ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
____________
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"03" лютого 2010 р. Справа № 29/20-10 вх. № 384/5-29
Суддя господарського суду
при секретарі судовогозасідання
за участю представників сторін:
позивача - Вахрушева Н.М.
відповідача - Гордєєв В.І.
розглянувши у відкритом у судовому засіданні справу за позовом
ТОВ "НВП "Укрспецбуд", м. Харків до ПП "Вершина", м. Харків
про зобов'язання вчинити певні дії
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить зобов’язати ПП «ВЕРШИНА» підписати акт приймання-передачі обладнання від 20.08.2009р. згідно умов договору купівлі-продажу від 08.07.09 р., а саме автоматів гральних, які є розважальним обладнанням у кількості 171 шт.
Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та в обґрунтування посилається на невиконання відповідачем зобов’язань, взятих на себе за вказаним договором купівлі-продажу.
Відповідач в судовому засіданні проти позову заперечував та пояснив, що він погодиться підписати акт приймання-передачі обладнання за умови, що такі автомати гральні є розважальними.
Враховуючи те, що норми ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розгляд справи за позовної заявою за наявними у справі і додатково поданими на вимогу суду матеріалами і документами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив, що 08.07.2009 р. між ТОВ «НПП «Укрспецбуд» та ПП «Вершина» був укладений договір купівлі-продажу. Відповідно до п. 1.1. цього договору та специфікації № 1 предметом договору є ігрове обладнання, а саме – автомати гральні типу «RICHELIEN» – 87 шт., типу FV 646 – 17 шт., типу FV 620 – 18 шт., типу FV 623 – 49 шт., які є розважальним обладнанням.
Згідно п. 1.1 договору купівлі-продажу від 08.07.09 р. відповідач придбає обладнання, що призначене для використання в якості засобів розважання, без можливості внесення ставки та видачі призу (виграшу). Даний договір був складений у двох примірниках, по одному для кожної із сторін, та був підписаний уповноваженими особами обох сторін.
Відповідно до п. 2.1 договору купівлі-продажу від 08.07.09 р. факт приймання-передачі обладнання повинен підтверджуватися відповідним актом приймання-передачі за підписами обох сторін договору.
Відповідно до п. 2.2. договору купівлі-продажу від 08.07.09 р. акт приймання-передачі обладнання повинен бути складений в строк до 20.08.2009 р. Отже, відповідач повинен був прийняти обладнання та підписати акт приймання-передачі обладнання не пізніше 20.08.09 р.
Як було встановлено в судовому засіданні, 20.08.2009 р. відповідачем ігрове обладнання фактично було отримано, але акт приймання-передачі обладнання з боку відповідача підписано не було.
25.08.09 р. позивач звернувся до відповідача з вимогою підписати акт приймання-передачі обладнання, надавши належним чином оформлений з боку позивача акт приймання-передачі обладнання.
Відмову від підписання акту приймання-передачі відповідач виклав у своєму листі від 10.09.2009 р., в якому зазначив, що бажає повернути ігрове обладнання у зв’язку із прийняттям Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» № 1334 від 15.05.2009 р. Крім того пояснив, що мав намір придбати розважальні автомати, які не передбачають грошову винагороду і не дають змогу отримати виграш (приз), для використання їх в своїй підприємницькій діяльності. Але після отримання ігрового обладнання зрозумів, що ці автомати не відрізняються ззовні від гральних автоматів, які передбачають отримання виграшу (призу) та контролюючими органами можуть бути розцінені як гральні автомати, діяльність по експлуатації яких є забороненою в Україні діючим законодавством. Отже, відповідач наголошує, що підписання акту приймання-передачі принесе йому тільки збитки. З названих підстав відповідач відмовляється підписувати акт приймання-передачі та готовий повернути обладнання и просить позивача повернути йому кошти, що були їм сплачені за договором купівлі-продажу.
28.09.09 р. позивач повторно звернувся до відповідача з вимогою виконати умови п.2.2 договору купівлі-продажу від 08.07.09 р. та підписати акт приймання-передачі обладнання. Але, даний лист відповідач залишив без відповіді, а Акт приймання-передачі обладнання - не підписав.
