Рішення № 81003586, 27.03.2019, Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

Справа 688/2914/18

№ 2/688/44/19

Рішення

іменем України

27 березня 2019 року Шепетівський міськрайонний суд Хмельницької області

в складі:

головуючого – судді Босюка В.А.

при секретарі – Кулеші Л.М.,

з участю позивача, її представника — адвоката ОСОБА_1,

представника відповідача — адвоката ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шепетівка справу за позовом ОСОБА_3 до товариства з обмеженою відповідальністю “Лотівка Еліт”, треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_4, ОСОБА_5, про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті вчинення злочину, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернулася до суду з даним позовом, посилаючись на те, що 05.07.2008 року під час виконання робіт в с. Лотівка Шепетівського району Хмельницької області загинув її син ОСОБА_6. 07.09.2017 року старшому інженеру по спецтехніці ТОВ “Левада-2003” ОСОБА_4 та старшому інженеру по тракторах цього ж товариства ОСОБА_5 оголошено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 272 та ч. 2 ст. 287 КК України.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.07.2018 року, яка набрала законної сили 24 липня 2018 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 272 та ч. 2 ст. 287 КК України з нереабілітуючих підстав — на підставі ст. 49 КК України в зв'язку із закінченням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності, а вказане кримінальне провадження закрито, її цивільний позов про відшкодування майнової та моральної шкоди залишено без розгляду.

Вказаного ухвалою суду встановлено, що ОСОБА_4, перебуваючи на посаді старшого інженера по спецтехніці ТОВ “Левада-2003”, як службова особа, відповідальна за охорону праці та безпеки життєдіяльності під час експлуатації спецтехніки та належний її технічний стан, а ОСОБА_5, перебуваючи на посаді старшого інженера по тракторах цього ж товариства, як службова особа, відповідальна за охорону праці та безпеки життєдіяльності під час експлуатації тракторної техніки та належний технічний стан останньої, 05.07.2008 року допустили випуск в експлуатацію завідомо технічно несправного транспортного засобу — незареєстрованої переобладнаної спецтехніки у вигляді прицепа-цистерни МЖТ-10 з транспортним засобом — трактором МТЗ-80, державний реєстраційний номер НОМЕР_1, робота на яких належить до робіт з підвищеною небезпекою, допустили до керування вказаною технікою перебуваючого у стані алкогольного сп'яніння її сина ОСОБА_6, чим вчинили грубе порушення правил експлуатації транспорту, які забезпечують дорожній рух, що призвело до смерті останнього.

В результаті загибелі сина їй заподіяно майнову шкоду, яка складається з витрат, понесених на придбання пам'ятника на могилу сина в сумі 6250грн., та моральної шкоди, яку оцінює в 600 000грн. Моральну шкоду обґрунтовує тим, що внаслідок суспільно-небезпечних діянь винних посадовців ТОВ “Левада-2003” їй завдано моральних та фізичних страждань, що призвело до негативних змін у її житті: щоденні думки та спогади про смерть сина, страх перед старістю та немічністю із-за відсутності допомоги рідної дитини, порушені сну, неприємних сновидіннях, емоційній напрузі, що призвело до пригніченості, настороги, невпевненості та тривоги. Крім того, просить стягнути судові витрати на правову допомогу які складають 50000грн. та очікувані судові витрати в сумі 10000грн.

Ухвалою суду від 05.02.2019 року за клопотанням представника позивача замінено неналежного відповідача товариство з обмеженою відповідальністю “Серединецьке” належним відповідачем — товариством з обмеженою відповідальністю “Лотівка Еліт”, яке є правонаступником товариства з обмеженою відповідальністю “Левада-2003”.

В судовому засіданні позивач та його представник позов підтримали, підтвердили обставини, викладені в позовній заяві.

Представник відповідача позов не визнав, пояснив, що крім технічних причин нещасного випадку, в результаті якого загинув син позивача ОСОБА_6, що полягали в порушенні вимог Закону України “Про дорожній рух”, Правил дорожнього руху України, рекомендацій заводів виробників та інструкції з експлуатації трактора МТЗ-80 та причепа-цистерни МЖТ-10: в частині агрегатування даних транспортних засобів при їх експлуатації, технічного стану транспортних засобів; організаційних, а саме допуск до експлуатації трактора з причепом-цистерною, коли фактична маса буксированої цистерни з демонтованою гальмовою системою перевищує поливну маси трактора, є і психологічна причина — стан тяжкого алкогольного сп'яніння тракториста-машиніста ОСОБА_6 під час виконання транспортних робіт. Вважає, що відповідальним за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, відповідно до ст. 1187 ЦК України, є власник такого джерела. ОСОБА_6 працював трактористом-машиністом ТОВ “Левада-2003”, але виконував роботи на тракторі МТЗ-80, який перебував в оренді ТОВ “Серединецьке”, тому останнє як замовник має нести відповідальність за шкоду, заподіяну таким джерелом. Позивач не довів належними та допустимими доказами розмір моральної шкоди. Також просить відмовити у стягненні судових витрат на правову допомогу в розмірі 50000грн., оскільки такі понесені позивачем при розгляді кримінального провадження і не підлягають відшкодуванню за правилами ЦПК України.

