Вирок № 8100417, 04.12.2008, Апеляційний суд Львівської області

Справа №1-26/08

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2008 року Апеляційний суд Львівської області в складі:

головуючого - судді: Пайонкевича Т.Т.

судді: Галапаца І.І.

народних засідателів: Петрінця І.В., Говорухи Ю.С., Хлопко О.М.

при секретарі: Михайляк Н.С.

з участю прокурора: Баганця О.В.

адвоката: ОСОБА_1

потерпілого: ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Галичани Городоцького району Львівської області, українця, громадянина України, розлученого, від шлюбу має дочку ІНФОРМАЦІЯ_3, пенсіонера, учасника бойових дій, постійно проживаючого за адресою:АДРЕСА_1, на час затримання проживаючого уАДРЕСА_2, раніше судимого:

- 19.05.1984 р. Залізничним районним судом м. Львова за ч.3 ст.206 КК України (в ред. 1960 р.) до 3 років позбавлення волі;

- 21.10.1994 р. Личаківським районним судом м. Львова за ст.94 КК України (в ред. 1960 р.) до 11 років позбавлення волі,

за ч.2 ст.15 - п.13 ч.2 ст.115 КК України,

встановив:

підсудний ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, 21.01.2008 року в проміжку часу між 00 год. 00 хв. та 00 год. 30 хв., перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, на грунті особистих неприязних стосунків, з метою вбивства, за місцем свого проживання в кімнаті №107 Львівського геріатричного пансіонату, який знаходиться у АДРЕСА_3, скориставшись тим, що потерпілий ОСОБА_2 спав, завдав останньому два удари ножем в грудну клітку, однак свій злочинний умисел, спрямований на позбавлення потерпілого життя, до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі, оскільки в процесі нанесення ударів зламався ніж.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 вину свою у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав частково, заперечивши умисел на вбивство ОСОБА_2

Незважаючи на часткове визнання підсудним ОСОБА_3 своєї вини, його винуватість у вчиненні замаху на умисне вбивство повністю доведена зібраними та перевіреними як в ході досудового, так і судового слідства доказами.

Зокрема, показаннями підсудного ОСОБА_3, який суду пояснив, що він проживав в одній кімнаті з потерпілим ОСОБА_2 та його співмешканкою ОСОБА_4 Між ним та ОСОБА_2 стосунки не складалися, часто виникали конфлікти і непорозуміння на побутовому грунті. Останній раз такий інцидент мав місце 20.01.2008 року вдень під час спільного розпиття спиртного. Завдяки втручанню ОСОБА_4 через деякий час даний конфлікт вдалось вичерпати і ОСОБА_2 заспокоївся. Коли ж останній із своєю співмешканкою лягли спати і позасинали, ОСОБА_3 взяв кухонний ніж і завдав ним один чи два удари в спину ОСОБА_2 Після цього з місця події втік, однак незабаром був затриманий працівниками міліції.

Показаннями потерпілого ОСОБА_2, який в судовому засіданні вказав, що з ОСОБА_3 він проживав в одній кімнаті геріатричного пансіонату два місяці, впродовж яких їхні стосунки часто загострювались. Так само сталося і 20.01.2008 року, коли підсудний ОСОБА_3 у відповідь на відмову потерпілого пригоститися морозивом почав в його адресу нецензурно виражатися та погрожувати: спочатку усно, а потім і з використанням ножа. Коли загальна напруга конфлікту спала, він разом з ОСОБА_4 пішов спати, однак приблизно через п'ять годин прокинувся від крику останньої і тоді ж, відчувши біль в лівій ділянці тіла, побачив багато крові. ОСОБА_4 терміново покликала старшу медсестру і викликала швидку медичну допомогу.