Розглянувши наданні суду докази, вислухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.
Автомати гральні, що є предметом договору купівлі-продажу від 08.07.09 р., мають сертифікати відповідності № 695579 серія ВБ (зареєстровано в Реєстрі за № UA1.007.0173764-06); № 836614 серія ДЗ (зареєстровано в Реєстрі за № UA1.003.0136569-08); № 695587 серія ВБ (зареєстровано в Реєстрі за № UA1.007.0175456-06).
Згідно сертифікатів відповідності ці автомати гральні відповідають спеціальним державним стандартам, що є обов’язковими при їх виробництві, а саме ГОСТ 28171-89, ГОСТ 28002-88, ГОСТ -12.2.006-87, ГОСТ 23511-79.
ГОСТ 28171-89 передбачає загальні технічні умови для автоматів гральних. У преамбулі вищезазначеного ГОСТу зазначено, що даний стандарт розповсюджуються на автомати, які призначені для використання в якості засобів розважання.
Згідно ст. 2 Закону України «Про заборону грального бізнесу в Україні» від 15.05.2009 р. № 1334 (надалі – Закон України № 1334) в Україні забороняється гральний бізнес та участь в азартних іграх.
Відповідно до п.1. ст.1 даного Закону, гральний бізнес - діяльність з організації та проведення азартних ігор у казино, на гральних автоматах, у букмекерських конторах та в електронному (віртуальному) казино, що здійснюють організатори азартних ігор з метою отримання прибутку.
Згідно п.2 ст.1 Закону України № 1334 азартна гра - будь-яка гра, умовою участі в якій є внесення гравцем ставки, що дає змогу отримати виграш (приз), і результат якої повністю або частково залежить від випадковості.
Отже, основним критерієм віднесення тієї або іншої гри до азартної, та внаслідок цього – до грального бізнесу є саме можливість отримати виграш (приз).
Відповідно до п.1 Ліцензійних умов провадження організації діяльності з проведення азартних ігор, затверджених Наказом Держкомпідприємництва, Мінфін України № 40/374 від 18.04.2006 р., ставка – плата гравця за участь в азартній грі, сума якої використовується для визначення розміру призу (виграшу).
З наданих суду доказів вбачається, що автоматах відсутнє поняття «ставка» та не передбачена можливість видачі виграшу (призу). За таких умов автомати гральні, які є предметом договору купівлі-продажу від 08.07.09 р., укладеного між позивачем та відповідачем, не можна вважати гральними автоматами, які призначаються для проведення азартних ігор.
Отже, за своїми якісними характеристиками дані автомати є видом розважального обладнання в Україні.
Використання цих автоматів за наявності при них належних правил користування (правил гри) відповідає вимогам договору купівлі-продажу і діючому законодавству та можуть використовуватися за їх основним призначенням – у якості засобів розважання, що не є тотожнім із здійсненням грального бізнесу та участю в азартних іграх.
Відповідно до ст. 626 ЦК України договір є підставою для виникнення цивільних прав та обов’язків.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ч.1 ст.628 ЦК України).
Ст. 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
Згідно ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно ч.2 ст. 20 ГК України права та законі інтереси суб’єктів господарювання та споживачів захищаються, поряд з іншим, шляхом присудження до виконання обов’язку в натурі.
Фактичні обставини справи свідчать про обґрунтованість вимог позивача про зобов’язання відповідача підписати акт приймання-передачі обладнання від 20.08.2009р. згідно умов договору купівлі-продажу від 08.07.09 р., а саме автоматів гральних, які є розважальним обладнанням у кількості 171 шт. та підлягають задоволенню в повному обсязі.
Доводи відповідача щодо заперечення проти позову не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, спростовуються матеріалами справи, а отже не приймаються судом.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
На підставі вищевикладеного суд визнав позовні вимоги обгрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин, суд, керуючись ст. ст.1, 4, 12, 22, 33, 34, 38, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, ст.ст. 525, 526, 530, 610, 626 ЦК України, ст. 20 ГК України, -
ВИРІШИВ:
Позов задовольнити повністю.