Треті особи в судове засідання не з'явились, подали заяви про розгляд справи у їх відсутності та заперечення позову.

Заслухавши учасників справи, які з'явились на судовий розгляд, дослідивши матеріали справи, вирішуючи спір в межах позовних вимог, суд знаходить позов підлягаючим до часткового задоволення з наступних підстав.

Згідно ст. 1172 ч.1 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов'язків.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 наказом №12а від 16.03.2007 року прийнятий на роботу інженером ТОВ “Левада-2003” з 11 березня 2007 року. ОСОБА_4 наказом №1а від 2.01.2007 року прийнятий на роботу інженером ТОВ “Левада-2003” з 2 січня 2007року.

ОСОБА_6 прийнятий на роботу трактористом ТОВ “Левада-2003” згідно наказу 121-вк від 30.04.2008 року, що підтверджується даними його трудової книжки УКР №2582273.

Актом спеціального розслідування нещасного випадку від 21.07.2008 року, який стався 05.07.2008 року біля 17 години 15 хвилин на території с. Лотівка Шепетівського району, в результаті якого загинув тракторист-машиніст ТОВ “Левада-2003” ОСОБА_6, встановлено, що відповідальність за даний нещасний випадок несуть старший інженер по тракторах ТОВ “Левада-2003” ОСОБА_5 та старший інженер по спецтехніці цього ж товариства ОСОБА_4 ОСОБА_5 направив для виконання транспортних робіт колісним трактором тракториста-машиніста, стаж роботи якого за цією спеціальністю менше 2-х років, та допустив до експлуатації трактор, технічний стан якого не відповідає вимогам нормативно-правових актів з охорони праці і промислової безпеки, чим порушив п. 10.6.2, 10.6.14 “Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві”, затверджених Наказом Держнаглядохоронпраці від 11.08.2000 року №202, п. 2.1, 2.13, 2.15, 4.3 Посадової інструкції старшого інженера з експлуатації тракторної техніки ТОВ “Левада-2003”, затвердженої генеральним директором 22.01.2008 року. ОСОБА_4, який організував проведення переобладнання ємності типу РЖТ під ємність для пожежогасіння без відновлення існуючої гальмової системи так, щоб гальма були керовані з кабіни трактора і утримували причіпний пристрій (ємність) при різкій зміні швидкості руху і під ухил, чим порушив п. 10.6.5 “Правил охорони праці у сільськогосподарському виробництві”, затверджених Наказом Держнаглядохоронпраці від 11.08.2000 року №202, п. 2.1, 2.10, 4.3 Посадової інструкції старшого інженера з експлуатації спецтехніки ТОВ “Левада-2003”, затвердженої генеральним директором 22.01.2008 року.

Ухвалою Шепетівського міськрайонного суду Хмельницької області від 16.07.2018 року, яка набрала законної сили 24 липня 2018 року, ОСОБА_5 та ОСОБА_4 звільнено від кримінальної відповідальності, передбаченої ч. 2 ст. 272 та ч. 2 ст. 287 КК України з нереабілітуючих підстав — на підставі ст. 49 КК України в зв'язку із закінченням строків давності притягнення їх до кримінальної відповідальності, а вказане кримінальне провадження закрито в зв'язку із звільненням їх від кримінальної відповідальності.

Вказаною ухвалою суду підтверджено вину ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в порушенні зазначених в акті спеціального розслідування нещасного випадку від 21.07.2008 року вимог нормативних актів з питань охорони праці та посадових інструкцій за займаними ними посадами, а також встановлено їх вину в порушенні ст. 13 Закону України “Про охорону праці”, вимог “Правил дорожнього руху України”, “Правил державної реєстрації та обліку тракторів, самохідних сільськогосподарських машин, дорожньо-будівельних і меліоративних машин, тракторних причепів”, затверджених наказом Міністерства аграрної політики України №75 від 25.05.2000 року, “Правил проведення державного технічного огляду тракторів, самохідних шасі, самохідних меліоративних і дорожньо-будівельних машин, тракторних причепів”, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №652 від 21.09.1994 року.

З вказаної ухвали слідує, що ОСОБА_6 відповідно до наказу №27-к від 20.12.2007 року “Про надання послуг робочою силою” між ТОВ “Серединецьке” та ТОВ “Левада-2003” перебував у підпорядкуванні службових осіб ТОВ “Левада-2003” ОСОБА_5 та ОСОБА_4 в зв'язку з чим виконував свої трудові обов'язки 05.07.2008 року.

Відповідно ч. 6 ст. 82 ЦПК України ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності, яка набрала законної сили, є обов'язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалено ухвалу, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Вищевказаною ухвалою суду від 16.07.2018 року чітко встановлено бездіяльність посадових осіб ТОВ “Левада-2003” ОСОБА_4 та ОСОБА_5, яка призвела до загибелі при виконанні трудових обов'язків працівника цього ж товариства ОСОБА_6

Згідно даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, 06.08.2013 року за номером запису 16741120022001256 припинено діяльність товариства з обмеженою відповідальністю “Левада-2003”, його правонаступником є товариство з обмеженою діяльністю “Лотівка Еліт”.

Таким чином відповідальним за завдану позивачу шкоду в силу п. 2 ч. 1 ст. 512 ЦК України є ТОВ “Лотівка Еліт”, як правонаступник ТОВ “Левада-2003”.

Судом встановлено, що на придбання комплекту пам'ятника на могилу сину позивач витратила 6250грн., що підтверджується накладною №6 від 21 травня 2009 року, в зв'язку з чим позов в цій частині підлягає до задоволення.

Відповідно до ст.ст. 23, 1167 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав і така шкода відшкодовується особою, яка її завдала своїми винними діями. В зв'язку з тим, що ч.1 ст. 1172 ЦК України передбачено відшкодування юридичною або фізичною особою шкоди, завданої їх працівником при виконанні трудових обов'язків без розмежування шкоди (майнової чи моральної), з відповідача у справі підлягає до стягнення і моральна шкода.

Оскільки позивачу в результаті загибелі сина за встановлених обставин завдано моральних та фізичних страждань, що призвело до негативних змін у її житті і виражається у щоденних думках та спогадах про смерть сина, страху перед старістю та немічністю із-за відсутності допомоги рідної дитини, порушені сну, неприємних сновидіннях, емоційній напрузі, що призвело до пригніченості, настороги, невпевненості та тривоги, суд знаходить стягнути на відшкодування такої шкоди 100 000грн.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд виходить як із характеру страждань позивача, їх тривалості, часу та зусиль витрачених позивачем для правового захисту своїх прав та інтересів, так і з обставин загибелі її сина та факторах, що цьому сприяли. При цьому суд враховує, що ОСОБА_6, згідно акта спеціального розслідування нещасного випадку від 21.07.2008 року, під час виконання трудових обов'язків в момент нещасного випадку перебував у стані тяжкого алкогольного сп’яніння, до якого довів себе самостійно.

Вирішуючи питання судових витрат суд виходить з наступного.

В силу ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позивач при подачі до суду позову в силу п. 6 ч. 1 ст. 5 Закону України “Про судовий збір” звільнена від сплати судового збору, то, виходячи з двох вимог (стягнення майнової, моральної шкоди), суд знаходить такі витрати в розмірі 1409,60грн. (704,80 х 2 (позов пред'явлено у 2018 році) стягнути з відповідача в дохід держави.

Відповідно до ч. 2 та ч. 4 ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (наданих послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Для надання професійної правничої допомоги у даній цивільній справі ОСОБА_3 11 жовтня 2018 року по квитанції №251 та 4 січня 2019 року по квитанції №3 сплатила адвокату ОСОБА_1 відповідно 6500грн. та 5235грн.

Виходячи з наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, кількості позовних вимог, складності та часу розгляду справи, суд знаходить заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу співмірними з наданими адвокатом послугами та виконаними роботами, в зв'язку з чим такі витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У стягненні витрат на правову допомогу в розмірі 50000грн. суд знаходить відмовити з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі витрат на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 цього Кодексу). З аналізу вказаної норми слідує, що судові витрати мають бути пов'язані з розглядом справи цивільної.

Витрати в сумі 50000грн. понесені ОСОБА_3 за участь адвоката під час досудового розслідування та судового розгляду кримінальної справи по обвинуваченню ОСОБА_5 та ОСОБА_4 у скоєні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 272 та ч. 2 ст. 287 КК України.

Витрати, понесені під час кримінального провадження, не підлягають відшкодуванню за правилами ЦПК, що слідує з позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 18.04.2018 року у справі №542/684/16-ц.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 137, 141, 263-265, 273 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Лотівка Еліт”, код ЄДРПОУ 32678215, (30453, с. Лотівка, вул. Центральна, 1 корус Б, Шепетівського району Хмельницької області), на користь ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_2, (с. Коськів, вул. Л.Українки, 23, Шепетівського району Хмельницької області), 6250 (шість тисяч двісті п'ятдесят)грн. на відшкодування матеріальної шкоди, 100000 (сто тисяч)грн. на відшкодування моральної шкоди, та 11735 (одинадцять тисяч сімсот тридцять п'ять)грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Лотівка Еліт”, код ЄДРПОУ 32678215, на користь держави 1409,60грн. судового збору.

В решті позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в Хмельницький апеляційний суд через Шепетівський міськрайонний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складене 06 квітня 2019 року.

Головуючий: В.А. Босюк.