Показаннями свідка ОСОБА_4, даними нею в суді, про те, що вона проживала з потерпілим ОСОБА_2 в одній кімнаті геріатричного пансіонату. Крім них, в цій же кімнаті мешкав ОСОБА_3, який є конфліктною людиною, неодноразово вступав з ОСОБА_2 у словесні перепалки, висловлював також претензії щодо її проживання у їхньому помешканні. 20.01.2008 року зранку ОСОБА_3 пішов у магазин, а повернувшись, пригощав її і ОСОБА_2 морозивом, однак останній від запропонованого відмовився. Крім морозива, ОСОБА_3 приніс пляшку горщки, яку вони разом з потерпілим випили. Перебуваючи у нетверезому стані, ОСОБА_3 почав зчиняти скандал з приводу відмови ОСОБА_2 пригоститися морозивом, а ОСОБА_2, у свою чергу, почав кричати на нього і взивати його до порядку. Після цього ОСОБА_3 на деякий час вийшов з кімнати, а повернувшись, продовжив розпалювання конфлікту, погрожував потерпілому ножем, кричав, що заріже його. Оскільки ситуація в помешканні була напружена, ОСОБА_4 з метою не допустити біди сховала кухонний ніж, який лежав на столі. Коли ж все нормалізувалось, вона поклала його на попереднє місце, а сама разом з ОСОБА_2 лягли спати. Незабаром вона відчула біль в лівій руці, якою обіймала ОСОБА_2, однак не надала цьому значення. Коли ж відчула якийсь укол вдруге, відкрила очі і побачила багато крові, а також те, як ОСОБА_3 втікав з кімнати. Злякавшись, вона почала кричати і покликала на допомогу старшу медсестру. Згодом викликала швидку медичну допомогу. Вказані події відбулись приблизно о 12 год. ночі.

Показаннями свідка ОСОБА_5, яка суду пояснила, що вона працює молодшою медсестрою в геріатричному пансіонаті і 20.01.2008 року несла зміну на прохідній. Близько 12 год. 35 хв. ночі до неї підійшов ОСОБА_3, який перебував у нетверезому стані, і попросив її відчинити вхідні двері, щоб вийти на вулицю. Однак, вона йому відмовила, а почувши крик, що лунав з кімнати, де останній проживає, одразу ж побігла туди. У вказаній кімнаті вона побачила ОСОБА_2, який сидів на ліжку з пораненнями, що кровоточили. З його слів їй стало відомо, що поранень йому завдав ОСОБА_3 Про даний інцидент вона повідомила медсестру, з якою викликали міліцію і швидку допомогу. До їх приїзду вони перебували в кімнаті ОСОБА_2, де бачили лезо ножа без ручки.

Показаннями свідка ОСОБА_6, даними ним в ході досудового слідства і перепровіреними в суді, про те, що він проживає в геріатричному пансіонаті по сусідстві з ОСОБА_2 та знає, що між останнім і ОСОБА_3, який мешкає з ним в одній кімнаті, часто виникали конфлікти. В день останнього інциденту близько опівночі до нього прибігла ОСОБА_7, співмешканка ОСОБА_2, яка була дуже схвильованою, та попросила терміново зайти до них у кімнату. Зайшовши туди, він побачив, що все жиле приміщення в крові, а на ліжку сидів ОСОБА_2, на тілі якого було видно два поранення: одне на грудях і одне на спині, яке сильно кровоточило. На підлозі між столом і ліжком він побачив розламаний ніж. ОСОБА_2 йому повідомив, що ОСОБА_3 намагався його вбити і заподіяв йому два ножові поранення (а.с.68-70).

Показаннями свідка ОСОБА_8, який в судовому засіданні пояснив, що він працює санітаром в геріатричному пансіонаті, очевидцем подій в ніч з 20.01.2008 року на 21.01.2008 року не був, однак зі слів ОСОБА_3 йому відомо, що між останнім та ОСОБА_2 виник конфлікт, в процесі якого ОСОБА_3 взяв ніж і завдав ним удар потерпілому ОСОБА_2

Показаннями свідка ОСОБА_9, даними нею в ході досудового слідства і перепровіреними в суді, про те, що вона працює санітаркою геріатричного пансіонату і від співпрацівників чула, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виникали конфлікти. В кінці січня вона дізналася від когось з мешканців пансіонату, що ОСОБА_3 завдав ножові поранення ОСОБА_2 Крім цього, вона була понятою при відтворенні обстановки і обставин події та бачила, як ОСОБА_3 показував механізм нанесення ударів ОСОБА_2, а також особисто чула пояснення ОСОБА_3 про те, що в результаті його дій зламався ніж і, будучи наляканим, він намагався втекти з пансіонату, однак його не випустили через вхідні двері, тому він втік через балкон (а.с.62, 63).