Зобов’язати Приватне підприємство «ВЕРШИНА» (код 32675848, м. Харків, вул. Петровського, 30-А) підписати Акт приймання-передачі обладнання від 20.08.2009р. згідно умов договору купівлі-продажу від 08.07.09 р., а саме автоматів гральних, які є розважальним обладнанням:
- типу «RICHELIEN» у кількості 87 штук за номерами: SVR - 304, SVR - 307, SVR - 321, SVR - 322, SVR - 332, SVR - 340, SVR - 341, SVR - 347, SVR - 357, SVR - 359, SVR - 0219, SVR - 0220, SVR - 0221, SVR - 0222, SVR - 0223, SVR - 0224, SVR - 0225, SVR - 0226, SVR - 0227, SVR - 0228, SVR - 1100, SVR - 1101, SVR - 1103, SVR - 1130, SVR - 1131, SVR - 1132, SVR - 1133, SVR - 1246, SVR - 1247, SVR - 1272, SVR - 1273, SVR - 0539, SVR - 0572, SVR - 0574, SVR - 0575, SVR - 0594, SVR - 0595, SVR - 1048, SVR - 002, SVR - 003, SVR - 004, SVR - 154, SVR - 155, SVR - 001, SVR - 109, SVR - 110, SVR - 108, SVR - 111, SVR - 0013, SVR - 115, SVR - 112, SVR - 113, SVR - 116, SVR - 114, SVR - 12352, SVR - 12353, SVR - 12354, SVR - 12355, SVR - 12466, SVR - 12467, SVR - 2453-967712, SVR - 2454-967447, SVR - 2455-967748, SVR - 2456-967604, SVR - 1630 - 1519, SVR - 1777 - 1666, SVR - 1848 - 1887, SVR - 2363, SVR - 2364, SVR - 2449-967442, SVR - 2450-967677, SVR - 2451-967652, SVR - 2452-967767, SVR - 2554-967734, SVR - 2556-967629, SVR - 2557-967650, SVR - 2558-967614, SVR - 2559-967633, SVR - 2560-967725, SVR - 1717, SVR - 1818, SVR - 1810 - 1699, SVR - 1816 - 1705, SVR - 1817 - 1706, SVR - 4ЛАД-1, SVR - ЛАД-5, SVR - ЛАД-6;
- типу FV-646 у кількості 17 шт. за номерами: 82098, 31423, 80740, 80746, 80749, 84291, 85167, 85171, 86198, 80124, 80124-1, 82110, 460780-82090, 460780-82098, 460780-82100, 22793, 82793;
- типу FV-620 у кількості 18 шт. за номерами: 88015, 88509, 98650, 98651, 98652, 98653, 98654, 87808, 87890, 87782, 491350-131334, 101522-165411, 101592-165412, 271370-122413, 381350-127430, 431402-152302, 381390-127432, 221442-141154;
- типу FV-623 у кількості 49 шт. за номерами:041650-208602, 021660-206517, 061690-210577, 131660-217050, 231460-142127, 371600-236442, 371600-236455, 371610-236458, 371650-236447, 371670-236456, 371680-236446, 381670-239496, 381670-239780, 431650-244335, 451590-198672, 187959, 170841, 170853, 174938, 174953, 175660, 188090, 186604, 186605, 186627, 188086, 521520-205820, 521580-205844, 233309, 233380, 276825, 276829, 233344, 226689, 276813, 276821, 233378, 233347, 233318, 233343, 233377, 226720, 217787, 233308, 226721, 226691, 194606, 214565, 226717.
Стягнути з Приватного підприємства «ВЕРШИНА» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Укрспецбуд» держмито у розмірі 85 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу – 236 грн.
Видати накази після набрання судовим рішенням законної сили.
Суддя
Судове рішення № 8100472, Господарський суд Харківської області було прийнято 03.02.2010. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити необхідні дані.
Це рішення відноситься до справи № 29/20-10. Фірми, які зазначені в тексті цього судового документа: