Рішення № 8100593, 01.02.2010, Господарський суд Херсонської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

____________________________

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01.02.2010 Справа № 14/236-09

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В. при секретарі Бєлій Є.Ю., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна", м. Київ,

до: Малого приватного підприємства "Таврія", смт. Нововоронцовка Херсонської області,

про стягнення 27 525 грн. 47 коп.,

за участю представників

позивача: на засідання суду не прибув,

відповідача: на засідання суду не прибув.

Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 7530грн.54коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1820грн.57коп. з урахуванням 3% річних, 10912грн.00коп. збитків, 7262грн.36коп. пені, відповідно до умов договору AUZ 216.08 транспортно-експедиційного обслуговування від 11.09.2008 року.

Представник позивача, повідомленого про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. Крім того, на вимогу суду, 25.01.10 р. позивачем представлено належні докази направлення копії позовної заяви відповідачу.

Представник відповідача, повідомленого про дату, час і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору, про причини неявки господарський суд не повідомив. У письмових запереченнях на позовну заяву проти позовних вимог заперечує, посилаючись на вирішення аналогічного спору між тими ж сторонами по справі № 2/46-09 Господарським судом Херсонської області.

Судом винесено вступну та резолютивну частини рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, господарський суд

в с т а н о в и в :

11.09.2008 року між позивачем ("виконавцем") - ТзОВ "Асстра Україна" та відповідачем ("замовником") - МПП "Таврія" укладено Договір AUZ 216.08 транспортно-експедиційного обслуговування (надалі за текстом –Договір), за умовами якого виконавець зобов'язався від свого імені та за рахунок замовника укласти один або декілька договорів перевезення в міжнародному автомобільному сполученні, тим самим організувавши та забезпечивши транспортування вантажів замовника відповідно до його письмових заявок, а замовник в свою чергу зобов'язався сплатити виконавцю винагороду за виконання згаданого доручення.

11.09.2008 року відповідач надав позивачу письмове замовлення № 291 на перевезення вантажу двома автомобілями за маршрутом Італія-Україна (м. Каховка), у якій ставка брутто (2 х 10тон) за 1 транспортний засіб визначено сумою у розмірі 4000,00 Євро по курсу НБУ.

Позивач організував та забезпечив перевезення зазначеного у замовленні вантажу двома автомобілями підтвердженням чого є товарно-транспортні накладні CMR № 0071205, CMR № 0671061.

04.11.2008р. рекомендованим листом в адрес відповідача було направлено рахунки-фактури № J80902020 від 17.09.2008р. на 30342,95 грн., №J80902021 від 17.09.2008р. на 30342,95 грн., які, згідно поштового повідомлення, було отримано відповідачем 07.11.2008р.

Вартість наданих послуг, 4000,00 ЕВРО, що по курсу НБУ на дату виставлення рахунків 17.09.2008 р. становить 30342,95 грн., за кожен автомобіль. Всього: 30342,95 x 2 = 60 685,90 грн.

Постановою Запорізького апеляційного господарського суду від 17.09.09 р. по справі 2/46-09 рішення господарського суду Херсонської області від 23.04.2009 р. № 2/46-09 частково скасувано, позов задоволено частково, стягнуто з Малого приватного підприємства “Таврія” (смт. Нововоронцовка Херсонської області) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Асстра України” (м. Київ) 60685,90 грн. боргу за договором AUZ 216.08 транспортно-експедиційного обслуговування, 606,85 грн. державного мита та 70,80 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В іншій частині позову (щодо стягнення суми штрафних санкцій за простій транспортних засобів) відмовлено.

Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України (435-4) неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 статті 551 ЦК України передбачено що вразі, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

У пункті 5.8. Договору, в редакції доданій позивачем до позову, і на який позивач посилається у позовній заяві, сторонами розмір пені не узгоджений, що є підставою для відмови в задоволенні зазначеної частини позовних вимог.

Згідно з вимогами частини 2 статті 625 ЦК України (435-4) боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до розрахунку позивача, розмір сум з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних становить відповідно 7530грн.54коп. та 1820грн.57коп.

Крім того, під час перевезення вантажу, з вини замовника (відповідача по справі), виник простій транспортних засобів. 23.09.2008 року автомобілі прибули на місце розмитнення зазначене в транспортному замовленні за адресою Херсонська область м. Каховка, вул. Південна, 8, про що свідчать відмітки митниці у графах № 18 CMR. Згідно п.п. 3.1. Договору, відповідач взяв на себе зобов'язання забезпечити проведення процедур митного оформлення та розвантаження протягом 48 годин на території України. Транспортні засоби були розвантажені 02.10.2008 р., про що свідчать відмітки митниці в графах № 24 СМК. Простій кожного транспортного засобу склав 8 діб.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.. 623 Цивільного кодексу України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.

Перевізник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Міраж", виставив рахунки № 194 від 06.10.2008 р. на суму 5 456,00 грн. та № 194 від 06.10.2008 р. на суму 5 456,00 грн. за простій транспортних засобів. Позивач, платіжними дорученнями № 18975 від 14.11.2008 р. та № 19739 від 29.01.2009 р. оплатив рахунки, тим самим поніс збитки на суму 10 912,00 грн.

22.10.2009 р. рекомендованим листом в адресу відповідача було направлено рахунки-фактури № J80902820 від 20.10.2009 р. на суму 5456,00 грн. та № J80902821 від 20.10.2009 р. на суму 5456,00 грн. які, згідно поштового повідомлення, були отримані відповідачем 28.10.2009 р. До цього часу відповідач не сплатив рахунки.

Відповідно до ч. 2 ст. 12 Закону України "Про транспортно-експедиторську діяльність" клієнт зобов'язаний у порядку, передбаченому договором транспортного експедирування, сплатити належну плату експедитору, а також відшкодувати документально підтверджені витрати, понесені експедитором в інтересах клієнта в цілях виконання договору транспортного експедирування.

Відповідно до положень ст. 526 Цивільного кодексу України (435-4) зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За вказаних обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню в частині щодо стягнення 7530грн.54коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1820грн.57коп. з урахуванням 3% річних, 10912грн.00коп. збитків. Не підлягають задоволенню позовні вимоги в частині щодо стягнення 7262грн.36коп. пені.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача та позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі зазначених вище норм матеріального права, керуючись ст. ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України,

в и р і ш и в :

1.           Позов задовольнити частково.

2.           Стягнути з Малого приватного підприємства "Таврія" (ідентифікаційний код - 14129039, адреса - 74200, Херсонська область, смт Нововоронцовка, вул. Степова, 22-А, р\рахунок 2600502002346 в ХФАТ "Кредобанк" м. Херсон, МФО 352413) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Асстра Україна" (ідентифікаційний код –32493177, адреса –04073, місто Київ, просп. Московський, 9, корп. 2, р\рахунок –26000001304558 в ЗАТ "ОТП Банк" в м. Київ, МФО 300528) 7530грн.54коп. з урахуванням встановленого індексу інфляції, 1820грн.57коп. з урахуванням 3% річних, 10912грн.00коп. збитків, 202грн.63коп. витрат по сплаті державного мита, 173грн.73коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

3.          В задоволенні іншої частини позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України (вступна, описова, мотивувальна і резолютивна частини).

Суддя Ю.В. Гридасов

Дата оформлення та підписання рішення

відповідно до вимог ст. 84 Господарського

процесуального кодексу України "09" лютого 2010 р.