Показаннями свідка ОСОБА_10, даними в судовому засіданні про те, що він працює інспектором патрульної служби і 21.01.2008 року, отримавши близько половини першої години ночі орієнтування, в складі автопатруля виїжджав на місце події. Прибувши в геріатричний пансіонат, зі слів потерпілого ОСОБА_2 йому стало відомо, що ОСОБА_3 завдав останньому ножові поранення. Працівники пансіонату підтвердили, що між ОСОБА_2 і ОСОБА_3 виник конфлікт, в ході якого ОСОБА_3 наніс ножові поранення потерпілому ОСОБА_2 При огляді кімнати, де відбулись вказані події, було виявлено лезо ножа, яке лежало на підлозі, та сліди крові. Рукоятку червоного кольору від ножа було знайдено в коридорі. По прикметах підозрюваного було вжито розшукових заходів, в ході проведення яких поАДРЕСА_4 вдалось затримати мужчину, схожого за описом на ОСОБА_3, який перебував у нетверезому стані. Затриманого доставили в приміщення Личаківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Львівській області.

Аналогічні за своїм змістом показання дав суду свідок ОСОБА_11 - інспектор патрульної служби, який виїжджав на місце події за викликом, та свідок ОСОБА_12 - працівник міліції, показання якого, дані в ході досудового слідства, були перепровірені в судовому засіданні (а.с. 18).

Протоколом очної ставки від 18.04.2008 року, проведеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_2, на якій вони підтвердили свої попередні показання, а також зробили деякі уточнення. Зокрема, ОСОБА_3 вказав, що безпосередньо перед подією злочину він вирішив покінчити із ситуацією, яка склалась в нього у відносинах з ОСОБА_2, оскільки іншого вибору не було: або він заріже ОСОБА_2, або навпаки. Тому взяв зі столу ніж, підійшов до ліжка, на якому спав ОСОБА_2, та завдав останньому два удари ножем в ліву половину тіла в район грудної клітки. Потерпілий ОСОБА_2, у свою чергу, уточнив, що коли він виявив поранення і вставав з ліжка, то на підлогу впало лезо кухонного ножа. Він зрозумів, що злочин вчинено ОСОБА_3, оскільки останній втік з кімнати (а.с. 175-178).

Протоколом очної ставки від 18.04.2008 року, проведеної між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, в ході якої вони підтвердили свої попередні показання. Крім цього, свідок ОСОБА_4 наголосила на тому, що погрози висловлював власне ОСОБА_3 на адресу ОСОБА_2, а не навпаки. При цьому як знаряддя вчинення злочину ОСОБА_3 використав кухонний ніж, належний ОСОБА_4, який лежав на столі (а.с.179-181).

Протоколом відтворення обстановки та обставин події від 23.01.2008 року, в ході проведення якого ОСОБА_3 детально описав події 21.01.2008 року і показав, яким чином та в які ділянки тіла він завдавав удари ножем потерпілому ОСОБА_2, а також як вчинив втечу з місця скоєного (а.с.29, 30).

Даними протоколу огляду місця події від 21.01.2008 року, з якого слідує, що об'єктом огляду являлася кімната №107 в приміщенні Львівського геріатричного пансіонату. При проведенні даної слідчої дії на ліжку, розташованому справа від входу, виявлено подушку, наволочка якої, а також простирадло із плямами речовини темно-бурого кольору, схожої на кров. Аналогічні плями виявлено на підлозі одразу поруч із ліжком. При вході у кімнату на підлозі знайдено лезо ножа, а на відстані близько одного метра від входу на підлозі - уламок пластмасової ручки ножа червоного кольору. З місця події вилучено простирадло, наволочка із слідами речовини темно-бурого кольору, уламок ручки та лезо ножа (а.с.6).

Висновком судово-медичної експертизи №36/08 від 14.02.2008 року, відповідно до якого у громадянина ОСОБА_2 було виявлено два поранення м'яких тканин лівої половини грудної клітки по задній та боковій поверхні, кожне з яких заподіяне колюче-ріжучим чи подібним до нього знаряддям. Вони могли утворитися при обставинах, вказаних у постанові про призначення експертизи, 21 січня 2008 року. Кожне з поранень проходило в межах м'яких тканин та відноситься до легкого тілесного ушкодження з короткочасним розладом здоров'я (а.с.87).

Протоколом пред'явлення предмета для впізнання з фототаблицею від 18.04.2008 року, з яких слідує, що ОСОБА_3 ствердно вказав на ніж з рукояткою червоного кольору, як такий, яким завдавав удари по тілу потерпілого ОСОБА_2 Даний ніж в розламаному вигляді було вилучено при огляді місця події. ОСОБА_3 впізнав його по формі клинка (а.с.164-168).

