №6-2962 цс16.

Аналогічні роз'яснення надані в абз.2 пункту 32 Постанови Пленуму «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» № 5 від 30 березня 2012 року, де зазначено, що з урахуванням положення ст.1282ЦК України спадкоємці боржника за умови прийняття спадщини є боржниками перед кредитором у межах вартості майна, одержаного у спадщину.

Аналіз вищезазначених вимог цивільного законодавства дозволяє дійти висновку, що АТ КБ «ПРИВАТБАНК», як позивач, зобов'язаний довести, що саме відповідач є спадкоємцем померлої, прийняла після неї спадщину та вартість майна, прийнятого спадкоємцем у спадщину.

Позивачем не надано належних та допустимих доказів того, що відповідач є спадкоємцем померлої, прийняла спадщину після померлої, з урахуванням відсутності в матеріалах справи документів, підтверджуючих родинні зв»язки відповідача з померлою, наявності та вартості будь-якого майна, яке б могло бути успадковане після смерті ОСОБА_2 Крім того, твердження в позові позивача про постійне проживання разом із спадкодавцем відповідачки не підтверджено відповідними доказами, оскільки з копії паспорту померлої, на яку посилається позивач, неможливо встановити місце проживання її на день смерті-ІНФОРМАЦІЯ_3, так як дата засвідчення вказаної копії паспорту- 05.01.2007. Клопотань як щодо витребування доказів в підтвердження вищевказаних обставин, так і щодо витребування копії спадкової справи після померлої з боку позивача заявлено не було.

Згідно із 1, 5, 7 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог чи заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 6 наведеної статті доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

За таких обставин, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, з урахуванням всіх обставин та матеріалів справи суд дійшов висновку про необґрунтованість та недоведеність позовних вимог АТ КБ «ПриватБанк» та приходить до висновку про відмову у задоволенні позову.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 4, 12, 81, 89, 141, 247, 265, 274-279 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

У позові АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНОГО БАНКУ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1, про стягнення заборгованості за кредитним договором № ZP0NR360244960 від 11.03.2013 - відмовити повністю.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ст.284 ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

На рішення може бути подана апеляційна скарга до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач: АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», розташоване за адресою: вул. Грушевського, буд. 1Д, м. Київ, адреса для листування: вул. Набережна Перемоги, буд. 50, м. Дніпро, 49094 (р/р 29092829003111, код ЄДРПОУ 14360570, МФО 305299).

Відповідач: ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП: НОМЕР_1, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1.

Повний текст рішення складено 08.04.2019.

СУДДЯ: Ю.В. Ковальова