Протоколом пред'явлення предмета для впізнання з фототаблицею від 19.04.2008 року, якими зафіксовано факт впізнання потерпілим ОСОБА_2 ножа з червоною рукояткою, що використовувався як знаряддя при замаху на його життя. ОСОБА_2 впізнав його за формою та особливостями клинка. Потерпілий також повідомив, що лезо даного ножа він бачив на підлозі після того, як йому було заподіяно тілесні ушкодження. Ніж, який впізнав потерпілий, в розламаному вигляді було вилучено при огляді місця події (а.с.171-174).

Протоколом пред'явлення предмета для впізнання від 18.04.2008 року, згідно якого свідок ОСОБА_4 впізнала ніж, який вона 20.01.2008 року, тобто в день вчинення злочину, залишила на столі, і яким, на її думку, ОСОБА_3 намагався вбити потерпілого ОСОБА_2 Цей ніж вона впізнала за його формою, кольором рукоятки, довжиною та іншими ознаками клинка. Він був вилучений з місця події у розламаному вигляді (а.с.169, 170).

Висновком трасологічної експертизи №5/121 від 05.03.2008 року, з якого слідує, що металевий клинок та рукоятка, вилучені 21.01.2008 року при огляді місця події, до розділення складали одне ціле і утворювали ніж. Даний ніж було розділено на дві частини з прикладенням поперечного зусилля (а.с.106-108).

Висновком судово-медичної експертизи ножа №52/2008ц від 15.04.2008 року, з якого вбачається, що при дослідженні зламаного ножа, вилученого з місця події, на клинку виявлено сліди крові, яка може походити від осіб з групою крові А, в тому числі від потерпілого ОСОБА_2 (а.с. 120-122).

Висновком судово-медичної експертизи речей, вилучених під час огляду місця події, №93/2008-Ім від 12.03.2008 року, яким встановлено, що в слідах темно-бурого кольору, наявних на наволочці та простирадлі з кімнати потерпілого, виявлено кров людини групи А (а.с. 144-148).

Речовими доказами, оглянутими в судовому засіданні, - наволочкою, простирадлом, клинком та рукояткою ножа, вилучених з місця події (а.с.228, 229).

Показання підсудного ОСОБА_3, в яких він стверджує, що не мав умислу на вбивство потерпілого ОСОБА_2, суд вважає за обрану ним тактику захисту і розцінює їх як такі, що спрямовані на ухилення від кримінальної відповідальності за вчинене. Дії підсудного, які мали не спонтанний, а цілеспрямований, обдуманий характер, про що свідчить значна їх віддаленість у часі від конфлікту з потерпілим ОСОБА_2; обраний момент вчинення злочину підсудним, який скористався безпорадним станом потерпілого і вчинив замах на його життя, коли той спав; локалізація ножових поранень, які завдавались у життєво важливий орган - грудну клітку; повторюваність скоєних ОСОБА_3 діянь, який не обмежився одним ударом ножем в тіло ОСОБА_2, а завдав також наступний удар; сила прикладуваних до ножа зусиль, в результаті чого ніж розламався, - усі ці обставини вказують на наявність у ОСОБА_3 прямого умислу на протиправне позбавлення потерпілого ОСОБА_2 життя.

Суд також не надає віри доводам підсудного про те, що вчинений ним злочин був реакцією на погрози ОСОБА_2, оскільки ОСОБА_3 в стані необхідної оборони не перебував, безпосередньо перед вчиненням злочину ОСОБА_2 йому не погрожував, на його життя чи здоров'я не посягав, а сам факт конфлікту, який стався 20.01.2008 року між потерпілим та засудженим, свідчить про наявність між ними особистих неприязних стосунків, які і послужили мотивом вчинення злочину. При цьому значний розрив у часі між конфліктом, який стався у відносинах ОСОБА_3 і ОСОБА_2, та посяганням на життя останнього (конфлікт мав місце вдень 20.01.2008 року, а злочин вчинено вночі 21.01.2008 року) разом з наявними доказами того, що саме ОСОБА_3 погрожував ОСОБА_2, а не навпаки, слугують беззаперечною підставою для висновку про надуманість версії підсудного про вчинення ним злочину з метою захисту від агресивних дій ОСОБА_2 Крім цього, на час вчинення злочину ОСОБА_3 не перебував в стані фізіологічного афекту, що стверджується актом комплексної стаціонарної судово-психолого-психіатричної експертизи №86 від 16.04.2008 року (а.с.130-132).

Аналізуючи наведені докази в їх сукупності, суд вважає, що вони повністю узгоджуються між собою, не суперечать одне одному, а тому винуватість ОСОБА_3 у вчиненні інкримінованого йому злочину є доведеною. Діям підсудного органами досудового слідства дана належна кримінально-правова оцінка і вони вірно кваліфіковані за ч.2 ст.15 - п.13 ч.2 ст.115 КК України, оскільки ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, скоїв закінчений замах на умисне вбивство потерпілого ОСОБА_2, однак злочину до кінця не довів з причин, що не залежали від його волі.

Обираючи підсудному ОСОБА_3 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним злочину, який відноситься до категорії особливо тяжких, ступінь здійснення злочинного наміру, причини, з яких злочин не було доведено до кінця - приведення знаряддя вчинення злочину у непридатність для скоєння вбивства, та його особу, зокрема те, що за попереднім місцем роботи в центрі ресоціалізації бездомних він характеризується позитивно, являється учасником бойових дій, раніше неодноразово притягався до кримінальної відповідальності, в тому числі останній раз - за умисне вбивство, на шлях виправлення "не став, вчинив новий умисний злочин проти життя особи.

Також суд приймає до уваги, що згідно з актом судово-психолого-психіатричної експертизи №86 від 16.04.2008 року ОСОБА_3 в період інкримінованих йому дій хронічними психічними захворюваннями не страждав, у стані тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності не перебував, міг усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, але не в повній мірі внаслідок церебрального атеросклерозу зі стійким наростаючим психоорганічним синдромом (а.с. 130-132). При таких медичних висновках суд визнає стан здоров'я підсудного обставиною, що пом'якшує його покарання. До пом'якшуючих покарання обставин суд відносить також щире каяття ОСОБА_3 у вчиненому злочині.

Обставиною, що обтяжує покарання підсудного, суд вважає вчинення ним злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Разом з тим, не може визнаватись обтяжуючою обставиною повторність, як це вказано в обвинувальному висновку, оскільки повторність є кваліфікуючою ознакою злочину, передбаченого п.13 ч.2 ст.115 КК України, і відповідно до вимог ч.4 ст.67 КК України не може ще раз враховуватись при призначенні покарання як така, що його обтяжує.

Враховуючи наведене, суд вважає, що виправлення підсудного ОСОБА_3 та попередження вчинення ним нових злочинів можливе лише в умовах ізоляції від суспільства, тому обирає йому покарання у виді позбавлення волі. Враховуючи те, що ОСОБА_3 свій злочин до кінця не довів, тобто суспільно небезпечне діяння було припинено на стадії замаху на злочин, наявні обставини, які пом'якшують його покарання, суд вважає за можливе призначити йому покарання на рівні мінімальної межі, передбаченої санкцією ч.2 ст.115 КК України.

Судові витрати на проведення судових експертиз в сумі 1051, 68 грн. підлягають стягненню з підсудного (а.с.93-98, 105-108, 113-115).

Речові докази - наволочка, простирадло, клинок та рукоятка ножа, вилучені з місця події, - підлягають знищенню (а.с.229).

Керуючись ст.ст.323, 324 КПК України, суд

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 - п.13 ч.2 ст.115 КК України, і призначити йому покарання за ч.2 ст.15 - п.13 ч.2 ст.115 КК України у виді 10 (десяти) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_3 до вступу вироку в закону силу залишити попередньо обрану - взяття під варту.

Строк відбуття покарання засудженому ОСОБА_3 рахувати з 21 січня 2008 року, тобто з часу його затримання.

Стягнути із засудженого ОСОБА_3 в користь Науково-дослідного експертно-криміналістичного центру при ГУМВС України у Львівській області (банк УДК у Львівській області, р/р 35221003000808, МФО 825014, ЄДРПОУ 25575150) судові витрати за проведення судових експертиз в сумі 1051, 68 грн.

Речові докази - наволочку, простирадло, клинок та рукоятку ножа -знищити.

Вирок може бути оскаржений до Верховного Суду України протягом одного місяця з моменту його проголошення, а для засудженого - в той же строк з моменту вручення копії вироку.